Постанова

від 05.07.2016 по справі 808/1042/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року (об 11 год. 55 хв.)Справа № 808/1042/16 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Кам'янсько-Дніпровського відділення Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Кам'янсько-Дніпровського відділення Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - Енергодарська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача №0000181700 від 18.01.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є виконавчим документом, вимоги до якого встановлені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що у оскаржуваному рішенні не зазначено дату набрання ним чинності у зв'язку із чим його необхідно скасувати за невідповідність вимогам законодавства. Крім того, вказує, що ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства тощо. Для цього підприємство здійснює ремонт, утримання та будівництво автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм. Пояснює, що позивач виконує на замовлення Служби автомобільних доріг у Запорізькій області з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Таким чином, на думку позивача, несплата грошових зобов'язань підприємством відбулась не з його вини, а з вини несвоєчасного фінансування виконаних робіт з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг. Застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені призведе до негативних наслідків, а саме погіршить і до того ж скрутний фінансовий стан підприємства, яке на даний час має низьку платоспроможність, грошових коштів та високоліквідних активів недостатньо для погашення поточних боргів. З урахуванням викладеного просить скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав та через канцелярію суду подав заперечення від 10.05.2016 №3811/10/08-23-10-06 (вх. №14448), у яких, зокрема, зазначає, що рішення №0000181700 від 18.01.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 101 888,12 грн., з яких 72 613,35 грн. штрафна санкція та 29 274,77 грн. пеня, за період з 22.10.2013 по 10.08.2015 прийняте відповідачем правомірно. Вказує, що ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в адміністративному позові не оскаржує ні порядку нарахування штрафних санкцій і пені, ні її розміру, єдиний аргумент позивача - відсутність коштів в позивача для сплати єдиного внеску. Енергодарська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як рішення від 18.01.2016 прийняте правомірно, а відсутність коштів у позивача не є підставою для задоволення позову та не звільняє від обов'язку сплати єдиного внеску згідно вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте 05.07.2016 надав суду факсом клопотання (вх. № 20173) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте у вказаному клопотанні зазначив, що не заперечує проти розгляду справи у письмовому провадженні. Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною шостою статті 12 та частиною першою статті 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 32025623) є юридичною особою та зареєстрована 22.05.2002, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач відповідно до статуту має філії (відокремлені підрозділи), які сплачують податки, збори та обов'язкові платежі за місцем їх розташування. Так, філія «Кам'янсько-Дніпровський райавтодор» (ідентифікаційний код 26249719) перебуває на обліку в Кам'янсько-Дніпровському відділенні Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області з 01.08.2002 за № 61 згідно із довідкою від 06.05.2016 №1608091400333 форми №4-ОПП.

Судом встановлено, що протягом 2013-2015 років філією «Кам'янсько-Дніпровський райавтодор» подавались засобами електронного зв'язку до Кам'янсько-Дніпровському відділенні Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів.

На підставі рішення відповідача від 25.08.2015 №0006541700 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до філії «Кам'янсько-Дніпровський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» застосований штраф у розмірі 72 613,35 грн. за період з 22.10.2013 до 10.08.2015 та нарахована пеня у розмірі 31 613,19 грн. (0,1% від суми недоїмки), в загальній сумі 104 226,54 грн.

Проте, розглянувши скаргу позивача від 04.09.2015 №б/н на вказане рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 06.10.2015 №3843/10/08-01-10-04-13 про його скасування, зобов'язано відповідача винести нове рішення згідно вимог чинного законодавства.

13.10.2015 податковою інспекцією прийнято рішення №0000031800 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 102 375,07 грн.

Однак, відповідно до рішення Державною фіскальною службою України від 19.11.2015 №4334/10/08-01-10-04-13 про результати розгляду скарги його було також скасовано та зобов'язано відповідача винести нове рішення згідно вимог чинного законодавства.

