Рішення

від 15.07.2016 по справі 911/1847/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2016 р. Справа № 911/1847/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМВП «Сучасник»

про стягнення 12 236,74 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 163 від 31.05.2016);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМВП «Сучасник» (далі - відповідач) про стягнення 12 236,74 грн заборгованості, з яких: 9 396,87 грн боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008, 2 140,04 грн пені, 558,14 грн інфляційних втрат та 141,69 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2016 порушено провадження у справі № 911/1847/16, розгляд справи призначено на 01.07.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2016 розгляд справи відкладено на 15.07.2016.

12.07.2016 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 07.06.2016, яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БМВП «Сучасник» (Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 3/4). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з позначкою «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» № 01-8/1228 від 02.06.2006 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибувВ» , „адресат відсутнійВ» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, судом виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

У судовому засідання 15.07.2016 представник позивача повністю підтримав позов.

Відповідач в судові засідання 01.07.2016 та 15.07.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2008 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго», яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМВП «Сучасник» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 00520, за умовами якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 180 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.3.3., 2.3.4. договору споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з умовами Додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно п.п. 3.1., 3.1.1. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених в Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, на умовах передбачених в Додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», та інші платежі обумовлені договором.

Відповідно до п. 1.1., 2.1. додатку № 4 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з 20 числа календарного місяця до 20 числа наступного місяця. Якщо дата закінчення розрахункового періоду припадає на 30 або 31 число, у місяцях, які мають меншу кількість днів, вона переноситься на останній день місяця. Порядок оплати за активну електроенергію виконується у формі авансової оплати та/або планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду. Авансовий платіж на поточне споживання розрахункового періоду 100 % повинно бути оплачена до дати початку розрахункового періоду. Остаточний розрахунок 100 % - 5 операційних днів з дати закінчення роз ранкового періоду.

Додатком № 5 до договору сторонами погоджено порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

На виконання договору про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008 позивач за період з травня 2015 року по серпень 2015 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 9 396,87 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про покази лічильників (а.с. 47, 51, 55, 59) та не спростовано відповідачем.

Крім того, позивачем для оплати відповідачу виставлено рахунки-фактури за період з травня 2015 року по серпень 2015 року (а.с. 44-46, 48-50, 52-54, 56-58), які залишено останнім без оплати у повному обсязі.

Відповідач за отриману від позивача електричну енергію не розрахувався, борг у розмірі 9 396,87 грн не сплатив, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008 на момент прийняття судового рішення склав 9 396,87 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 9 396,87 грн боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008, 2 140,04 грн пені, 558,14 грн інфляційних втрат та 141,69 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини енергопостачання.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання договору про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008 позивач за період з травня 2015 року по серпень 2015 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 9 396,87 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про покази лічильників (а.с. 47, 51, 55, 59) та не спростовано відповідачем; позивачем для оплати відповідачу виставлено рахунки-фактури за період з травня 2015 року по серпень 2015 року (а.с. 44-46, 48-50, 52-54, 56-58), які залишено останнім без оплати у повному обсязі; відповідач за отриману від позивача електричну енергію не розрахувався, борг у розмірі 9 396,87 грн не сплатив, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008 на момент прийняття судового рішення склав 9 396,87 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 396,87 грн боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008, позивачем за період з 01.09.2015 по 29.02.2016 нараховано 2 140,04 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4. договору, з порушенням термінів, визначених в Додатку 2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення боргу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 4.2.1. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 60-62), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 01.09.2015 по 29.02.2016 складає загалом 2 140,04 грн пені. Відтак, вимога про стягнення 2 140,04 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008, позивачем за період з 01.09.2015 по 31.01.2016 нараховано 558,14 грн інфляційних втрат та 141,59 грн 3 % річних за період з 01.09.2015 по 29.02.2016.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 63-68), арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.09.2015 по 31.01.2016 та 3 % річних, нарахованих за період з 01.09.2015 по 29.02.2016 становить загалом 558,14 грн інфляційних втрат та 141,69 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 558,14 грн інфляційних втрат та 141,69 грн 3 % річних підлягаю задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 9 396,87 грн боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008, 2 140,04 грн пені, 558,14 грн інфляційних втрат та 141,69 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМВП «Сучасник» (07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 3/4; ідентифікаційний код 13720204) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 23243188) 9 396 (дев'ять тисяч триста дев'яносто шість гривень) 87 коп. боргу за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 00520 від 19.02.2008, 2 140 (дві тисячі сто сорок гривень) 04 коп. пені, 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім гривень) 14 коп. інфляційних втрат, 141 (сто сорок одну гривню) 69 коп. 3 % річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 19.07.2016

Суддя П.В.Горбасенко