Рішення

від 23.06.2016 по справі 910/8417/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016Справа №910/8417/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Океан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИМПАТИК" про стягнення 6 142,63 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Скляр А.О. (дов. № 250 від 23.05.2016 року) від відповідача Дрозд Т.О. (дов. № 144 від 17.05.2016 року) Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23 червня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Океан" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИМПАТИК" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 6 494,78 грн., в тому числі 5 190,76 грн. основного боргу, 1 304,02 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № Р-2260 від 14.07.2014 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/8417/16 та призначено справу до розгляду на 02.06.2016 року.

20.05.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

01.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 4 838,61 грн. суму основного боргу, 1 304,02 грн. суму пені, а також покласти на відповідача судові витрати.

02.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що сума основного боргу відповідача за Договором № Р-2260 від 14.07.2014 року становить 4 838,61 грн. Відповідач зазначає, що розрахувати кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання для застосування штрафної санкції до покупця у вигляді пені не вбачається за можливе, у зв'язку з чим просив відмовити у стягненні пені в розмірі 1 304,02 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пункту 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, розцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог та приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 01.06.2016 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.06.2016 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.06.2016 року.

16.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява в якій зазначено, що розрахувати кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання для застосування штрафної санкції до покупця у вигляді пені не вбачається за можливе.

22.06.2016 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав заперечення на відзив та документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 23.06.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.06.2016 року проти позову заперечив, надав пояснення по суті спору.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СИМПАТИК" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Океан" (постачальник) укладено Договір поставки № Р-2260 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до специфікації, а покупець зобов'язується прийняти поставлений постачальником товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому Договорі.

Згідно з пунктом 2.2. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару покупцем від постачальника. Підтвердженням приймання товару є підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) накладної та іншої обов'язкової та визначеної чинним законодавством України товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на товар.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що постачальник здійснює поставку товару у відповідності до узгодженої сторонами та посвідченої печатками сторін специфікації. Специфікація надається покупцю постачальником.

Відповідно до пункту 5.1. Договору товар за договором поставляється постачальником на умовах базису поставки DDP згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс (у редакції 2000 року) з урахуванням умов цього Договору.

Згідно з пунктом 8.1.1. Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар на свій вибір та в такі строки: по закінченню 45 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

На виконання умов Договору позивачем здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами встановлення розбіжності кількості постачання товару.

Відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.09.2016 року, угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.05.2016 року.

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № Р-2260 від 14.07.2014 року станом на 27.05.2016 року становить 4 838,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № Р-2260 від 14.07.2014 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що сума основного боргу відповідача за Договором № Р-2260 від 14.07.2014 року становить 4 838,61 грн. Відповідач зазначає, що розрахувати кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання для застосування штрафної санкції до покупця у вигляді пені не вбачається за можливе, у зв'язку з чим просив відмовити у стягненні пені в розмірі 1 304,02 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором та його прийняття відповідачем.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 8.1.1. Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар на свій вибір та в такі строки: по закінченню 45 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Проте, відповідач у встановлені строки за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 4 838,61 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 838,61 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 304,02 грн. пені.

Суд критично оцінює доводи відповідача стосовно того, що розрахувати кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання для застосування штрафної санкції до покупця у вигляді пені не вбачається за можливе, оскільки з укладеного між сторонами Договору поставки № Р-2260 від 14.07.2014 року вбачається, що за вибором покупця було встановлено строк оплати товару: по закінченню 45 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку зі сплати грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 10.1. Договору у разі порушення стороною договору строків виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, винна сторона зобов'язана сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення виконання, нараховану на суму грошового зобов'язання, за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 1 304,02 грн. пені. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 838,61 грн. основного боргу та 1 304,02 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Океан" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СИМПАТИК" (03049, м. Київ, вулиця Лукашевича, будинок 15-А, ідентифікаційний код 32524414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Океан" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 10, ідентифікаційний код 36593565) 4 838 (чотири тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 61 коп. основного боргу, 1 304 (одну тисячу триста чотири) грн. 02 коп. пені, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.06.2016

Суддя С.В. Стасюк