Рішення

від 11.07.2016 по справі 910/7778/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016Справа №910/7778/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-проф"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Буд-Бізнес"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція»

про стягнення 49 955,37 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Паньшин С.С., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-проф" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Буд-Бізнес" заборгованості за договором про надання послуг з охорони об'єкту в загальному розмірі 49 955,37 грн., з яких: 41 661,30 грн. основного боргу, 6 913,87 грн. пені, 910,15 грн. інфляційних втрат, 470,04 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 порушено провадження по справі №910/7778/16, розгляд справи призначено на 23.05.2016.

23.05.2016 представником позивача подано документи на виконання вимог суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 розгляд справи відкладено на 13.06.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 13.06.2016 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав до матеріалів справи додаткові документи та пояснення, а також заявив клопотання про продовження строків вирішення спору.

Відповідач в засідання господарського суду 13.06.2016 своїх представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 було продовжено строк вирішення справи № 910/7778/16, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція» та відкладено розгляд справи на 11.07.2016.

У судове засідання 11.07.2016 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 11.07.2016 не з'явились.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.07.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБК Буд-Бізнес" (далі - відповідач, замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція» (далі - третя особа, генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-проф" (далі - позивач, виконавець), було укладено Договір про надання послуг з охорони об'єкту № 1/3 ФО/14 від 01.03.2014 (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника, надати послуги з охорони об'єкту, що визначений цим Договором, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу на умовах цього Договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктами 1.2, 1.4 та 1.5 Договору замовник за участю генпідрядника передає, а виконавець приймає під охорону наступний об'єкт: «Будівельний майданчик по будівництву «Житлового будинку по вул. Механізаторів в Солом'янському районі м. Києва», надалі - об'єкт, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів.

Під визначенням «Об'єкт» приймається територія будівельного майданчика замовника з елементами незавершеного будівництва, обмежена по периметру огорожею.

Охорона об'єкту здійснюється цілодобово методом організації контрольно-пропускного режиму, періодичним патрулюванням та безпосереднім оглядом всіх елементів об'єкту. Обов'язки працівників виконавця (далі - охоронники) визначаються «Інструкцією щодо організації охорони об'єкту», узгодженою та підписаною уповноваженими представниками сторін, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що вартість послуг за Договором визначається «Протоколом узгодження договірної ціни на надання послуг охорони» (Додаток № 2), який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.1 Додатку «Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони» № 2 до Договору, сторонами досягнута згода щодо розміру вартості послуг з охорони за один календарний місяць, яка становить 20 500,00 грн. в тому числі ПДВ - 3 416,67 грн.

Відповідно до п. 3.3 та 3.4 Договору оплата вартості охоронних послуг, яку визначено протоколом узгодження договірної ціни, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно до 10-го числа місяця наступного за місяцем в якому надаються охоронні послуги.

Фактичне надання виконавцем послуг згідно Договору фіксується сторонами у двосторонньому «Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг)», який складається не пізніше 10-го числа наступного місяця, що слідує за звітнім.

Згідно з п. 3.5 Договору у разі розірвання Договору, замовник зобов'язаний сплатити повну вартість фактично наданих охоронних послуг згідно «Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг)» не пізніше 15 календарних днів з моменту розірвання цього Договору.

Пунктом 5.1 Договору визначено обов'язок замовника, за участю генпідрядника своєчасно вносити плату на поточний рахунок виконавця за послуги охорони відповідно до умов цього Договору.

Цей Договір набуває чинності з 01.04.2014 та діє до 31.12.2014 ( п. 10.1 Договору).

Відповідно до п. 10.2 Договору після закінчення строку дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, в такому випадку Договір вважається продовженим на один календарний рік без обмеження кількості разів.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, відповідач, в свою чергу, не виконав свої зобов'язання за Договором в частині розрахунків.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що при умові, якщо одна із сторін неналежним чином виконує свої обов'язки у відповідності до умов Договору, інша сторона має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, повідомивши іншу сторону за 15 календарних днів до дати розірвання.

Судом встановлено, що Договір є розірваним, оскільки позивачем було направлено відповідачу Лист-повідомлення вих. № 141 від 23.11.2015 про розірвання Договору.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме акти наданих послуг № 241 від 31.10.2015 на суму 20 500,00 грн., № 262 від 30.11.2015 на суму 20 500,00 грн. та № 275 від 01.12.2015 на суму 661,30 грн., та встановлено що акти № 262 та № 275 не підписані замовником.

В матеріалах справи наявний Акт зняття об'єкту з під охорони від 01.12.2015, підписаний сторонами, відповідно до якого виконавець передає, а замовник приймає з під охорони о 11 год. 40 хв. 01.12.2015 об'єкт замовника, який розташований за адресою: «Будівельний майданчик по будівництву житлового будинку» по вул.. Механізаторів, в Солом'янському районі міста Києва».

Відповідно до п. 2 зазначеного Акту сторонами погоджено, що зобов'язання передбачені Договором, виконавець виконав в повному обсязі, належним чином, та по якості наданих послуг охорони об'єкту будь-яких претензій замовник до виконавця не має.

З матеріалів справи також вбачається, що виконавцем направлявся відповідачу Акт наданих послуг № 262 від 30.11.2015.

Відповідач не підписав Акт наданих послуг № 262 від 30.11.2015 на суму в розмірі 20500,00 грн., вказані в акті послуги не оплатив, зауважень щодо якості та обсягів наданих послуг не надав.

Незважаючи на те, що Акт наданих послуг № 262 від 30.11.2015 не підписаний відповідачем, з його боку заперечень щодо обсягів та якості наданих послуг не зроблено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач в односторонньому порядку безпідставно не сплачує надані позивачем послуги.

Проте, суд зазначає, що Акт наданих послуг № 275 від 01.12.2015 на суму 661,30 грн. за надані 01.12.2015 послуги не приймається судом як доказ наявності у відповідача заборгованості, у зв'язку із його необґрунтованістю, оскільки 01.12.2015 об'єкт був знятий з охорони та відповідно послуги виконавцем з охорони 01.12.2015 не надавались.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 913,87 грн. пені, 470,04 грн. трьох відсотків річних та 910,15 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.6 Договору за прострочення терміну розрахунків з виконавцем, передбачених цим Договором, замовник за кожен день прострочення платежу сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Судом здійснено перерахунок суми пені, з урахуванням часктово доведеного позивачем розміру заборгованості відповідача за Договором, з урахуванням встановленого судом факту розірвання Договору та відповідно строків нарахування пені, та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 543,67 грн пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перераховано заявлені позивачем до стягнення суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, з урахуванням вищенаведених обставин, та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 468,41 грн. трьох відсотків річних та 910,15 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3 % річних, в загальному розмірі 49 955,37 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 42 922,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Буд-Бізнес" (03148, м. Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 4; ідентифікаційний код: 32558223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-проф" (02099, м. Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5-Б,; ідентифікаційний код: 37164192) заборгованість в розмірі 41 000 (сорок одна тисяча) грн. 00 коп., пеню в розмірі 543 (п'ятсот сорок три) грн. 67 коп., 3 % річних в розмірі 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 41 коп. та інфляційні втрати в розмірі 910 (дев'ятсот десять) грн. 15 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК Буд-Бізнес" (03148, м. Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 4; ідентифікаційний код: 32558223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-проф" (02099, м. Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5-Б,; ідентифікаційний код: 37164192) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 185 (одна тисяча сто вісімдесят п'ять) грн. 08 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2016.

Суддя О.А. Грєхова