Рішення

від 16.07.2016 по справі 367/2767/16-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2767/16-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

11 липня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Саранюк Л. П.,

при секретарі Кузнецовій К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк «Голосіївський» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння , -

в с т а н о в и в:

Позивач в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду із позовом мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2134/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Мальовничій, 60 в смт. Коцюбинське» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ № 922193 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0087, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.03.09, вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_1, про що на державному акті серії ЯЖ № 922193 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_1

Вартість земельної ділянки за вказаним договором купівлі-продажу

становить 77214,38 грн.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.13 за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2134/25-5 та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922193, виданий ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1, скасовано його державну реєстрацію.

Вищевказаним рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.

Суд у вказаній справі встановив факт відсутності на час прийняття селищною радою рішення про надання першому власнику земельної ділянки будь-якої містобудівної чи іншої, передбаченої законом документації, яка б встановлювала межі смт. Коцюбинське Київської області, а також на підставі ст.ст. 116, 122, ч. 1 ст. 155, п. 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України дійшов обґрунтованого висновку про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, та недійсність такого рішення селищної ради.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України і у справах № 6-67цс14 (постанова від 25.06.14), № 6-22цс15 (постанова від 11.03.15), № 21 -195а14 (постанова від 17.06.14).

Таким чином, для даної справи є преюдиціальним той факт, що приймаючи рішення про передачу земельної ділянки першому набувачу у власність Коцюбинська селищна рада перевищила свої повноваження та розпорядилась землею, яка не знаходилась у віданні цього органу місцевого самоврядування , тобто, першому власнику земельна ділянка передана у власність неуповноваженим органом.

В подальшому встановлено, що Указом Президента України від 01.05.14 № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосїївський», його територію розширено на 6462,62 га за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд».

Згідно пояснювальної записки та проектних матеріалів до вищевказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулось за рахунок лісових земель КП «Святошинське лісопаркове господарство», а саме, в тому числі його кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 27, 51 Святошинського лісництва.

В той же час, за інформацією КП «Святошинське лісопаркове господарство» від 14.07.14 № 472 та акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 26.01.15 № А17/180 земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0087 відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинсько-Білічанської філії НПП «Голосіївський» попереднього функціонального зонування попадає в 111 квартал.

Таким чином, на даний час спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, національного природного парку «Голосіївський».

Враховуючи, що спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1, витребувати її в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки на даний час, яким є Кабінет Міністрів України.

Так, до прийняття Коцюбинською селищною радою вже скасованого рішення про надання у власність першому набувачу спірної земельної ділянки, остання належала до земель державної власності виходячи з наступного.

Як вже зазначалось вище, спірна земельна ділянка знаходиться на землях Святошинського лісопаркового господарства, тобто відносилась до земель лісогосподарського призначення.

Згідно інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «Укрдержліспроект» від 08.10.14, спірна територія була лісами ще з радянських часів. Так, на підставі Постанови ЦК КГТУ і Ради

Міністрів УРСР від 20.06.1956 року № 673 та рішення виконкому Київської

міської ради від 07.08.1956 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва.

Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14167 га. Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.01 на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.01 № 59/1493, перейменовано: Київське державне комунальне об'єднання зеленого будівництва «Київзеленбуд» на Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатацій «Київзеленбуд»; державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство».

Лісовпорядні роботи проводились в 1945-46, 1952-59, 1969, 1979, 1989,1999 / 2009 роках.

Таким чином, з урахуванням інформації ВО «Укрдержліспроект» та

наведених вище законодавчих положень, спірна територія була і залишається землями лісогосподарського призначення.

З урахуванням того, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт Коцюбинське, враховуючи вимоги п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень Коцюбинської селищної ради), остання і після прийняття нового Земельного кодексу України продовжувала перебувати у державній власності, а отже селищна рада не мала права нею розпоряджатись.

А з огляду на те, що на даний час спірна земельна ділянка відноситься до лісових земель та розташована на території об'єкту природно-заповідного фонду, розпорядником її є Кабінет Міністрів України.

В даному випадку спірна земельна ділянка вибула з власності держави по: волею належного розпорядника землі, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому існують всі правові підстави для витребування її незаконного володіння ОСОБА_1 на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене слід зазначити, що спірна земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю про що набувач зобов'язаний був знати, а отже повинен був передбачити можливу приналежність цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, а отже і про незаконність її відведення першому власнику.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 спірну земельну ділянку придбав у ОСОБА_2 за договором купівлі - продажу від 19.03.09, який посвідчений нотаріусом Ірпінського нотаріального округу ОСОБА_3 Під час укладання зазначеного договору від імені продавця діяв ОСОБА_4, якому відповідні права були передоручені від ОСОБА_5 (довіреність посвідчена 29.12.08 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6О.) При цьому, ОСОБА_5 передоручення на ім'я ОСОБА_4 видано відразу після прийняття 25.12.2008 року вже скасованого рішення Коцюбинської селищної ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки.

Також окрім спірної земельної ділянки, ОСОБА_1 аналогічним чином придбав ще 4 земельні ділянки в смт. Коцюбинське, в цьому ж масиві, які оспорюються у інших позовах. При цьому, договори купівлі - продажу всіх 5 ділянок посвідчені одним і тим же вищевказаним нотаріусом ОСОБА_3 в один день (19.03.09). Всі довіреності від перших власників ОСОБА_5 посвідчені ще до початку процедури відведення спірних земельних ділянок одним і тим же нотаріусом другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори. Від імені перших власників за передорученням від ОСОБА_5 в усіх випадках діяв ОСОБА_4

Передоручення від ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 у 4 випадках посвідчені одним і тим же нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 упродовж часу з 16 по 22.12.2008 року ще до прийняття 24-25.12.2008 року вже скасованих рішень Коцюбинської селищної ради про передачу у власність першим власникам земельних ділянок.

Наведені вище обставини придбання ОСОБА_1 спірних земельних ділянок. а саме: оформлення договорів купівлі-продажу у одного і того ж - харіуса; представництво інтересів перших власників одними і тими ж особами, яким доручення та передоручення оформлялись у одних і тих же нотаріусів; посвідчення довіреностей від імені перших власників з правом продажу спірних земель задовго до початку процедури відведення їх у власність, свідчать якраз про те, що схема набуття ОСОБА_1 у власність 5 земельних ділянок (у т.ч. спірної) завчасно готувалась та планувалась, а отже доводять її недобросовісність при цьому.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0087, вартістю 77214,38 гривень.

Представник позивача у судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Кабінету Міністрів Украни в судовому засіданні позов підтримала та просила зоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розписками в матеріалах справи, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності та відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення в судовому засіданні.

Представник Міністерства екології та природних ресурсів України в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений, подав до суду письмові пояснення. Просить слухати справу без його участі позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник третьої особи по справі в судове засідання не з'явився, про час дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву позов підтримує в повному обсязі, просить слухати справу без його участі.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

В судовому засіданні було встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2134/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Мальовничій, 60 в смт. Коцюбинське» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ № 922193 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0087, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.03.09, вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_1, про що на державному акті серії ЯЖ № 922193 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_1

Вартість земельної ділянки за вказаним договором купівлі-продажу

становить 77214,38 грн.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.13 за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2134/25-5 та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922193, виданий ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1, скасовано його державну реєстрацію.

Вищевказаним рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.

Суд у вказаній справі встановив факт відсутності на час прийняття селищною радою рішення про надання першому власнику земельної ділянки будь-якої містобудівної чи іншої, передбаченої законом документації, яка б встановлювала межі смт. Коцюбинське Київської області, а також на підставі ст.ст. 116, 122, ч. 1 ст. 155, п. 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України дійшов обґрунтованого висновку про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, та недійсність такого рішення селищної ради.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України і у справах № 6-67цс14 (постанова від 25.06.14), № 6-22цс15 (постанова від 11.03.15), № 21 -195а14 (постанова від 17.06.14).

Таким чином, для даної справи є преюдиціальним той факт, що приймаючи рішення про передачу земельної ділянки першому набувачу у власність Коцюбинська селищна рада перевищила свої повноваження та розпорядилась землею, яка не знаходилась у віданні цього органу місцевого самоврядування , тобто, першому власнику земельна ділянка передана у власність неуповноваженим органом.

В подальшому встановлено, що Указом Президента України від 01.05.14 № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосїївський», його територію розширено на 6462,62 га за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд».

Згідно пояснювальної записки та проектних матеріалів до вищевказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулось за рахунок лісових земель КП «Святошинське лісопаркове господарство», а саме, в тому числі його кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 27, 51 Святошинського лісництва.

В той же час, за інформацією КП «Святошинське лісопаркове господарство» від 14.07.14 № 472 та акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 26.01.15 № А17/180 земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0087 відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинсько-Білічанської філії НПП «Голосіївський» попереднього функціонального зонування попадає в 111 квартал.

Таким чином, на даний час спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, національного природного парку «Голосіївський».

Враховуючи, що спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1, витребувати її в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки на даний час, яким є Кабінет Міністрів України.

Так, до прийняття Коцюбинською селищною радою вже скасованого рішення про надання у власність першому набувачу спірної земельної ділянки, остання належала до земель державної власності виходячи з наступного.

Як вже зазначалось вище, спірна земельна ділянка знаходиться на землях Святошинського лісопаркового господарства, тобто відносилась до земель лісогосподарського призначення.

Згідно інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «Укрдержліспроект» від 08.10.14, спірна територія була лісами ще з радянських часів. Так, на підставі Постанови ЦК КГТУ і Ради

Міністрів УРСР від 20.06.1956 року № 673 та рішення виконкому Київської

міської ради від 07.08.1956 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва.

Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14167 га. Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.01 на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.01 № 59/1493, перейменовано: Київське державне комунальне об'єднання зеленого будівництва «Київзеленбуд» на Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатацій «Київзеленбуд»; державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство».

Лісовпорядні роботи проводились в 1945-46, 1952-59, 1969, 1979, 1989,1999 / 2009 роках.

Таким чином, з урахуванням інформації ВО «Укрдержліспроект» та

наведених вище законодавчих положень, спірна територія була і залишається землями лісогосподарського призначення.

З урахуванням того, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт Коцюбинське, враховуючи вимоги п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень Коцюбинської селищної ради), остання і після прийняття нового Земельного кодексу України продовжувала перебувати у державній власності, а отже селищна рада не мала права нею розпоряджатись.

А з огляду на те, що на даний час спірна земельна ділянка відноситься до лісових земель та розташована на території об'єкту природно-заповідного фонду, розпорядником її є Кабінет Міністрів України.

В даному випадку спірна земельна ділянка вибула з власності держави по: волею належного розпорядника землі, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому існують всі правові підстави для витребування її незаконного володіння ОСОБА_1 на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене слід зазначити, що спірна земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю про що набувач зобов'язаний був знати, а отже повинен був передбачити можливу приналежність цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, а отже і про незаконність її відведення першому власнику.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 спірну земельну ділянку придбав у ОСОБА_2 за договором купівлі - продажу від 19.03.09, який посвідчений нотаріусом Ірпінського нотаріального округу ОСОБА_3 Під час укладання зазначеного договору від імені продавця діяв ОСОБА_4, якому відповідні права були передоручені від ОСОБА_5 (довіреність посвідчена 29.12.08 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6О.) При цьому, ОСОБА_5 передоручення на ім'я ОСОБА_4 видано відразу після прийняття 25.12.2008 року вже скасованого рішення Коцюбинської селищної ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки.

Також окрім спірної земельної ділянки, ОСОБА_1 аналогічним чином придбав ще 4 земельні ділянки в смт. Коцюбинське, в цьому ж масиві, які оспорюються у інших позовах. При цьому, договори купівлі - продажу всіх 5 ділянок посвідчені одним і тим же вищевказаним нотаріусом ОСОБА_3 в один день (19.03.09). Всі довіреності від перших власників ОСОБА_5 посвідчені ще до початку процедури відведення спірних земельних ділянок одним і тим же нотаріусом другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори. Від імені перших власників за передорученням від ОСОБА_5 в усіх випадках діяв ОСОБА_4

Передоручення від ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 у 4 випадках посвідчені одним і тим же нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 упродовж часу з 16 по 22.12.2008 року ще до прийняття 24-25.12.2008 року вже скасованих рішень Коцюбинської селищної ради про передачу у власність першим власникам земельних ділянок.

Наведені вище обставини придбання ОСОБА_1 спірних земельних ділянок. а саме: оформлення договорів купівлі-продажу у одного і того ж - харіуса; представництво інтересів перших власників одними і тими ж особами, яким доручення та передоручення оформлялись у одних і тих же нотаріусів; посвідчення довіреностей від імені перших власників з правом продажу спірних земель задовго до початку процедури відведення їх у власність, свідчать якраз про те, що схема набуття ОСОБА_1 у власність 5 земельних ділянок (у т.ч. спірної) завчасно готувалась та планувалась, а отже доводять її недобросовісність при цьому.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) землями лісового фонду визнаються землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства. Землі лісового фонду використовуються за цільовим призначенням для ведення лісового господарства.

У ст. 17 Лісового кодексу України передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За змістом ст. ст. 35, 45, 47 цього ж Кодексу, організація лісового господарства передбачає, в тому числі, і проведення лісовпорядкування. Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

З урахуванням роз'яснень, наведених в п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.14, та враховуючи що незаконність вибуття спірних земельних ділянок з власності держави вже доведена, в даному позові вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки не заявляється.

Зокрема, відповідно до ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, серед іншого і ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

А згідно ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.

На підставі ст.ст. 6,14,19,121,144 Конституції України, ст.ст. 16, 388 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 213-218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити в повному обсязі.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0087, вартістю 77214,38 гривень.

Судові витрати в розмірі 1378 грн. 00 коп. покласти на відповідача.

Повний текст рішення буде виготовлено 16.07.2016 року.

Рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_8