ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18 липня 2016 р. справа № 903/394/16 Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Сердюкова Аліна Олегівна
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. від 22.06.2015р.)
від відповідача : н/з
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" про стягнення 29929,18 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" про стягнення 29929,18 грн. (з врахуванням клопотання про збільшення пред'явлених позовних вимог) в тому числі 26000,00 грн. основної заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №001-02/16 від 01.02.2016р. про надання послуг, 2782,03 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в частині проведення належних розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 28.03.2016 по 24.06.2016р.), 936,00грн. грн. збитків, завданих інфляцією (за період з 01.04.2016р. по 31.05.2016р.), а також 211,15 грн. 3% процентів річних (за період з 28.03.2016р. по 24.06.2016р.), нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, а також судові витрати по справі.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.06.2016р. порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 04.07.2016р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.07.2016р. розгляд справи відкладався.
Присутній в судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити їх повністю поклавши при цьому на товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" обов'язок відшкодування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 понесених нею у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат.
Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 08.06.2016р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" не направило, хоча про день, час та місце розгляду справи в суді було повідомлене належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача: м.Луцьк, пр.Відродження, 22/61 рекомендованою кореспонденцією та була вручена останньому 13 червня 2016р. про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с.89).
З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.
Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" не заперечив
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено договір №001-02/16 про надання послуг по завантаженню, перевезенню та розвантаженню лісу-кругляка та послуги по завантаженню лісу-кругляка у залізничні вагони (а.с.13-14)
Розділом 3 (п.п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3., 3.2., 3.3.) договору №001-02/16 від 01.02.2016р. встановлювалось, що вартість послуг фіксується в актах надання послуг, вартість послуг завантаження, перевезення та розвантаження лісу-кругляка складає 200,00 грн. за 1 м.куб., вартість послуг завантаження лісу-кругляка у залізничний вагон складає 60 грн. за 1 м.куб., обов'язок забезпечення техніки пальним покладається на виконавця, акти про наданні послуги підписується сторонами щоденно, замовник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті надання послуг протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання такого акту.
Долученими до матеріалів справи (а.с.15-26) документами, зокрема, рахунками на оплату №6 від 29.02.2016р. на суму 20000,00 грн., №7 від 17.03.2016р. на суму 12000,00 грн., №8 від 18.03.2016р. на суму 8000, 00 грн., №9 від 22.03.2016р. на суму 12000,00 грн., №10 від 22.03.2016р. на суму 6000,00 грн., №11 від 22.03.2016р. на суму 15000,00 грн., підписаним між сторонами та скріпленим печатками сторін актами здачі-прийняття (надання послуг) №13 від 29.02.2016р. на суму 20000,00 грн., №14 від 17.03.2016р. на суму 12000,00 грн., №15 від 18.03.2016р. на суму 8000, 00 грн., №16 від 22.03.2016р. на суму 12000,00 грн., №17 від 22.03.2016р. на суму 6000,00 грн., №18 від 22.03.2016р. на суму 15000,00 грн. підтверджується надання позивачем у період з 29.02.2016р. по 22.03.2016р. відповідачу та прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" послуг на загальну суму 73000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" взяті на себе згідно договору №001-02/16 від 01.02.2016р. зобов'язання в частині проведення з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розрахунків по оплаті наданих послуг (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість в повному обсязі не оплатило у зв'язку з чим на момент звернення позивача до суду та на час розгляду справи судом заборгувало ФОП ОСОБА_2 26000,00 грн.
Судом встановлено, що визначена сума боргу включає в себе загальну вартість наданих послуг 73000,00 грн. за мінусом проведених відповідачем оплат 47000,00 грн. (докази оплати - платіжні доручення №217 від 29.02.2016р. на суму 20000,00 грн., №234 від 17.03.2016р. на суму 12000,00 грн. та банківська виписка про рух коштів на рахунку на суму 15000,00 грн. долучено до матеріалів справи (а.с.27-29).
Відповідно до ст.ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 909 ЦК України та статтею 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 носять договірний характер, укладений між ними договір надання послуг №001-02/16 від 01.02.2016р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір надання послуг №001-02/16 від 01.02.2016р., надання на виконання його умов відповідачу послуг загальною вартістю 73000,00 грн., їх отримання ТОВ "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, існування заборгованості в розмірі 26000,00 грн., суд прийшов до висновку про повну підставність пред'явлених позовних вимог належними та допустимими доказами та необхідність їх задоволення.
Пунктом 5.5. договору №001-02/16 від 01.02.2016р. сторонами було передбачено, що у разі недоотримання строків сплати зазначених в п. 3.3 Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення, за кожен день прострочення платежу.
Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У відповідності до положень ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В даному випадку пунктом 5.5. договору №001-02/16 від 01.02.2016р. сторонами було визначена відповідальність боржника за несвоєчасне виконання зобов'язань в частині оплати та наданих послуг у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми прострочення, за кожен день прострочення платежу.
Отже, сторони у п. 5.5. договору №001-02/16 від 01.02.2016р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання замовником умов договору щодо строків оплати наданих послуг. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 5.5. не визнавався. Відповідач зобов'язання щодо оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.
Враховуючи викладені положення договору та наявні факти прострочення відповідачем оплати наданих послуг, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми боргу 29929,18 грн. включено до ціни позову вимоги щодо стягнення із ТОВ "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" 2782,03 грн. пені (з врахуванням клопотання про збільшення пред'явлених позовних вимог), нарахованої згідно п. 5.5. договору №001-02/16 від 01.02.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань щодо проведення належних розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 28.03.2016р. по 24.06.2016р.).
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2782,03 грн., перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Згідно з представленими розрахунками та з врахуванням клопотання про збільшення пред'явлених позовних вимог, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 936,00 грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за період з 01.04.2016р. по 31.05.2016р.), а також 211,15 грн. трьох процентів річних (за період з 28.03.2016р. по 24.06.2016р.)
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а тому підлягають до задоволення.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати ФОП ОСОБА_2 відповідно до ст. 49 ГПК України за рахунок ТОВ "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС"
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСЕКСПОРТСЕРВІС" (43020, м.Луцьк, пр.Відродження, 22/61, код ЄДРПОУ 39818711) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Рівненська область, Сарненський район, с.Немовичі, вул.Островського,9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 29929,18 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень вісімнадцять копійок) заборгованості (з них 26000,00 грн. основна заборгованість, 2782,03 грн. пені, 936,00 грн. збитків, завданих інфляцією, та 211,15 грн. трьох процентів річних) та 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) в повернення витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено
18.07.2016
Суддя І. О. Гарбар
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2016 |
Оприлюднено | 25.07.2016 |
Номер документу | 59079189 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Гарбар Ігор Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні