Ухвала

від 13.07.2016 по справі 808/3881/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2016 рокусправа № 808/3881/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Баранник Н.П.

           суддів:                     Суховарова А.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі № 808/3881/15 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Техноімпекс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Техноімпекс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати:

          - податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 року № 00002908262211;

          - податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 року № 00007708262203.

          Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року адміністративний позов було задоволено, визнані протиправними та скасовані оскаржені рішення відповідача.

          Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку судом доказів, відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

          В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

          Представник позивача заперечував проти вимог скарги відповідача та вказав, що суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, і підстави для його скасування відсутні.

          Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Матеріалами справи підтверджено, що у грудні 2014 фахівцями податкової інспекції було проведено позапланову виїзну перевірку ПП “Техноімпекс” з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ “Сінтра Юг” (код ЄДРПОУ 39184582) у липні 2014 року.

          За результатами перевірки складено акт № 113/08-26-22-11/32811608 від 22.12.2014.

          За висновками акту, під час перевірки виявлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що привезло до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 36 687 грн., у т.ч. по періодам: липень 2014 року на суму 36 687 грн..

          В акті контролюючим органом зазначено, що порушення виникли внаслідок включення у липні 2014 року до складу податкового кредиту сум ПДВ від операцій з придбання гайок, болтів та інш, під час взаємовідносин з ТОВ “Сінтра Юг”.

           29.01.2015 на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми “Р” № 00002908262211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 55 030,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 36 687 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 343,50 грн..

          Позивачем подавалася до ГУ ДФС у Запорізькій області скарга від 26.02.2015 на податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 № 00002908262211.

          Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області № 1862/10/08-01-10-04-13 від 16.04.2015 (№ 2710/7/08-01-10-04-13 від 16.04.2015), скаргу залишено без задоволення, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 № 00002908262211 без змін. Крім того, збільшено на 2000 грн. нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та на 1000 грн. розмір застосованих штрафних санкцій, згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та зобов'язано ДПІ у Жовтневого району м. Запоріжжя на суму такого збільшення направити платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення.

           21.04.2015, на підставі акту перевірки № 113/08-26-22-11/32811608 від 22.12.2014 та рішення ГУ ДФС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 16.04.2015, податковим органом винесено податкове повідомлення форми “Р” № 00007708262203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 000 грн., у т.ч. за основним платежем 2 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1000 грн..

          Позивач, вважаючи зазначені вище податкові повідомлення рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

          Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з наступного.

          Так, судом було встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ТОВ “Сінтра Юг” (код ЄДРПОУ 39184582) з поставки гайок, болтів та інших товарів.

          Господарські відносини здійснювались без укладення договорів, на підставі рахунків-фактури, а саме: № СЮ-0000380 від 21.07.2014, № СЮ-0000379 від 15.07.2014, № СЮ-0000378 від 09.07.2014, № СЮ-0000377 від 07.07.2014, № СЮ-0000376 від 01.07.2014, копії яких приєднано до матеріалів справи.

          Реальність господарських операцій, рух активів та зміни майнового стану платника податків підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме:

          - видаткові накладні: № СЮ-0000380 від 21.07.2014, № СЮ-0000379 від 15.07.2014, № СЮ-0000378 від 09.07.2014, № СЮ-0000377 від 07.07.2014, № СЮ-0000376 від 01.07.2014;

          - податкові накладні: № 363 від 21.07.2014 на загальну суму 52473,60 грн. (у т.ч. ПДВ – 8745,50 грн.); № 362 від 15.07.2014 на загальну суму 18302,40 грн. (у т.ч. ПДВ – 3050,40 грн.); № 361 від 09.07.2014 на загальну суму 56 136 грн. (у т.ч. ПДВ – 9356 грн.); № 360 від 07.07.2014 на загальну суму 45906 грн. (у т.ч. ПДВ – 7651 грн.); № 359 від 01.07.2014 на загальну суму 45906 грн. (у т.ч. ПДВ – 7651 грн.);

          - картки рахунку: 281 за 01.07.2014 – 31.10.2014;

          - довіреності на отримання товарів.

          Товари зберігались у складському приміщенні позивача, яке ним орендоване у ПАТ “Електротехнологія” на підставі договору оренди не житлового приміщення №639 від 24.09.2014р..

          Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі. Позивачем надані банківські виписки, що підтверджують розрахунок між сторонами за поставку товарів.

          Крім того, суд встановив, що придбані у ТОВ “Сінтра Юг” товари, позивач в подальшому реалізовував іншим підприємствам, а саме: ПАТ “Запорізький електроапаратний завод”, ТОВ “Еліз”, ПП “Елтіз”, ТОВ “Завод Кранкомплект”, ТОВ “Компанія Система”, ТОВ “Мідас-метиз”, ТОВ “Запорізькі машинобудівні технології”, ТОВ “Запорізька компанія металевих конструкцій”, ТОВ “Завод Будмаш”, ТОВ “ВКФ “Аріес”, ПП “ТР-Інжиніринг”, ТОВ “Фудторг”, ТОВ “Промелектромонтаж - Проект”, ТОВ “Профайн України”, ПрАТ “Іскож-2000”, ПрАТ “Спецгідроенергомонтаж”.

          На підтвердження реалізації придбаних у ТОВ “Сінтра Юг” товарів зазначеним контрагентам-покупцям позивачем було надано: видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки. Тобто, позивачем підтверджено факт використання придбаних у ТОВ “Сінтра Юг” товарів у власній господарській діяльності.

          В акті перевірки податковим органом зазначено, що в ході проведення перевірки не підтверджено реальності отримання товарів у липні 2014 року від підприємства-постачальника ТОВ “Сінтра Юг”, що свідчить про те, що правочини між позивачем та контрагентом-постачальником здійсненні з метою штучного формування податкового кредиту, та як наслідок заниження сум до сплати до Державного бюджет з податку на додану вартість.

          Такі висновки контролюючий орган будує на тому, що під час перевірки позивач не надав доказів, які б підтверджували факт транспортування придбаного товару від постачальника до покупця-позивача у справі.

          Колегія суддів з доводами відповідача не погоджується, враховуючи наступне.

          Згідно з пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

          Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

          Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано зобов'язання. Видані контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, а придбані позивачем товари у контрагента ТОВ “Сінтра Юг” використані у власній господарській діяльності. Зауважень до оформлення та заповнення первинних документів, що надавав позивач, підтверджуючи реальність здійснення господарських операцій, відповідачем ні під час перевірки, ні у суді висловлено не було.

          Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції із ТОВ “Сінтра Юг”.

          Сама по собі відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути підставою для позбавлення останнього права на формування податкового кредиту по спірним операціям у липні 2014 року. Суд вірно зазначив, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

          Відповідач, приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо нереальності господарських відносин позивача з вказаним вище контрагентом, його позиція щодо таких висновків не підтверджена належними доказами.

          З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги про їх скасування підлягали задоволенню.

          Судом правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

          Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

          Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі № 808/3881/15 - залишити без змін.

          Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Повний текст ухвали виготовлено 14.07.2016р..

Головуючий:                                                                      Н.П. Баранник

           Суддя:                                                                      А.В. Суховаров

           Суддя:                                                                      А.А. Щербак