Ухвала

від 14.07.2016 по справі 359/3538/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 року м. Київ К/800/9960/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Маслія В.І., Цуркана М.І.,

секретар судового засідання Вишняк О.М.,

За участю:

представників позивача Горєлова О.Л.,

Анікєєва Я.О.,

представника третьої особи Ставицького А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест-гарант», про визнання дій неправомірними та скасування рішення, що розглядається за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиара» (далі - позивач, ТОВ «Тиара») звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області (далі - відповідач), треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» (далі - ТОВ Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд»), товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест-гарант» (далі - ТОВ Фінансова компанія «Житлоінвест-гарант»), в якому просило визнати неправомірними дії та скасувати рішення від 2 жовтня 2014 року №16199059 про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю«Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» права власності на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого 71-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем 2 жовтня 2014 року було неправомірно прийнято рішення №16199059 про державну реєстрацію за товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» права власності на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 71-А, оскільки право власності на вказаний об'єкт незавершеного будівництва у відповідності до рішення Господарського суду Київської області від 2 лютого 2013 у справі №911/3616/13, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2014 та постановою Вищого господарського суду України від 2 липня 2014 року, було визнане за Товариством з обмеженою відповідальністю «Тиара».

Позивачем вказано на те, що 12 травня 2013 року Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області на підставі ухвали Господарського суду від 16 квітня 2013 року у справі №Б13/041-11 про накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 71-А та встановлення заборони вчинення будь-яких дій щодо його відчуження, було прийнято рішення про державну реєстрацію обтяження на вищезазначений об'єкт незавершеного будівництва за № 2196214, що, на думку позивача, свідчить про неможливість реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно за третіми особами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано рішення Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вул. Головатого, будинок 71-А.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, між ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» (управитель) та ТОВ «Тиара» (забудовник) укладено договір №1 управителя із забудовником фонду фінансування будівництва виду А (м. Бориспіль, вул. Головатого, 71-А) відповідно до умов якого забудовник зобов'язався збудувати частину дев'ятиповерхового багатоквартирного будинку у м. Бориспіль, вул. Головатого, 71-А, ввести його в експлуатацію та передати його у власність довірителя ФФБ, а управитель зобов'язаний забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителем договорами про участь у ФФБ.

Пунктом 1.2.1 договору визначено, що власником об'єкта будівництва або результатом інших будівельних робіт, до моменту передачі довірителям об'єктів інвестування за актом приймання-передачі об'єктів інвестування або до моменту відступлення права майнових прав на об'єкти інвестування, є забудовник.

27 грудня 2006 року між ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-гарант» (повірений) та ТОВ «Тиара» (Довіритель) укладено договір доручення на виконання управителем функцій забудовника з відкладальними умовами, у відповідності до якого повірений зобов'язався від імені та за рахунок довірителя побудувати об'єкт будівництва за рахунок коштів ФФБ, ввести об'єкт в експлуатацію та передати об'єкти будівництва за рахунок коштів ФФБ, ввести об'єкт в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям ФФБ у власність у строки, у порядку та на умовах, встановлених договором №1 управителя із забудовником фонду фінансування будівництва виду А від 18 грудня 2006 року.

Підпунктом 8.1.1 п.8.1 договору встановлено, що відкладальною обставиною з якою укладено цей договір, є невиконання та/або неналежне виконання забудовником своїх зобов'язань за основним договором, які будуть підтверджені документально шляхом складання сторонами та/або неналежним експертом відповідного акта (висновку), що можуть призвести до хоча б одного з наступного: зміни основних технічних характеристик об'єкту будівництва; погіршення споживчих властивостей об'єкту будівництва та/або об'єктів інвестування; зростання вартості будівництва більш ніж на 20%; збільшення строків будівництва більш ніж на 90 календарних днів та/або розірвання основного договору за ініціативою управителя.

27 грудня 2006 року між ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-гарант» (цесіонарій) та позивачем (цедент) укладено договір про уступку майнових прав на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, з відкладальними умовами, у відповідності до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент передає цесіонарію, а цесіонарій набуває майнові права на об'єкт будівництва, що споруджується цементом згідно з договором №1 управителя із забудовником від 18 грудня 2006 року.

