Рішення

від 06.07.2016 по справі 905/1650/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.2016р. Справа №905/1650/16

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», м.Київ, код ЄДРПОУ 34480657

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко», м.Донецьк, код ЄДРПОУ 30540743

про стягнення 510131,44 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2 - за дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. в сумі 510131,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. фінансового лізингу щодо сплати заборгованості за період з липня 2014 року по березень 2015 року, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко» утворилась заборгованість щодо відшкодування частини вартості предмета лізингу на суму 248526,62 грн, сплати комісії лізингодавця без ПДВ - 248174,63 грн, а також компенсації витрат по страхуванню предмета лізингу - 13430,19 грн.

Відповідач у судові засідання 01.06.2016р., 06.07.2016р. не з'явився, витребуваних судом документів не представив, будь-яких пояснень по суті спору не надав. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 16.05.2016р. місцезнаходженням відповідача є: 83007, Донецька область, м.Донецьк, просп.Київський, буд. 86. Наразі, вказана інформація щодо місцезнаходження відповідача є актуальною і на момент прийняття рішення у справі.

З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, 13.05.2016р., 06.06.2016р. на офіційному веб-порталі «Судова влада України» ( dn.arbitr.gov.ua) , у розділі «Новини та події суду» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань у справі №905/1650/16, призначених на 01.06.2016р., 06.07.2016р.

Одночасно, судом вчинялись дії, які були спрямовані на встановлення телефонного зв'язку з відповідачем, про що свідчить телефонограма №801 від 16.05.2016р.

Крім іншого, ухвала суду від 10.05.2016р. була направлена на електронну пошту відповідача, на яку міститься посилання у договорі №LC6102-01/12 від 05.01.2012р.

Наразі, суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду Донецької області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача можливості дізнатись про слухання справи за його участю.

Крім того, господарський суд зауважує, що у відповідності до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд наголошує, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами від 10.05.2016р., 01.06.2016р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач, зокрема, у судове засідання 06.07.2016р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Крім того, судом враховано, що згідно з ухвалою господарського суду від 01.06.2016р. присутність сторін у судовому засіданні 06.07.2016р. обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За умовами ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

За приписами ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов?язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як свідчать матеріали справи, 05.01.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко» (лізингоодержувач) було підписано договір фінансового лізингу №LC6102-01/12, за приписами п.1.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток №2 до цього договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Відповідно до п.11 укладеного сторонами правочину договір №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. про фінансовий лізинг як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами правочин є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм ст.292 Господарського кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг». Одночасно, відповідно до ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг (ст.806-809), найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець зобов'язаний, зокрема, у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

У ст.11 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу та користуватись ним відповідно до його призначення та умов договору.

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів (ч.1 ст.807 Цивільного кодексу України та ст.3 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

За змістом п.1.2 договору лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця (постачальника) предмета лізингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-Скан-Сервіс» (продавець), ЄДРПОУ 34516735, адреса: 86123, Донецька область, м.Макіївка, вул.Терикона, буд.2.

За правилами п.2.1 договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. вартість предмета лізингу на момент підписання цього договору становить 784165,63 грн, в т.ч. ПДВ 20% і підлягає остаточному визначенню після передачі предмета лізингу лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом, 05.01.2012р. сторонами було підписано, зокрема, специфікацію б/н від 05.01.2012р. (додаток №2 до договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р.), відповідно до якої в якості предмета лізингу визначено сідловий тягач Scania G380 LA4x2HNA Euro3, 2011 р.в. у кількості одна одиниця, вартістю 784165,63 грн.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, 03.03.2012р. на підставі договору фінансового лізингу №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування предмет лізингу згідно специфікації (п.1 акта приймання-передачі предмета лізингу б/н від 03.03.2012р.).

Факт отримання предмета лізингу відповідно до вказаної спефицфікації відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не заперечується.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. обов'язок щодо відшкодування частини вартості предмета лізингу на суму 248526,62 грн, сплати комісії лізингодавця без ПДВ - 248174,63 грн, а також компенсації витрат по страхуванню предмета лізингу - 13430,19 грн не здійснив, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості в сумі 510131,44 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу норм п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.16 вказаного нормативно-правового акту сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. До складу лізингових платежів можуть включатися сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

За правилами п.4.3 договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

За змістом п.4.5 вказаного договору перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти здійснюється лізингодавцем за курсом продажу плюс комісія АТ «Райффайзен ОСОБА_1» з купівлі валюти.

Згідно з п.4.6 укладеного сторонами правочину оплата всіх платежів за цим договором здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

За приписами п.5.1 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р.) лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця.

Відповідно до п.п.5.3, 5.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р.) сторони визначили, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п.5.4 цих загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутись до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 10 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов?язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було оформлено рахунки №LC6102-01/12/28-044 від 01.07.2014р., №LC6102-01/12/29-045 від 01.08.2014р., №LC6102-01/12/30-047 від 01.09.2014р., №LC6102-01/12/31-049 від 01.10.2014р., №LC6102-01/12/32-052 від 03.11.2014р., №LC6102-01/12/33-054 від 01.12.2014р., №LC6102-01/12/34-057 від 05.01.2015р., №LC6102-01/12/35-059 від 02.02.2015р., №LC6102-01/12/36-061 від 02.03.2015р., №LC6102-01/12/v-062 від 02.03.2015р. щодо відшкодування частини вартості предмета лізингу на суму 248526,62 грн, сплати комісії лізингодавця без ПДВ - 248174,63 грн.

Отже, з огляду на зміст п.п.4.3, 5.3, 5.4 укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк внесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» відшкодування частини вартості предмета лізингу на суму 248526,62 грн, сплати комісії лізингодавця без ПДВ - 248174,63 грн, настав.

Ухвалами господарського суду від 31.05.2016р., 01.06.2016р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).

Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив, наявність визначеної вище заборгованості не спростував.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко» про стягнення відшкодування частини вартості предмета лізингу на суму 248526,62 грн, а також комісії лізингодавця без ПДВ в сумі 248174,63 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» в частині стягнення додаткових витрат на страхування в розмірі 13430,19 грн також підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

У розділі «Визначення» Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р.) сторони передбачили, що витрати лізингодавця (додаткові витрати) це будь-які витрати, які були понесені лізингодавцем у зв'язку з набуттям права власності на предмет лізингу, адмініструванням такого права власності (включаючи сплату податків та зборів, інших обов'язкових платежів), реєстрацією, страхуванням предмету лізингу (ч.4 п.7.4 Загальних умов), витрати згідно п.6.6 договору, та всі інші витрати за цим договором без обмеження їх кількості та вартості.

За змістом п.п.7.1, 7.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р.) лізингоодержувач протягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхування предмета лізингу в страховій компанії згідно визначеного лізингодавцем переліку на випадок знищення (загибелі), розкрадання (викрадення), пошкодження (псування) предмета лізингу та на всі випадки, передбачені правилами страхування страховика. Лізингоодержувач зобов'язується вчасно продовжувати страхування предмета лізингу та страхування цивільної відповідальності до повного виконання зобов'язань за цим договором. Якщо за п'ять днів до закінчення дії страхового договору або граничного строку сплати страхових платежів (платежу) лізингоодержувач не надасть лізингодавцю завірений печаткою банку платіжний документ, що підтверджує сплату страхових платежів (платежу), то лізингодавець має право самостійно застрахувати такий предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю такі витрати зі страхування предмета лізингу, крім того ПДВ у розмірах, визначених чинним законодавством України.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2015р. позивача було зобов'язано надати, зокрема, докази понесення витрат по страхуванню предмета лізинга.

З доданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що 28.02.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко» (страхувальник) було підписано договір №3000/290/004257 добровільного страхування наземного транспорту. Вигодонабувачем за цим договором визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1».

