Рішення

від 19.07.2016 по справі 927/485/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

19 липня 2016 року справа № 927/485/16

Заступник прокурора Чернігівської області,

вул. Князя Чорного,9, м. Чернігів,14000

в інтересах держави

в особі: Батуринської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412354,

вул. В. Ющенка, 30, с. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Батуринагротехсервіс", код ЄДРПОУ 00909058, вул. К. Розумовського, 1, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512

Предмет спору: про стягнення збитків 803086,91 грн.

Суддя Шестак В.І.

Представники сторін в судовому засіданні 19.07.2016:

Від Позивача: не з'явився

Від Відповідача: не з'явився

У судовому засіданні прийняла участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1, посвідчення № 010890 від 23.10.2012.

Рішення прийнято після оголошеної в судовому засіданні 05.07.2016 перерви

згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заступником прокурора Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Батуринської міської ради Чернігівської області до Приватного Акціонерного товариства «Батуринагротехсервіс» про стягнення 803086,91 грн. збитків за використання земельної ділянки у м. Батурині площею 3,5479 га без правовстановлюючих документів.

Ухвалою від 09.06.2016 розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Представник відповідач проти позову заперечив, зазначаючи у відзиві, що згідно ст.1.1. Статуту (в редакції від 04.05.2011) Приватне акціонерне товариство "Батуринагротехсервіс" засновано згідно з наказом регіонального відділення фонду державного майна по Чернігівській області від 23.04.1996 шляхом перетворення державного підприємства "Агротехсервіс" м. Батурин у ВАТ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 №686 "Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства". Рішенням Батуринської селищної ради №54 від 24.11.1993 Батуринському автопідприємству "Агротехсервіс" надано у постійне користування 7,24 га для розташування власної бази та видано державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №45. Відповідач, зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Батуринагротехсервіс" використовує земельну ділянку на підставі державного акту на право постійного користування землею та своєчасно сплачує земельний податок.

На думку Відповідача наданий Прокурором договір оренди земельної ділянки терміном на 49 років без дати його укладання, який підписаний орендарем та орендодавцем, є нечинним, оскільки не зареєстрований державним реєстратором, і відсутнє рішення відповідного органу про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідач також вважає, що не сплачена орендна плата з 21.08.2012 по 21.08.2015 не є збитками в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України, доказів того, що Відповідач повинен був сплачувати орендну плату, розрахунку її суми за кожен рік, актів обстеження земельної ділянки для обрахування збитків за 2012-2015 роки не надано. При цьому, Відповідачем зазначено, що акт комісії Бахмацької районної адміністрації від 21.08.2015 не затверджений головою Бахмацької РДА, а лише погоджений.

05.07.2016 Прокуратурою Чернігівської області подано письмові пояснення, в яких прокурор вважає безпідставним твердження відповідача щодо правомірності використання земельної ділянки площею 3,5479 га по вул. К. Розумовського, 1 в м. Батурин Бахмацького району на підставі Державного акту на право постійного користування серії ЧН БЧ 0045, виданого 21.12.1997, оскільки чинний на час створення відповідача ОСОБА_2 кодекс не передбачав автоматичного переходу до юридичної особи, яка утворилась в результаті реорганізації іншої юридичної особи, права постійного користування земельною ділянкою; Державний акт на право постійного користування серії ЧН БЧ 0045, виданий після того як створено ВАТ «Батуринагротехсервіс». Згідно державного акту на право постійного користування підприємства надано земельну ділянку площею 7,24 га. Технічна документація ВАТ розроблена на дві земельні ділянки площами 3,5479 га та 2,1728 га, оскільки відповідно до рішення Батуринської міської ради від 20.10.2009 зі складу земельної ділянки Службі автомобільних доріг виділено 1,02 га для будівництва під'їздної дороги, а тому загальна площа вказаної земельної ділянки зменшилася (до 5,7207) та розділилася на дві частини, відповідно змінилася конфігурація земельних ділянок, які перебувають у користуванні відповідача. Відповідні зміни до Державного акту на право постійного користування (щодо зменшення площі земельної ділянки та зніми конфігурації) відповідачем внесено не було. Крім того, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 з розрахунку збитків не оскаржено у встановленому законом порядку.

