Справа № 396/1073/16-ц
Провадження № 2/396/528/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2016 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого: Шепетько Володимир Іванович
з участю секретаря Корольової Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності в порядку спадкування,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на те, що вона являється донькою померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
30.07.2010 року померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно: земельна ділянка площею 4,60 га, розташована на території Новоук4раїнської міської ради. Після смерті матері спадщину прийняв батько позивачки ОСОБА_2, який 20.01.2014 року також помер. Після смерті батька позивачка звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак, нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку на ім»я ОСОБА_2, а саме за життя він не зареєстрував право власності на земельну ділянку, а тому позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.
Позивачка ОСОБА_1 та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутності, позивач просить задовольнити позов, представник відповідача не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.22,23), а тому суд ухвалив про розгляд справи у відсутності вказаних осіб без фіксування судового процесу технічними засобами, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову так, як в судовому засіданні встановлено наступні обставини справи та визначені відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1 являється донькою ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.11) та копією свідоцтва про одруження (а.с.12), яке свідчить про зміну прізвища позивачки ОСОБА_3 на ОСОБА_1.
30.07.2010 року мати позивачки ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8), після її смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 4,60 га, розташована на території Новоукраїнської міської ради, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії КР №103678 виданого 05.03.2008 року Новоукраїнською РДА (а.с. 7).
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв батько позивачки ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом ВРЛ №599558 від 29.06.2011 р.(а.с.9).
20.01.2014 року батько позивачки ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про сметь (а.с.10), але за життя він не зареєстрував право власності на земельну ділянку, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 Нж.Л.
Судом встановлено, що позивачка як спадкоємець першої черги не може прийняти спадщину, так як правовстановлюючий документ на вищевказану земельну ділянку, площею 4,60 га, що розташована на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області - Державний акт на право приватної власності на землю померлий ОСОБА_2 за час свого життя не встиг оформити, а тому нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що винесла відповідну постанову (а.с. 16).
Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.ст. 78,81 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, громадяни України також набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Стаття 1299 ЦК України в редакції, чинній на момент прийняття ОСОБА_2 спадщини, визначала, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Таким чином, не зареєструвавши земельну ділянку в органах БТІ, у ОСОБА_2 не виникло права власності на це майно, тому цю земельну ділянку не може успадкувати також його дочка, позивачка у справі.
За таких обставин, позивачка вправі успадкувати вказану земельну ділянку за правом спадкової трансмісії, згідно положень ст.1276 ЦК України, які визначають, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців.
Як встановлено судом, земельна ділянка, належна спадкодавцеві ОСОБА_3, матері позивачки, була успадкована спадкоємцем першої черги за законом - її чоловіком ОСОБА_2, батьком позивачки, який не зареєстрував майно в органах державної реєстрації, а отже не набув на нього право власності. Батько позивачки ОСОБА_2, будучи спадкоємцем першої черги за законом, не встиг оформити своє спадкове право на вказане майно, а тому позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, має право на спадкування цієї земельної ділянки.
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №579/02-31 від 02 червня 2016 року державний нотаріус ОСОБА_4 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1, після смерті - ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю на ім'я останнього правостановлюючого документу на земельну ділянку (а.с. 16).
Частиною 5 ст.1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Так як інших осіб, які бажали успадкувати майно не встановлено, що підтверджується спадковою справою та не викликає у суду сумніву, щодо права на земельну ділянку в порядку спадкування за позивачем.
Відповідно до ст.ст. 125,126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За наведених обставин, суд вважає, що позов є обгрунтованим, законним, в зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати із сплати судового збору слід залишити за позивачкою, згідно ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 88,213-215 ЦПК України, ст.ст. 328,1223,1225 ЦК України, ст.ст. 78,80, 81,125 Земельного Кодексу України, ст.ст. 66-69 Закону України В«Про нотаріатВ» ,
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 20 січня 2014 року, право власності на земельну ділянку площею 4,60 га., яка розташована на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524010100:02:000:0679, що було підтверджене Державним актом на право приватної власності на землю серії серії КР №103678 виданого 05.03.2008 року на ім'я спадкодавця ОСОБА_3, згідно розпорядження Новоукраїнської районної державної адміністрації № 1005-р від 04.09.2006 року.
Судові витрати із сплати судового збору залишити за позивачкою.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з моменту проголошення.
Головуючий: В. І. Шепетько
Суд | Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2016 |
Оприлюднено | 21.07.2016 |
Номер документу | 59029862 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
Шепетько В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні