Рішення

від 18.07.2016 по справі 910/9800/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.2016 Справа № 910/9800/16

Господарський суд Донецької області в особі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Предка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви

за позовом - Приватного акціонерного товариства «Укрвуглебуд», м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Пром-Інвест», м. Дружківка

про розірвання договору поставки

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - посвідчення адвоката КВ 4868 від 30.10.2015 р.,

від відповідача - ОСОБА_2 - посвідчення адвоката № 4335 від 06.06.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

14.06.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвуглебуд» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Пром-Інвест» про розірвання договору поставки.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач посилається на те, що в момент укладання договору сторони виходили з того, що умови договору будуть виконані до 31.12.2015 р., ціни на машини та устаткування суттєво не збільшаться, а індекс інфляції не буде перевищувати 10%, але станом на березень 2016 р. індекс інфляції склав 22,2 %, що і застосував продавець в своїх розрахунках за переданий йому 03.02.2016 року товар, що на його думку є істотної зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

04.07.2016 р. в судовому засіданні відповідач надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував з наступних підстав: по-перше, за місяць до закінчення договору жодна сторона не заявила про розірвання договору, як це було передбачено умовами договору, тому договір вважається пролонгованим і чинним до 31.12.2016 р.; по-друге, пролонгування договору підтверджується поставкою обладнання 03.02.2016року з посиланням на цей договір; по-третє, укладаючи договір на рік з подальшою пролонгацією позивач повинен був передбачити зміну показників цін у випадку інфляції.

04.07.2016року оголошувавсь перерва на 18.07.2016 р. на 11:15 годину на підставі ст. 77 ГПК України для надання додаткових документів сторонами.

Перевіряючи надані позивачем документи, відзив на позов, якими вони обґрунтовують позовні вимоги і заперечення, клопотання сторін, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є законність вимоги сторони у зобов'язанні про розірвання договору поставки № 01-03 від 01.03.2015 р. Підставою для розірвання договору позивач вказує

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Оскільки підставою позову є договір поставки № 01-03 від 01 березня 2015 року, господарський суд надає йому правову оцінку.

Сторони 01.03.2015 року уклали договір № 01-03, за яким постачальник - приватне акціонерне товариство «Укрвуглебуд», зобов'язався передати товар, найменування, ціна і кількість якого зазначені у специфікаціях на умовах оплати після поставки в межах 30 банківських днів (п.3.3).

Як зазначено в статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язанні узгодити предмет, ціну і строк дії договору. Таким чином, законодавець визначив основні істотні умови для укладення господарського договору.

У специфікаціях № 1 і № 2 від 01.03.2015року, які являються невід'ємною частиною договору, так як підписані належними особами сторін з дотримання законодавства, сторони визначились з предметом та строком поставки, ціною, строком оплати.

Договір підписаний сторонами з визначенням терміну дії - з 01.03.2015 року по 31.12.2015 року. Однак сторони передбачили, що у будь-якому випадку діє до повного виконання сторонами отриманих зобов'язань. Якщо жодна із сторін, за місяць до його закінчення не заявить про розірвання даного договору, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

У зв'язку з тим, що жодна із сторін договору не звернулась до іншої сторони про розірвання договору за місяць до його закінчення, договір поставки № 01-03 від 01.03.2015 р. вважається пролонгованим на 2016 рік на тих же умовах.

Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З аналізу договору господарський суд дійшов висновку, що договір поставки № 01-03 від 01 березня 2015 року є укладеним.

Зміна умов договору в односторонньому порядку законом не дозволяється.

Після укладення договір набуває обов'язкової сили для сторін і має виконуватися ними відповідно до його умов.

Якщо інше не встановлено законом або договором, за згодою сторін допускається зміна або розірвання укладеного договору.

Суд враховує, що розірвати або змінити можна лише такий договір, який є укладеним і дійсним.

Оскільки спірний договір є укладеним, він може бути розірваним за підставами, викладеними у ст. 651 Цивільного кодексу України.

Змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише при наявності певних підстав. Такими підставами, відповідно до ч. 2 статті, що коментується, може бути 1) істотне порушення договору другою стороною та 2) інші випадки, встановлені договором або законом.

Основним способом розірвання (зміни) договору є його розірвання або зміна за згодою сторін. Сторони не досягли угоди про розірвання договору у строки, передбачені умовами договору.

Іншою з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Саме на цю підставу посилається позивач в підтвердження своїх вимог.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.

Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суд встановлює не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Відповідно до п. 2 ст. 193 ГК України кожні сторона договору повинна прийняти всі способи, необхідні для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси іншої сторони і забезпечення загальногосподарського інтересу.

За принципами господарського процесу, визначених у ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона провинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Проаналізував документи, надані сторонами, господарський суд встановив, що виходячи з умов п.4.1 договору поставка товару, визначеного специфікаціями, повинна здійснюється силами постачальника за адресою: м.Димитрів, вул.Шосейна, 1 (п.4.2) в термін 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки. Як вбачається з листа покупця № 10/03 від 10.03.2015 року директор ТОВ «Систем-пром-Інвест просив продавця здійснити поставку шахтного обладнання у відповідності з підписаними специфікаціями 26.03.2015 року ( але не пізніше 30.03.2015) на території шахти ВП «Шахта Стаханова ДП «Красноармійськвугілля». Цей лист являється заявкою для постачальника, який повинен був виконати її в термін, визначений п.4.1 договору, тобто до 10.04.2015 року.

Постачальник (позивач) відповів на заявку покупця тільки 30.03.2015 року листом, а потім ще листом № 169 від 02.12.2015 року, підписаними директором, що у зв'язку з виробничою необхідністю закінчення технологічного процесу добичі вугілля не може здійснити поставку обладнання. Тобто обладнання, яке передбачалось продажу знаходилось у виробничому процесі.

До кінця дії договору строку, встановленого для поставки і строку дії самого договору - 31.12.2015 року поставка шахтного обладнання не була здійснена з вини продавця.

З цього вбачається, що з вини позивача не були виконані умови договору.

Як було вияснено у судовому засіданні, шахтне обладнання, визначене у специфікаціях для продажу не являється новим, а є використаним у виробництві (і на час вирішення спору також знаходиться у технологічному процесі), після зняття якого продається покупцю за договором.

Посилання позивача (постачальника) на зміну цін виробників промислової продукції у 2016 році як на зміну підстав істотної умови договору не може являтись тим критерієм, за яким збільшується договірна ціна.

По-перше, наданий позивачем перелік цін шахтного обладнання не може бути застосований однією стороною договору, оскільки при цьому змінюється одна з істотних умов договору в односторонньому порядку.

По-друге, ці ціни передбачені на 2016 рік, в той час, коли поставка мала відбутись у 2015 році.

Індекси цін виробників промислової продукції (отриманих адвокатом, уповноваженим захищати інтереси позивача), отриманих з витягу свформованого з офіційного сайту Державної служби статистики України розповсюджуються тільки для нові моделі продукції виробників, а не для обладнання, яке вже використовувалось у виробництві. Продукція, яка зазначена у специфікаціях не є новою, такою, що виготовлена у 2016 році, що підтверджується листами позивача до відповідача про неможливість здійснити поставку обладнання у строк, визначений п.4.1 договору у зв'язку з закінченням технологічного процесу добичі вугілля, що не заперечується позивачем.

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена поставка товару через певний час на умовах пред'явлення замовлення, передача товару повинна бути здійснена саме в строк, передбачений договором і за цінами, узгодженими сторонами.

Таким чином, господарський суд під час ухвалення рішення, вирішивши чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевіривши наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінивши подані сторонами докази, дійшов висновку про відсутність певних юридичних фактів, якими обґрунтовує позивач позовну вимогу, виходячи з наступного:

- заявка на поставку обладнання за специфікаціями № 1, № 2 від 01.03.2015 року була надана постачальнику для виконання до закінчення строку договору - 31.12.2015 року;

- з вини позивача (постачальника) не виконана поставка за заявкою покупця від 10.03.2015р. у строки визначені договором;

- не виконано зобов'язання позивачем з підстав, що не являються поважними причинами;

- договір пролонгований на наступний рік на тих же умовах;

- не доведено позивачем факт зміни істотних умов договору, зокрема, зміни цін на визначене у специфікаціях обладнання;

- обладнання, яке повинно бути поставлено позивачем не є новим;

- не доведено і інший критерій істотного порушення договору, за яким закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона;

- позивач не довів не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору;

- позивач не довів, що є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

За вищевикладеним, господарський суд вважає, що, позивач не довів обставини, за якими договір може бути розірваний.

Оскільки у позові відмовлено за недоведеністю підстав, господарський суд судові витрати покладає на позивача.

На підставі ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах Приватного акціонерного товариства «Укрвуглебуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Пром-Інвест» про розірвання договору поставки відмовити за недоведеністю підстав.

Суддя С.Ю. Гринько