05.07.2016 відповідачем подано письмові пояснення, в яких ПАТ «Батуринагротехсервіс» зазначає про відсутність неправомірних дій, що мають наслідком спричинення збитків. ВАТ «Батуринагротехсервіс» створено шляхом перетворення підприємства «Агротехсервіс» у відкрите акціонерне товариство, яке є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, представника позивача, представника відповідача, суд встановив:

Рішенням виконавчого комітету Батуринської селищної ради №90 від 20.07.2004 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації" надано дозвіл на виготовлення технічної документації по переоформленню земельної ділянки, на якій розміщено ВАТ "Батуринагротехсервіс".

Рішенням Батуринської міської ради (43 сесія 5 скликання) від 20.10.2009 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою, яка залишилася у ВАТ "Батуринагротехсервіс" в зв'язку з відведенням ділянки площею 1,02 га службі автомобільних доріг Чернігівської області для будівництва під'їздної дороги до палацу Розумовського" надано дозвіл голові правління ВАТ "Батуринагротехсервіс" ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою, яка залишилася у ВАТ "Батуринагротехсервіс" в зв'язку з відведенням ділянки площею 1,02 га службі автомобільних доріг Чернігівської області для будівництва під'їздної дороги до палацу Розумовського".

У матеріалах справи наявна копія проекту землеустрою щодо відведення та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ВАТ "Батуринагротехсервіс" загальною площею - 5,7207 га для обслуговування власної виробничої бази (комерційне використання) в межах населеного пункту м. Батурин, вул. К. Розумовського, 1, Бахмацького району Чернігівської області, кадастрові номери 7420355300:00:004:0315, 7420355300:00:004:0316.

ВАТ "Батуринагротехсервіс" звернулося із заявою до голови Батуринської міської ради ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки загальною площею 5,7207 га, в т.ч. під будівлями - 0,5019 га, під двором - 5,2188 га для обслуговування власної виробничої бази. ОСОБА_2 ділянки розташовані за адресою: Чернігівська область, м.Батурин, вул. К. Розумовського, 1.

Дана заява зареєстрована 08.12.2010.

Рішенням Батуринської міської ради 2 сесії 6 скликання від 10.12.2010 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ВАТ "Батуринагротехсервіс" загальною площею 5,7207 га, в т.ч. під будівлями - 0,5019 га, під двором - 5,2188 га для обслуговування виробничої бази ВАТ "Батуринагротехсервіс", які розташовані в місті Батурин по вулиці К. Розумовського, 1.

25.12.2012 рішенням Батуринської міської ради 23 сесія 6 скликання "Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Батурин" затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель м. Батурин.

19.08.2014 рішенням Батуринської міської ради 34 сесія 6 скликання "Про перегляд та затвердження відсоткової ставки орендної плати на земельні ділянки у м. Батурин" установлено відсотки орендної плати у відповідності до нормативно грошової оцінки землі за відповідними категоріями згідно додатку.

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації №331 від 01 липня 2015 року "Про комісію з визначення збитків власникам землі та користувачам" за клопотанням Батуринської міської ради створено комісію для визначення розміру збитків за користування земельними ділянками територіальної громади м. Батурин, заподіяних Батуринській міській раді ПрАТ "Батуринагротехсервіс" у складі згідно з додатком.

21.08.2015 комісією з визначення збитків власникам землі та користувачам при райдержадміністрації складено акт про визначення збитків Батуринській міській раді, як власнику землі, завданих ПрАТ "Батуринагротехсервіс", яким визначено суму збитків 803086,91 грн. за площу 3,5479 за період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 21.08.2012 по 21.08.2015.

Даний акт погоджений головою Бахмацької райдержадміністрації ОСОБА_5 21.08.2015.

У матеріалах справи також міститься розрахунок збитків ПрАТ "Батуринагротехсервіс", нанесених територіальній громаді м. Батурин, від 21.08.2015.

08.10.2015 Позивачем надіслана Відповідачу претензія №1 про виплату збитків Батуринській міській раді, як власнику землі, завданих ПрАТ "Батуринагротехсервіс", яка отримана останнім 13.10.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

26.01.2016 на підставі наказу Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області №10 від 19.01.2016 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель - головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства ОСОБА_6 за участю опер. уповноваженого управління захисту економіки в Чернігівській обл., ст. лейтенанта поліції ОСОБА_7, спеціаліста із земельних питань Батуринської міської ради ОСОБА_8 проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ПрАТ "Батуринагротехсервіс" на території Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області.

У ході перевірки встановлено наступне.

ВАТ "Батуринагротехсервіс" заключено договір оренди земельної ділянки з Батуринською селищною радою 24.12.2004р. терміном на 50 років площею 6,7407 га під будівлями 0,7196 га, під двором 6,0211 га для розміщення власної виробничої бази, та площадки з твердим покриттям.

На час перевірки ПрАТ "Батуринагротехсервіс" земельну ділянку площею 5,7207 га без наявності належно оформлених правовстановлюючих документів, чим порушено ст. 125, 126 ОСОБА_2 кодексу України.

Комісією встановлено, що Відповідач використовує земельну ділянку площею 3,5479 га, яка знаходиться за адресою: м. Батурин, вул. К. Розумовського, 1, без правовстановлюючих документів, що порушенням вимог ст.ст.125, 126 ОСОБА_2 кодексу України, а також, що збитки в розмірі 803086,91 грн. Відповідачем не відшкодовані, Прокурор звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення вказаної суми збитків.

Згідно ч.1 п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.3,4 п.2 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України за N02-5/215 від 01.04.94р. В«Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкодиВ» як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Однак щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (статті 1173, 1174, 1187 ЦК України).

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.В»

Згідно п.6 даного Роз`яснення для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.В»

Таким чином, для правильного вирішення даного спору про стягнення позадоговірної матеріальної шкоди має бути встановлена наявність 4 складових елементів відповідальності за завдану шкоду:

1. Неправомірні дії особи.

2. Завдання шкоди.

3. Безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

4. Вина завдавача шкоди.

При цьому, доводити в даному випадку факт наявності неправомірних дій Відповідача, завдання ним шкоди та безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями Відповідача і самою шкодою має Прокурор та Позивач, а відсутність вини у його діях, що завдали шкоду, в разі доведеності перших трьох складових, - Відповідач.

З урахуванням вищенаведеного суд відмічає наступне.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Батуринської селищної Ради народних депутатів №54 від 24 листопада 1993 року "Про розгляд відношення директора Батуринського підприємства "Агротехсервіс", розглянувши відношення директора Батуринського підприємства "Агротехсервіс", який просить затвердити межі території підприємства "Агротехсервіс" та дати дозвіл на видачу державного акту на право користування земельною ділянкою, виконком селищної Ради вирішив затвердити земельну ділянку Батуринському підприємству "Агротехсервіс" в розмірі 7,24 га та дати дозвіл на видачу Державного акту на право користування земельною ділянкою.

У матеріалах справи міститься копія Державного акту на право постійного користування землею (серія ЧН БЧ 0045), виданого Батуринському автопідприємству "Агротехсервіс" Батуринською селищною Радою народних депутатів Бахмацького району Чернігівської області у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 7,24 гектарів землі в межах згідно з планом користування.

Землю надано у постійне користування для розташування власної бази відповідно до рішення виконкому Батуринської селищної Ради народних депутатів від 24.11.1993 №54.

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на прав постійного користування землею за №45.

Як встановлено в судовому засіданні даний акт виданий 21.12.1993.

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 04 грудня 1995 року №798 "Про дозвіл на приватизацію підприємств" у відповідності до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Порядку перетворення у процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.92р. №686 та на підставі розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 25 вересня 1995р. №37, розпочато приватизацію шляхом продажу акцій відкритих акціонерних товариств зазначених підприємств: Батуринського підприємства "Агротехсервіс" Бахмацького району (адреса: Чернігівська область, Бахмацький район, смт. Батурин, вул. Цибулі, 1).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 23 квітня 1996 року №468 "Про створення ВАТ "Батуринагротехсервіс" створено ВАТ "Батуринагротехсервіс" шляхом перетворення Батуринського підприємства "Агротехсервіс" у відкрите акціонерне товариство та затверджено його статут.

Відповідно до акту прийому-передачі нерухомого державного майна цілісного майнового комплексу ВАТ "Батуринагротехсервіс" від 30.11.1998 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області передано ВАТ "Батуринагротехсервіс" нерухоме майно, яке входить у статутний фонд товариства, згідно з переліком.

Зазначене нерухоме майно знаходиться на спірній земельній ділянці.