При цьому цесіонарій зобов'язується здійснювати (замість цедента) усі права та обов'язки цедента за договором управителя із забудовником.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що згідно статті 212 Цивільного кодексу України цей договір укладено з відкладальною обставиною. Такою обставиною є виявлення управителем ризику порушень з боку забудовника умов договору управителя із забудовником, як будуть підтверджені документально шляхом складання сторонами та/або незалежним експертом відповідного акта (висновку), що можуть призвести хоча б одного із наступного: зміни основних технічних характеристик об'єкту будівництва; погіршення споживчих властивостей об'єкту будівництва та/або об'єктів інвестування; зростання вартості будівництва більше, ніж на 20%; збільшення строків будівництва більше ніж на 90 календарних днів.

22 серпня 2007 року між ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-гарант» (управитель) та ТОВ «Тиара» укладено договір №7 управителя із забудовником фонду фінансування будівництва виду А (м. Бориспіль, вул. Головатого 71-А (2-черга), у відповідності до якого забудовник зобов'язався на замовлення управителя збудувати належної якості частину дев'ятиповерховного багатоквартирного будинку у м. Бориспіль по вул. Головатого 71-А (2-га черга), ввести його в експлуатацію та передати його у власність довірителям ФФБ, а управитель зобов'язаний забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ.

Згідно з п.1.2.1 договору власником об'єкту будівництва або результатом інших будівельних робіт, що проведені на виконання умов договору інвестування за актом приймання-передачі об'єктів інвестування, або до моменту відступлення права майнових прав на об'єкти інвестування, є забудовник.

22 серпня 2007 року між ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-гарант» (повірений) та позивачем (довіритель) укладено договір доручення на виконання управителем функцій забудовника з відкладальними умовами, у відповідності до якого повірений зобов'язаний від імені та за рахунок довірителя побудувати об'єкти будівництва за рахунок коштів ФФБ, ввести об'єкт в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям ФФБ у власність у строки, у порядку та на умовах встановлених договором №1 управителя із забудовником фонду фінансування

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 2 грудня 2013 року у справі №911/3616/13 визнано за ТОВ «Тиара» право власності на об'єкт незавершеного будівництва у м. Бориспіль, вул. Головатого,71-А.

Відповідно до постанов Вищого господарського суду України від 2 липня 2014 року та Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2013 року у даній справі рішення Господарського суду Київської області залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16 квітня 2013 року у справі №Б13/041-11 за заявою ТОВ «Ласка Лізинг» до ТОВ «Тиара» про банкрутство накладено арешт на об'єкт незавершеного будівництва - багатоповерховий будинок №71-А у м. Бориспіль, заборонено ТОВ «Тиара» та третім особам вчиняти дії щодо відчуження зазначеного будинку та реєстрації права власності за будь-якими третіми особами та заборонено ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» вчиняти дії щодо відчуження вказаного об'єкта незавершеного будівництва.

На підставі даної ухвали суду державним реєстратором Реєстраційної служби було прийнято рішення №2196214 від 12 травня 2013 року про державну реєстрацію обтяження, про що внесено запис №7121843 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2012 року у справі № 1005/12037/2012, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року, визнано протиправними дії КП «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» щодо відмови в реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва - недобудований багатоповерховий будинок 71-А по вул. Головатого у м. Бориспіль Київської області; скасовано рішення БТІ №5429 про відмову в державній реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва та зобов'язано підприємство зареєструвати за ТОВ «ФК» Житлоінвест-Гарант» право власності на вказаний об'єкт незавершеного будівництва - недобудований багатоквартирний будинок 71-А по вул. Головатого у м. Бориспіль Київської області.

29 грудня 2012 року КП «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва недобудований багатоповерховий будинок 71-А по вул. Головатого у м. Бориспіль Київської області за ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» на підставі постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року у справі №1005/12037/2012 постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

25 вересня 2014 року ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» звернулось до Реєстраційної служби із заявою про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва та до заяви долучив ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року та витяг з державного реєстру речових прав та їх обтяжень від 25 вересня 2014 року №27283998.

За результатами розгляду заяви 25 вересня 2014 року державний реєстратор прийняв рішення №16058030, який було скасовано право власності ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» на об'єкт незавершеного будівництва по вул. Головатого 71-А у м. Борисполі.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Проте, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року вищезазначену постанову суду було скасовано, позов ТОВ «Тиара» задоволено, скасовано рішення державного реєстратора №16058030 від 25 вересня 2014 року про скасування права власності ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» на зазначений об'єкт будівництва.

Як встановлено судом, між ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» (управитель), ТОВ «Тиара» (забудовник) та ТОВ «ФК «Регіон-Буд» (новий забудовник) укладено договір про внесення змін до договору 31 від 18 грудня 2006 року управителя із забудовником фонду фінансування будівництва виду А за умовами якого забудовник зобов'язався передати, а новий забудовник прийняти на себе права та обов'язки сторони (забудовника) у договорі №1 від 18 грудня 2006 року, зокрема за договорами та угодами, укладеними у відповідності до договору №1 від 18 грудня 2006 року, договором доручення на виконання управителем функцій забудовника з відкладальними умовами від 27.12.2006 року та за договором про уступку майнових прав на нерухомість з відкладальною умовою від 27 грудня 2006 року.

Відповідно до п. 2 договору права та обов»язки забудовника у договорі, новий забудовник набуває з дати підписання договору та акту приймання передачі майнових прав на об»єкт будівництва.

Після підписання договору положення Договору №1 від 18 грудня 2006 року управителя із забудовником фонду фінансування будівництва виду А діють в тій частині, що не суперечить умовам цього договору (п.5).

Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за основним договором та є невід'ємною частиною основного договору (п.6).

На підставі акта приймання-передачі від 26 вересня 2014 року забудовником -позивачем у справі в особі ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» було передано новому забудовнику ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» майнові права на об'єкт будівництва за адресою: м. Бориспіль, вул. Головатого,71-А.

26 вересня 2014 року між ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» (управитель), ТОВ «Тиара» (забудовник) та ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» (новий забудовник) укладено договір про внесення змін до договору №7 від 22 серпня 2007 року управителя із забудовником фонду фінансування будівництва виду А (м. Бориспіль, вул. Головатого, 71-А (2 черга), за умовами якого забудовник зобов'язався передати, а новий забудовник прийняти на себе права та обов'язки сторони (забудовника) у договорі №7 від 22 серпня 2007 року, а також всі права та обов'язки за договорами та угодами, укладеними у відповідності до договору №7 від 22 серпня 2007 року, зокрема за договором доручення на виконання управителем функцій забудовника з відкладальними умовами від 22 серпня 2007 року та за договором про уступку майнових прав на нерухоме майно з відкладальною умовою від 22 серпня 2007 року.

Як визначено у п. 5 договору, після підписання договору положення договору №7 від 22 серпня .2007 року управителя із забудовником фонду фінансування будівництва виду А (2 черга) діють в тій частині, що не суперечить умовам цього договору.

Пунктом 6 договору визначено, що договір вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за основним договором та є невід'ємною частиною основного договору.

Яквстановлено судом, на підставі акта приймання-передачі від 26 вересня 2014 року забудовником ТОВ «Тиара» в особі ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-гарант» було передано новому забудовнику ТОВ « Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» майнові права на об»єкт будівництва за адресою: м. Бориспіль, вул. Головатого,71-А, 2 черга.

26 вересня 2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» та ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи №5, за умовами якого сторони домовились щодо організації спільної діяльності без створення юридичної особи та зобов»язалися діяти спільно шляхом об»єднання своїх вкладів і зусиль з метою досягнення цілей, спрямованих на: підготовку та погодження проектно-кошторисної документації на будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Головатого,71-А м. Бориспіль; здійснення будівництва та введення в експлуатацію об'єкта будівництва; здійснення продажу житлових приміщень в об»єкті будівництва, у т.ч шляхом залучення коштів відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 4.1 договору вкладом сторони-1 договору вкладом сторони -1 у спільну діяльність є: нематеріальні активи; право на забудову земельної ділянки по вул. Головатого, 71А в м. Бориспіль, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва будинок №71А по вул. Головатого у м. Бориспіль, виражене правом оренди, яке оформлено договором оренди землі від 27 лютого 2014 року; проектно-кошторисна документація на спорудження об'єкту будівництва; позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту спорудження об'єкту будівництва; дозвіл на виконання будівельних робіт.

Пунктом 4.2 договору визначено, що вкладом сторони-2 у спільну діяльність є: майнові права на об'єкт будівництва 71-А по вул. Головатого в м. Бориспіль; нематеріальні активи: право виконувати проектні та будівельні роботи самостійно або за відносинами будівельних робіт; матеріальні активи: будматеріали; право використання будтехніки, обладнання, тощо, належних стороні-2 на праві власності або на праві користування, у т.ч. право залучення власного персоналу для виконання робіт, передбачених цим договором; кошти.

Відповідно до п.4.3 договору сторони домовились про розподіл площ об'єкту будівництва у наступному порядку: сторона ІІ має право на отримання своєї частки у формі грошових коштів у розмірі вартості відповідної кількості площ відповідної категорії об'єктів інвестування - житлових приміщень в разі реалізації (продажу) стороною-2 цих площ власником, а також у натуральній формі у вигляді відповідної кількості площі об'єктів інвестування - житлових та/або нежитлових приміщень відповідно до додатку №1; сторона-2 має право на отримання частки у формі відповідної кількості площ об'єктів інвестування відповідно до додатку №1 та самостійно визначає порядок їх продажу чи будь-якого іншого відчуження.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» та ТОВ «ФПК «Регіон-Буд» підписано акт №1 оцінки та передачі-приймання вкладу у спільну діяльність без створення юридичної особи від 26 вересня 2014 року відповідно до якого ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» передає ТОВ «Регіон-Буд» в рахунок вкладу у спільну діяльність право на забудову земельної ділянки по вул. Головатого виражене правом оренди, яке оформлено договором оренди земельної ділянки.

Крім того, між зазначеними товариствами було підписано акт №2 приймання-передачі вкладу у спільну діяльність без створення юридичної особи від 26 вересня 2014 року відповідно до якого ТОВ «ФПК «Регіон-Буд» передано в рахунок вкладів у спільну діяльність майнові права на об'єкт будівництва №71-А по вул. Головатого в м. Бориспіль.

26 вересня 2014 року представник ТОВ «ФПК «Регіон-Буд» звернувся до реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва по вул. Головатого,71-А у м. Бориспіль, яка була прийнята та зареєстрована за №8318112.

На підставі даної заяви та доданих до неї документів державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 2 жовтня 2014 року №16199059 та проведено державну реєстрацію за ТОВ «Фінансово-промислова група «Регіон-Буд» права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований у м. Бориспіль Київської області, вул. Головатого, 71-А.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»(далі - Закон №1952-ІУ) державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

За змістом частини другої зазначеної норми Закону орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 15 Закону №1952-ІУ).

Частиною другою статті 9 Закону №1952-ІУ визначено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону, тощо.

Відповідно до частинипершої статті 24 Закону №1952-ІУ, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речовихправ на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в не ектронній формі подано особою, яка не є державниржавним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік необхідних документів визначено Порядком про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868.

Згідно з п.15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Як встановлено судом, державним реєстратором Реєстраційної служби Бориспільського міського управління юстиції у Київській області прийнято рішення №16199059 від 9 жовтня 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого проведено реєстрацію за ТОВ «Фінансово-промислова група «Регіон-Буд» права власності на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Бориспіль, вул. Головатого,72-А

Відповідно до п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесених записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у п. 2.3 цього розділу.

Державним реєстратором Реєстраційної служби Бориспільського МУЮ у Київській області на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 16 квітня 2013 року у справі №Б13/041-11 прийнято рішення №2196214 від 12 травня 2013 року про державну реєстрацію обтяження прав на об»єкт незавершеного будівництва, що розташований у м. Бориспіль, вул. Головатого,71-А, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»акта нерухомого майна.

У Державному реєстрі відсутній запис державного реєстратора щодо скасування вищезазначеного обтяження речових прав та вищезазначений об»єкт

Як встановлено судом, рішення від 12 травня 2013 року №2196214 про державну реєстрацію обтяження прав на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований у м. Бориспіль, вул. Головатого,71-А, не було скасовано, а отже на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення обтяження речових прав у вигляді накладеного арешту на зазначений об'єкт незавершеного будівництва продовжувало діяти.

Згідно із частиною першо. статті 9 Закону №1952, державний реєстратор встановлює наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, державний реєстратор під час проведення реєстрації зобов'язаний перевірити наявність у державному реєстрі обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна, оскільки наявність такого обтяження є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності, у т.ч. і на незавершений об'єкт будівництва.

Сам факт прийняття Господарським судом Київської області ухвали від 16 квітня 2013 року, відповідно до якої було накладено арешт на об'єкт незавершеного будівництва - багатоповерховий будинок №71-А, розташований по вул. Головатого в м. Бориспіль Київської області та заборонено боржнику та третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного об'єкту та реєстрації права власності за будь-якими третіми особами, а також наявність такої заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно сторони та треті особи в ході розгляду справи не оспорювали.

Отже, відповідно до зазначеного рішення було накладено заборону не лише на відчуження об'єкту, а й на реєстрацію права власності на будь-якими особами на спірний об»єкт незавершеного будівництва.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Аналогічна позиція була викладена Верховним судом України у судовому рішенні від 16 квітня 2014 року у справі №К-800/58204/13, у постанові від 11 листопада 2014 року у справі №21-357а14, у постанові суду від 19 травня 2015 року.

Відповідно до норм Цивільного законодавства україни безвідклична довіреність, довіреність яка протягом певного часу не може бути скасована довірителем (частина четверта статті 249 ЦК України).

Згідно із частиною четвертою статті 249 ЦК України, безвідклична довіреність видається лише на певний час, тобто вона має виключно строковий характер. Це певною мірою забезпечує інтереси довірителя, оскільки відсутність у нього права відкликати довіреність обмежується часом. З урахуванням норм Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» можна вважати, що дія безвідкличної довіреності може бути «прив'язана» до строків закінчення будівельних робіт і передачі об'єкта інвестування установникам фонду. Після цього сенс безвідкличної довіреності втрачається сам по собі.

Як встановлено судом, у провадженні господарського суду Київської області на момент прийняття оскаржуваного рішення реєстраційним органом перебувала справа про банкрутство ТОВ «ТИАРА» в рамках розгляду якої судом відповідно до ухвали від 20 лютого 2012 року було призначено арбітражного керуючого.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Частиною другою статті 3 цього Закону визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов»язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов»язання.

Суди попередніх інстанцій правильно вважають, що ними не розглядається питання щодо можливості ТОВ «Тиара» укладати нові договори в період банкрутства, а розглядається питання законності рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності за ТОВ «ФПК «Регіон-Буд» на об»єкт незавершеного будівництва при не скасованому рішенні суду щодо заборони відчуження даного майна та заборони реєструвати його право власності будь-якими особами.

Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державний реєстратор під час здійснення реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва повинен був перевірити, чи є ТОВ «ФК «Регіон-Буд» забудовником (новим) відповідно до договорів від 27 грудня 2006 року, від 22 серпня 2007 року та від 26 вересня 2014 року про внесення змін до договору №1 та чи на підставі даного документу може бути за ним зареєстровано право власності на незавершений об'єкт будівництва, в т.ч. і з урахуванням порушення господарським судом Київської області справи про банкрутство ТОВ «Тиара», наявність заборон в Державному реєстру щодо відчуження та реєстрації права власності за третіми особами.

Суди попередніх інстанцій обгрунтовано вважають безпідставними посилання на п.10 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на їх обтяжень» як на підставу наявності у державного реєстратора прав на проведення державної реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Регіон-Буд» на незавершений об'єкт будівництва.

Так, відповідно до п.10 статті 15 Закону державна реєстрація обтяжень прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, іпотеки майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав. При державній реєстрації права власності на таке майно записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав.

Як встановлено судом, на час прийняття державним реєстратором спірного рішення про реєстрацію права власності, в Державному реєстрі мав місце запис про обтяження стосовно недобудованого об'єкта нерухомості на підставі рішення суду, яке не було скасоване в установленому законом порядку.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано изнано протиправними та скасовано рішення Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вул. Головатого, будинок 71-А.

Судами першої та апеляційної інстанцій повно встановлено обставини справи, дано належну оцінку доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано задоволено адміністративний позов, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень суду відсутні.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: