Рішення

від 12.07.2016 по справі 904/3774/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.16р. Справа № 904/3774/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-УНІВЕРСАЛ-ГРУП"

про стягнення штрафних санкцій у сумі 735 604,00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 30/46 від 14.01.16р.

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 735 604,00 грн. штрафних санкцій за прострочення постачання/непоставку товару за Договором поставки № 486 від 22.07.15р.

Від Відповідача надходило клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виконати вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 12.05.16р. та надати витребувані судом документи (02.06.16р.).

Розгляд справи відкладався.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 5170001058437 з ухвалою суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.15р. сторонами укладено Договір поставки №486 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов'язався поставити (передати у власність) Покупцеві (Позивачу) товар у відповідності до Специфікацій (Додатків) до цього Договору, а Покупець прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.3.2. Договору строк поставки товару узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку товару. Дострокова поставка товару допускається тільки за погодженням Сторін.

Пунктом 6.8. Договору погоджено, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 1 % вартості непоставленого та/або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення поставки. У випадку продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Відповідно до п.1 Специфікації №1 від 22.07.15р. (далі Специфікація №1) Відповідач зобов'язався поставити Позивачеві товар на загальну суму 343 160,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % в розмірі 57 193,33 грн.

Дата поставки зазначеного товару за Специфікацією № 1 - протягом 30 календарних днів з моменту відкриття акредитиву, який відкритий Позивачем 07.09.15р. у ПАТ "Приватбанк", про що повідомлено Відповідача листом № 1084 від 08.09.15р. Відповідно строк поставки товару за Специфікацією №1 обчислюється з 08.09.15р. по 07.10.15р. включно.

Згідно з п.1 Специфікації №2 від 22.07.15р. (далі Специфікація №2) Відповідач зобов'язався поставити Позивачеві товар на загальну суму 44 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % в розмірі 7 333,33 грн.

Дата поставки товару за Специфікацією №2 - протягом 30 календарних днів з моменту відкриття акредитиву, який відкритий Позивачем 12.08.15р. у ПАТ "Приватбанк", про що повідомлено Відповідача листом № 993 від 14.08.15р. Відповідно строк поставки товару згідно з Специфікацією №2 обчислюється з 13.08.15р. по 11.09.15р.

Позивач наполягає, що товар йому в обумовлений термін не поставлено.

З посиланням на п.6.8. Договору, за прострочку поставки Відповідачем за період прострочки, за Специфікацію №1 - з 08.10.15р. по 04.04.16р. Позивачем нараховані 617 688,00 грн. - пені, 34 316,00 грн. - 10% штрафу; за Специфікацією №2 - з 12.09.15р. по 09.03.16р. Позивачем нараховані 79 200,00 грн. - пені, 4 400,00 грн. - 10 % штрафу.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача з претензіями вих. №30/763 від 29.10.15р., №30/935 від 29.12.15р. щодо сплати пені та штрафу за прострочення поставки/не поставки товару за Специфікаціями.

За даними Позивача, відповіді на претензії Відповідач не надав, товар не поставив.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів Позивача.

Перевіривши доводи Позивача, проаналізувавши умови договору та обставини справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позову.

Умовами Договору та Специфікацій №1 та №2 сторони обумовили термін та умови поставки.

Дата поставки товару, за Специфікаціями №1 та №2, протягом 30 календарних днів з моменту відкриття акредитиву, акредитив на суму 44 000,00 грн. відкрито 13.08.15р., про що Відповідача повідомлено листом № 993 від 14.08.15р.; акредитив на суму 343 000,00 грн. відкрито 07.0915р., про що Відповідача повідомлено листом №1084 від 08.09.15р.

Отже, прострочення Відповідача почалося, за Специфікацією № 1 з 08.10.15р., а за Специфікацією № 2 з 12.09.15р.

Пунктом 6.8. Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 1 % вартості непоставленого та/або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення поставки. У випадку продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

При цьому, суд бере до уваги, що ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Беручи до уваги наведені обставини, з урахуванням інтересів обох сторін, виходячи з того, що вартість непоставленого товару становить 387 000,00 грн., суд вважає за справедливе зменшення розміру штрафних санкцій до 350 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 350 000,00 грн., решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-УНІВЕРСАЛ-ГРУП", 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Леніна, буд. 67 (код 35763329) на користь Публічного акціонерного товариства "марганець кий гірничо-збагачувальний комбінат", 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 62, (код 00190911) 350 000,00 грн. - штрафних санкцій, 11 034,06 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено