Рішення

від 11.07.2016 по справі 910/10089/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016Справа №910/10089/16

За позовом : комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН"

до : виробничого кооперативу "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР"

про стягнення 53.529,43 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Акімова А.В. - за довіреністю від 25.12.2015 № 167;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до виробничого кооперативу "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 53.529,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за договором оренди від 05.03.2009 № 372-Упр (ДВ) - 09. Відповідач у період часу з квітня 2015 по 25.05.2016 здійснив на користь позивача орендну плату частково, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості в сумі 46.976,55 грн. та звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за вказаним вище договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 5.687,67 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 865,21 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/10089/16. Розгляд справи призначений на 11.07.2016.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Проте, відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з даного приводу до суду від відповідача не надходило.

Окрім того, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між комунальним підприємством "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН", як орендодавцем, (далі - позивач) та виробничим кооперативом "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР", як орендарем, (далі - відповідач) укладено договір оренди від 05.03.2009 № 372-Упр (ДВ) - 09 (далі - Договір) відповідно до предмету якого позивач на підставі рішення Київради від 24.01.2008 № 21/4493 передав, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю) за адресою: станція метро "ДРУЖБИ НАРОДІВ" для торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що об'єктом оренди є: частина вестибюлю (переходу), визначена відповідно до проектної документації, розробленої інститутом "УКРМЕТРОТУНЕЛЬПРОЕКТ" тимчасово огороджуючими конструкціями (кіосками) відповідача загальною площею 17,3 кв. м. згідно з викопіюванням з схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 16.10.2008 № 516/516 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 та на дату підписання Договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною Договору та в цілому станом на лютий 2009 складає 1.977,00 грн. без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.3 Договору).

Положеннями п. 3.6 Договору визначено, що орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності останнього не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача.

Згідно п. 4.1 Договору, позивач зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати , а відповідач прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Відповідач зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі (п. 4.2 Договору).

У відповідності до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення але не більше розміру встановленого законодавством України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить державі, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України та Параграфу 5 Глави 30 Розділу VI Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного і комунального майна".

Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

Приписом ст. 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Так, судом встановлено, що 06.03.2009 сторони Договору, підписанням та скріпленням відбитками їх печаток Акту приймання-передачі орендованого майна, засвідчили факт передання позивачем та отримання відповідачем предмету оренди.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач в період часу з квітня 2015 по 25.05.2016 здійснив на користь позивача орендну плату частково, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості в сумі 46.976,55 грн. та звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за вказаним вище договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 5.687,67 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 865,21 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Положенням частини 3 ст. 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічне правило закріплено в ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, відповідачем порушено грошове зобов'язання за Договором в період часу з квітня 2015 по 25.05.2016, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період в розмірі 46.976,55 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 46.976,55 грн. підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі - 5.687,67 грн. та 3 % річних в сумі - 865,21 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з виробничого кооперативу "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР" (01103, м. Київ, станція метро "ДРУЖБИ НАРОДІВ"; ідентифікаційний код 16299876, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (03056, м. Київ, вул. пр-т. Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 46.976 (сорок шість тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 55 коп.; пеню в сумі 5.687 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 67 коп.; 3 % річних в сумі 865 (вісімсот шістдесят п'ять) грн. 21 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 липня 2016 року

Суддя С.В. Балац