Рішення

від 13.07.2016 по справі 915/688/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 915/688/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Чирковій А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 12.07.2016 року,

від відповідача представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Приватного підприємства В«Метал ІндастріВ» ,

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9/12 (ідентифікаційний код 39956937),

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«НікспецтрансВ» ,

54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 67, к. 15 (ідентифікаційний код 38694693),

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство В«Метал ІндастріВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«НікспецтрансВ» про стягнення грошових коштів, а саме:

- 84 653,18 грн. - боргу за поставлений товар;

- 785,85 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 29.06.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.07.2016 року.

06.07.2016 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача:

- 64 653,18 грн. - боргу за поставлений товар;

- 785,85 грн. - 3% річних.

Вказана заява розцінена судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 06.07.2016 року розгляд справи відкладено на 13.07.2016 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

13.07.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

13.07.2016 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар у сумі 64 653,18 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене, судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви позивача від 13.07.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.07.2016 року зменшені позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 13.07.2016 року не забезпечив, відзив по суті спору не подав. Ухвала суду від 29.06.2016 року про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду з відміткою В«у зв'язку з закінченням строку зберіганняВ» (а.с. 31-33).

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«НікспецтрансВ» зареєстровано за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 67, к. 15, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

24.02.2016 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату товару № 324 від 24.02.2016 року на суму 78 854,98 грн. (а.с. 35).

25.02.2016 року Приватне підприємство В«Метал ІндастріВ» відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«НікспецтрансВ» товар, вартість якого з урахуванням витрат на транспортно-експедиційні послуги склала 78 854,98 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 162 від 25.02.2016 року (а.с. 9).

У зв'язку з тим, що відповідач своєчасно не оплатив вказаний товар, за погодженням сторін вартість товару, отриманого за видатковою накладною № 162 від 25.02.2016 року, була збільшена на 5 798,20 грн., що підтверджується актом узгодження договірної ціни від 25.03.2016 року (а.с. 10).

Таким чином, вартість товару разом з транспортно-експедиційними послугами склала 84 653,18 грн. (78 854,98 + 5 798,20)

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб, а всі істотні умови договору були узгоджені у вищезазначених документах, а саме: рахунку на оплату товару, видатковій накладній, акті узгодження договірної ціни.

25.03.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом № 2503/0169 щодо оплати заборгованості за видатковою накладною № 162 від 25.02.2016 року в сумі 84 653,18 грн. (а.с. 21, 22)

Вказаний лист отримано відповідачем 28.05.2016 року (а.с. 23).

16.06.2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1606/01701 щодо оплати заборгованості в сумі 84 653,18 грн. (а.с. 11)

Доказів отримання відповіді на зазначені лист та претензію суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи відповідачем сплачено позивачу 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 368 від 24.06.2016 року (а.с. 20). При цьому, у призначенні платежу зазначено: оплата згідно рахунка № 324 від 24.02.2016 року.

Отже, відповідач частково виконав грошове зобов'язання перед позивачем, що підтверджує прийняття умов договору, укладеного між сторонами у спрощений спосіб.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 64 653,18 грн. (84 653,18 - 20 000,00)

У заяві від 13.07.2016 року про зменшення розміру позовних вимог позивач також просив рахунок на оплату товару № 324 від 24.02.2016 року, який вручений відповідачу 25.02.2016 року в момент отримання товару, вважати вимогою про сплату грошових коштів в порядку ст. 530 ЦК України та п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» .

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1.7 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» визначено наступне.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Крім того, відповідно до абз. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами відбулась господарська операція щодо поставки товару (купівля/продаж), обов'язок зі сплати вартості отриманого товару виник у відповідача з 26.02.2016 року (день наступний за днем отримання товару), проте був виконаний частково (сплачено 20 000 грн.), а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в сумі 64 653,18 грн., тобто позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір в сумі 1 378,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«НікспецтрансВ» (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 67, к. 15, ідентифікаційний код 38694693, р/р 26005053215700 в ПАТ КБ В«ПРИВАТБАНКВ» м. Миколаїв, МФО 326610) на користь Приватного підприємства В«Метал ІндастріВ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9/12, ідентифікаційний код 39956937, р/р 26004050265634 в ПАТ КБ В«ПРИВАТБАНКВ» м. Дніпропетровськ, МФО 305299):

- 64 653,18 грн. (шістдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят три грн. 18 коп.) - боргу за поставлений товар та транспортно-експедиційні послуги;

- 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.07.2016 року.

Суддя В.О. Корицька