Рішення

від 14.07.2016 по справі 904/4652/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.16р. Справа № 904/4652/16

За позовом Дочірнього підприємства "ВАСИЛЬКІВКАТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради", смт. Васильківка, Васильківський район, Дніпропетровська область

до Архівного відділу Верхньодніпровської районної державної адміністрації, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про врегулювання розбіжностей при укладенні договору

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.06.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 83 від 14.06.16р.

Суть спору:

Дочірнє підприємство "ВАСИЛЬКІВКАТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Архівного відділу Верхньодніпровської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить врегулювати розбіжності, що виникли при укладені Договору про закупівлю теплової енергії для потреб опалення від 16.05.2016 року № 18, а саме прийняти редакцію постачальника за пунктами 1.8.; 3.1.; 4.5.; 4.6.; 5.1.; 6.1.1; 6.1.2.; 6.1.8; 6.1.12; 6.1.8; 6.1.12; 7.3.1; 7.3.5; 7.3.6; 7.3.7.; 10.1. та визнанням додаткову угоду № 1 від 30.05.2016 р., актів приймання - передачі виконаних робіт за період з січня 2016 р. по квітень 2016 р., Додатки 2 та 4 до Договору, такими що укладені сторонами в редакції постачальника та витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 р. по справі № 904/4652/16 порушено провадження та розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.06.2016 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 05.07.2016 р.

В судовому засіданні 05.07.2016 р. оголошено перерву до 14.07.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на повному задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, до матеріалів справи надав пояснення, в яких зазначив, що врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні Договору про закупівлю теплової енергії для потреб опалення від 16.05.2016 р. № 18 відповідач приймає у редакції споживача за п. 1.8.; 3.1.; 4.5.; 4.6.; 5.1.; 6.1.1; 6.1.2.; 6.1.8; 6.1.12; 6.1.8; 6.1.12; 7.3.1; 7.3.5; 7.3.6; 7.3.7.; 10.1. У частині укладення Додаткової угоди № 1 від 30.05.2016 р. просив відмовити у повному обсязі, в зв'язку з вимогами ст.ст. 23, 48 Бюджетного кодексу України на 2016 рік та відсутністю додаткових планів асигнувань на 2016 рік. Окрім цього, вказав, що акти приймання-передачі виконаних робіт за період з січня 2016 р. по квітень 2016 р. можливо погодити лише у межах планових призначень помісячно згідно п. 3.1. Договору та Додатки 2 та 4 Договору можливо узгодити після врегулювання відповідних розбіжностей.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.07.2016 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії (теплової енергії як різновиду у вигляді гарячої води) без оформлення договору не допускається.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, що затверджені Постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198 (надалі - Правила) затверджено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Згідно п. 14. Правил саме на споживача теплової енергії покладено обов'язок укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Водночас ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" регламентовано, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Архівний відділ Верхньодніпровської районної державної адміністрації (відповідач, споживач) проігнорував свої, прямо зазначені законодавством обов'язки та за укладенням договору на купівлю-продаж теплової енергії до Дочірнього підприємства "Васильківкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпроеплоенерго" "Дніпропетровської обласної ради" (позивач, постачальник) не звернувся.

В свою чергу, представником позивача на розгляд відповідача надано проект договору № 18, який підписаний споживачем 16 травня 2016 року з протоколом розбіжностей, про що зроблено відповідні застереження у Договорі.

Листом вхідної кореспонденції № 287 від 18.03.2016 року відповідач повідомив, що 08.04.2016 року відправив на адресу позивача протокол розбіжностей до договору № 18 (датований 16.04.2016 року) та просив повернути підписаний протокол розбіжностей.

Зважаючи на приписи п. 5 ст. 181 Господарського кодексу України позивач, як сторона що отримала протокол розбіжностей вчинила всі можливі дії щодо врегулювання та включення до договору зауважень контрагента. А саме: на адресу відповідача направлено - лист запрошення вих. № 146 від 19.05.2016 року, на проведення переговорів щодо врегулювання спірних питань, який вручено представнику споживача 20.05.2016 року. Проте, відповідачем надіслано лист вих. № 70/1 від 23.05.2016 про відмову від прибуття на переговори, з мотивувальною частиною, щодо відсутності коштів на транспортні витрати.

Зважаючи на законодавчо встановлений двадцятиденний строк, протягом якого сторони повинні досягти згоди за істотними умовами договору, 30.05.2016 року представники позивача прибули за адресою відповідача задля завершення врегулювання спірних питань та укладання Протоколу погодження розбіжностей до Договору про закупівлю теплової енергії для потреб опалення від 16.05.2016 року № 18. За результатами переговорів, за де якими умовами, що є істотними при укладенні Договору на закупівлю теплової енергії згоди між сторонами досягнуто не було.

Згідно з п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України у разі законодавчо встановленого обов'язкового укладення договору (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії (теплової енергії як різновиду у вигляді гарячої води) без оформлення договору не допускається; п.4 Правил користування тепловою енергією, що затверджені Постановою КМУ від 03.10.2007 року № 1198) позивач зобов'язаний передати не досягнуті розбіжності до суду. Відповідна норма міститься і в п. 37 Правил.

При врегулюванні розбіжностей сторонами не досягнуто згоди у запропонованій редакції постачальника, за наступними пунктами договору а саме: п. п. 1.8; 3.1.; 4.5; 4.6; 5.1; 6.1.1. 6.1.2; 6.1.8; 6.1.12; 7.3.1; 7.3.5; 7.3.6; 7.3.7; 10.1. Вищезазначені пункти Договору відповідача не влаштовують, тому він виклав свою редакцію цих пунктів.

Позивач, в свою чергу, не погоджується з викладеними в протоколі розбіжностей пунктами Договору: 1.8; 3.1.; 4.5; 4.6; 5.1; 6.1.1, 6.1.2; 6.1.8; 6.1.12; 7.3.1; 7.3.5; 7.3.6; 7.3.7; 10.1, оскільки вважає, що така редакція зазначених пунктів суперечить нормам Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання" та Правилам користування тепловою енергією, що затверджені Постановою КМУ від 03.10.2007 року № 1198 та наполягає на прийнятті та укладенні Договору у редакції Позивача з наступних підстав:

Пункт 1.8. Договору в редакції позивача: "Обсяги закупівлі теплової енергії можуть бути збільшені залежно від фактичного споживання теплової енергії, про що складається додаткова угода, що є невід'ємною частиною Договору".

Пункт 1.8. Договору в редакції відповідача: "Обсяги закупівлі теплової енергії можуть бути змінені залежно від планових кошторисних призначень, про що складається додаткова угода, що є невід'ємною частиною Договору".

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В позову позивач зазначає, що він є комунальним підприємством, єдиним видом господарської діяльності якого є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, за регульованими тарифами, а споживачами теплової енергії є загалом бюджетні організації соціального значення (дитячі садочки, школи, лікарні та інші), які також через нестабільність надходжень коштів із бюджету не завжди мають змогу своєчасно та в повному обсязі сплачувати за фактично спожиту теплову енергію, проте у позивача також є договірні зобов'язання, що пов'язанні з виробництвом теплової енергії на закупівлю газу на умовах попередньої оплати, зобов'язання щодо сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, виплати заробітної плати, утримання та ремонту обладнання, що є складовою тарифу, який затверджується на підставі Закону України "Про теплопостачання", також тим же законом, а саме п.п. 5, 6 ст. 20 встановлено, що тариф має бути обґрунтованим, а встановлення тарифу, що не відповідає рентабельності прямо заборонено. Тому, позивач не повинен залежати від планових кошторисних призначень відповідача.

При проведенні переговорів по врегулюванню розбіжностей споживачу запропоновано укласти Додаткову угоду про збільшення суми договору на підставі фактичного та розрахункового споживання теплової енергії на 2016 рік, проте споживач категорично відмовився від її підписання. Тому, на адресу відповідача поштою було направлено вищезазначену Додаткову угоду. Фактично на постачання, виробництво транспортування і силової енергії позивач здійснив господарські дії. проте споживач відмовляється від підписання актів приймання - передачі теплової енергії, рахунків на сплату та вищезазначеної Додаткової угоди, що є порушенням господарського законодавства.

Пункт 3.1 Договору в редакції позивача: "Ціна цього договору становить 30750,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5125.00 грн."