Як вбачається з п.1.1. Статуту Приватного акціонерного товариства "Батуринагротехсервіс", затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Батуринагротехсервіс" (протокол №16 від 26 квітня 2011р.), Приватне акціонерне товариство "Батуринагротехсервіс" засновано згідно з наказом регіонального фонду державного майна по Чернігівській області від 23 квітня 1996 року, шляхом перетворення державного підприємства "Агротехсервіс" м. Батурин у відкрите акціонерне товариство відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992р. №686 "Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства."

Згідно ч.ч.1,3 ст.19 Закону України В«Про господарські товаристваВ» від 19 вересня 1991 року N1576-XII в редакції, чинній на момент перетворення припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.

При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.

Аналогічно, відповідно до ч.ч.1,7 ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні» 27 березня 1991 року N887-XII в зазначеній редакції, ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

7. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Згідно з п.5 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992р. N686, відповідно якого відбувалося перетворення: з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства приймаються товариством.

Товариство є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства, що приватизується.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що з моменту перетворення до ВАТ "Батуринагротехсервіс" перейшли всі права та обов'язки Батуринського підприємства "Агротехсервіс", а отже і право постійного користування земельною ділянкою на підставі вищевказаного державного акта про постійне користування.

З 01.01.2002 набрав чинності новий ОСОБА_2 кодекс України від 25 жовтня 2001 року N2768-III, пункт 6 розділу Х В«Перехідні положенняВ» якого містив наступну вимогу: громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Рішенням виконавчого комітету Батуринської селищної ради №90 від 20.07.2004 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації" надано дозвіл на виготовлення технічної документації по переоформленню земельної ділянки, на якій розміщено ВАТ "Батуринагротехсервіс".

Крім того, Прокурором надана копія договору оренди земельної ділянки від 24 грудня 2004 року, укладеного між Батуринською селищною радою та Відкритим акціонерним товариством "Батуринагротехсервіс", відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в смт. Батурин, вул. К.Розумовського, 1. загальною площею 6,7407 га, в тому числі під будівлями - 0,7196 га, під двором - 6,0211 га.

Як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 24.12.2004 його укладено на п'ятдесят років.

Відповідно до п.43 вказаного договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як зазначено Прокуроро, договір підписаний сторонами, проте державна реєстрація даного договору не була здійснена.

Доказів зворотного суду не надано.

Згідно з ч.1 ст.124 ОСОБА_2 кодексу України, в редакції, чинній на момент прийняття зазначеного рішення та укладення вказаного договору передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.125 зазначеного Кодексу у наведеній редакції право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно з ч.2 ст.126 даного Кодексу у вказаній редакції право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст.202 вказаного Кодексу 1. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

2. Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Як вбачається з вищевказаного рішення виконавчого комітету Батуринської селищної ради №90 від 20.07.2004, ним надано дозвіл на виготовлення технічної документації по переоформленню земельної ділянки, на якій розміщено ВАТ "Батуринагротехсервіс".

Жодного зазначення про переоформлення земельної ділянки саме для надання її в оренду дане рішення не містить.

Прокурором та Позивачем не доведено та не надано суду рішення Позивача про надання в оренду земельної ділянки, на підставі якого 24.12.2004 між Батуринською селищною радою та Відкритим акціонерним товариством "Батуринагротехсервіс" укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,7407 га за адресою: смт. Батурин, вул. К. Розумовського,1, з обґрунтуванням підстав нездійснення його державної реєстрації.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" ОСОБА_2 кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) було, зокрема, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ОСОБА_2 кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ОСОБА_2 кодексу України, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22.09.2005.

При цьому, в абз.4 п.5.4. описової частині зазначеного Рішення вказано, що натомість у пункті 6 Перехідних положень Кодексу йдеться про переоформлення права власності або оренди громадянами та юридичними особами, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві. Переоформлення також має два значення: повторити оформлення і оформити заново, за новими правилами.

Таким чином, оскільки в рішенні виконкому Позивача №90 від 20.07.2004 йдеться саме про переоформлення, а не надання земельної ділянки, то дане рішення підтверджує визнання Позивачем факту наявності у Відповідача права на спірну земельну ділянку до прийняття цього рішення, яке підлягало переоформленню.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що в даному випадку з високою долею ймовірності можна припустити, що метою прийняття зазначеного рішення виконавчого комітету Батуринської селищної ради №90 від 20.07.2004 та укладення договору оренди земельної ділянки від 24 грудня 2004 року було фактичне визнання Позивачем та Відповідачем наявності у Відповідача вищевказаного права постійного користування спірною земельною ділянкою та намагання виконати вимоги вищевказаного п.6 ОСОБА_2 кодексу України шляхом переоформлення наявного права постійного користування в право оренди.

Разом з тим, враховуючи ненадання суду рішення Позивача про передачу в оренду спірної земельної ділянки, на підставі якого 24.12.2004 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,7407 га за адресою: смт. Батурин, вул. К. Розумовського,1, та доказів державної реєстрації цього договору, суд доходить висновку, що таке переоформлення не відбулося і у Відповідача залишилося вищевказане право постійного користування на спірну земельну ділянку.

З моменту винесення вищевказаного Рішення Конституційного Суду України необхідність у такому переоформленні відпала.

Крім того, як зазначав Відповідач, метою прийняття вищевказаного рішення виконкому була фіксація факту зменшення земельної ділянки з 7,24 га до 6,7407 га у зв'язку з вилученням її частини.

Належних та допустимих доказів, які спростовують вищевикладене, Прокурором та Позивачем суду надано не було.

Рішенням Батуринської міської ради (43 сесія 5 скликання) від 20.10.2009 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою, яка залишилася у ВАТ "Батуринагротехсервіс" в зв'язку з відведенням ділянки площею 1,02 га службі автомобільних доріг Чернігівської області для будівництва під'їздної дороги до палацу Розумовського" надано дозвіл голові правління ВАТ "Батуринагротехсервіс" ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою, яка залишилася у ВАТ "Батуринагротехсервіс" в зв'язку з відведенням ділянки площею 1,02 га службі автомобільних доріг Чернігівської області для будівництва під'їздної дороги до палацу Розумовського".

Крім того, як зазначає в письмових поясненнях Відповідач, метою прийняття вищевказаного рішення виконкому була фіксація факту зменшення земельної ділянки з 6,7407 га до 5,7207 га у зв'язку з вищевказаним вилученням частини земельної ділянки площею 1,02 га на користь служби автомобільних доріг Чернігівської області для будівництва під'їздної дороги до палацу Розумовського.

Враховуючи текст даного рішення Позивача від 20.10.2009, суд доходить висновку, що метою даного рішення було переоформлення документів, які посвідчують право постійного користування земельною ділянкою, яка залишилася у ВАТ "Батуринагротехсервіс", в зв'язку з відведенням ділянки площею 1,02 га службі автомобільних доріг Чернігівської області для будівництва під'їздної дороги до палацу Розумовського".

Належних та допустимих доказів, які спростовують вищевикладене, Прокурором та Позивачем суду не надано.

ВАТ "Батуринагротехсервіс" подано заяву на ім'я голови Батуринської міської ради ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки загальною площею 5,7207 га, в т.ч. під будівлями - 0,5019 га, під двором - 5,2188 га для обслуговування власної виробничої бази. ОСОБА_2 ділянки розташовані за адресою: Чернігівська область, м.Батурин, вул. К. Розумовського, 1.

Рішенням Батуринської міської ради (2 сесія 6 скликання) від 10.12.2010 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ВАТ "Батуринагротехсервіс" загальною площею 5,7207 га, в т.ч. під будівлями - 0,5019 га, під двором - 5,2188 га для обслуговування виробничої бази ВАТ "Батуринагротехсервіс", які розташовані в місті Батурин по вулиці К. Розумовського, 1.

Згідно ч.1 ст.124 ОСОБА_2 кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття вищевказаного рішення Позивача, 1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У матеріалах справи наявна копія договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,5479га (7420355300:00:004:0315) для обслуговування власної виробничої бази, яка знаходиться на території Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, а саме м. Батурин, вул. К. Розумовського, 1, та акту приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду.

Відповідно до вказаного договору строк його дії 49 років (у разі укладання договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою), нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 5791946,75 грн.

Вказаний договір та акт підписані Батуринською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Батуринагротехсервіс", проте не містять дати їх складання.

Згідно ст.125 ОСОБА_2 кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття вищевказаного рішення Позивача від 10.12.2010 і до даного моменту: право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Доказів державної реєстрації даного договору відповідно до діючого на момент такої реєстрації земельного законодавства учасниками судового процесу суду не представлено.

Аналогічно Прокурором та Позивачем не надано доказів припинення вищевказаного права постійного користування земельною ділянкою Відповідача з чітко визначених підстав та в порядку, передбаченому чинним на момент такого припинення ОСОБА_2 кодексом України, як не наведено і норм ОСОБА_2 кодексу України, які б передбачали автоматичне припинення такого права постійного користування в разі саме зменшення (а не зміни з приєднанням нових земельних ділянок) початкової площі, і як, наслідок, зміни конфігурації такої земельної ділянки внаслідок такого саме зменшення початкової площі.

Так, згідно п.3 ч.1, ч.5 ст.27 ОСОБА_2 кодексу України від 18 грудня 1990 року N561-XII в редакції, чинній на момент перетворення у 1996 році Батуринського підприємства "Агротехсервіс" у Відкрите акціонерне товариство В«БатуринагротехсервісВ» право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.В»

Такого рішення Прокурором та Позивачем суду не надано.

Згідно з ч.ч.1,2 п.2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Згідно з п.п. В«бВ» ч.1 ст.20 Закону України В«Про землеустрійВ» від 22 травня 2003 року N858-IV, який набрав чинності з 08.07.2003, тобто до прийняття вищевказаних рішень Позивача від 20.07.2004 та від 20.10.2009: землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:

б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України.

Відповідно до абз.4 ст.5 даного Закону, об'єктами землеустрою є території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.

Згідно з ч.1 ст.25 наведеного Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Відповідно до ч.2 ст.186 ОСОБА_2 кодексу України: зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.

З викладеного вбачається, що зміна меж земельної ділянки в даному випадку є підставою не для припинення права постійного користування Відповідача на таку земельну ділянку, а для зміни технічної документації на цю ділянку, що, як вбачається з вищевказаних рішень Позивача за 2004 та 2009 рік, і намагався зробити Відповідач.

Відповідно до ст.17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» від 23 лютого 2006 року N3477-IV: суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч.1 ст.1 В«Захист власностіВ» Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, дата набрання чинності для України: 11.09.1997: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції Судом розглядалися справи щодо порушення права власності, де об'єктами були, зокрема, В«правомірні очікуванняВ» / В«законні сподіванняВ» вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу (наприклад, правомірні сподівання бути здатним здійснювати запланований розвиток території, з огляду на чинний на той час дозвіл на промислове освоєння землі (Справа В«ОСОБА_9 Девелопмент Лтд. та інші проти ІрландіїВ» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland ), заява No 12742/87, рішення від 23 жовтня 1991 р.).

Умовою наявності законного очікування в розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави ( sufficient legal basis ) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Іншими словами, законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що у Відповідача на даний момент залишається право постійного користування спірною земельною ділянкою зменшеною площею 5,7207 га на підставі вищевказаного Державного акту на право постійного користування землею (серія ЧН БЧ 0045), виданого Батуринському автопідприємству "Агротехсервіс" Батуринською селищною Радою народних депутатів Бахмацького району Чернігівської області 21.12.1993.

Не переоформлення зазначених права та державного акту автопідприємства на ВАТ В«БатуринагротехсервісВ» не позбавляє останнього ні наявного права постійного користування земельною ділянкою, ні права переоформити саме це право постійного користування, і не тягне за собою обов'язку Відповідача оформити саме право оренди - право тимчасового користування, замість наявного постійного, на спірну земельну ділянку.

Разом з тим, Прокурор та Позивач обґрунтовують свої позовні вимоги невиконанням Відповідачем обов'язку укласти та зареєструвати саме договір оренди земельної ділянки і збитки Відповідачу розраховані саме як недоотримана орендна плата.

Посилання Прокурора та Позивача, що Відповідач не платить і земельний податок, який мають сплачувати постійні землекористувачі, судом не приймаються, оскільки предметом власного позову, а отже і предметом розгляду даної справи, ні Прокурор, ні Позивач не визначили ні борг зі сплати земельного податку, ні збитки, розраховані саме як недоотриманий земельний податок, який мають сплачувати постійні землекористувачі, і не обґрунтували такі позовні вимоги відповідними фактичними підставами в частині бездіяльності Відповідача по переоформленню саме права постійного землекористування.

Також, суд відмічає наступне.

Як зазначено вище, відповідно до ч.ч.2-4 п.6 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України за N02-5/215 від 01.04.94р. В«Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкодиВ» за загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Таким чином, має бути доведено, що шкода є наслідком дій або бездіяльності виключно завдавача, які з безпосередністю, неминучістю та невідворотністю завдають дану шкоду.

В даному випадку Прокурор та Позивач обґрунтовують свої позовні тим, що внаслідок бездіяльності виключно Відповідача щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного на виконання рішенні Позивача від 10.12.2010, Батуринській міській раді були завдані збитки, що є предметом даного позову.

Разом з тим, по-перше, як зазначено вище, Прокурором та Позивачем не було представлено суду рішення Позивача саме про передачу в оренду спірної земельної ділянки, як це вимагається ч.1 ст.124 ОСОБА_2 кодексу України, на підставі якого мав бути укладений наведений договір оренди.

Рішення від 10.12.2010 без вказівки саме про передачу в оренду спірної земельної ділянки з зазначенням строку передачі в оренду та розміру орендної плати прийнято саме Позивачем, як і саме Позивачем, а не Відповідачем, мало прийматися таке рішення саме про передачу в оренду спірної земельної ділянки з зазначенням даних про строк оренди та розмір орендної плати.

Доказів, що вищевказане сталося внаслідок вини саме Відповідача, а не Позивача, Прокурором та Позивачем суду не надано.

По-друге, вказані договір та акт підписані Батуринською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Батуринагротехсервіс", проте не містять дати їх складання.

По-третє, рішення Позивача, що визначено ним в якості підстави укладення Договору, прийняте 10.12.2010, договір за поясненням Прокурора та Позивача підписаний 08.09.2014, проте, заявлені в позові збитки почали обраховуватися за період, що розпочався ще 21.08.2012, тобто, більш ніж за два роки до заявленої Прокурором та Позивачем дати укладення, а отже і можливої дати державної реєстрації, зазначеного договору оренди, і закінчився 21.08.2015.

Прокурором та представником позивача неодноразово наголошено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у відповідності до ст.19 Конституції України та Закону України В«Про місцеве самоврядуванняВ» не віднесено повноваження по проведенню роботи по реєстрації договорів, укладених з суб'єктами господарювання.

Згідно п.п.1.2.2., 1.2.3., 1.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» , 1.2.2. З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ОСОБА_2 кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

1.2.3. Згідно з частиною другою статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

1.2.4. За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Таким чином, в спірних правовідносинах, особливо щодо безпосередньо самої процедури укладення договору та його державної реєстрації, Батуринська міська рада діє не як орган, що здійснює владні функції і повноваження якого в першу чергу регламентуються ст.19 Конституції України та Закону України В«Про місцеве самоврядуванняВ» , а як рівний учасник договірних земельно-орендних відносин, права і обов'язки якого (а не повноваження) в зазначеному статусі в першу чергу регламентуються ОСОБА_2 кодексом України, Законом України В«Про оренду земліВ» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини.

Прокурором та Позивачем не надано нормативно-правове обґрунтування: якою статтею якого Кодексу чи Закону передбачено обов'язок саме орендаря здійснювати дії по укладенню договору оренди земельної ділянки (розробка та підписання проекту, направлення його іншій стороні, звернення до суду з позовом про спонукання до укладення договору тощо); обов'язок саме орендаря здійснювати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок; право орендодавців - органів державної влади чи місцевого самоврядування листами встановлювати такий обов'язок для орендарів.

При цьому, суд враховує, що Позивачем в поясненнях зазначено, що наведений договір оренди був підписаний 08.09.2014 саме завдяки зусиллям Позивача.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України: судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Прокурором та Позивачем не доведено не тільки наявність у Відповідача обов'язку оформити саме право оренди - право тимчасового користування, замість наявного постійного, на спірну земельну ділянку, результатом не виконання якого на їх думку стало завдання Позивачу заявлених в позові збитків у вигляді саме недоотриманої орендної плати, а і не доведено безпосереднього причинного зв'язку між діями і бездіяльністю Відповідача та збитками Позивача, а саме, що завдані збитки є наслідком дій та бездіяльності виключно Відповідача, а не також і дій та бездіяльності самого Позивача.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Прокурором та Позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявності наведених у позові підстав для стягнення збитків, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Суддя В.І. Шестак