Рішення

від 11.07.2016 по справі 910/9577/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016Справа №910/9577/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОПР" до товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНТАЙМ" про стягнення заборгованості у розмірі 242 647, 11 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Штронда В.А. (довіреність № 15/06/16 ШТ від 15.06.2016);

від відповідача - не з'явилися;

В С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОПР" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНТАЙМ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 242 647, 11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що15.04.2015 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 15/04-2015П (далі по тексту - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався вказаний товар оплатити вчасно та в повному обсязі. Проте, відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами договору виконав неналежним чином, товар, переданий позивачем оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 138 601, 92 грн, а також суму пені у розмірі 83 518, 02 грн, інфляційних втрат у розмірі 15 719, 61 грн та 3% річних у розмірі 4 807,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.06.2016.

22.06.2016 представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про доручення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено, а також надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 розгляд справи відкладено на 11.07.2016.

У судове засідання, призначене на 11.07.2016 представник позивача з'явився, подав документи на виконання ухвали суду від 22.06.2016, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТАЙМ», згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться за адресою 03028, м. Київ, Стратегічне шосе, 53.

Ухвали у даній справі надсилалася відповідачеві на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Відповідач у жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав. Також відповідач своїм правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзив на позов до суду не подав, а тому відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача, судом встановлено таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ОПР» (далі по тексту - відповідач, постачальник), та товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІНТАЙМ» (далі по тексту - позивач, покупець), був укладений договір поставки від 15.04.2015 № 05/04-2015П (далі по тексту - договір) відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити у власність покупцю товар, визначений у специфікаціях до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору (п. 1.1. договору).

Найменування товару, що поставляється, його номенклатура, одиниця виміру, загальна кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість партії товару визначаються сторонами в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору ціна договору складається з суми вартості усього товару, що поставлятиметься за цим договором та специфікаціями до нього.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що порядок і строк оплати товару визначається у специфікаціях.

Згідно п. 3.3. договору оплата вважається здійсненою з моменту зарахування відповідної суми грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

У випадку порушення покупцем строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму затриманої оплати за кожен день прострочення (п. 7.2. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання (скріплення підписами та печатками сторін) та діє до 31.12.2015, але у будь-якому випадку повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Так, позивач на підставі договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 225 098, 35 грн. Наведена обставина підтверджується видатковими накладними від 14.05.2015 № 156 на суму 64 769, 06 грн, від 14.05.2015 № 157 на суму 38 211, 02 грн від 15.05.2015 № 158 на суму 49 572, 23 грн, від 15.04.2015 № 159 на суму 71 150, 63 грн, від 29.05.2015 № 186 на суму 1 395, 41 грн, які підписані з боку відповідача та скріплені відбитками печаток сторін.

Проте, відповідач товар, поставлений позивачем оплатив частково у розмірі 86 496, 43 грн, що підтверджується довідкою з банку, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією від 29.07.2015 № 206 про сплату боргу за договором, докази отримання якої уповноваженим представником відповідача містяться в матеріалах справи, однак вказана предензія була залишена відповідачем без розгляду.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 138 601, 92 грн, а також суму пені у розмірі 83 518, 02 грн, інфляційних втрат у розмірі 15 719, 61 грн та 3% річних у розмірі 4 807,56 грн.

Виходячи з умов договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, або спростовують доводи позивача, суду не надав. Відтак, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 138 601, 92 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пені у розмірі 83 518, 02 грн, інфляційних втрат у розмірі 15 719, 61 грн та 3% річних у розмірі 4 807,56 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 специфікацій від 30.04.2015 та 12.05.2015 до договору покупець має сплатити 100% передоплату вартості товару протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору.

Таким чином, кінцевим терміном виконання зобов'язання з оплати товару є 22.04.2015, а прострочення виконання зобов'язання настало з 23.04.2016.

Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк свого обов'язку з оплати товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на те, що строк виконання зобов'язання, з урахуванням положень п. 3.1. договору та п. 2 специфікацій настав 23.04.2015, строк нарахування пені припиняється 23.10.2015, через 6 (шість) місяців.

Враховуючи наведені вище норм права, суд дійшов висновку про те, що розрахунок пені, виконаний позивачем невірно, зокрема з порушенням вимог, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України

У зв'язку з цим, судом був здійснений власний розрахунок пені:

№Дата та номер специфікаціїСума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1від 24.04.15 № б/н 64 769, 06 05.05.15-01.07.15 58 30, 00% 0, 164% 6 175, 24 59 879, 06 02.07.15-30.07.15 29 30, 00% 0, 164% 2 854, 51 42 879, 06 31.07.15-03.08.15 4 30, 00% 0, 164% 281, 94 37 879, 06 04.08.15-05.08.15 2 30, 00% 0, 164% 124, 53 36 879, 06 06.08.15-06.08.15 1 30, 00% 0, 164% 60, 62 35 879, 06 07.08.15-27.08.15 21 30, 00% 0, 164% 1 238, 56 35 879, 06 28.08.15-24.09.15 28 27, 00% 0, 148% 1 486, 28 35 879, 06 25.06.15-23.10.15 29 22, 00% 0, 121% 1 254, 29 2від 30.04.15 № б/н 38 211, 02 12.05.15-21.06.15 41 30, 00% 0, 164% 2 575, 32 3від 30.04.15 № б/н 49 572, 23 12.05.15-27.08.15 108 30, 00% 0, 164% 8 800, 77 49 572, 23 28.08.15-24.09.15 28 27, 00% 0, 148% 2 053, 51 49 572, 23 25.09.15-23.10.15 29 22, 00% 0, 121% 1 732, 99 4від 30.04.15 № б/н 71 150, 63 12.05.15-27.08.15 108 30, 00% 0, 164% 12 631, 67 71 150, 63 28.08.15-24.09.15 28 27, 00% 0, 148% 2 947, 39 71 150, 63 25.09.15-23.10.15 29 22, 00% 0, 121% 2 487, 35 5від 12.05.15 № б/н 1 395, 41 19.05.15-14.06.15 27 30, 00% 0, 164% 61, 93 Всього: 46 766, 90 грн Так, вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 46 766, 90 грн (за розрахунком суду).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд визнав розрахунки позивача вірними, а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме: 15 719, 61 грн - інфляційні втрати та 4 807,56 грн - 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 242 647, 11 грн підлягають задоволенню частково, а саме: 138 601, 92 грн - сума основної заборгованості, 46 766, 90 грн - пеня, 15 719, 61 грн - інфляційні втрати та 4 807,56 грн - 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОПР" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТАЙМ» (03028, м. Київ, Стратегічне шосе, 53, ідентифікаційний код 39512426, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОПР" (01113, м. Київ, вул. І. Шевцова, 1, ідентифікаційний код 38202668, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 205 895 (двісті п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 99 копійок, що складається з суми основного боргу - 138 601 (сто тридцять вісім тисяч шістсот одна) гривня 92 копійки, пені, що складає 46 766 (сорок шість тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 90 копійок, інфляційних втрат - 15 719 (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять) гривень 61 копійка, суми 3% річних - 4 807 (чотири тисячі вісімсот сім) гривень 56 копійок, судовий збір у розмірі 3 050 (три тисячі п'ятдесят) гривень 00 копійок.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 липня 2016 року.

Cуддя Я.А. Карабань