Пункт 3.1 Договору в редакції відповідача: "Ціна цього договору становить 30750,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5125.00 грн., а саме: - за січень: 3680,00 грн. (з ПДВ), лютий - 2170,00 грн. (з ПДВ), березень - 2170,00 (з ПДВ), квітень - 3000, 00 (з ПДВ), вересень - 4000,00 грн. (з ПДВ), жовтень - 4000.00 (з ПДВ). листопад 4000.00 (з ПДВ), грудень - 4730,00 (з ПДВ)". Згідно потреби споживання Архівного відділу та затверджених кошторисних призначень на 2016 року.

Відповідно до ч. 2 п. 23 Правил у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Середньомісячна температура повітря не є сталою величиною, а тому щомісячні фіксовані суми розрахунків не прийнятні у розрахунках за фактично спожитий обсяг поставленої теплової енергії споживачу та коригуються по закінченню опалювального періоду.

Розрахунок споживання теплової енергії регулюється ДСТУ Н Б В. 1.1-27:2010. що затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.12.2010 року № 511, яким встановлено формули розрахунків температури зовнішнього повітря, початку та закінчення опалювального періоду. Отже, у відповідності до нормативно-правових актів України редакція запропонована споживачем є не прийнятною.

Пункт 4.5 Договору в редакції позивача: "4.5. постачальник до 5-го числа поточного місяця виставляє споживачу рахунок на 100% передплату місячної суми планових платежів. передбачених п. 1.2. Договору. "

Пункт 4.5 Договору в редакції споживача: виключити (не відповідає постанові КМУ від 23.04.2014 року № 117).

Відповідно до Постанови КМУ від 23.09.2015 року № 757 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. № 117" Установити, що розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі закупівлі: підпункт 4 доповнити абзацом такого змісту: "послуг з енергопостачання в межах бюджетного року".

Згідно матеріалів справи вбачається, що для виробництва теплової енергії позивач має договірні відносини з постачальником газу ПАТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", на умовах 100 % попередньої оплати та чималих штрафних санкцій, інфляційних та відсоткових втрат, на тих самих умовах позивач отримує необхідну для роботи обладнання котельних електроенергію, саме тому ця умова Договору повинна бути прийнята в редакції постачальника.

Пункт 4.6 Договору в редакції позивача: "Постачальник протягом 5-ти днів, виставляє споживачу рахунки на сплату та акти надання послуг з коригуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені Споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим"

Пункт 4.6 Договору в редакції споживача: "Постачальник виставляє Споживачу рахунки на сплату та акти надання послуг теплової енергії згідно п.3.1 цього Договору . Зазначені рахунки повинні бути сплачені Споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим"

Оскільки законодавчо обґрунтовано не прийняття для позивача п.3.1 Договору, відповідно п. 4.6. в редакції споживача не може бути прийнятий.

Пункт 5.1 Договору в редакції позивача: "Строк поставки теплової енергії: поставка теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, що передбачені п. 1.2. Договору, з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року протягом опалювального періоду".

Пункт 5.1 Договору в редакції споживача: "Строк поставки теплової енергії: поставка теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, що відповідає п. 3.1. Договору, з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року протягом опалювального періоду".

Оскільки законодавчо обґрунтовано не прийняття для позивача п.3.1 Договору, відповідно п. 5.1 в редакції споживача не може бути прийнятий.

Пункт 6.1.1 Договору в редакції позивача: "Своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії."

Пункт 6.1.1 Договору в редакції споживача: "Своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії на підставі актів надання послуг та відповідно до п. 3. 1".

Оскільки законодавчо обґрунтовано не прийняття для позивача п.3.1 Договору відповідно п. 6.1.1 в редакції споживача не може бути прийнятий.

Пункт 6.1.2 Договору в редакції позивача: "Приймати та сплачувати поставлену теплову енергію на підставі актів надання послуг".

Пункт 6.1.2 Договору в редакції споживача: Виключити (уразі зміненою п.6.1.1).

Оскільки законодавчо обґрунтовано не прийняття для позивача п.3.1 Договору, а як наслідок п.6.1.1, п. 6.1.2 в редакції споживача не може бути прийнятий.

Пункт 6.1.8 Договору в редакції позивача: "Виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором та Додатком 4".

Пункт 6.1.8 Договору в редакції споживача: Виключити (у зв'язку з відсутністю Додатка 4).

Під час проведення переговорів щодо врегулювання розбіжностей Додаток до Договору 4 було надано споживачеві, проте від його підпису споживач відмовився мотивуючи не згодою сплачувати за фактично отримані обсяги теплової енергії, а лише за ту частину теплової енергії, що залежить від бюджетних призначень споживача, що протирічить законним інтересам постачальника, враховуючи, що споживач знаходиться не в окремій будівлі, а займає лише її частину та система опалення на будівлю є загальною, постачальник теплової енергії не має технічної можливості обмежувати постачання теплової енергії лише за бажанням споживача, всупереч санітарним нормам, нормативним документам по нарахуванню та розрахунку кількості фактично необхідної теплової енергії, що призведе до розбалансування системи опалення, порушення її гідравлічних налаштувань, і як наслідок погіршить якість теплоносія, що відобразиться на виконання позивачем своїх договірних відносинах із іншими споживачами, що знаходяться в тому самому приміщенні, що й відповідач. Саме тому, задля уникнення несприятливих наслідків, редакція споживача прийнята не може.

Пункт 6.1.12 Договору в редакції позивача: "Додержуватись умов та порядку припинення постачання теплової енергії, які передбачені "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" Додатком 2 до договору та іншими нормативним актами. "

Пункт 6.1.12 Договору в редакції споживача: Виключити (У зв'язку з відсутністю Додатку № 2).

Під час проведення переговорів щодо врегулювання розбіжностей Додаток до Договору 2 було надано споживачеві, від підпису якого споживач відмовився, мотивуючи не згодою збільшення запланованої кількості теплової енергії, на фактично спожиту. Відповідно до обґрунтування позивача за п. п. 3.1. 6.1.8 постачальник не має технічної можливості коригувати кількість поставленої теплової енергії, а норми розрахунків затверджені на законодавчому рівні, редакція споживача п. 6.1.12 прийнята не може.

Пункт 7.3.1 Договору в редакції Позивача: "Споживання теплової енергії без дозволу постачальника або понад встановлене договором приєднане теплове навантаження за кожним з вплів споживання - штраф у розмірі 5-кратної вартості теплоенергії, спожитої із зазначеними порушеннями"

Пункт 7.3.1 Договору в редакції споживача: Виключити (У зв'язку з відсутністю нормативної бази).

Пунктами 40 - 42 Правил користування тепловою енергією, що затверджені Постановою КМУ від 03.10.2007 року № 1 198 встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний: не допускати переобладнання системи теплоспоживання. яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди); споживач несе відповідальність за: самовільне переобладнання системи теплоспоживання; витікання теплоносія через несвоєчасне усунення пошкоджень на власних теплових мережах та системі теплоспоживання.

За споживання теплової енергії без погодження з теплопостачальною організацією понад максимальне теплове навантаження, визначене договором, споживач сплачує штраф згідно із законодавством (відповідно до ст. 103 КУАП, ст. 31 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є домовленістю двох сторін. Умовою позивача щодо укладання договору з метою для збереження нормальної, сталої роботи обладнання постачальника теплової енергії, уникнення несанкціонованого зливу води, збільшення навантаження на систему опалення поза проектною документацією, що прямо впливатиме на якість теплоносія та договірні відносини з іншими контрагентами, що отримають теплову енергію за цією ж адресою, що і відповідач, необхідно прийняти редакцію позивача. У разі не порушення цього договору права споживача ніяким чином не утискаються, а в іншому випадку позивач може понести чималі збитки.

Пункт 7.3.5 Договору в редакції позивача: "За перешкоджання або недопущення до комерційних приладів обліку систем теплоспоживання та теплового обладнання (на територію підприємства, установи тощо) представників продавця при виконані ними службових обов'язків - штраф у розмірі 5% вартості теплоенергії спожитої в попередньому розрахунковому періоді."

Пункт 7.3.5 Договору в редакції споживача: Виключити (У зв'язку з відсутністю приладу обліку та нормативної бази).

