Рішення

від 18.07.2016 по справі 614/509/16-ц

БОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/509/16-ц

провадження: 2/614/178/16

категорія: 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

18.07.2016 року суддя Борівського районного суду Харківської області Люба В.І.,

розглянувши в залі суду в смт Борова Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно , в порядку ст. 158, 197 ЦПК України

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 16.06.2016р. звернулася до Борівського районного суду Харківської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить визнати правочин - попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,000 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 6321055100:15:004:0264, що розташована на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області за межами населеного пункту с. Шийківка Борівського району Харківської області, що був укладений 22.03.2016р. між нею та відповідачем ОСОБА_2, дійсним, а також просить визнати за нею право власності на дану земельну ділянку.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 22.03.2016року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено в простій письмовій формі попередній договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідач оплатно передав їй належну йому земельну ділянку, а вона в рахунок повної оплати за договором купівлі-продажу сплатила відповідачу 15000 гривень, що підтверджується розпискою від 22.03.2016р., яка є невідємною частиною договору.

Вона повідомляла відповідача про необхідність нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки, але останній ухилився від цього, виїхавши з свого постійного місця проживання.

Однак враховуючи, що вони із відповідачем домовились про всі істотні умови договору купівлі - продажу земельної ділянки, а також відбулося повне виконання умов договору з її сторони, а тому просить визнати вищевказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки дійсним.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтвердила вищевикладене та підтримала свої позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 також надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги визнає, оплату за продаж землі отримував, але грошей на переоформлення у нього немає.

Тому відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України «суд розглядає цивільну справу без участі сторін, згідно наданих ними заяв».

Згідно до ч.2 ст.197 ЦПК України «у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами з урахуванням положень ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановив, що всі докази надані.

Протягом усього часу позивач не змінив позовних вимог, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, та кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що позивач та відповідач 22.03.2016р. в простій письмовій формі уклали попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, що підтверджується примірником вказаного договору (а.с.5).

На час укладення договору відповідач ОСОБА_2 являвся власником земельної ділянки площею 2,000 га, розташованої на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області, з цільовим її призначенням - ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 6321055100:15:004:0264), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.7).

Відповідно до умов попереднього договору купівлі-продажу, що був складений в простій письмовій формі вбачається те, що з однієї сторони - «Продавець» ОСОБА_2 передає «Покупцю» ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку, а «Покупець» ОСОБА_1 передає «Продавцю» в рахунок оплати 15000грн

З копії розписки від 22.03.2016р. вбачається, що відповідач ОСОБА_2 отримав грошові кошти за 2,000 га землі для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області за межами населеного пункту с. Шийківка Борівського району Харківської області та належала йому на праві власності (а.с.6).

Таким чином, позивач виконала своє зобов'язання по оплаті товару, що підтверджено належними доказами по справі: письмовим попереднім договором купівлі-продажу, розпискою ОСОБА_2 про отримання коштів за продане нерухоме майно від 22.03.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підставі ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли домовленості з усіх істотних умов.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з часу передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

На підставі ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 cт. 220 ЦК України, якщо сторони договору домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна сторона ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

В силу ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що маються достатні підстави для визнання дійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між сторонами по справі.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

З урахування викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 58, 59, 60, 62, 158, 197, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 220, 328, 334, 640, 655, 657 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати дійсним попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,000га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 6321055100:15:004:0264, розташованої на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області за межами населеного пункту с. Шийківка Борівського району Харківської області, який був укладений 22.03.2016р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 (і.н.3005202928) право власності на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку площею 2,000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 6321055100:15:004:0264, що розташована на території Борівської селищної ради Борівського району Харківської області за межами населеного пункту с. Шийківка Борівського району Харківської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складене та надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя Люба В. І.