Постанова

від 19.07.2016 по справі 363/2384/16-п

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" липня 2016 р. Справа № 363/2384/16-п

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року , суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який працює інспектором Батальйону поліції охорони Управління охорони поліції в Київській області, який є депутатом Нижчедубечанської сільської ради сьомого скликання, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, пр.-т. МируАДРЕСА_1, за ч.ч. 1,2 ст. 172 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що згідно з рішенням першої сесії сьомого скликання Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області № 2-1-VI від 02.11.2015р. «Про визнання повноважень депутатів Нижчедубечанської сільської ради» визнано повноваження депутата Нижчедубечанської сільської ради ОСОБА_1.

12.12.2015р. відбулася 2 сесія 7 скликання Нижчедубечанської сільської ради, ОСОБА_1, перебуваючи на засіданні вказаної сесії, як депутат, приймав участь у голосуванні під час розгляду питання «Про затвердження проектів землеустрою», в тому числі його заяви про затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Леніна б/н, а саме проголосував «ЗА».

За результатами голосування, сесією Нижчедубечанської сільської ради прийнято рішення № 24-2-VII «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на території Нижчедубечанської сільської ради у власність гр. ОСОБА_1, площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в селі Нижча Дубечня по вул. Леніна, кадастровий номер 3221885601:35:014:0158» та передано у власність дану земельну ділянку гр. ОСОБА_1. У подальшому право власності на земельну ділянку було зареєстровано ОСОБА_1 в реєстраційній службі Вишгородського РУЮ.

Не зважаючи на суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями, наявність яких впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття рішення, депутат ОСОБА_1, особисто приймав участь у голосуванні за вказане рішення, чим порушив вимоги щодо врегулювання реального конфлікту інтересів, передбачені ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» .

Ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» дається визначення термінів, що вживаються у цьому законі, а саме:

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

Відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1,2 частини 1 статті 3 цього Закону , зобов'язані: 1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.

Згідно з п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Статтею 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, у разі виникнення реального конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь - який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1, в порушення вимог ч.1ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» , не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та щодо врегулювання реального конфлікту інтересів, не повідомив Нижчедубечанську сільську раду Вишгородського району Київської області про наявність реального конфлікту інтересів, з заявою про відмову або утримання від голосування в інтересах себе, під час розгляду питання «Про затвердження проекту землеустрою», не звертався, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 1727 КУпАП та ч.2 ст. 172 7 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він дійсно є депутатом Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, та 12.12.2015 року був присутній на сесії сільської ради сьомого скликання, під час якої розглядалось питання щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 Під час сесії він повідомив депутатів що розглядається питання з приводу затвердження проекту землеустрою виділеної йому земельної ділянки, але заяви про неможливість прийняття ним участі у даному голосуванні не надав. Крім того, зазначив, що у протоколі невірно визначено що він проголосував «ЗА» оскільки він проголосував але як «Утримався».

Під час судового засідання у якості свідка було допитано голову Нижчедубечанської сільської ради ОСОБА_2, який пояснив, що дійсно на засідання сесії 12.12.2015 року розглядалось питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, відомості викладені у протоколі другої сесії сьомого скликання є дійсними та достовірними. ОСОБА_1 з клопотання про ознайомлення з даним протоколом не звертався, як і не надавав своїх заперечень з приводу фактів викладених у протоколі. Будь-яких заяв, у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції», 12.12.2015 року ОСОБА_1 не надавав та не зазначав про них під час сесії.

Аналогічні пояснення були надані під час судового засідання свідком ОСОБА_3, яка є секретарем Нижчедубечанської сільської ради, та безпосередньо нею було складено даний протокол та оскільки сесія була відкрита, підрахунок голосів проводився відраз, нею було складено протокол у відповідності до проведеного голосування.

Таким чином, ОСОБА_1 не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що він проголосував по іншому ніж зазначено у протоколі сесії та під час сесії, дотримався вимог Закону України «Про запобігання корупції», в частині надання заяви про конфлікт інтересів, навпаки у судовому засіданні зазначив, що про наявність такої норми закону не був обізнаний.

Вирішуючи питання щодо винності ОСОБА_1 суд зважує на наступні обставини.

Відповідно до Примітки ст. 1727 КУпАП

1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" .

2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону , є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

Відповідно до ч.1 ст. 35 ЗУ «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ЗУ «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є

представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України .

Відповідно до ч.1 ст. 6 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради не може використовувати свій депутатський мандат в цілях, не пов'язаних з депутатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради не може мати іншого представницького мандата.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 12.12.2015р. відбулася 2 сесія 7 скликання Нижчедубечанської сільської ради, ОСОБА_1, перебуваючи на засіданні вказаної сесії, як депутат, приймав участь у голосуванні під час розгляду питання «Про затвердження проектів землеустрою», в тому числі його заяви про затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Леніна б/н, а саме проголосував «ЗА».

За результатами голосування, сесією Нижчедубечанської сільської ради прийнято рішення № 24-2-VII «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на території Нижчедубечанської сільської ради у власність гр. ОСОБА_1, площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в селі Нижча Дубечня по вул. Леніна, кадастровий номер 3221885601:35:014:0158» та передано у власність дану земельну ділянку гр. ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене, керуючись наведеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1727 КУпАП та ч.2 ст. 1727 КУпАП , оскільки він належним чином не виконав вимоги Закону України «Про запобігання корупції» , а саме не повідомив письмово про конфлікт інтересів та не вжив заходів щодо усунення конфлікту інтересів, а також прийняв участь у голосування за питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому змеленої ділянки, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Таким чином, депутат Нижчедубечанської сільської ради 7 скликання ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч.1 ст. 1727 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та ч .2 ст. 1727 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При визначенні виду і розміру стягнення, слід врахувати характер скоєного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалась, свою вину не визнав.

За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, суд вважає за можливим застосувати розмір стягнення, визначений ч.1, 2 ст. 1727 КУпАП із застосуванням ст.36 КУпАП .

Керуючись ст. 172 7 , ст.ст. 283 , 284 , 285 , 294 КУпАП , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 1727 КУпАП та накласти на нього стягнення:

-за ч. 1 ст. 172 7 КУпАП призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

-за ч. 2 ст. 172 7 КУпАП призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 275, 60 грн.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.

Суддя Вишгородського

районного суду Київської області ОСОБА_4