ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
19 квітня 2007 р.
№ 35/588-06
Вищий
господарський суд України у складі колегії
суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О. Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства
"Укргаз-Енерго"
на постанову
від 15.01.2007 Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 35/588-06 господарського суду Харківської області
за позовом
відкритого акціонерного
товариства "Запорізький завод феросплавів"
до
закритого акціонерного товариства
"Укргаз-Енерго" дочірньої компанії "Укртрансгаз"
національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі
Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" відкритого
акціонерного товариства "Запоріжгаз"
про
спонукання виконання договірних
умов
за участю
представників сторін:
від позивача
не з'явилися
від відповідачів не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2006 року відкрите
акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернувся до
господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства
"Укргаз-Енерго", дочірньої компанії "Укртрансгаз" національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління
магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", відкритого акціонерного
товариства "Запоріжгаз" про зобов'язання ЗАТ „Укргаз-Енерго" м.
Київ підписати додаткову угоду про узгодження об'єму поставки природного газу в
листопаді 2006, виставити рахунки-фактури на сплату постачання природного газу
у листопаді 2006, надати заяву на включення планового обсягу поставки до
планового розподілу газу на листопад 2006 р. в об'ємі 695000,тис. куб.м. як
передбачено умовами договору № 480-125/77/м від 27.04.2006, зобов'язати ВАТ
"Запоріжгаз" м. Запоріжжя в листопаді 2006 р. надати послуги по
транспортуванню природного газу в об'ємі 695000 тис. куб.м. як передбачено
умовами договору № 8ЗП-2005Т/17 від
31.12.2004 р., зобов'язати ДК "Укртрансгаз НАК "Нафтогаз
України" в особі Управління магістральних газопроводів
"Харьківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" в листопаді 2006 р. надати послуги по транспортуванню газовими
мережами природного газу до входу в газову мережу ВАТ "Запоріжгаз" в
об'ємі 695000 тис. куб.м. та подовжувати постачання, як передбачено умовами договору № 613/1125
від 27.12.2004 р.
Заявою від 16.11.2006 позивач
просив з метою забезпечення позову заборонити першому, другому та третьому
відповідачам припиняти постачання природного газу або вчиняти будь-яки дії
спрямовані на обмеження газопостачання ВАТ “Запорізький завод феросплавів” або
проводити відключення газового обладнання позивача до прийняття господарським
судом рішення по справі.
Ухвалою господарського суду
Харківської області від 20.11.2006 (суддя Швед Е.Ю.) клопотання позивача
задоволено.
Заборонено ЗАТ
"Укргаз-єнерго", ВАТ
"Запоріжгаз", ДК "Укртрансгаз НАК "Нафтогаз України" в
особі Управління магістральних газопроводів "Харьківтрансгаз" ДК
"Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" припиняти постачання природного газу або
вчиняти дії спрямовані на обмеження газопостачання ВАТ "Запорізькій завод
феросплавів" або проводити відключення газового обладнання ВАТ
"Запорізькій завод феросплавів" до вирішення спору по суті.
Постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 15.01.2007 (судді: Карбань І.С. -головуючий, Бабакова
Л.М., Шутенко І.А.) ухвалу залишено без змін.
В касаційній скарзі закрите
акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду, посилаючись на
порушення норм процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених
судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1117
ГПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм
матеріального і
процесуального права.
Звертаючись з клопотанням про
вжиття заходів до забезпечення позову позивач просив заборонити відповідачам
припиняти постачання природного газу або вчиняти будь-яки дії спрямовані на
обмеження газопостачання ВАТ “Запорізький завод феросплавів” або проводити
відключення газового обладнання позивача до прийняття господарським судом
рішення по справі, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення суду.
При цьому зазначав, що невжиття
заходів по забезпеченню позову може призвести до незапланованої зупинки
виробничого обладнання і в наслідок -до аварійних обставин, так як на
підприємстві позивача діє безперервний виробничий цикл, викликаний
особливостями технології виробництва готової продукції, а також безперервним
виробничим циклом основних споживачів феросплавів.
Підставою звернення позивача до
суду з позовом було спонукання відповідачів до належного виконання договірних
зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи,
для забезпечення безперебійної роботи заводу позивачем з відповідачами укладені
необхідні договори постачання та транспортування природного газу.
Між позивачем та відкритим
акціонерним товариством "Запоріжгаз" (відповідач-3) укладено договір
№ 8ЗП-2005/17 від 31.12.2004 (договір-3) на транспортування природного газу,
згідно п. 1.3 якого транспортування природного газу позивачу здійснюється в
об'ємах, придбаних позивачем у "Постачальників" природного газу та
підтверджена об'єднаним диспетчерським управлінням -відповідачем-2. Згідно з п.
5.1.1 цього договору відповідач-3 зобов'язаний прийняти від відповідача-2 в
загальному потоці природний газ на газо-розподільчій станції, який належить
позивачу. Згідно п. 5.1.2 договору-3 відповідач-3 транспортує природний газ по
місцевим газо розподільним мережам від газо-розподільчої станції до газових
мереж позивача. Згідно п. 8.4. договору-3 припинення транспортування природного
газу позивачу відповідач-3 проводить тільки у разі невчасної оплати послуг з
транспортування. При цьому, заборгованості по оплаті послуг транспортування
позивач перед відповідачем-3 не має.
В свою чергу, між позивачем і ДК
«Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів
"Харківтрансгаз" Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національній
акціонерній компанії «Нафтогаз України»(відповідач-2) укладено договір №
613/1125 від 27.12.2004г. про надання послуг з транспортування природного газу
(договір-2), відповідно до п. 3.1. якого відповідач-2 зобов'язується
здійснювати транспортування природного газу по своїх мережах для підприємства
позивача до газо розподільчих мереж. Згідно п. 8.3. цього договору припинення
транспортування природного газу позивачу відповідач-2 проводить тільки у разі
невчасної оплати послуг з транспортування. При цьому заборгованості по оплаті
послуг транспортування позивач перед відповідачем-2 так само не має.
Для забезпечення узгоджених до
транспортування об'ємів газу позивачем і ЗАТ "Укргаз-Енерго" (відповідачем-1)
укладено договір № 480-125/77/м від 27.04.2006г. на постачання природного газу
(договір-1), відповідно до пп. 2.1.1. якого сторони погоджували на листопад
2006 року постачання природного газу в об'ємі 695, 000 тис. куб. м. Підпунктами
2.1.2 та 2.1.3. договору-1 сторони передбачили, що не менше ніж за 10 днів до
початку наступного місяця повинні погоджуватися об'єми постачання шляхом
підписання додаткової угоди. Обов'язковою умовою постачання по договору-1,
згідно пп. З.2.1., 3.2.2. є укладення позивачем договорів на транспортування
природного газу з відповідачами 3 і 2., що позивачем виконано в повному об'ємі
шляхом укладення додаткової угоди № б/н від 27.12.2005г. до договору №
8ЗП-2005Т/17 від 31.12.2004г., а також додаткової угоди № 1 від 14.12.2005г. до
договору № 613/1125 від 27.12.2004г. Пунктом 6.2. договору-1 встановлено, що
позивач зобов'язаний оплачувати вартість природного газу виключно на підставі
виставлених рахунків-фактур. При цьому як визначено п. 6.4. договору-1 в
платіжному дорученні обов'язково повинний бути вказаний номер договору і
відповідного рахунку-фактури.
Оскільки відповідачем-1 вищезгадані
умови договору-1 не виконані, позивач не має можливості сплатити за природний
газ та позбавляється права на отримання
лімітів природного газу і як наслідок може бути відключений від споживання
природного газу, у зв'язку з чим може зазнати значні збитки.
У зв'язку з отриманням 01.11.2006
позивачем листа від відкритого акціонерного товариства "Запоріжгаз"
за № 13/4206 про примусове відключення від газопостачання (а.с.69) позивач
подав клопотання про забезпечення позову.
Отже, судовими інстанціями які
забезпечили позов та заборонили відповідачам до розгляду справи по суті
припиняти постачання природного газу або вчиняти дії спрямовані на обмеження
газопостачання ВАТ "Запорізькій завод феросплавів" або проводити
відключення газового обладнання ВАТ "Запорізькій завод феросплавів"
були вирішені питання, які пов'язані з розглядом справи і виконанням можливого
рішення за результатами її розгляду.
Враховуючи наведене, господарські
суди, розглядаючи клопотання, правильно послалися на достатні підстави для його
задоволення, оскільки невжиття запобіжних заходів по забезпеченню позову може
призвести до подальших порушень прав позивача.
Відповідно до статті 66 ГПК
України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника.
який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до
забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії
провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно статті 67 ГПК України позов
забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать
відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим
особам вчиняти дії, що стосуються
предмету спору та ін.
Наведене свідчить про те про те, що
позивач обґрунтував забезпечення позову саме можливістю припинення або
обмеження поставки природного газу, які як наслідок спричинять зупинення
виробництва продукції підприємства позивача та потягнуть порушення поточних
договірних зобов'язань, що негативно вплине на конкурентоспроможності
українського промислового комплексу в цілому на внутрішньому та міжнародному
ринках, що завдасть значні штрафні
санкції зі сторони вітчизняних та іноземних контрагентів. Зазначені наслідки в
свою чергу значно підвищать вартість необхідного об'єму природного газу для
виробничого циклу у листопаді 2006 року, у зв'язку з чим позивач понесе матеріальні
збитки у вигляді фінансових втрат.
Відповідачем доводи позивача,
викладені в клопотанні, не спростовано.
За таких обставин, ухвала
господарського суду та постанова апеляційного господарського суду відповідають
вимогам норм процесуального права і підстав
для їх скасування не вбачається.
Виходячи з викладеного, керуючись
ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111,
11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу закритого
акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" залишити без задоволення, а
постанову від 15.01.2007 Харківського апеляційного господарського суду та
ухвалу від 20.11.2006 господарського суду Харківської області у справі №
35/588-06 без змін.
Головуючий
Н.Кочерова
Судді
В.Рибак
М.Черкащенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 590647 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кочерова Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні