Рішення

від 11.07.2016 по справі 910/9744/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016Справа №910/9744/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Променад» простягнення 146 243,01 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Яцура М.І. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» (надалі - ТОВ «ТІКЕТС.ЮЕЙ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Променад» (надалі - ТОВ «Променад») про стягнення 146 243,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов агентського договору №OFF17-042014/1873 від 17.04.2014 р. відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті вартості реалізованих квитків не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 133 388,89 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 530,24 грн. та інфляційних у розмірі 9 323,88 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.07.2016 р.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 40, оф. 2, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1001111834, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2014 р. між ТОВ «ТІКЕТС.ЮЕЙ» (агентство) та ТОВ «Променад» (агент) був укладений агентський договір №OFF17-042014/1873 (надалі - «Договір»), відповідно до умов п. 2.1 якого агентство доручає, а агент зобов'язується на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за винагороду, представляти інтереси агентства перед третіми особами (туристами і покупцями) з метою забезпечення реалізації туристичних послуг, представлених відповідними постачальниками в системі Agent.Tickets.Ua, з якими в агентствах заключні агентські (субагентські) договори.

Пунктом 3.1 Договору розмір агентської винагороди визначається додатками №1, 2, як є невід'ємною частиною цього договору.

Додатком №3 до Договору сторони погодили Методику ведення розрахунків агента з агентством, за змістом п. 1.1 якого стандартна схема взаєморозрахунків передбачає роботу агента в системі Agent.Tickets.Ua без авансування передбачуваної суми майбутніх продажів.

Відповідно до п. 1.1.1 додатку №3 до Договору для роботи в режимі відкладеної виписки агент оплачує вартість кожного бронювання, за вирахуванням агентської винагороди, за допомогою стандартних банківських інструментів (безготівковий переказ), після створення бронювання. Після отримання повної вартості перевезення агентство оформлює квиток (квитки) і перевізну документацію згідно оплаченого бронювання.

За змістом п. 1.1.2 додатку №3 до Договору для роботи в режимі автоматичної виписки агент оплачує вартість туристичної послуги за допомогою стандартних банківських інструментів (систем миттєвих платежів, наприклад системи Приват24 АКБ «ПриватБанк»), що забезпечують моментальне підтвердження оплати. Після отримання підтвердження оплати система Agent.Tickets.Ua автоматично оформляє квиток (квитки) і перевізну документацію згідно оплаченого бронювання.

На виконання умов Договору відповідачем було реалізовано авіаквитки на загальну суму 416 923,96 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами надання послуг, підписаними уповноваженими представниками у період з 08.07.2014 р. по 26.03.2015 р.

Відповідачем частково сплачено на користь позивача вартість реалізованих авіаквитків, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті реалізованих туристичних послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 133 388,89 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Відповідно до статті 305 Господарського кодексу України, відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Із матеріалів справи (видаткових накладних та актів надання послуг, підписаних уповноваженими представниками у період з 08.07.2014 р. по 26.03.2015 р.) вбачається, що на виконання умов Договору відповідачем було реалізовано авіаквитки на загальну суму 416 923,96 грн.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.1.1 додатку №3 до Договору для роботи в режимі відкладеної виписки агент оплачує вартість кожного бронювання, за вирахуванням агентської винагороди, за допомогою стандартних банківських інструментів (безготівковий переказ), після створення бронювання. Після отримання повної вартості перевезення агентство оформлює квиток (квитки) і перевізну документацію згідно оплаченого бронювання.

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 1.1.1 додатку №3 до Договору, відповідач був зобов'язаний оплатити вартість кожного авіаквитка після створення бронювання.

31.12.2014 р. та 30.06.2015 р. між сторонами були підписані акти звірки взаємних розрахунків, згідно з якими заборгованість відповідача за реалізовані квитки становить 133 388,89 грн.

При цьому, акт звірки взаємних розрахунків, хоча і не є доказом виникнення прав і обов'язків, може і має оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов'язання.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що наявні у матеріалах справи документи є первинними документами бухгалтерського обліку, належними та допустимими письмовими доказами, що підтверджують існування між сторонами спору зобов'язальних правовідносин.

Підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, що підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання за Договором.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України у справі №920/1782/13 від 15.04.2014 р.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 133 388,89 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті реалізованих квитків на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 133 388,89 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Променад» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ТІКЕТС.ЮЕЙ» про стягнення з ТОВ «Променад» заборгованості у розмірі 133 388,89 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 530,24 грн. та інфляційних у розмірі 9 323,88 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.07.2015 р. по 18.05.2016 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 530,24 грн. та інфляційні у розмірі 9 323,88 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Променад» на користь ТОВ «ТІКЕТС.ЮЕЙ» заборгованості у розмірі 133 388,89 грн., 3% річних у розмірі 3 530,24 грн. та інфляційних у розмірі 9 323,88 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Променад» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 40, оф. 2; ідентифікаційний код 25639938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 186; ідентифікаційний код 36027535) заборгованість у розмірі 133 388 (сто тридцять три тисячі триста вісімдесят вісім) грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 3 530 (три тисячі п'ятсот тридцять) грн. 24 коп., інфляційні у розмірі 9 323 (дев'ять тисяч триста двадцять три) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 2 193 (дві тисячі сто дев'яносто три) грн. 65 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2016 р.

Суддя В.П. Босий