Ухвала

від 12.07.2016 по справі 804/16587/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/4719/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Каракоця О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2014

у справі № 804/16587/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.11.2013 № 0007392204.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за серпень, вересень 2013 року, складено акт № 1876/22-04/33718756 від 31.10.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: віднесено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року суму ПДВ у розмірі - 2 012 540 грн.; п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме: задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2013 року по рядку 24 у розмірі 2 012 540 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 20.11.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007392204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 012 540 грн.

Причиною завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду є придбання об'єкту нерухомості по договору про пайову участь у будівництві об'єкту нерухомості, за яким ТОВ «ДоброБуд» (Забудовник) передав у власність, а ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» (Пайовик) прийняв «об'єкт нерухомості» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, буд. 28.

Позивачем під час проведення перевірки документально не було підтверджено господарських відносин між ТОВ «ДоброБуд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а саме:

- не було надано документів, що підтверджують погашення облігацій, тобто документально не підтверджено факт отримання ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» (пайовиком) об'єкту нерухомості за актом прийняття-передачі на підставі виписки з рахунку цінних паперів ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», що засвідчує перерахування належних йому цільових облігацій зі свого рахунку у цінних паперах забудовника;

- не надано документального підтвердження щодо передачі у власність, в рамках погашення випуску облігацій цільових іменних ТОВ «ДоброБуд» серії С, за кодом ISINUA 4000045306, у кількості 138 шт., від ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» (власник облігацій) до ТОВ «ДоброБуд» (Емітент), що підтверджує перехід права власності на об'єкт до «Власника облігацій».

Крім того, в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДоброБуд» від 15.07.2013 № 202/15-1/32781455, зазначено, що відповідно до проспекту емісій іменних цільових облігацій ТОВ «ДоброБуд» дата початку погашення облігацій (серії В, С) є 01.01.2012, але не раніше дати введення в експлуатацію об'єкта будівництва. Дата закінчення погашення облігацій - 01.04.2012.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ДоброБуд» на земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:338:0021, яка знаходиться в оренді ТОВ «ДніпроБуд», та згідно дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 270/01-08 від 15.08.2008 на виконання будівельних робіт, здійснювала будівництво об'єкта нерухомості, а саме: житлового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 28 в районі будинку № 13 по пров. Ламаний.

З метою залучення інвесторів для здійснення будівництва ТОВ «ДніпроБуд» розроблено та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 12.09.2008 зареєстровано Проспект емісії іменних цільових облігацій ТОВ «ДніпроБуд», відповідно до якого здійснювалось розміщення облігацій серії А, В, С, та визначався порядок їх погашення.

01.10.2008 між ТОВ «ДоброБуд» (забудовник) та ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», що діє від власного імені за рахунок та в інтересах ПВІФ «Гамма Фонд» не диверсифікованого виду закритого типу ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», (пайовик) укладено договір про пайову участь у будівництві нерухомості № Р-01/10-2008. Відповідно до предмету вказаного договору пайовик приймає участь в інвестуванні об'єкту будівництва шляхом придбання пакету цільових облігацій, а забудовник приймає на себе обов'язки щодо організації його будівництва та введення його в експлуатацію. Об'єктом будівництва є житловий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 28 в районі будинку № 13 по пров. Ламаний.

Відповідно до умов абз. 1 пп. 4.14.1 Проспекту емісії іменних цільових облігацій ТОВ «ДоброБуд», з урахуванням змін до нього, які були зареєстровані 22.11.2011, дата початку погашення облігацій серії А - 01.01.2013, але не раніше дати введення в експлуатацію об'єкту будівництва; дата закінчення погашення облігацій - 01.04.2013; дата початку погашення облігацій серії В, С - 01.01.2012, але не раніше дати введення в експлуатацію об'єкта будівництва; дата закінчення погашення облігацій - 01.04.2012.

Відповідно до Сертифікату серії ІУ № 165130580732 від 27.02.2013 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, виданого замовнику - ТОВ «ДоброБуд», засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта, а саме: житлового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 28 та підтверджено його готовність для експлуатації.

06.08.2013 складено акти пред'явлення облігацій серії В та С до погашення.

06.08.2013 забудовником (ТОВ «ДоброБуд») передано позивачеві у власність об'єкт нерухомості, а саме: нежитлові приміщення у житловому будинку літ. А-16-17-18-19 та паркувальні місця у житловому будинку літ. А-16-17-18-19. Вказаний факт підтверджено актами приймання-передачі до Договору про пайову участь у будівництві об'єкту нерухомості № Р-01/10-2008 від 01.10.2008.

06.08.2013 ТОВ «ДоброБуд» виписано на адресу ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» податкові накладні № 1 на загальну суму 1 273 740 грн., в т.ч. ПДВ - 212 290 грн., та № 2 на загальну суму 10 801 500 грн., в т.ч. ПДВ - 1 800 250 грн.

Вказані суми сплаченого податку на додану вартість були відображені позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року та включені до податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість був врегульований Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 року № 1492.

Відповідно до п. 4.6 зазначеного Порядку встановлений такий порядок заповнення Розділу III «Розрахунки за звітний період» загальної податкової декларації з податку на додану вартість.

Якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації (пп. 4.6.1 п. 4.6 вказаного Порядку).

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (пп. 4.6.2 п. 4.6 зазначеного Порядку).

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (пп. 4.6.3 п. 4.6 Порядку).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2) (пп. 4.6.4 п. 4.6 Порядку).

Як вбачається з наданих податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень та вересень 2013 року, позивачем вказаний розділ декларацій заповнено у відповідності до вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та за відсутності помилок.

Стосовно висновку податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту, у зв'язку з не підтвердженням позивачем отримання нерухомості за актами від 06.08.2013, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Як встановлено матеріалами справи на підставі виписаних ТОВ «ДоброБуд» податкових накладних, позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2 012 540 грн.

Крім того, матеріалами справи встановлено факт передачі об'єктів нерухомості позивачу від ТОВ «ДоброБуд» на підставі актів приймання-передачі та свідоцтв про право власності.

Стосовно посилань податкового органу на те, що позивачем пред'явлено облігації ТОВ «ДоброБуд» після закінчення терміну пред'явлення облігацій до погашення, визначених у проспекті емісії іменних цільових облігацій ТОВ «ДоброБуд» та змінах до проспекту емісії іменних цільових облігацій ТОВ «ДоброБуд», суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що податковий орган не наділений повноваженнями на здійснення перевірки дотримання умов укладених договорів між суб'єктами господарювання.

Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, позивачем було подано податкову звітність з відображенням суми від'ємного значення з податку на додану вартість, сформованої у відповідності до вимог Податкового кодексу України, то висновок податкового органу про порушення податкового законодавства позивачем є безпідставним, а спірне податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний