Рішення
від 19.07.2016 по справі 904/5213/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.16 Справа № 904/5213/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" м.Дніпро

до державного навчального закладу "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТУРИСТИЧНОГО СЕРВІСУ", м. Дніпро

про стягнення 27 463,30 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.02.2016

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №4 від 30.05.2016, ОСОБА_3, довіреність №5 від 19.07.2016

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до державного навчального закладу "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТУРИСТИЧНОГО СЕРВІСУ" (надалі - Відповідач) про стягнення 27 463,30 грн. за договором №11410YMVLDSB026 на постачання природного газу від 05.02.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за переданий в березні 2016 року природний газ. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №11410YMVLDSB026 від 05.02.2016, акт №ДОЗ00012413 приймання-передачі природного газу від 31.03.2016.

Позивач керуючись п.п.4.2., 6.2.1. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість спожитий природний газ в сумі 25 476,28 грн., три проценти річних у сумі 142,00 грн., інфляційні втрати в сумі 25,48 грн., пеню в сумі 1 819,54 грн.

Представник Відповідача позовні вимоги визнав в частині основного боргу - 25 476,28 грн., в судовому засіданні надав усні пояснення та зазначив про відсутність вини в порушенні строків оплати за отриманий в березні 2016 року природний газ, оскільки фінансування здійснюється з місцевого бюджету. Крім того, Відповідач вважає, що Позивачем невірно визначений строк настання зобов'язання з оплати, оскільки п.4.2.3 визначено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Тобто, на думку Відповідача, останнім днем оплати є 10 число відповідного місяця.

В судовому засіданні 19.07.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» (Позивач, Постачальник) та державний навчальний заклад "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТУРИСТИЧНОГО СЕРВІСУ" (Відповідач, Споживач) уклали договір №11410YMVLDSB026 на постачання природного газу (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору, ціна газу становить 7 996,32 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

Згідно з п.4.2. Договору, оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці;

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

На виконання умов Договору Позивачем протягом березня 2016 року був поставлений природний газ в обсязі 3,189 тис. куб.м., загальною вартістю 25 476,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №ДОЗ00012413 від 31.03.2016, та визнається Відповідачем.

Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну,наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року) (п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Отже, виходячи з умов Договору, Відповідач був зобов'язаний здійснити оплату за поставлений природний газ в строк до 09.04.2016 включно.

Проте Відповідач оплату отриманий природний газ в зазначений вище строк не здійснив. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 25 476,28 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків розрахунку за поставлений Позивачем природний газ, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 25 476,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 142,00 грн. за загальний період прострочення з 10.04.2016 по 16.06.2016 та інфляційні втрати в сумі 25,48 грн. за період прострочення 01.05.2016 - 30.06.2016.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати отриманий природний газ, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме: підлягають стягненню 142,00 грн. 3% річних.

Що стосується інфляційних втрат, то за розрахунком суду за заявлений Позивачем період з 01.05.2016 по 30.06.2016 сукупний індекс інфляції становить 99,89%, тобто має від'ємне значення, а отже підстав для нарахування інфляційних втрат немає, відтак позовні вимоги в частині стягнення 25,42 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Виходячи з п.6.2.1. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком Позивача розмір пені за період прострочення з 10.04.2016 по 16.06.2016 складає 1 819,54 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 1 819,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Усні заперечення Відповідача спростовуються вищевикладеним, а отже до уваги судом не приймаються.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст.1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного навчального закладу "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТУРИСТИЧНОГО СЕРВІСУ" (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, будинок 7, код ЄДРПОУ 34823769) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 39572642) 25 476,28 грн. - основного боргу, 142,00 грн. - 3% річних, 1 819,54 грн. - пені, 1 376,72 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.07.2016.

Суддя ОСОБА_4

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення19.07.2016
Оприлюднено25.07.2016
Номер документу59079276
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/5213/16

Рішення від 19.07.2016

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Соловйова Анастасія Євгенівна

Ухвала від 24.06.2016

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Соловйова Анастасія Євгенівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні