Ухвала

від 15.07.2016 по справі 916/2885/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" липня 2016 р.Справа № 916/2885/13

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція-2000” про видачу дублікату наказу в порядку, передбаченому ст. 120 ГПК України, по справі, -

за позовом:                     агенції безпеки „Центр” у вигляді товариства

з обмеженою відповідальністю

до відповідача:           Фонтанської сільської ради Комінтернівського району

Одеської області

про стягнення 1 325,41 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.12.2013р. по даній справі позовні вимоги агенції безпеки „Центр” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було задоволено, присуджено до стягнення із Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на користь позивача суму основного боргу в розмірі 1 325,41 грн. та судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

24.12.2013р. на виконання даного судового рішення в порядку ст. 116 ГПК України судом було видано відповідний наказ.

Ухвалою від 29.04.2016р. по даній справі було виправлено допущені описки у тексті рішення господарського суду Одеської області від 04.12.2013р. та наказі господарського суду Одеської області від 24.12.2013р. шляхом зазначення правильного найменування відповідача (боржника): „Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області”.

12.07.2016р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція-2000” про видачу дублікату наказу суду від 24.12.2013р. по даній справі в порядку, передбаченому ст. 120 ГПК України та про зміну найменування позивача (стягувача).

Так, абзацом 2 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищезазначені положення Закону України „Про виконавче провадження” суд звертає увагу заявника, що зміна найменування стягувача проводиться в межах виконавчого провадження.

Згідно з ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Таким чином, положеннями наведеної статті процесуального закону передбачено дві умови, які свідчать про наявність підстав для видачі дублікату наказу господарським судом: втрата наказу, що має бути підтверджено належними доказами, вичерпний перелік яких викладений у даній статті; відсутність спливу строку, встановленого для пред'явлення виданого наказу до виконання.

Так, заявник стверджує, що оригінал наказу суду від 24.12.2013р. було втрачено, що унеможливлює його виконання на користь позивача.

Положеннями ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.                              Відповідно до ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження” строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.                                                                                                                        При цьому, ч. 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.                                                            Таким чином, загальний строк пред'явлення наказу суду від           24.12.2013р. по даній справі до примусового виконання мав сплинути 24.12.2014р. за умови відсутності доказів переривання відповідного строку в порядку ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження”. Проте, заявником не було надано господарському суду доказів, які б свідчили, про переривання строку пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості дослідити питання подання заяви про видачу дублікату наказу в межах чи поза межами строку пред'явлення цього документу до виконання, що свідчить про необгрунтованість поданої заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція-2000”.

Крім того, на підтвердження факту втрати наказу господарського суду Одеської області від 24.12.2013р. по даній справі заявником не було наданого жодного доказу, які наведені у ст. 120 ГПК України при втраті наказу стягувачем, а саме: довідки, підписаної керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.          Про факт втрати наказу зазначено виключно по тексту самої заяви.

Отже, господарський суд доходить висновку, що заявником не додано належних, визначених ст. 120 ГПК України, доказів на підтвердження факту втрати наказу господарського суду Одеської області від 24.12.2013р. по даній справі, а також не надано документів, на підставі яких можливо вирішити питання щодо видачі дублікату наказу в межах чи поза межами строку пред'явлення цього документу до виконання. Викладене унеможливлює задоволення відповідної заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція-2000”.

Підсумовуючи вищевикладене, відповідно до ст. 120 ГПК України у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція-2000” про видачу дублікату наказу господарського суду Одеської області від 24.12.2013р. по справі за позовом агенції безпеки „Центр” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про стягнення 1 325,41 грн

Керуючись ст.ст. 86, 120 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви про видачу дублікату наказу господарського суду від 24.12.2013р. по справі № 916/2885/13 про стягнення із Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на користь агенції безпеки „Центр” суму основного боргу в розмірі 1 325,41 грн. та судовий збір в сумі 1 720,50 грн. – відмовити.

Відповідно до ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про видачу дубліката наказу може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна