Рішення

від 18.07.2016 по справі 477/1886/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1886/14-ц

Провадження № 2/477/1/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

12 липня 2016 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Полішко В.В., з секретарем - Тарасюк І.Є., Крижановською Ю.О., Арнаутою Є.В., Хижняк К.А., Боровик Л.В.,

за участю: позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4,

представника відділу Дергеокадастру у Жовтневому районі - ОСОБА_5,

представника райдержадміністрації - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, відділу Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування розпорядження районної державної адміністрації та визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7 до Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області, відділу Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області, ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_8, приватний нотаріус ОСОБА_9, про визнання незаконним та скасування розпорядження райдержадміністрації, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання незаконними довіреностей, договорів купівлі продажу земельних ділянок, скасування записів державної реєстрації, закриття поземельних книг, та передання у користування, розпорядження та володіння земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2014 року позивач ОСОБА_1 (далі - позивач за первісним позовом) звернувся до суду із позовною заявою до Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, відділу Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в якій просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 21 квітня 2009 року №310-р В«Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власністьВ» ; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №863786 від 07 липня 2009 року, виданий Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області громадянину ОСОБА_3, серії ЯЖ №863787 від 07 липня 2009 року, виданий Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області громадянці ОСОБА_7, серії ЯЖ №863785 від 07 липня 2009 року, виданий Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області громадянці ОСОБА_8.

22 січня 2015 року, в зв'язку з закінченням п'ятирічного строку повноважень судді Глубоченка С.М., на який він був призначений суддею вперше, справа в порядку нового автоматичного розподілу була розподілена судді Козаченку Р.В., який заявив собі самовідвід .

Після чого, 05.02.2015 року цю справ прийняла до свого провадження суддя Саукова А.А., якій був заявлений відвід та який був задоволений.

12 березня 2015 року справа була прийнята до свого провадження.

10 березня 2015 року від відповідачів за первісним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (далі - відповідач за первісним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, відділу Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, державних актів на право власності на земельні ділянки, яка ухвалою суду була залишена без руху та після усунення недоліків 24 березня 2015 року була прийнята до розгляду та об'єднана з первісним позовом.

Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовував тим, що він є власником чотирьох земельних ділянок площею по 2,00 та кожна з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державними актами на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЗ №243664; №243666; №243668; №243669, виданих 14.01.2009 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області (далі - райдержадміністрація) та відділом Держкомзему у Жовтневому районі Миколаївської області.

У 2012 році при здійсненні правомочностей власника вказаних земельних ділянок йому почав чинити перешкоди відповідач ОСОБА_3, заявляючи про належність частини вказаних земельних ділянок йому, його дочці ОСОБА_7 та його сусідці ОСОБА_10

У 2013 році під час розгляду кримінальної справи за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст.356 КК України, йому стало відомо про наявність розпорядження Жовтневої райдержадміністрації від 21.04.2009 року №310-р та виданих на підставі цього розпорядження державних актів про право власності на земельні ділянки відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_10

Вважає, що проект відведення не відповідає вимогам закону, в зв'язку з чим розпорядження, яким цей проект відведення затверджений підлягає скасуванню. При вивченні землевпорядної документації відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та землевпорядної документації належних йому земельних ділянок з'ясував, що згідно з наявними в технічних документаціях викопіюваннях з плану земель території Лиманівської сільської ради, до відведення у приватну власність передбачались земельні ділянки на одному масиві колишнього господарського двору, які частково накладались одна на одну, оскільки земельні ділянки позивача за конфігурацією масиву відносно дороги проектувались одна за іншою паралельно до дороги, а земельні ділянки відповідачів проектувались перпендикулярно до дороги. Таким чином, ще на стадії проектування до відведення у приватну власність земельні ділянки відповідачів перетинали земельні ділянки позивача, частково накладаючись на них.

На думку позивача, зазначене стало можливим через допущену низку порушень та суперечностей при розробці та виготовленні землевпорядної документації відповідачів. Зокрема, викопіювання з плану земель території Лиманівської сільської ради в проекті відведення відповідачів, яке слугувало відправним орієнтиром у розробці проекту, не було погоджено начальником відділу Держкомзему у Жовтневому районі, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації відповідачів від 25.11.2008 року №2792 (пункт 10.2). Крім того, згідно з розпорядженням райдержадміністрації ДО відведення у власність відповідачам передбачались земельні ділянки під господарськими будівлями і спорудами (несільськогосподарські угіддя). Відповідно до розпорядження райдержадміністрації відділом земельних ресурсів у Жовтневому районі відповідачам видані умови відведення земельних ділянок, згідно з п. 1.7 яких зазначена класифікація угідь - несільськогосподарські землі (господарський двір). Погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачам також видавались на відведення земель під господарськими будівлями. В той же час, в грошовій оцінці передбачених до відведення відповідачам земельних ділянок зазначені сільськогосподарські угіддя - рілля богарна. На експлікації земельних угідь в землевпорядній документації відповідачів також зазначені сільськогосподарські угіддя - рілля богарна. Також, на експлікації земельних угідь в документації відповідачів відсутні позначення наявних на вказаній ділянці опор ліній електромережі потужністю 10 кВ та охоронної зони, а група ґрунтів позначена шифром 110 д - рілля богарна, тоді як фактично на ділянці, відображеній на експлікації угідь відповідачів проходить лінія електромережі потужністю 10 кВ, а ґрунти відносяться до пасовищ. Не відображені на експлікації відповідачів і наявні поряд з вказаною земельною ділянкою споруди - силосна яма та чотири руїни. В каталогу координат земельних ділянок відповідачів також зазначена рілля богарна, тобто сільськогосподарські угіддя.

Незважаючи на зазначені невідповідності розробленого проекту умовам відведення та місця розташування (дислокації) земельних ділянок, передбачених розпорядженням Жовтневої райдержадміністрації та умовами, виданими відділом земельних ресурсів у Жовтневому районі, Жовтневою райдержадміністрацією, всупереч вимогам діючого законодавства, цей проект відведення був затверджений оскаржуваним розпорядженням, а згодом відповідачам видані державні акти на право власності на земельні ділянки.

Крім того, в порушення вимог Положення про реєстрацію землеволодінь та землекористувань, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №144 від 23.08.2001 p., в комп'ютерній базі даних інформація про землеволодіння відповідачів станом на 11.01.2013 р. була відсутня, тоді як інформація про землеволодіння позивача була внесена.

Таким чином, Жовтнева райдержадміністрація двічі розпорядилась земельними ділянками, спочатку надавши їх 14.01.2009 року у приватну власність громадян ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які згодом продали їх позивачу, а потім 07.07.2009 року надала частину цих же земельних ділянок відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_10

Оскаржуване розпорядження Жовтневої райдержадміністрації №310-р від 21.04.2009 pоку, на підставі якого були видані державні акти на право приватної власності відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_10, суперечать вимогам земельного законодавства України та підлягає скасуванню як незаконне, а державні акти на право приватної власності на земельні ділянки від 07.07.2009 року, серії ЯЖ: №863786 на ім'я ОСОБА_3, №863787 на ім'я ОСОБА_7, №863785 на ім'я ОСОБА_8 підлягають визнанню недійсними.

Відповідач за первісним позовом свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 11 травня 2007 року та 17 вересня 2007 року згідно з розпорядженнями Жовтневої райдержадміністрації № 259-р та 605-р відповідачам за первісним позовом був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства кожному в межах Лиманівської сільської Ради.

Проект був розроблений ТОВ «Обласний земельно-кадастровий центр», на даний час ТОВ «Земельний кадастровий центр». 11.06.2008 року за № 011431 та № 011445 Миколаївською регіональною філією ДП •Центр ДЗК» прийнято та перевірено обмінні файли та земельна ділянка внесена до електронного реєстру земель і зафіксоване місце розташування земельної ділянки відносно державної геодезичної мережі.

21.04.2009 року Жовтневою райдержадміністрацією видане розпорядження за № 310-р, яким затверджено проекту землеустрою та передано у власність земельні ділянки, місце розташування яких визначено в каталозі координат земельних ділянок, який міститься в проектній документації. 07.07.2009 року, видані державні акти на право власності на земельні ділянки.

Після визначення меж земельних ділянок в натурі в 2009 року вони обробляли землю та сплачували податки. 02.10.2012 року виявили, що належні їм земельні ділянки обробляє. ОСОБА_1, який стверджує що ці земельні ділянки купив у ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15

Вважає, що набуття права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки, мали місце з істотним порушенням діючого законодавства.

Відповідно до розпорядження Жовтневої райдержадміністрації від 09.10.2008 року № 753-р ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18Т надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2.00 га кожному в межах території Лиманівської сільської ради. Замовником землевпорядної документації в ТОВ «Приват- Південь», в порушення ст. 26 Закону України «Про землеустрій» , виступила ОСОБА_19, сестра позивача за первісним позовом - ОСОБА_1, не маючи належно оформлених повноважень від ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

ТОВ «Приват-Південь» в порушення ст. 50 Закону України «Про землеустрій» та розпорядження Жовтневої райдержадміністрації № 753-р виготовило не проект землеустрою, а технічну документацію та не передало землевпорядну документацію на державну експертизу. 24.11.2008 року на технічній документації Миколаївською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» поставлені штампи про прийняття обмінних файлів за номерами 036563 та 036564. 18.12.2008 року Жовтневою райдержадміністрацією видане розпорядження № 951-р, яким затверджена документація цих громадян та їм передано у власність у власність земельні ділянки та видані державні акти 14.01.2009 року. Таким чином, надання земельних ділянок у власність ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_18 відбулося з істотним порушенням земельного законодавства.

26.11.2011 р. ОСОБА_21, племінниця ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_19, за довіреністю, посвідченою посадовою особою Лиманівської сільської ради 26.11.2008 р., діючи від імені ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, продала земельні ділянки ОСОБА_1 Договори купівлі-продажу земельних ділянок посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_9 Довіреності, на підставі яких діяла ОСОБА_21, є незаконними. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат»» від 01.10.2008 року з 01.10.2008 р. по 03.03.2009 р. посадові особи органів місцевого самоврядування були позбавлені права посвідчувати довіреності. Тому приватний нотаріус ОСОБА_9, незалежно від внесення довіреностей до Єдиного реєстру довіреностей, не повинна була приймати довіреності для вчинення нотаріальних дій.

Крім того, на момент посвідчення договорів купівлі-продажу, продавець ОСОБА_13 та продавець ОСОБА_12 вже померли. З цих підстав вважає, що договори купівлі-продажу від 26.11.2011 року є недійсними.

Також вказували, що посвідчені секретарем сільської ради довіреності є недійсними, оскільки в цей день було посвідчено близько сотні довіреностей, що є фізично неспроможним.

Після визнання недійсними державних актів просили вилучити (скасувати) записи державної реєстрації цих земельних ділянок. Закрити поземельні книги на ці ділянки. Земельні ділянки, на які мають державні акти передати їм у користування, розпорядження, володіння.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків та дослідивши письмові докази матеріалів справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, судом встановлено наступне.

11 травня 2007 року та 17 вересня 2007 року згідно з розпорядженнями Жовтневої райдержадміністрації № 259-р та 605-р відповідачам за первісним позовом був наданий дозвіл на виготовлення проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з умовами відведення - це несільськогосподарські угіддя (господарський двір).

На підставі цього проекту, який був затверджений розпорядженням Жовтневої райдержадміністрації від 21.04.2009 року № 310-р, було виготовлено технічну документацію та державні акти.

12.08.2008 року згідно з розпорядженнями Жовтневої райдержадміністрації № 628-р 15 громадянам, в тому числі ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Однак, замість проекту відведення було виготовлено технічну документацію, яка була затверджена розпорядженням Жовтневої райдержадміністрації та громадянам було видано державні акти.

В подальшому, 26.11.2011 року громадяни ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від імені яких за довіреністю виступала ОСОБА_21 продали належні їм земельні ділянки ОСОБА_1 Договори посвідчила приватний нотаріус ОСОБА_9

Згідно з довідками Лиманівької сільської ради від 17.06.2013 року № 813 та № 814 громадяни ОСОБА_12 та ОСОБА_13 померли - 27.08.2009 року та 05.02.2011 року відповідно.

Відповідно до рішення державного кадастрового реєстратора № РВ -4800095262014від 08.09.2014 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру земельна ділянка, що належить ОСОБА_3 перетинається з наступними земельними ділянками: 1) перетин з ділянкою 4823382600:02:000:0854; площа співпадає на 16,1241 % (власник ОСОБА_18) 2) перетин з земельною ділянкою 4823382600:02:000:0856; площа співпадає на 14,7454 % (власник ОСОБА_16) 3) перетин з ділянкою 4823382600:02:000:0853; площа співпадає на 16,8428% (власник ОСОБА_1); 4) перетин з ділянкою 4823382600:02:000:0855; площа співпадає на 15,4077% (власник ОСОБА_1); 5) перетин з ділянкою 4823382600:02:000:0857; площа співпадає на 14,1371 % (власник ОСОБА_1); 6) перетин з ділянкою 4823382600:02:000:0858; площа співпадає на 21,0071 % (власник ОСОБА_1).

Про наявність перетинів сторонам було відомо, як вбачається з показань свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ще на стадії виготовлення землевпорядної документації, але жодна зі сторін та проектних організацій не вважала за необхідне усунути недоліки землевпорядної документації, вважаючи, що саме розроблена ними документація є відповідною.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У відповідності до ст.80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції станом на 14.01.2009 р.) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. А згідно зі ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши досліджені докази, розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суд дійшов наступного висновку.

Первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки суд дійшов висновку, що як під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 так і видачі самого розпорядження, що оскаржується були допущені грубі порушення норм чинного законодавства, які регулюють порядок виготовлення землевпорядної документації.

Під час виготовлення проекту викопіювання з плану щодо місця розташування не було погоджене з начальником відділу Держземагенства, яким на той час була ОСОБА_27 Як пояснила остання під час допиту її в якості свідка, на наявному в проекті викопіюванні відсутній її підпис. Підпис, який проставлений на цьому викопіюванні схожий на підпис її заступника. Печатка, яка проставлена в проекті нова. Коли використовувалась така печатка, вона вже не працювала. Тобто, слід дійти висновку, що викопіювання на якому зазначене розташування земельних ділянок було погоджене значно пізніше, ніж був розроблений проект. Вірогідно під час усунення зауважень землевпорядної експертизи.

Крім цього, на земельній ділянці, відведеній відповідачам проходить лінія електромережі потужністю 10 кВ, яка не відображена на експлікації угідь у проекті відведення, також на експлікації угідь відповідачів не зазначені наявні поряд з вказаною земельною ділянкою споруди - силосна яма та чотири руїни.Наявність такого обмеження як ЛЕП мала бути в обов'язковому порядку зазначена у проекті, а потім також у державному акті (ст. 49 ЗУ «Про землеустрій»).

З дослідженого проекту відведення вбачається, що цей проект проходив землевпорядну експертизу. Однак, цю експертизу він не пройшов, оскільки не відповідав вимогам законодавства. Із зазначенням порушень та зауважень проект був повернутий проектній організації. Як вбачається з проекту та зауважень, ці зауваження враховані не були та допущені порушення не виправлені. На аркуші з зауваженнями міститься запис доопрацьовано та підпис. Як стверджував відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 - це підпис начальника Держземагенства у Жовтневому районі Готовського. Проте, суд вважає, що докази цього відсутні, оскільки не зазначено ні прізвище, а ні посада підписанта з яких можна побачити, що за особа зробила цей підпис та коли був зроблений. Показання свідка ОСОБА_27, що підпис схожий на підпис її заступника не можуть вважатись належним підтвердженням цієї обставини.

Також, згідно з розпорядженням райдержадміністрації передавались у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення під господарським будівлями та дворами. В той час як проект відведення виготовлений на земельну ділянку - ріллю. В каталозі координат, який міститься у проекті, зазначено - рілля богарна, хоча згідно з умовами відведення - це землі несільськогосподарського призначення Як зазначено у зауваженнях висновки про погодження проекту видавались до укладення договору на виконання робіт по виготовленню проекту. У частини висновків на час погодження закінчився строк дії.

Однак, незважаючи на ці порушення проект відведення був затверджений, як пояснила свідок ОСОБА_27 - особа яка погоджує цей проект бере на себе відповідальність за наявні не усунуті порушення. Однак, суд вважає, що взята відповідальність жодним чином не усуває допущені та не усунуті порушення, які в подальшому стали причиною накладки земельних ділянок.

Крім цього, були допущені порушення під час виготовлення обмінного файлу, на підставі якого вносяться відомості до державного земельного кадастру про земельні ділянки, та своєчасно не були перенесені до ДЗК, а лише внесені до бази даних Державного реєстру земель, яка відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про державний земельний кадастр» Кабінету Міністрів України доручено до 1 січня 2013 року забезпечити створення єдиної інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у Державному реєстрі земель.

Суд критично сприймає твердження представника відповідача за первісним позовом, що паперові носії мають перевагу над електронними, оскільки згідно з наказом Держкомзему від 02.11.2009 N 573 Про затвердження Вимог до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу) обмінний файл - це електронний документ уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується при веденні Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в електронному вигляді, державного земельного кадастру і здійсненні топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою. Зміст обмінного файлу формується на основі відомостей, що містяться у паперових документах, складених виконавцями робіт.

Тобто, електронні носії мають відповідати паперовим та містять інформацію зазначену у паперових носіях.

Свідки ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_28, які працювали у проектній організації, яка виготовила землевпорядну документацію відповідачу за первісним позовом, наполягали на тому, що їх проект відповідає вимогам, оскільки був затверджений райдержадміністрацією та були видані державні акти.

На підставі цього проекту були виготовлені технічна документація та державні акти.

В оскаржуваному розпорядженні, яким затверджено проект відведення зазначено, що передається у власність рілля, хоча на місці розташуванні цих земельних ділянок мають місце землі пасовища та під господарськими будівлями та дворами. Як пояснила представник райдержадміністрації, мала місце технічна помилка. Однак ця помилка жодним чином застережена не була та не виправлена.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов позивача за первісним позовом є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зустрічний позов відповідачів за первісним позовом підлягає задоволенню частково.

Суд вважає, що підлягає задоволенню вимога щодо визнання незаконним та скасування розпорядження голови Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 18 грудня 2008 року № 951-р В«Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянкиВ» , оскільки згідно з розпорядженням Жовтневої райдержадміністрації від 09.10.2008 року № 753-року ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18Т надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2.00 га кожному в межах території Лиманівської сільської ради.

Проте, в супереч цьому розпорядженню було розроблено технічну документацію. В пояснювальній записці до цієї технічної документації відсутні будь-які обґрунтування щодо цього.

Двічі допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23, який на той час працював директором «Приват південь» (землевпорядної організації, що виготовила технічну документацію) організації суду пояснив, що у постанові КМУ № 677 «Про порядок розроблення документації» зазначені вимоги до технічної. документації, а також випадки коли вона розробляється. Зазначав, що у разі наявності визначених меж допускається відступ та може бути виготовлена технічна документація замість проекту відведення. Оскільки, як він вважає межі земельної ділянки були визначені дорогами, іншими земельними ділянками, межами господарського двору, обваловкою було прийняте рішення виготовляти технічну документацію, а не проект відведення.

Однак, суд не може погодитись із цією позицією, оскільки відповідно до статті ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Суд вважає, що мало місце формування нових земельних ділянок з визначеною площею, згідно з розпорядженням райдержадміністрації. З площі земельної ділянки під господарським двором було виділено 15 громадянам земельні ділянки, загальна площа яких є меншою від площі господарського двору.

. Крім цього, відсутні будь-які обґрунтування щодо можливості виготовлення технічної документації замість проекту у виготовленій землевпорядній документації та відповідні обґрунтування не були направлені до райдержадміністрації, яка була розпорядником земель державної власності, для внесення відповідних змін у розпорядження.

Відсутні будь-які докази та посилання на них, щодо наявності визначених меж земельних ділянок, які мали були передані у власність. Суд вважає некоректним посилання на те, що господарський двір має певні межі, оскільки не вся територія цього двору передавалась у власність.

Також у технічній документації відсутні будь-які підтвердження того, що ОСОБА_19 була уповноважена на замовлення землевпорядних робіт, особами яким надавався дозвіл н виготовлення землевпорядної документації (відсутня довіреність та посилання на неї). Хоча, відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій», замовником документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. ОСОБА_19, згідно з зазначеним розпорядженням не є особою, якій надавалась земельна ділянка.

За таких обставин, суд вважає, що райдержадміністрація не мала погоджувати подану документацію із землеустрою. В зв'язку з чим вищезазначене розпорядження є незаконним та підлягає скасування.

Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача за первісним позовом, що викопіювання є неналежним через наявність наклейок з зазначенням посади особи, що підписувала це викопіювання, оскільки відсутні вимоги щодо викопіювання та його оформлення. На викопіюванні наявний оригінал підпису та відтиск печатки відділу, який захвачує частину наклейки.

Оскільки позовні вимоги щодо визнання недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, виданих 14.01.2009 року на ім'я ОСОБА_22 (серія ЯЗ, № 243664), ОСОБА_12 (серія ЯЗ № 243666), ОСОБА_13 (серія ЯЗ № 243668), ОСОБА_14 (серія ЯЗ № 243669) є похідними від вимог щодо визнання незаконним та скасування розпорядження райдержадміністрації, на підставі якого були видані ці державні акти, то ці вимоги також підлягають задоволенню.

Щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених 26.11.2011 року громадянами ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, згідно з якими від їх імені за довіреністю ОСОБА_21 продала належні вищезазначені земельні ділянки ОСОБА_1, то суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню частково.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з довідками Лиманівької сільської ради від 17.06.2013 року № 813 та № 814 громадяни ОСОБА_12 та ОСОБА_13 померли - 27.08.2009 року та 05.02.2011 року відповідно.

Частиною 4 статті25 ЦК України визначено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України, представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка її видала. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;

Оскільки на момент укладення договорів купівлі-продажу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 померли, то договори, укладені від їх імені ОСОБА_21 є нікчемними. З урахуванням того, що ОСОБА_12 помер 27.08.2009 року, а ОСОБА_13 05.02.2011 року продаж земельних ділянок не можна вважати невідкладними справами або такими діями, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

Щодо договорів купівлі-продажу, укладених ОСОБА_21 від імені ОСОБА_22 та ОСОБА_14, то суд вважає, що відсутні підстави для визнання цих договорів недійсними.

Суд не може, взяти до уваги ксерокопії допитів у якості свідків ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_31П.( т.3 а.с. 100-129), оскільки вказані ксерокопії не посвідчені відповідно до вимог закону, оригінали цих документів в судовому засіданні не досліджувались, в зв'язку з чим неможливо встановити походження та відповідність відомостей, що містяться в цих копіях.

В той же час в судовому засіданні були досліджені та копії долучені до матеріалів справи, відповідно до яких ОСОБА_22 та ОСОБА_14 доручали ОСОБА_21 продати належні їм земельні ділянки.

Суд не приймає до уваги доводи щодо неможливості укладення цих договорів через невідповідність довіреностей вимогам закону, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України «Про нотаріат» (у редакції на час спірних відносин) довіреність посвідчена посадовою особою органу місцевого самоврядування прирівнювалась до нотаріально посвідчених та зазначені довіреності були внесені до Єдиного реєстру довіреностей.

Позовні вимоги щодо визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки виданих 14.01.2009 року на ім'я ОСОБА_32 , ОСОБА_33, ОСОБА_18 не підлягають задоволенню, оскільки ці державні акти не були предметом розгляду в судовому засіданні та вказані особи не залучались у якості відповідачів.

Позовні вимоги щодо визнання незаконними довіреностей, датованих 26.11.2008 року, посвідчених посадовою особою Лиманівської сільської ради, виданих ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 не підлягають задоволенню, оскільки належних та допустимих доказів щодо цього суду не надано. Твердження про те, що в цей день було посвідчено близько сотні довіреностей, що є фізично неспроможним, суд не приймає до уваги і вважає, припущенням представника відповідача за первісним позовом, яке нічим не підтверджується. В той час як відомості про реєстрацію видачі цих довіреностей наявні у відповідному Реєстрі реєстрації нотаріальних дій за 2008 рік , який був досліджений під час судового розгляду, а також розписками продавців, наявними в матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні, відповідно до яких вони уповноважували ОСОБА_21 продати від їх імені належні їм земельні ділянки (т. 3 а.с. 95-97).

Щодо позовних вимог про вилучення (скасування) записів державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 4823382600:02:000:0853, 4823382600:02:000:0855, 4823382600:02:000:0857, 4823382600:02:000:0858 та закриття поземельних книг за цими земельними ділянками, то суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на нормах права.

Статтею 194 Земельного Кодексу України визначено, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Пунктом 57 та пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 передбачено, що:

Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі даних про те, що протягом одного року Державному кадастровому реєстраторові органом державної реєстрації прав не надано відповідної інформації в порядку інформаційного обміну.

Тобто в Законі України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку його ведення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України не передбачено можливості скасування реєстрації земельної ділянки за рішення суду.

При цьому чинним законодавством та нормативно-правовими актами не визначено порядок скасування державної реєстрації земельної ділянки, а також в Державному земельному кадастрі не передбачено відповідної трансакції.

Згідно з п. 60 вищезазначеного порядку зазначено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Слід зазначити, що Поземельна книга має 5 розділів. Зустрічна позовна заява не містить вимог, які саме відомості та в якому розділі та з яких правових підстав необхідно вилучити (скасувати) та закрити поземельну книгу. В судовому засіданні відповідач за первісним позовом та його представник також цих вимог не зазначали.

Щодо передачі позивачам за зустрічним позовом у користування, розпорядження та володіння земельних ділянок з кадастровими номерами 4823382600:02:000:0798 та 4823382600:02:000:0797, то суд вважає за необхідне відмовити, оскільки він не є розпорядником земель та відсутні правові підстави для задоволення цієї вимоги.

Керуючись ст. ст. 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 21 квітня 2009 року №310-р В«Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власністьВ» .

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки:

серії ЯЖ №863786 виданий 07 липня 2009 року на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,00 га в межах території Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823382600:02:000:0797;

серії ЯЖ №863787 виданий 07 липня 2009 року на ім'я ОСОБА_7, на земельну ділянку площею 2,00 га в межах території Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823382600:02:000:0798;

серії ЯЖ №863785 виданий 07 липня 2009 року на ім'я ОСОБА_8, на земельну ділянку площею 2,00 га в межах території Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823382600:02:000:0795.

Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_7 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 18 грудня 2008 року № 951-р В«Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянкиВ» .

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки видані 14.01.2009 року на ім'я ОСОБА_22 (серія ЯЗ, № 243664), ОСОБА_12 (серія ЯЗ № 243666), ОСОБА_13 (серія ЯЗ № 243668), ОСОБА_14 (серія ЯЗ № 243669),

Визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 26.11.2011 року, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_9, укладені ОСОБА_12, ОСОБА_13, за якими земельні ділянки були відчужені ОСОБА_1

У задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки виданих 14.01.2009 року на ім'я ОСОБА_32 , ОСОБА_33, ОСОБА_18, визнання незаконними довіреностей, датованих 26.11.2008 року, посвідчених посадовою особою Лиманівської сільської ради, виданих ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 26.11.2011 року, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_9, укладених ОСОБА_22, ОСОБА_14, вилучення (скасування) записів державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 4823382600:02:000:0853, 4823382600:02:000:0855, 4823382600:02:000:0857, 4823382600:02:000:0858 та закриття поземельних книг за цими земельними ділянками, передачі позивачам за зустрічним позовом у користування, розпорядження та володіння земельних ділянок з кадастровими номерами 4823382600:02:000:0798 та 4823382600:02:000:0797 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Полішко