ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.07.16р. Справа № 904/3753/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механобрчермет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 8 246 грн. 45 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 08 від 06.06.2016р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механобрчермет" заборгованість в розмірі 8 246 грн. 45 коп., з яких: 6 500 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 1 520 грн. 12 коп. - пеня, 122 грн. 33 коп. - інфляційні втрати, 104 грн. 00 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору на виконання робіт від 12.08.2015р. № 23.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
Відповідач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив.
02.07.2016р. на адресу суду надійшла заява відповідача в порядку ст.. 121 Господарського процесуального кодексу України, в якій останній просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі на 24 місяця зі сплатою боргу рівними частинами в сумі 343 грн. 61 коп., посилаючись на те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані та має значну дебіторську заборгованість.
Представник позивача проти поданої відповідачем заяви не заперечував, про що зазначив у листі, наданому до матеріалів справи 07.07.2016р.
Водночас, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
12.08.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Механобрчермет" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" (виконавець) укладено договір на виконання робіт № 23 (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню роботи „Проведення промислових випробувань по переробці та збагаченню із визначенням якісних показників окислених залізистих кварцитів відвалів шахти ім.. ВалявкоВ» (п. 1.1 Договору).
Строк виконання робіт - до 30.09.2015р. (п. 1.5 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору за виконану роботу згідно даного Договору замовник перераховує виконавцю 32 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ 5 грн. 42 коп., за одну тону відпрацьованих окислених залізистих кварцитів, з урахуванням послуги по визначенню якості, всього - 6500 грн. з урахуванням ПДВ.
За умовами п. 4.1 Договору виконані роботи оформлюються двостороннім актом здачі-приймання виконаних робіт.
Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15 банківських днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт та отримання рахунку від виконавця (п. 2.3 Договору).
На виконання умов Договору позивач виконав визначені Договором роботи, про що сторонами складений та підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт від 15.09.2015р. № 1, згідно якого вартість виконаних робіт становить 6 500 грн. 00 коп., сторони один до одного претензій не мають (а.с. 15). Вартість виконаних робіт також підтверджується рахунком від 30.09.2016р. № 365, виставленим до сплати виконавцем (а.с. 16).
В порушення своїх зобов'язань за Договором відповідач виконані позивачем роботи не оплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 6 500 грн. 00 коп.
Згідно п. 5.2. Договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до розрахунку позивача сума нарахованої пені за період з 07.10.2015р. по 18.04.2016р. складає 1 520 грн. 12 коп.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних за період з 07.10.2015р. по 18.04.2016р. в сумі 104 грн. 00 коп. та інфляційні втрати за період з жовтня 2015р. по квітень 2015р. в розмірі 122 грн. 33 коп.
Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, актом здачі-приймання виконаних робіт, рахунком, обґрунтованим розрахунком позовної суми тощо.
На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.
За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, з урахуванням умов п. 2.3 Договору, строк оплати вартості виконаних позивачем робіт є таким, що настав 06.10.2015р.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки при проведенні розрахунку пені позивачем не враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 1 424 грн. 03 коп. за період з 07.10.2015р. по 05.04.2016р. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Разом з тим, перевіркою розрахунку інфляційних втрат, виконаного позивачем, судом встановлено, що розмір інфляційних в межах визначеного позивачем періоду є більшим, ніж ним заявлено. Проте, господарський суд позбавлений права виходити за межі зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань. Пред'явлення вимог у меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку 3% річних порушень не встановлено.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних позивачем робіт, чим порушив умови укладеної із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 6 500 грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 424 грн. 03 коп. пені, 122 грн. 33 коп. інфляційних витрат та 104 грн. 00 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.
Одночасно, господарський суд вважає заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, проти задоволення якої не заперечував позивач, обґрунтованою та вбачає підстави для надання відповідачу розстрочки строком на 24 місяці зі сплатою боргу рівними частинами в сумі 339 грн. 60 коп. щомісяця, починаючи з липня 2016р.
Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механобрчермет" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, б. 81А, офіс 208, код ЄДРПОУ 39425014) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, б. 3, код ЄДРПОУ 04689352) 6 500 грн. 00 коп. (шість тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) заборгованості, 1 424 грн. 04 коп. (одну тисячу чотириста двадцять чотири грн. 04 коп.) пені, 122 грн. 33 коп. (сто двадцять дві грн. 33 коп.) інфляційних витрат, 104 грн. 00 коп. (сто чотири грн. 00 коп.) 3% річних.
Розстрочити виконання рішення господарського суду від 07.07.2016р. у справі № 904/3753/16 в частині стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних у загальній сумі 8 150 грн. 36 коп. на 24 місяці зі сплатою боргу рівними частинами в сумі 339 грн. 60 коп. щомісяця, починаючи з липня 2016р.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механобрчермет" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, б. 81А, офіс 208, код ЄДРПОУ 39425014) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, б. 3, код ЄДРПОУ 04689352) 1 361 грн. 94 (одну тисячу триста шістдесят одну грн. 94 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя ОСОБА_2
Повне рішення складено - 12.07.16р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2016 |
Оприлюднено | 21.07.2016 |
Номер документу | 58984861 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні