Рішення

від 14.07.2016 по справі 910/11782/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2016Справа №910/11782/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

До Навчального закладу «Дарницька автомобільна школа Товариства

сприяння обороні України»

Про стягнення 70 355,31 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Мельник Н.В. - по дов. № 24 від 05.05.2016

від відповідача Мироненко М.М. - директор, наказ № 8 від 31.01.2000

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до Навчального закладу «Дарницька автомобільна школа Товариства сприяння обороні України» про стягнення 70 355,31 грн., з яких: 57 512,72 грн. основного боргу, 7 784,48 грн. пені, 4 502,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 555,25 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 440297 від 02.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 порушено провадження у справі № 910/11782/16 та призначено справу до розгляду на 07.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11782/16 від 07.07.2016, у зв'язку з не з'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 29.06.2016, розгляд справи був відкладений на 14.07.2016.

Позивачем 13.07.2016 до відділу діловодства суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 55 110,18 грн., з яких: 42 267,59 грн. основного боргу, 7 784,48 грн. пені, 4 502,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 555,25 грн. - 3% річних.

Позивач в судовому засіданні 14.07.2016 позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач в судовому засідання 14.07.2016 позовні вимоги визнав повністю.

В судовому засіданні 14.07.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (енергопостачальна організація, позивач) та Навчального закладу «Дарницька автомобільна школа Товариства сприяння обороні України» (покупець, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 440297 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідача теплову енергію у вигляді гарячої води за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 26-Б.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманої теплової енергії не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 10.1 договору він укладений на строк до 01.07.2013 і вважається подовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні правовідносини не подано.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка теплової енергії (товару) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену у додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 1.2 договору покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору Облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК «Київенерго», у відповідності до Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії. Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується актом постановки на комерційний облік приладів обліку. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.

Згідно з п. 5.9 договору облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо порядку передачі енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Відповідно до п. 6.4 договору всі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 6.5 договору визначено, що покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію (що визначається енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного цим договором). По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації.

Згідно з п. 6.6 договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

Позивачем відповідно до умов вказаного договору надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді у період з листопада 2015 року по березень 2016 року на загальну суму 128 367,06 грн., що підтверджується актами приймання-передавання

товарної продукції, з яких відповідачем було сплачено лише 86 099,47 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за надані послуги за договором у період листопада 2015 року по березень 2016 року в повному обсязі, в результаті чого заборгованість перед позивачем становить 42 267,59 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 42 267,59 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію у повному обсязі, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.2 договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати отриманого товару.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті спожитої теплової енергії відповідач своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої становить 7 784,48 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 7 784,48 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 4 502,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 555,25 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не передбачено інший розмір процентів.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 4 502,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 555,25 грн. 3% річних.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Навчального закладу «Дарницька автомобільна школа Товариства сприяння обороні України» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26-Б, код ЄДРПОУ 02725724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041) 42 267 (сорок дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 59 коп. основного боргу, 7 784 (сім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 48 коп. пені, 4 502 (чотири тисячі п'ятсот дві) грн. 86 коп. збитків від зміни індексу інфляції та 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 25 коп. - 3% річних, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 18.07.2016.

СуддяВ.В. Сівакова