Рішення

від 14.07.2016 по справі 910/10762/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2016Справа №910/10762/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СТЕРОЇД ПОСТ»

до Публічного акціонерного товариства «Оболонь»

про стягнення 108 723, 86 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Самандрула А.Я.;

від відповідача: Мамонтова В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-СТЕРОЇД ПОСТ» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Оболонь» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 108 723, 86 грн., у тому числі: 101 400, 00 грн. - основний борг, 1 237, 08 грн. - пеня, 1 016, 78 грн. - 3 % річних та 5 070, 00 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 0501ОБ про виконання робіт від 05.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.06.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано виконати вимоги суду.

30.06.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, в додатках до якого долучено платіжні доручення про сплату заборгованості.

У судовому засіданні 30.06.2016 оголошувалась перерва до 14.07.2016 згідно ст. 77 ГПК України.

14.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення про сплату ПАТ «Оболонь» заборгованості у розмірі 101 400, 00 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій.

Представник відповідача проти стягнення штрафних санкцій заперечував, проте у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.07.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «А-СТЕРОЇД ПОСТ» (далі - виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Оболонь» (далі - замовник) укладено договір № 0501ОБ про виконання робіт, умовами якого передбачено, що замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи:

• адаптацію рекламного ролика з умовною назвою «Чарівники» хронометражем 30 секунд для ТМ «Живчик», а саме: монтаж відео зображення, підбір дикторів, заміна пляшок на банки в ролику, заміна логотипу та слогана, проведення озвучування англійською мовою, зведенні дикторського голосу та звукової фонограми, підготовка ролика згідно технічних вимог для реклами продукції, що випускається під ТМ «Живчик».

• результатом робіт є 2 (дві) версії рекламного ролику з умовними назвами «Чарівники-1» і «Чарівники-2», хронометражем по 18 сек. кожна.

Період виконання робіт, зазначених в п. 1.1.1. договору: з 05.01.2016 по 11.01.2016 року (п. 1.2. договору).

Розділом 2 договору передбачені обов'язки сторін по даному договору.

2.1. Обов'язки виконавця по даному договору:

2.1.1. виконати роботи відповідно до розділу 1.1.1 даного договору та передати результати виконаних робіт в mov та mp4 не пізніше 11.01.2016;

2.1.2. передати замовнику всі виключні майнові авторські та суміжні права інтелектуальної власності на адаптований ролик на умовах договору не пізніше 11.01.2016;

2.1.3. передати замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт після закінчення протягом трьох робочих днів після закінчення виконання робіт та у випадку, отримання від замовника вмотивованих зауважень щодо якості виконаних робіт або невідповідності робіт вимогам замовника за актом, здійснити належне виконання у визначений замовником строк.

2.2. обов'язки замовника по даному договору, зокрема прийняти належним чином виконані виконавцем роботи по відповідному акту прийому-передачі виконаних робіт і здійснити оплату у відповідності до п. 3 договору. У випадку наявності зауважень до якості виконаних робіт або виявлення невідповідності виконаних робіт вимогам замовника надіслати вмотивовані письмові зауваження протягом десяти робочих днів з дня отримання акту прийому-передачі виконаних робіт та визначити строк здійснення належного виконання робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість робіт виконавця, вказаних у п.п. 1.1. даного договору, включаючи вартість передачі (відчуження) виключних майнових авторських та суміжних прав інтелектуальної власності, складає 84 500, 00 грн., без урахування ПДВ (20 %), крім того ПДВ (20 %) - 16 900, 00 грн., разом з ПДВ (20 %) - 101 400, 00 грн.

Згідно п. 3.2. договору, вказана у п. 3.1. даного договору сума сплачується замовником виконавцю на підставі виставленого оригіналу рахунку в безготівковій формі в строк до 06.02.2016 (включно).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.03.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 4.1. договору).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати замовником вартості робіт виконавця, зазначеної у даному договорі, замовник виплачує виконавцеві пеню у розмірі 0, 01 % від вартості неоплачених робіт за кожний день прострочення.

За приписами п. 9.1. договору, виключні майнові авторські та суміжні права інтелектуальної власності на результати робіт, передаються/відчужуються у повному обсязі від виконавця до замовника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані роботи згідно договору на загальну суму 101 400, 00 грн., а відповідачем прийняті роботи, що підтверджується актом № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.01.2016, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (наявний в матеріалах справи), а також податковою накладною.

05.05.2016 позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 04.05.2016, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «А-СТЕРОЇД ПОСТ» просило відповідача сплати заборгованість за договором № 0501ОБ про виконання робіт від 05.01.2016 (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана ПАТ «Оболонь» 10.05.2015).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт на суму 101 400, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 237, 08 грн., 1 016, 78 грн. - 3 % річних та 5 070, 00 грн. - інфляційних втрат за період з 07.02.2016 по 08.06.2016.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 0501ОБ про виконання робіт від 05.01.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, зокрема, передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень по акту № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.01.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

При цьому, рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити належні за договором платежі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 37/405 та постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2015 у справі № 910/15918/14.

Отже, частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи умови п. 3.2 договору, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виконаних робіт на загальну суму 101 400, 00 грн. в строк до 06.02.2016 (включно).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідач здійснив оплату заборгованості у розмірі 101 400, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5851 від 23.06.2016.

Так, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першоїстатті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 910/10762/16 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу у розмірі 101 400, 00 грн., які були сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості після порушення провадження у справі, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день прийняття рішення у справі виконані позивачем роботи оплачені відповідачем у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 237, 08 грн. - пені, 1 016, 78 грн. - 3 % річних та 5 070, 00 грн. - інфляційних втрат за період з 07.02.2016 по 08.06.2016.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат і встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні розміру нарахування інфляційних втрат, при цьому суму нарахування пені та 3 % річних вирахувано правильно.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у розмірі 1 237, 08 грн., 3 % річних у сумі 1 016, 78 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 4 280, 07 грн. (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон), з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 07.02.2016 по 08.06.2016, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат з урахуванням часткового припинення провадження у справі, суд відзначає, що відповідно до п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Отже, витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі № 910/10762/16 припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України в частині стягнення 101 400, 00 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СТЕРОЇД ПОСТ» задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Оболонь» (04655, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3, ідентифікаційний код - 05391057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СТЕРОЇД ПОСТ» (02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 81/11, квартира 24, ідентифікаційний код - 35222388) 1 237 (одну тисячу двісті тридцять вісім) грн. 08 коп. - пені, 1 016 (одну тисячу шістнадцять) грн. 78 коп. - 3 % річних, 4 280 (чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. 07 коп. - інфляційних втрат та 1 454 (одну тисячу чотириста п'ятдесят чотири) грн. 96 коп. - судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 18.07.2016.

Суддя Бондарчук В.В.