Рішення

від 06.07.2016 по справі 908/1540/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/61/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 Справа № 908/1540/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.. Тверська, 5) в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (79000, м. Львів, вул.. Гоголя, 1)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фагро» (69002, м.Запоріжжя, пр.. Соборний (Леніна), 81, засновник ОСОБА_2 - 87525, АДРЕСА_1)

про розірвання договору № Л/ДН-2/13/540/Мп від 26.03.2013 р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії та стягнення 4105 грн. 92 коп. плати за утримання смуги відведення, 741 грн. 67 коп. пені

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача : ОСОБА_3, дов. № 3669 від 18.05.2016 р.

від відповідача : не з'явився

Заявлено позовні вимоги про розірвання договору № Л/ДН-2/13/540/Мп від 26.03.2013 р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії та стягнення з відповідача 4105 грн. 92 коп. плати за утримання смуги відведення, 741 грн. 67 коп. пені.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 06.07.2016р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст.ст. 526, 651, 652 ЦК України, ст. ст. 188, 216 та 218 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. 26 березня 2013 р. Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» та ТОВ «Бучацький цукровий завод» укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Бучач № Л/ДН-2/13/540/Мп на термін з 26.03.2013 р. до 26.03.2018 р. В пункті 3 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Бучач зазначено, що у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією та спорудами власника зайнято ділянку площею 1296 кв.м. Відповідно до умов зазначеного договору Власник колії сплачує залізниці плату за утримання смуги відведення залізниці - згідно розрахунку відшкодувань витрат, затвердженого Тернопільською дирекцією залізничних перевезень і утримується станцією щомісячно до 10 числа поточного місяця. Пунктом 16.4 передбачено, що збори і плати нараховуються товарною конторою станції і утримуються з коду підприємства ЄТехПД. Порядок здійснення розрахунків між залізницею та відповідачем визначається договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 79 від 27.03.2013 р. Умови договору про експлуатацію залізничної колії № Л/ДН-2/13/540/МП виконувалися власником колії. Однак, тривалий час відповідач не проводить вантажної роботи на під'їзній колії, а починаючи з січня 2015 року своєчасно не вносить плату за утримання смуги відведення. Так, плату за утримання смуги відведення за січень 2015 р. списано з особового рахунку боржника 17.04.2015 р., а плату за утримання смуги відведення за березень 2015 р. - 01.06.2015 р. Вподальшому плата за утримання смуги відведення не вносилася. Таким чином, відповідачем не сплачено по договору за лютий 2015р., квітень 2015 - травень 2016 р. Пунктом 18.1 договору № Л/ДН-2/13/540/МП визначено, що за несвоєчасну оплату належних залізниці платежів, які передбачено даним договором, сплачується пеня. За період прострочення відповідачу нараховану 818 грн. 37 коп. пені, з яких 76 грн. 70 коп. сплачено, розмір пені складає 741 грн. 67 коп. Згідно зі статтею 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Позивач вважає, що відсутність вантажної роботи на під'їзній колії та невнесення належних залізниці платежів по договору за 12 місяців є істотним його порушенням, що є підставою для його дострокового розірвання. Зважаючи на те, що ТОВ «ФАГРО», як правонаступник ТОВ «Бучацький цукровий завод», не проводить жодної роботи на під'їзній колії та відсутнє за місцем державної реєстрації, досягти згоди на розірвання договору неможливо. Жодних дій для погашення заборгованості ТОВ «ФАГРО» протягом тривалого терміну не вчинило, також не поінформувало залізницю про зміну своєї назви та місцезнаходження. Позивач вважає, що в даному випадку існує необхідність розірвання договору в судовому порядку. Позивач просить розірвати договір № Л/ДН-2/13/540/Мп від 26.03.2013 р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії та стягнути 4105 грн. 92 коп. плати за утримання смуги відведення, 741 грн. 67 коп. пені.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «ФАГРО» зареєстровано за адресою: 69002, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 81. Ухвала суду від 07.06.2016 р. про порушення провадження по справі № 908/1540/16, яка направлялася на адресу відповідача, повернута органом зв'язку з посиланням «за зазначеною адресою не значиться», тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. Крім того, судом направлялася ухвала від 07.06.2016 р. по даній справі на адресу засновника ОСОБА_2 (87525, АДРЕСА_1), яким ухвала отримана 15.06.2016 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 06.07.2016 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

26 березня 2013 р. Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Бучацький цукровий завод» (власник колії) укладено договір № Л/ДН-2/13/540Мп про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ «Бучацький цукровий завод», відповідно до п. 1 якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до витяжної колії № 13 станції Бучач Львівської залізниці і обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який встановлено на віддалі 193 м. від скидуючої стрілки № 2. Розгорнута довжина під'їзної колії складає 2515,9 погонних метрів.

Відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівського залізниця» реорганізоване в регіональну філію «Львівська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Пунктом 2 статуту публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 735, встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту (в тому числі Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»).

Відповідно до ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних собі - підприємців та громадських формувань 29.12.2015 р. зареєстровано зміни до установчих документів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Бучацький цукровий завод», які стосуються зміни повного найменування на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фагро» та місцезнаходження: м.Запоріжжя, пр.. Леніна, 81. Таким чином, ТОВ «Фагро» є правонаступником ТОВ «Бучацький цукровий завод».

Відповідно до п. 3 договору № Л/ДН-2/13/540Мп від 26.03.2013 р. у межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку землі площею 1296 кв.м.

Згідно з п. 16 договору власник колії за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення сплачує залізниці плату за утримання смуги відведення залізниці згідно Розрахунку відшкодування витрат, затвердженого Тернопільською дирекцією залізничних перевезень і утримується станцією до 10 числа поточного місяця. Пунктом 20 договору передбачено, що одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається. Договір укладається на 5 років з 26.03.2013 р. до 23.03.2018 р. (п. 21 договору).

До договору № Л/ДН-2/13/540Мп складено калькуляції витрат на утримання 1 м.кв. смуги відведення.

Позивач надав відповідачу накопичувальні картки № 10029001 від 10.02.2015 р. на суму 362,80 грн., № 10039002 від 10.03.2015 р. на суму 220,30 грн., № 10049003 від 10.04.2015р. на суму 220,30 грн., № 04069004 від 04.06.2015 р. на суму 220,30 грн. на на суму 233,30 грн., № 01079005 від 01.07.2015 р. № 233,30 грн., № 02089006 від 02.08.2015 р., на суму 233,30 грн., № 01089007 від 01.09.2015 р. на суму 233,30 грн., № 10108009 від 10.10.2015 р. на суму 233,30 грн., № 10119009 від 10.11.2015 р. на суму 233,30 грн., № 10129010 від 10.12.2015 р. на суму 233,30 грн., № 10119001 від 10.01.2016 р. на суму 233,30 грн., № 10029002 від 10.02.2016 р. на суму 233,30 грн., № 10039003 від 10.03.2016 р. на суму 233,30 грн., № 10049004 від 10.04.2016 р., на суму 233,30 грн., № 10059005 від 10.05.2016 р. на суму 233,30 грн. Зазначені накопичувальні картки відповідачем не підписані у зв'язку із його відмовою від підпису, про що свідчать складені позивачем відповідні акти загальної форми.

У зв'язку із несплатою 4105 грн. 92 коп. за послуги по утриманню смуги відведення за період лютий 2015 р., квітень 2015 р. - травень 2016 р. договором № Л/ДН-2/13/540Мп про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 26.03.2013 р. позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 4105 грн. 92 коп. заборгованості.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору, зобов'язання з оплати послуг за утримання смуги відведення за лютий 2015 р., квітень - травень 2016 р. не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість у розмірі 4105 грн. 92 коп.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо внесення плати за утримання смуги, суму боргу не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення 4105 грн. 92 коп. заборгованості з плати за утримання смуги відведення за період лютий 2015 р., квітень 2015 р. - травень 2016 р. за договором № Л/ДН-2/13/540Мп від 26.03.2013 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 741 грн. 67 коп., нарахованої за період з 11.01.2015 р. по 11.05.2016 р., позивач обґрунтовує п. 18.1 договору № Л/ДН-2/13/540Мп від 26.03.2016 р., згідно до якого за несвоєчасну оплату належних Залізниці платежів, які передбачено даним договором, користувач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочки, за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Перевіривши розрахунок суми заявленої до стягнення пені, суд вважає вимоги про стягнення пені такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Встановивши вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем зобов'язань з внесення плати за утримання смуги відведення за договором №Л/ДН-2/13/540Мп є істотним порушенням договору, оскільки, як наслідок, позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме: на отримання залізницею відшкодування з утримання смуги відведення, та є підставою для розірвання договору № Л/ДН-2/13/540Мп про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ «Бучацький цукровий завод», укладеного сторонами у справі.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 629, 651 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір № Л/ДН-2/13/540Мп від 26.03.2013 р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ «Бучацький цукровий завод», укладений сторонами по справі.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фагро» (69002, м.Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 81, ідентифікаційний код 35869406) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 40081195) 4105 (чотири тисячі сто п'ять) грн. 92 коп. основного боргу, 741 (сімсот чотириста одна) грн.. 67 коп. пені, 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 15 липня 2016 року.

Суддя І.А. Попова