Ухвала

від 14.07.2016 по справі 804/2599/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2016 рокусправа № 804/2599/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Дадим Ю.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське регіональне підприємство «СПЕЦСЕРВІС»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року по справі

за поданням Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське регіональне підприємство «СПЕЦСЕРВІС» про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) 10.05.2016 року звернулася до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське регіональне підприємство «СПЕЦСЕРВІС» (далі - ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС»), в якому просить підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 року подання задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні подання.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на підставі ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України 6.05.2016 року видано наказ №549 та направлення №598, 599 на проведення фактичної перевірки ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС», тривалістю не більше 10 діб.

В цей же день 6.05.2016 року посадовими особами позивача, уповноваженими на проведення перевірки, здійснено вихід на підприємство за адресою: м. Дніпропетровськ пр. Карла Маркса, буд. 53-А кв. (офіс) 22, в результаті чого встановлено відсутність відповідача за вказаною адресою, про що складено акти №541/04-62-13-04/39512541, №542/04-62-13-04/39512541, що унеможливило вручення керівнику товариства наказу та направлень про проведення перевірки, та, відповідно, проведення податковим органом перевірки фінансово-господарської діяльності товариства.

06.05.2016 року на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст.94 ПК України першим заступником начальника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Леоновим В.Ю. прийнято рішення №13598/10/04-62/13-04-05 щодо застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС», позивачем подано до суду першої інстанції подання про підтвердження правомірності його застосування.

Приписами п.75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до приписів п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом; арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Із матеріалів справи вбачається, що на час здійснення позивачем виходу на адресу позивача, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.05.2016 року позивач був зареєстрований за адресою: м. Дніпропетровськ пр. Карла Маркса, буд. 53 - А, однак фактично за даною адресою не перебував.

Судом встановлено, що в провадженні Слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2016 року за №32016041640000033 відповідно до ч.1 ст. 205 КК України відносно ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС» за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно пояснень представника відповідача та допитаного судом свідка - ОСОБА_2, яка на час розгляду справи є директором ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС», колишнього директора товариства Леунтяну Іліє зазначені особи ніколи не бачили, і де він знаходився 06.05.2016 року їм не відомо.

Із витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що з 23.05.2016 року адресою реєстрації ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС» є м. Полтава, вул. Шевченка, буд.3.

Враховуючи наявність кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва щодо ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС», відсутності оскарження відповідачем винесеного податковим органом наказу про перевірку №549 від 06.05.2016 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач в межах своїх повноважень з дотриманням вимог чинного податкового законодавства застосував адміністративний арешт майна ТОВ «ДРП «СПЕЦСЕРВІС»,та мав право звернутися до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна відповідача.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Викладене свідчить, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуально го права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське регіональне підприємство «СПЕЦСЕРВІС» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду Украї ни протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: Л.А. Божко