Відповідно до страхового сертифікату №3000/290/004257-01 від 28.02.2014р. до договору №3000/290/004257 від 28.02.2014р. визначено наступний відомості:

- транспортний засіб: сідловий тягач Scania G380 LA4x2HNA Euro3, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2011, №кузова (шасі) XLEG4X20005268326;

- період страхування з 06.03.2014р. до 06.03.2015р.;

- дати та суми сплати чергових страхових платежів: по 07.03.2014р. - 3943,99 грн (394,94 дол. США), по 15.06.2014р. - 394,94 дол. США, по 15.09.2014р. - 394,94 дол. США, по 15.12.2014р. - 394,93 дол. США, по 06.03.2015р. - 121,16 дол. США.

За приписами п.2.9 договору №3000/290/004257 від 28.02.2014р. у випадку несплати страхувальником першої або чергової частини страхового платежу, станом на граничну дату сплати цього платежу, визначену у сертифікаті, вигодонабувач має право сплатити цю першу або чергову частину страхового платежу протягом 3 (трьох) робочих днів від граничної дати сплати цього платежу страхувальником, визначену в сертифікаті, своєчасне внесення вигодонабувачем страхового платежу не має наслідків припинення страхового захисту та дії договору страхування.

На виконання вказаного договору, страховиком виставлено рахунки №3000/290/004257-3 від 22.08.2014р., №3000/290/004257-4 від 26.11.2014р. про сплату страхових платежів, зокрема, за договором фінансового лізингу №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. на загальну суму 22383,64 грн без ПДВ.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» було сплачено вказані рахунки, що підтверджується платіжними дорученнями №41545 від 23.09.2016р., №43259 від 24.12.2014р. на загальну суму 22383,64 грн.

З огляду на зміст п.п.7.1, 7.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р.) позивач оформив рахунки №LC6102-01/12/еv-050 від 02.10.2014р., №LC6102-01/12/еv-056 від 26.12.2014р. щодо компенсації витрат по страхуванню предмета лізингу - 13430,19 грн з ПДВ.

При цьому, з огляду на те, що оплата страхових платежів здійснювалась за двома договорами (№LC6102-01/12 від 05.01.2012р., №LC6103-01/12 від 05.01.2012р.) та страховими сертифікатами (№3000/290/004257-01 від 28.02.2014р., №3000/290/004257-02 від 28.02.2014р.), позивачем в межах цієї справи заявлено до стягнення 13430,19 грн з ПДВ компенсації витрат по страхуванню предмета лізингу, які стосуються предмета лізингу за договором №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. та стосовно якого було підписано сертифікат страхування №3000/290/004257-01 від 28.02.2014р. (22383,64 грн / 2 = 11191,82 грн, що разом з ПДВ становить 13430,19 грн).

Наразі, обов'язок сплатити у розглядуваному випадку страховий платіж з урахуванням ПДВ встановлений п.7.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р.).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2015р. позивачем на електронну адресу відповідача, яка зазначена у договорі №LC6102-01/12 від 05.01.2012р., була надіслана вимога №1731-12/15 від 22.12.2015р., зі змісту якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», з посиланням на приписи п.3 ч.2 ст.11, ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.1.1 договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р., п.п.5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору №LC6102-01/12 від 05.01.2012р.) вимагало протягом трьох днів з дня отримання вказаної вимоги оплатити у повному обсязі прострочену заборгованість, яка станом на 21.12.2015р. складає 2134258,95 грн, що була залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов?язання за договором №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов?язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко» про стягнення 510131,44 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 7651,97 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. в сумі 510131,44 грн, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко» (83007, Донецька область, м.Донецьк, просп.Київський, буд. 86, код ЄДРПОУ 30540743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» (04073, м.Київ, просп.Московський, корп.5, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість за договором фінансового лізингу №LC6102-01/12 від 05.01.2012р. в сумі 510131,44 грн, а також судовий збір в сумі 7651,97 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 11.07.2016р.

Суддя Ю.О.Паляниця