27.11.2015 відповідачем винесено рішення №0023991800. Цим рішенням позивачу нараховані штраф у розмірі 47 822,41 грн. (10% до 01.01.2015), у розмірі 24 790,94 грн. (20% з 01.01.2015) та пеня у розмірі 29 274,77 грн. (0,1% від суми недоїмки), на загальну суму недоїмки - 101 888,12 грн.

За результатами розгляду скарги позивача на рішення Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорозькій області від 27.11.2015 №0023991800 Державною фіскальною службою України прийнято Рішення від 11.01.2016 № 52/10/08-01-10-04-13 про скасування оскаржуваного рішення, зобов'язано відповідача винести нове рішення згідно вимог чинного законодавства.

18.01.2016 відповідачем винесено рішення №0000181700, яким на підставі ч.10 та п.2 ч. 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до філії «Кам'янсько-Дніпровський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» застосований штраф у розмірі 47 822,41 грн. (10% за період з 22.10.2013 до 31.12.2014), у розмірі 24 790,94 грн. (20% за період з 01.01.2015 до 10.08.2015) та нарахована пеня у розмірі 29 274,77 грн. (0,1% від суми недоїмки), в загальній сумі 101 888,12 грн. (розрахунок суми наведено у додатку 1). Указане рішення отримано позивачем 19.01.2016.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку звернувшись із відповідною скаргою від 03.02.2016 №13/11у до Головного управління ДФС у Запорізькій області. Проте, 09.03.2016 на адресу позивача надійшло рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03.03.2016 №690/10/08-01-10-01-13 про залишення скарги без розгляду, у зв'язку із порушенням 10-денного строку для подання скарги.

Вважаючи рішення від 16.07.2014 № 247/0018241703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним позивач звернувся із позовом до суду про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній. Спір між сторонами щодо розміру визначених позивачу сум грошових зобов'язань також відсутній.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску за приписами пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною п'ятою статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

У відповідності до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Як встановлено судом із розрахунку штрафних санкцій та пені (додаток 1 до оскаржуваного рішення), позивачем сплачено протягом лютого 2014 року - квітня 2015 року єдиний соціальний внесок сплачувався з порушенням встановленого законом строку. Вказаний факт не заперечується позивачем у адміністративному позові.

Частинами десятою та одинадцятою статі 25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску нараховує на суму недоїмки пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та застосовує штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

На виконання положень Закону №2464-VI прийнято Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 (далі - Інструкція № 449), відповідно пункту 1 Розділу VII Фінансові санкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Пунктом 2 вказаного Розділу Інструкції №449 передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах:

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Для платників, зазначених у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, - календарний рік, для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - календарний квартал відповідно.

На підставі зазначених норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кам'янсько-Дніпровським відділенням Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення №0000181700 від 18.01.2016 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Щодо твердження позивача у позові на невідповідність форми рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску формі виконавчого документа, суд зазначає, що такі твердження не відповідають дійсності. Так, форма рішення затверджена Інструкцією №449 в якості Додатку 12.

Слід зазначити, що позивачем у своєму позові визнається факт несвоєчасної сплати грошових зобов'язань, однак не погоджуючись із прийнятим рішенням та застосуванням штрафу та нарахуванням пені, позивач посилається лише на несвоєчасність фінансування виконаних робіт з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг та у зв'язку з цим на відсутність вини позивача у несплаті грошових зобов'язань.

Суд звертає увагу позивача на те, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Стосовно посилань позивача, що застосування штрафних санкцій призведе до негативних наслідків, а саме погіршить і до того скрутний фінансовий стан підприємства, яке на даний час має низьку платоспроможність, грошових коштів та високоліквідних активів недостатньо для погашення поточних боргів, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані обставини не можуть слугувати підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів законодавства позивачу нараховані штрафні санкції та пеня за несвоєчасність сплати філією податкового зобов'язання з єдиного внеску. В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, що доводами позовної заяви не спростовується.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно із частинами першою, другою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак