Рішення

від 18.07.2016 по справі 906/524/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" липня 2016 р. Справа № 906/524/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довір. від 11.01.2016 вих. № 01/3;

від відповідача: ОСОБА_2 - довір. від 08.06.2016

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (Житомирська обл., м. Коростишів)

до Коростишівської гуманітарної гімназії №5 ім. Т.Г. Шевченка Житомирської області (Житомирська обл., м. Коростишів)

про стягнення 269089,14 грн

У відповідності до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 09.06.2016 було оголошено перерву до 11:30 18.07.2016

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 269089,14 грн, з яких: 238436,07 грн основного боргу за спожитий природний газ, 1393,22 грн 3% річних, 10076,74 грн інфляційних втрат та 19183,11 грн пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні надав пояснення щодо ціни на газ у 2016 році та заперечення на відзив відповідача в частині строку дії договору № 251-П від 05.11.2015. На думку позивача, останній є продовженим на 2016 рік, оскільки за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Також позивачем зазначено, що не підписання додатку № 3 на новий період не є підставою для визнання договору не продовженим, оскільки відповідачем були підписані акти приймання-передачі природного газу, в яких зазначено, що сторони згідно з укладеним договором визначили кількість отриманого газу.

Представник відповідача в судовому засіданні, згідно з відзивом на позовну заяву від 08.06.2016 вих. № 278, заборгованість зі сплати основної суми боргу за спожитий газ визнав, однак щодо нарахованої позивачем до сплати пені, інфляційних та 3% річних заперечив. Вказав, що сторонами не було продовжено дію договору на постачання природного газу від 05.11.2015 на 2016 рік, бо не було укладено додатку 3 до договору щодо обсягів поставки газу у 2016 році, з огляду на встановлену в Закону України "Про здійснення державних закупівель" заборону укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.11.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (позивач/постачальник), публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (газорозподільне/ газотранспортне підприємство) та Коростишівською гуманітарною гімназією №5 ім. Т.Г. Шевченка Житомирської області (відповідач/споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №251-П (далі - договір, а. с. 8 - 12), відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.6 даного договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним/ газотранспортним підприємством відповідно до пункту 2.5 розділу ІІ договору.

За п. 3.9 договору визначено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Додатком 4 до договору, сторони погодили ціну за 1000 куб.м природного газу у розмірі 9041,40 грн. Встановили, що загальна сума договору становить 542484,00 грн (а. с. 16).

Відповідно до п 4.1 договору, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно (п. 4.5 договору).

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п. п. 4.6, 4.7 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2015. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін на буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 3 договору щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.

Відповідно до умов підписаного сторонами додатку № 3 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №251-П від 05.11.2015, сторони погодили договірні обсяги постачання природного газу на 2015 рік.

В той же час, судом встановлено, хоча жодна із сторін не відмовлялася за місяць до закінчення строку дії договору від його припинення, між позивачем та відповідачем не було переоформлено додаток 3 договору щодо договірних обсягів постачання газу на 2016 рік, з огляду на встановлену в Законі України "Про здійснення державних закупівель" заборону укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, у зв'язку з чим договір №251-П від 05.11.2015 втратив свою чинність через неможливість подальшої дії в силу вище вказаного Закону.

Слід зазначити, що зобов'язання за умовами договору №251-П від 05.11.2015 щодо постачання відповідачеві у 2015 році природного газу в обсягах та порядку, визначених договором та додатку № 3 до нього, позивач виконав належним чином, поставивши відповідачу за період листопад, грудень 2015 року природний газ в кількості 29371 куб.м на суму 269485,53 грн, доказом чого є акти приймання-передачі природного газу від 18.11.2015 та від 30.12.2015 (а. с. 17).

Частина газу, стягнення боргу по якій є предметом спору в даній справі, була поставлена відповідачу за період січень - березень 2016 року на підставі актів приймання-передачі природного газу від 28.01.2016, № 2251/2 від 29.02.2016 та № 3251/2 від 31.03.2016 на суму 419296,80 грн (а. с. 18, 19).

Пунктом 5.3.3 договору сторони визначили, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Відповідач частково оплатив поставлений йому природний газ на суму 520923,42 грн, погасивши суму сальдо у розмірі 70577,16 грн, що існувала в листопаді 2015 року за спожитий у жовтні 2015 року природний газ, борг по поставці газу за листопад, грудень 2015 року та частково січень 2016 року.

Таким чином зобов'язання за договором №251-П від 05.11.2015 відповідачем було виконано у повному обсязі, проте неоплаченими залишилися акти приймання-передачі газу за лютий, березень та частково січень місяць 2016 року, поставка газу по яким здійснювалася між сторонами на без договірній основі.

Приписами ст. 692 ЦК України унормовано обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Звідси суд констатує, що обов'язок щодо здійснення оплати за отриманий у січні - березні 2016 року природний газ у відповідача виник з моменту підписання актів приймання-передачі газу за спірний період.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день прийняття рішення у даній справі заборгованість за березень та частково лютий місяць 2016 року відповідачем не погашена. У відзиві на позовну заяву від 08.06.2016 вих. № 278 відповідач визнав наявність заборгованості за спожитий природний газ за період лютий, березень 2016 року на суму 238436,07 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 238436,07 грн, несплачених відповідачем в рахунок оплати боргу за спожитий природний газ.

Що стосується заявленої позивачем пені, що згідно з розрахунку останнього (а. с. 4) становить 19183,11 грн, слід зазначити таке.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

При цьому неустойка, згідно зі ст. 546 ЦК України, є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, а за приписами ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У пп.2.1 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вказано, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З огляду на викладене, оскільки між сторонами не було укладено договір, який би регулював відносини сторін по поставці природного газу у 2016 році, суд дійшов висновку, що сторонами не визначено розміру відповідальності щодо стягнення пені за спірний період поставки, оскільки позивачем не наведено положення якого саме закону передбачають застосування пені, як виду відповідальності сторони за неналежне виконання зобов'язань, з оплати поставленого природного газу поза межами укладеного між контрагентами договору. Отже вимоги позивача про стягнення 19183,11 грн пені є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а. с. 4, 5), позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 10076,74 грн за період з 09.03.2016 по 23.05.2016, а також 1393,22 грн 3% річних за період з 08.02.2016 по 23.05.2016.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних та 3% річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач суму основної заборгованості визнав, однак доказів погашення її станом на день розгляду справи в суді не надав, здійснені позивачем на суму основного боргу нарахування 3% річних та інфляційних ґрунтуються на нормах чинного законодавства, право на нарахування яких не ставиться в залежність від вини відповідача у виникненні боргу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 249906,03 грн, з яких: 238436,07 грн основний борг, 10076,74 грн інфляційних нарахувань та 1393,22 грн 3% річних. У частині стягнення 19183,11 грн пені слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Коростишівської гуманітарної гімназії №5 ім. Т.Г. Шевченка Житомирської області (12501, Житомирська обл., м. Коростишів, вул. М. Добрянського, буд. 33, код ЄДРПОУ 22066560) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (12501, Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Більшовицька, буд. 55, код ЄДРПОУ 39809534)":

- 238436,07 грн основного боргу,

- 10076,74 грн інфляційних нарахувань,

- 1393,22 грн 3% річних,

- 3748,59 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.07.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу - рек. з пов.

3 - відповідачу