Постанова

від 19.07.2016 по справі 611/573/16-а

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа 611/573/16 - а

н/п 2-а/611/22/16

19 липня 2016 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Черниха Є.А.

секретаря Левченко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Барвінкове Харківської області справу за позовом представника позивачки ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, треті особи: ОСОБА_3, державний реєстратор Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступне.

13 червня 2015 року помер батько позивачки - ОСОБА_4.

ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги звернулася з заявою про оформлення спадщини померлого батька. До складу спадкового майна увійшли земельні ділянки загальною площею 6.1745 га., надані для ведення товарного с сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, що належали спадкодавцю згідно Державного акту на право п приватної власності на землю серії РІ № 710192, виданого на підставі розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області за № 8 від 10.07.2001 року.

При зверненні до кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Барвінківському районі Харківської області було з?ясовано, що на земельну ділянку№ 310 площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095), що належала батькові позивача 15 квітня 2013 року державним нотаріусом Барвінківської державної нотаріальної контори було зареєстровано право власності на ОСОБА_3, про що зазначено в листі виконуючої обов?язки начальника Відділу Держгеокадастру у Барвінківському районі Харківської області від 04.04.2016 року та витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6302599532016 від 04.04.2016 року.

Відповідно до листа виконуючої обов?язки державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори від 20.05.2016 року № 573/01-16 право власності на дану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 № 710192, виданого на підставі розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації від 10.07.2001 року № 8, але згідно наданого спадкоємцем ОСОБА_2 витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ще за життя спадкодавця право власності на неї було зареєстровано 15 квітня 2013 року державним нотаріусом Барвінківського державної нотаріальної контори.

Крім того, нотаріусом запропоновано звернутись до суду для підтвердження та узаконення спадкоємцем права власності на вищевказану земельну ділянку.

З наданої Барвінківською державною нотаріальною конторою інформації випливає. Що право власності на земельну ділянку площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095), що належала спадкодавцю було помилково зареєстровано на ОСОБА_3.

Згідно листа виконуючої обов?язки начальника Відділу Держгеокадастру у Барвінківському районі Харківської області від 04.04.2016 року право власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 було перереєстровано 15 квітня 2013 року, тобто більше ніж за два роки до смерті власника земельної ділянки, яким являється ОСОБА_4

Таким чином,як вказувала п позивачка, ОСОБА_3 не могла набути право власності на земельну ділянку №310 площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095), що належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р! № 710192, виданого на підставі розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації від 10.07.2001 року № 8 у відповідності до чинного законодавства.

Рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку № 310 площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095) за ОСОБА_3 не дає змоги ОСОБА_2, як спадкоємцю оформити право власності на успадковану земельну ділянку, а тому порушує її права, свободи та законні інтереси.

У зв?язку з чим, рішення державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку є недійсним з моменту його прийняття та підлягає скасуванню у встановленому законом порядку.

В цьому зв?язку, звернувшись до суду, позивачка просила визнати незаконним та скасувати рішення державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області від 15 квітня 2013 року № 1666753 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 4.2263 га. (рілля) кадастровий номер 6320481800:02:000:0095, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та зобов?язати державного реєстратора Барвінківської

Позивачка та її представник, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з?явилися, надали заяви про слухання справи в їх відсутність. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надали заяву про слухання справи без участі представника. Заперечень в задоволені позову не мають

Третя особа та представники третьої особи, в судове засідання не прибули. Надали заяви про слухання справи в їх відсутність, в задоволенні позову не заперечують.

Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність сторін відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 13 червня 2015 року помер батько позивачки - ОСОБА_4.

ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги звернулася з заявою про оформлення спадщини померлого батька. До складу спадкового майна увійшли земельні ділянки загальною площею 6.1745 га., надані для ведення товарного с сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, що належали спадкодавцю згідно Державного акту на право п приватної власності на землю серії РІ № 710192, виданого на підставі розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області за № 8 від 10.07.2001 року.

При зверненні до кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Барвінківському районі Харківської області було з?ясовано, що на земельну ділянку№ 310 площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095), що належала батькові позивача 15 квітня 2013 року державним нотаріусом Барвінківської державної нотаріальної контори було зареєстровано право власності на ОСОБА_3, про що зазначено в листі виконуючої обов?язки начальника Відділу Держгеокадастру у Барвінківському районі Харківської області від 04.04.2016 року та витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6302599532016 від 04.04.2016 року.

Відповідно до листа виконуючої обов?язки державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори від 20.05.2016 року № 573/01-16 право власності на дану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 № 710192, виданого на підставі розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації від 10.07.2001 року № 8, але згідно наданого спадкоємцем ОСОБА_2 витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ще за життя спадкодавця право власності на неї було зареєстровано 15 квітня 2013 року державним нотаріусом Барвінківського державної нотаріальної контори.

Крім того, нотаріусом запропоновано звернутись до суду для підтвердження та узаконення спадкоємцем права власності на вищевказану земельну ділянку.

З наданої Барвінківською державною нотаріальною конторою інформації випливає. Що право власності на земельну ділянку площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095), що належала спадкодавцю було помилково зареєстровано на ОСОБА_3.

Згідно листа виконуючої обов?язки начальника Відділу Держгеокадастру у Барвінківському районі Харківської області від 04.04.2016 року право власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 було перереєстровано 15 квітня 2013 року, тобто більше ніж за два роки до смерті власника земельної ділянки, яким являється ОСОБА_4

В цьому зв?язку суд приймає до уваги доводи позивачки про те, що ОСОБА_3 не могла набути право власності на земельну ділянку №310 площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095), що належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р! № 710192, виданого на підставі розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації від 10.07.2001 року № 8 у відповідності до чинного законодавства.

Рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку № 310 площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095) за ОСОБА_3 не дає змоги ОСОБА_2, як спадкоємцю оформити право власності на успадковану земельну ділянку, а тому порушує її права, свободи та законні інтереси.

У зв?язку з чим, рішення державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку є недійсним з моменту його прийняття та підлягає скасуванню у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону ; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону ; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" , державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону ; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Пунктом 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 року № 868 передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Суд зазначає, що згідно з п. 35 Порядку № 868 під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

Відповідно до п.п. 36, 37 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до п. 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Так, згідно з ч. 1 ст. 24 України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону ; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону ; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону ; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6)заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства суд зазначає, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

А згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 , 9 , 11 , 71 , 94 , 159 , 160- 163 , 186 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов представника позивачки ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, треті особи: ОСОБА_3, державний реєстратор Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області - задовольнити.

Визнати не чинним та скасувати рішення державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори від 15 квітня 2013 року № 1666753 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095) Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Зобов?язати державного реєстратора Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області внести запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095) Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Барвінківський районний суд Харківської області суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.А.Черних