Рішення

від 06.07.2016 по справі 481/342/16-ц

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/342/16-ц

Провадж.№ 2/481/254/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

06.07.2016 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В.,при секретарі Кузьміній Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог: відділ Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Миколаївської області, про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області, згідно з яким просила визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 01.09.2015 року, право власності на земельні ділянки площею 7,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 4824510000:01:000:0148) та площею 6,55 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 4824510000:01:000:0148), які розташовані в межах території ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка вказала, що зазначені земельні ділянки належали ОСОБА_3, яка померла 01.09.2015 року. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склала заповіт на ім'я позивачки на все належне їй майно. Після смерті ОСОБА_3 позивачка вчасно звернулася до нотаріальної контори і вже прийняла у спадок певне майно заповідачки, але прийняти у спадок земельні ділянки до цього часу не змогла, оскільки не знайшла серед речей спадкодавця правовстановлюючих документів (державні акти) на вказані земельні ділянки. В зв'язку з вищезазначеним просила ухвалити судове рішення про визнання за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на вищезазначені земельні ділянки.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явився, надала письмову заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області за довіреністю ОСОБА_4, в судове засідання не з'явилася, втім направила на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи без її участі, зазначивши в заяві про відсутність заперечень щодо задоволення позову.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Миколаївської області, в судове засідання не з'явилася, проте надала заяву про розгляд справи без участі відділу в зв'язку з відсутністю заперечень по справі.

Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходе наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно фотокопії державного акту про право приватної власності на землю, серії ІІ-МК№046448 від 20.02.2001 року, громадянці ОСОБА_3 належала земельна ділянка, площею 7,83 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області (а.с.51).

Згідно фотокопії державного акту про право приватної власності на землю, серії МК № 060961 від 20.12.2004 року, громадянці ОСОБА_3 належала земельна ділянка, площею 6,55 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області (а.с.50).

З повідомлення відділу Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Миколаївської області за вих..№ДС31-14.18-0.3-1047/0/54-16 від 06.06.2016 року встановлено, що на земельну ділянку з кадастровим номером 4824510000:02:000:0148 розташованої на території ОСОБА_2 міської ради площею 6,55 га згідно державного акту МК №060961 від 20.12.2004 року на ім'я ОСОБА_3 було виявлено дублювання кадастрового номеру, в зв'язку з вищезазначеним керуючись Постановою КМУ №1051 на дану земельну ділянку було присвоєно новий кадастровий номер: 4824510000:02:000:0937 (а.с.60).

01.09.2015 року у віці 81 рік в с. Жовтневе Новобузького району Миколаївської області ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ФП №225771, видане 02.09.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Миколаївській області (а.с.7).

За життя спадкодавець ОСОБА_3 зробила розпорядження на випадок своєї смерті та заповіла все своє майно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується заповітом складеним 25.06.2014 року та посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5М.(а.с.6).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 51/2015, ОСОБА_1 08.09.2015 року звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_2 нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 Інші спадкоємці за законом та за заповітом відсутні (а.с.21-48).

Згідно вимог ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції 2005 року) право власності на земельні ділянки посвідчується державними актами.

Однак, за життя спадкодавець втратив оригінали вищезгаданих державних актів, що відповідно перешкоджає позивачу ОСОБА_1 одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки про що свідчать постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 03.03.2016 року (а.с.47-48).

Зважаючи на те, що власник земельних ділянок, ОСОБА_3, померла, а в силу положень ч. 4 ст. 25 ЦК України , спадкоємці за законом не мають можливості згідно з чинним законодавством, взамін втраченого державного акту на право власності на землю, отримати дублікат вказаного правовстановлюючого документу або провести державну реєстрацію права власності на таке нерухоме майно, суд вважає, що спадкові права ОСОБА_1 підлягають захисту у судовому порядку.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.03.2016 року №54458550 сформована приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5, спадкодавець ОСОБА_3 дійсно являється власником земельних ділянок що розташовані в межах території ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області, а саме: площею 7,83 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право приватної власності серії ІІ-МК№046448 від 20.02.2001 року та площею 6,55 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право приватної власності серії МК № 060961 від 20.12.2004 року (а.с. 43-44).

З огляду на вищевикладене, зазначене нерухоме майно може входити до складу спадщини і бути успадкованим спадкоємцями.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 являючись спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, в силу положень ч.1 ст.1235, ч.2 ст.1236, ч.2 ст.1254 ЦК України має право на успадкування належних останній земельних ділянок площею 7,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та площею 6,55 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області.

За таких умов, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно по праву спадкування за заповітом, знайшли своє підтвердження при судовому розгляді справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачкою на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 174 , 209 , 212-215 , 218 ЦПК України ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог: відділ Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Миколаївської області, про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 01 вересня 2015 року, право власності на земельну ділянку, площею 7,83 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4824510000:01:000:0148, розташованої в межах території ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-МК №046448 від 20.02.2001 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 01 вересня 2015 року, право власності на земельну ділянку, площею 6,55 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4824510000:02:000:0937, розташованої в межах території ОСОБА_2 міської ради Новобузького району Миколаївської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії МК №060961 від 20.12.2004 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи які не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя