Рішення

від 11.05.2016 по справі 911/1127/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2016 р. Справа № 911/1127/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 8267 від 20.11.2015 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів

до Приватного підприємства "Укрземпроект ВМ", м. Біла Церква, Київська область

про стягнення 23 807, 51 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „КредобанкВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП "Укрземпроект ВМ" про стягнення 20 000, 00 грн заборгованості по кредиту, 3 699, 25 грн заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 108, 26 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно договору № 94 про надання овердрафту від 05.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1127/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Приватного підприємства "Укрземпроект ВМ" про стягнення 23 807, 51 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 20.04.2016 р.

20.04.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.05.2016 р.

11.05.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 94 про надання овердрафту, згідно умов п. 1.1. якого банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернутії його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Згідно п. 2.1. договору банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник приймає його на наступних умовах:

2.1.1. максимальний ліміт заборгованості по овердрафту - 20 000, 00 грн.

2.1.2. процентна ставка (річна) - 32 % річних.

Відповідно до п. 2.2.1. договору в разі невиконання вимог, передбачених у п. 2.5.1. цього договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2 % (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому при виконанні позичальником вищезазначеної вимоги, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було виконано дану умову. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

Згідно п. 2.3.1. договору за управління кредитом (овердрафтом) встановлюється комісія у розмірі - 0, 05 %, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня і сплачується при надходженні коштів на поточний рахунок позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована.

Пунктом 2.4. договору визначена дата остаточного повернення овердрафту - 04 червня 2016 р.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом „факт/360В» за ставкою, вказаною у п. 2.2. цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту до терміну, вказаного у п. 2.4. цього договору. У випадку надання іпогашення овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються.

Згідно п. 3.3. договору позичальник сплачує проценти (комісії) при надходженні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за які нараховані ці проценти (комісії).

Відповідно до п. 4.7. договору банк, у випадках, передбачених п.2.10 договору, вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно умов якого договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивачем протягом періоду з 05.06.2015 р. по 15.01.2016 р. було надано відповідачу овердрафт на суму 20 000, 00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 30419076 від 31.07.2015 р. та довідкою про рух коштів по рахунку відповідача з 05.06.2015 р. по 15.01.2016 р. від 15.01.2016 р., наявною у матеріалах справи.

В жовтні 2015 р. позивач звернувся до відповідача із повідомленням-вимогою вих. № 94/1 від 26.10.2015 р., у якому просив відповідача достроково повернути суму овердрафту у розмірі 22 134, 81 грн, в т.ч. 2 134, 81 простроченої заборгованості.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії договору відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по поверненню кредиту та сплаті відсотків і комісії за його користування за договором, у зв'язку із чим та у зв'язку із направленням позивачем вищевказаного повідомлення-вимоги відповідачу про повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків і комісії за його користування і на підставі п. 4.7 договору у відповідача виник обов'язок достроково повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов'язання.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом не виконав і його заборгованість перед позивачем за період користування кредитом з 05.06.2015 р. по 15.01.2016 р. складає 23 699, 25 грн, з якої 20 000, 00 грн - заборгованість по кредиту, 3 699, 25 грн - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується договором № 94 про надання овердрафту від 05.06.2015 р., довідкою про рух коштів по рахунку відповідача з 05.06.2015 р. по 15.01.2016 р. від 15.01.2016 р., повідомленням-вимогою вих. № 94/1 від 26.10.2015 р., розрахунком заборгованості б/н б/д, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків по поверненню кредиту, по оплаті відсотків за користування кредитом у повному обсязі за період користування кредитом з 05.06.2015 р. по 15.01.2016 р. за договором № 94 про надання овердрафту від 05.06.2015 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по поверненню кредиту, по оплаті відсотків за користування кредитом за період користування кредитом з 05.06.2015 р. по 15.01.2016 р. у розмірі 23 699, 25 грн за договором № 94 про надання овердрафту від 05.06.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 94 про надання овердрафту від 05.06.2015 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом з 31.07.2015 р. по 14.01.2016 р. у розмірі 108, 26 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальник сплачує пеню в розмірі 0, 03 % за кожен день прострочки від простроченої (несплаченої) суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки за весь час прострочки.

Розрахунок пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є обгрунтованим та вірним, тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за договором у вищевказаний період у розмірі 108, 26 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрземпроект ВМ" (ідентифікаційний код 36822620) на користь Публічного акціонерного товариства „КредобанкВ» (ідентифікаційний код 09807862) 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 (нуль) коп. заборгованості по кредиту, 3 699 (три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн 25 (двадцять п'ять) коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 108 (сто вісім) грн 26 (двадцять шість) коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 травня 2016 р.