Ухвала

від 06.07.2016 по справі 530/1384/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

06 липня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Остапчука Д.О.,

суддів: Колодійчука В.М., Мостової Г.І., Попович О.В., Савченко В.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ханф», третя особа - реєстраційна служба Зінківського районного управління юстиції Полтавської області, про розірвання договорів оренди землі, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ханф» на рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ханф» (далі - ТОВ «Агро-Ханф»), якому з урахуванням уточнень просили припинити укладені з відповідачем договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок шляхом їх розірвання, з підстав визначених ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та п. 3 ч. 1 ст. 783 ЦК України.

Рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 до ТОВ «Агро-Ханф» про зміну договорів оренди землі - залишено без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 до ТОВ «Агро-Ханф» про припинення договорів оренди землі шляхом їх розірвання задоволено.

Припинено укладені 27 листопада 2007 року між ТОВ «Агро-Ханф» та позивачами договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Лютенсько-Будищанської сільської ради Зінківського району Полтавської області.

У касаційній скарзі ТОВ «Агро-Ханф» просить ухвалені в справі судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 уклали з ТОВ «Агро-Ханф» договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які належать їм на праві приватної власності та розташовані на території Лютенсько-Будищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, згідно умов яких за користування земельними ділянками відповідач зобов'язався вносити орендну плату в розмірі 1,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки (п. 9 договорів), що на момент укладення договорів оренди складало 506 грн 22 коп., які вирахувані зі значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно п.5 договорів оренди землі становило 33 749 грн 73 коп.

Пунктом 18 вказаних договорів оренди земельних ділянок передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється без розроблення проекту її відведення.

У прикінцевих положеннях договорів оренди землі зазначено, що акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відсутній, земельна ділянка перебуває в складі єдиного масиву.

Крім того, кожен окремо з відповідачів, у письмовій формі звернулися до відповідача з заявою-пропозицією від 23 січня 2015 року, у якій виклали свою позицію про приведення у відповідність до діючого на той час законодавства умов договору оренди землі, та вимагали надати інформацію про внесені мінеральні добрива, про обсяги проведених робіт по підтриманню корисних властивостей орендованих земельних ділянок, про дотримання сівозмін, а також просили додати до відповіді копії підтверджуючих документів.

Листом від 23 березня 2015 року №23/03-1 ТОВ «Агро-Ханф» повідомив позивачів, що в зв'язку зі значним обсягом запитуваної інформації та копіюванням паперових носіїв, відповідь про результати розгляду звернення та запитувані копії документів, будуть надані протягом 40 робочих днів.

Після закінчення вказаного відповідачем терміну, позивачі, не отримавши відповіді на пропозиції привести укладені договори оренди землі у відповідність, 27 липня 2015 року надіслали ТОВ «Агро-Ханф», кожен окремо, додаткову угоду про внесення змін до договорів оренди землі.

За змістом таких додаткових угод відповідачу запропоновано внести зміни до договорів оренди землі про внесення орендної плати у розмірі 10 000 грн на рік та її форми, розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), передачі орендованих земельних ділянок в суборенду лише за письмовою згодою орендодавців, проведення агрохімічного обстеження полів, на яких знаходяться земельні ділянки орендодавців, застереження щодо відшкодування поліпшення стану орендованих земельних ділянок, щорічного узгодження з орендодавцями обсягів внесення мінеральних та органічних добрив, застосування пестицидів, гербіцидів, способи обробітку, сівозмін на земельних ділянках, а також про перекладення ризику випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини на орендаря.

Зазначені додаткові угоди ТОВ «Агро-Ханф» одержало 08 серпня 2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення, та описами вкладення у цінний лист. Проте, відповіді позивачам відповідач не направив та не повернув їм надісланих додаткових угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України ).

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 792 ЦК Українимайнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Так згідно п. 3 ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму , якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому, розділом V Закону України «Про оренду землі» врегульовано зміну, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За правилами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року №164 затверджено Нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно - сільськогосподарських регіонах. З примітки до вказаних вище Нормативів видно, що допустимі норми періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять: для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі протягом двох-трьох років поспіль; для соняшника не менше, ніж через сім років; для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) один десять років.

Проте, судами достовірно встановлено, що відповідач ТОВ «Агро-Ханф», починаючи з 2011 року по 2014 рік, на території земельних ділянок, що передані йому позивачами, вирощував лише кукурудзу, соняшник та коноплю. Отже, ним порушуються допустимі нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах, що призводить до виснаження ґрунтів внаслідок ґрунтовтоми.

До того ж, за статистичними даними ТОВ «Агро-Ханф» у 2015 році здійснювало обробіток орендованих земельних ділянок лише на території, яка становить 36,4 га, не пояснивши причин залишення без обробітку більшої частини земельного масиву, загальна площа якого становить 336 га та невиконання умов договорів оренди щодо використання земельних ділянок, що передаються в оренду, за цільовим призначенням.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов вірного й обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для припинення договорів оренди земельних ділянок шляхом їх дострокового розірвання через недбалу поведінку орендаря, яка створює загрозу пошкодження предмета оренди внаслідок порушення сівозмін та не обробки земельних ділянок (невикористання їх за цільовим призначенням).

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.

Судами, як першої, так і апеляційної інстанцій дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги ТОВ «Агро-Ханф» не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

За таких обставин, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки висновки судів про задоволення позову зроблені вірно.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ханф» відхилити.

Рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.О. Остапчук

Судді: В.М. Колодійчук

Г.І.Мостова

О.В.Попович

В.О.Савченко