Відповідно до матеріалів справи позивачем було надано пропозицію викласти п.7.3.5 Договору в редакції, що враховує відсутність приладу обліку, а саме: "За перешкоджання або недопущення до систем теплоспоживання та теплового обладнання (на територію підприємства, установи тощо) представників продавця при виконані ними службових обов'язків - штраф у розмірі 5% вартості теплоенергії, спожитої в попередньому розрахунковому періоді", проте споживачем така пропозиція була відхилена і він наполягав на викладенні п. 7.3.5 у власній редакції, а саме про виключення.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про теплопостачання" за перешкоджання або недопущення до систем теплопостачання та теплоспоживання працівників органу державного нагляду або представників теплогенеруючих (теплопостачальних) організацій при виконанні ними службових обов'язків - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки нормативно встановлено накладення штрафних санкцій на споживача, п.7.3.5 не може бути виключений.

Пункт 7.3.6. Договору в редакції позивача: "За самовільне підключення не прийнятих згідно акта систем тепло споживання чи підключення їх перед комерційними приладами обліку без укладання обліку - штраф в розмірі 5-кратної вартості теплової енергії, спожитої такими системами".

Пункт 7.3.6. Договору в редакції споживача: Виключити (відсутня нормативна база)

Відповідно до ч. 3 п. 35 Правил теплопостачальна організація має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час споживання теплової енергії.

Згідно ч. 8 ст. 31 Закону України "Про теплопостачання" самовільне підключення до систем опалення без укладання договору купівлі-продажу теплової енергії застосовуються штрафні санкції у розмірі 200 н.м.д.г. Отже, нормативно встановлено накладення штрафних санкцій на споживача, п.7.3.6 не може бути виключений та прийнято редакцію споживача.

Пункт 7.3.7. Договору в редакції позивача: "За несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену п.4.6. Договору, Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу".

Пункт 7.3.7. Договору в редакції споживача: Виключити з п. 7.3.7 речення : ... від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, п. 4.6. змінений.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Оскільки законодавчо обґрунтовано не прийняття для позивача п.3.1 Договору . відповідно п. 4.6. в редакції споживача не може бути прийнятий. Отже, постачальником не може бути прийнята редакція споживача.

Пункт 10.1 Договору в редакції позивача: "Відповідно до ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГКУ цей Договір набирає чинності з 01 січня 2016 року і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного здійснення"

Пункт 10.1 Договору в редакції споживача: "Відповідно до ст. 631 ЦК України та ст.180 ГКУ цей Договір набирає чинності з 01 січня 2016 року і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного здійснення, відповідно до п.3.1 цього Договору"

Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Згідно з п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Оскільки, фактичне постачання теплової енергії в 2016 році відбулось саме з 01 січня 2016 року, то і дія умов договору починається саме з моменту фактичного початку господарських відносин, в яких постачальник виконав постачання теплової енергії,

Таким чином, законодавчо обґрунтовано не прийняття для позивача п.3.1 Договору в редакції споживача не може бути прийнятий.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, доводи відповідача викладенні у поясненнях спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Врегулювати розбіжності, що виникли при укладені Договору про закупівлю теплової енергії для потреб опалення від 16.05.2016 року № 18, а саме прийняти редакцію постачальника за пунктами 1.8.; 3.1.; 4.5.; 4.6.; 5.1.; 6.1.1; 6.1.2.; 6.1.8; 6.1.12; 6.1.8; 6.1.12; 7.3.1; 7.3.5; 7.3.6; 7.3.7.; 10.1. та визнанням додаткову угоду № 1 від 30.05.2016 р., актів приймання - передачі виконаних робіт за період з січня 2016 р. по квітень 2016 р., Додатки 2 та 4 до Договору, такими що укладені сторонами в редакції постачальника - Дочірнього підприємства "ВАСИЛЬКІВКАТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Фрунзе, буд. 177 А; код ЄДРПОУ 20242337).

Стягнути з Архівного відділу Верхньодніпровської районної державної адміністрації (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, площа Щербицького, буд. 2; Код ЄДРПОУ 25914405) на користь Дочірнього підприємства "ВАСИЛЬКІВКАТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Фрунзе, буд. 177 А; код ЄДРПОУ 20242337) 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_3

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 19 " липня 2016 р.