Ухвала

від 13.07.2016 по справі 183/3900/15

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 183/3900/15

№ 3/183/1559/15

13 липня 2016 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., за участю секретаря Петренко О.А., прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Тихонова М.С., розглянувши у судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Тихонова М.С. про накладення арешту на земельну ділянку та врожай,

встановив:

прокурор Тихонов М.С. звернувся до суду з клопотанням про арешт земельної ділянки та врожаю, що на ній росте, яке підтримав у судовому засіданні мотивуючи тим, що Новомосковською місцевою прокуратурою ході здійснення аналізу законності використання земельних ділянок сільського призначення на території Новомосковського району встановлено, то невідомою собою в порушення вимог ст.ст. 116, 124, 125, 211 Земельного Кодексу України самовільно зайнято земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 41,1 га, яка розташована на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту та належала ФГ ОСОБА_1 .

За даним фактом відкрито кримінальне провадження №42016041500000023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності.

В ході досудового розслідування було встановлено, що невідомою особою самовільно зайнято земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, кадастровий номер 1223255600:01:073:0009, орієнтовною площею 20,68 га., яка розташована на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала ФГ «Федір». Встановлено, що голова ФГ «Федір» ОСОБА_2 помер. Відповідно до інформації Губиниської сільської ради від 10.03.2016 р. №232 вказана земельна ділянка продовжувалась оброблятись у 2015-2016 роках і на теперішній час на ній знаходиться врожай пшениці.

Оперативними заходами на теперішній земельну ділянку без право встановлюючих документів обробляє батько померлого голови ФГ «Федір» ОСОБА_3 . З`явились дані, що врожай на цій ділянці може бути скошено чим державі може бути завдано збитків, оскільки ця ділянка використовується без сплати орендної плати та інших платежів до бюджету. Тому виникла необхідність забезпечити збереження врожаю до вирішення кримінальною провадження та забезпечення відшкодування збитків, завданих державі неправомірними діями посадових осіб шляхом звернення врожаю в доход держави. Крім того, сам врожай може бути визнано речовим доказом використання земельної ділянки і а її самовільного захвату.

Проведеним оглядом вказаної земельної ділянки 05.07.2016 р. встановлено, що на теперішній час на ділянці росте посіяна пшениця.

Суд, дослідивши скаргу, вислухавши обґрунтування надані письмові докази та думку учасників, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, в задоволенні повинно бути відмовлено з так супних підстав: відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до ч.2 цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Судом встановлено, що прокурор не довів належним чином достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно, так суду не надані законні підстави для того, щоб можна було беззаперечно вважати наявними підстави для накладення арешту на майно. Посилання прокурора, як на підставу накладення арешту можливе визнання земельної ділянки та врожаю, що росте на ній, не є беззаперечною підставою для накладення арешту, оскільки підозра по кримінальному провадженню нікому не пред`явлена, речовими доказами земельна ділянка на врожай, що росте на ній, не визнавалися .

Також суд встановив, що накладення арешту на можливо після тимчасового його вилучення в порядку ст. 169, ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 169, 170 КПК України, суд

постановив :

в задоволенні клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Тихонова М.С. про накладення арешту на земельну ділянку та врожай відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя