Рішення

від 18.07.2016 по справі 913/736/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 липня 2016 року Справа № 913/736/16

Провадження №3пд/913/736/16

За позовом заступника прокурора Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний навчальний заклад «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.

у засіданні брали участь:

від заявника - ОСОБА_3, прокурор відділу прокуратури Харківської області за посвідченням № 013758 від 06.12.2012;

від позивача - представник не прибув ;від відповідача - представник не прибув ;

від третьої особи - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: заступник прокурора Луганської області (далі - заявник) звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області (далі - позивач) з позовною заявою до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) з вимогами:

- Визнати недійсним договір оренди № 002569/09 від 05.05.2006, укладений між позивачем та відповідачем, угоду №1 від 23.03.2007, договір №2 від 01.02.2012, №3 від 23.03.2015 та №4 від 17.03.2016, якими внесені зміни до нього, припинити зобов'язання за ним на майбутнє;

- Зобов'язати ФОП ОСОБА_2 (ін.н. НОМЕР_1) звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 165,25 м 2 , вартістю 61 978,66 грн, розміщене на першому поверсі двоповерхової будівлі учбового корпусу ліцею (інв. № 10310002) за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 12 та повернути їх регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області.

В обґрунтування позовних вимог, заявник зазначив, що договір укладений з порушенням вимог Законів України "Про оренду державного та комунального майна", "Про освіту", "Про приватизацію державного майна".

Представник заявника у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач явку свого повноважного представника у засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1 у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Згідно з приписами пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалою суду від 22.06.2016 до участі в справі залучено третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний навчальний заклад «Сєвєродонецькій професійний будівельний ліцей» (далі - третя особа).

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відзивом №356 від 01.07.2016 третя особа просить суд розгляд справи проводити за відсутністю представника третьої особи. Вирішення питання щодо задоволення позовних вимог віднести на розсуд господарського суду Луганської області.

У зв'язку з викладеним, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника заявника, суд встановив такі фактичні обставини.

05.05.2006 між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області (далі - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендар) було укладено договір №002569/09 про оренду нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 272,75 кв.м., розташовані на першому поверсі двоповерхової будівлі учбового корпусу ліцею, що знаходиться на балансі Сєвєродонецького професійного будівельного ліцею та розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 12. Вартість приміщень відповідно з оцінкою складає 68791,00 грн. станом на 31.12.2005.

Згідно п. 2.1 договору вказане приміщення орендодавець передає: 64,65 кв.м. - під розміщення торгівлі продовольчими товарами (крім товарів подакцизної групи) (молочні продукти); 81,4 кв.м. - під складські приміщення; 126,7 кв.м. - під провадження виробничої діяльності (ремонт обладнання).

Строк дії договору визначений в п.11.1 з 05.05.2006 по 05.04.2007.

Майно відповідачу було передано позивачем 05.05.2006 за актом приймання-передачі майна до Договору (а.с.19).

Угодою № 1 від 23.03.2007 до договору оренди №002569/09 були внесені зміни щодо розміру орендної плати за користування приміщенням (а.с. 20).

Договором №2 від 01.02.2012 про внесення змін до договору оренди були внесені такі зміни:

- п. 1.1 викладено в новій редакції «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 272,8 м 2 на першому поверсі двоповерхової будівлі учбового корпусу ліцею (інв. №10310002), що перебуває на балансі Сєвєродонецького професійного будівельного ліцею та розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 12.

- вказане приміщення орендодавець передає: 64,65 кв.м. - під розміщення торгівлі продовольчими товарами без підакцизної групи; 81,4 кв.м. - під розміщення складу; 126,7 кв.м. - під провадження виробничої діяльності (ремонт обладнання) (а.с. 21).

Договором №3 від 23.03.2015 про внесення змін до договору оренди зменшено площу орендованого приміщення на 105,55 кв.м. Таким чином, загальна площа приміщення, що передано в оренду ФОП ОСОБА_2, склала 165,25 кв.м. (19,41 кв.м. - під розміщення офісу, 19,14 кв. м. - розміщення складу та 126,7 кв.м. - під провадження виробничої діяльності), загальна вартість майна 61 978,66 грн. (а.с. 23)

У зв'язку зі зміною площі орендованого приміщення, 23.03.2015 було укладено акт прийому-передачі приміщення площею 165,25 м 2 (а.с. 24).

Договором №4 від 17.03.2016 про внесення змін до договору оренди змінено реквізити сторін за договором (а.с. 25).

Наказом РВ ФДМУ по Луганській області №82 від 31.03.2015 термін дії договору продовжено до 02.11.2017.

До матеріалів справи заявником також надано інвентарну картку №2 обліку основних засобів в бюджетних установах.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав .

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон України №2269-XII) визначено, що орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Пунктом 1 Положення про РВ ФДМ, затвердженого Головою Фонду Державного майна України від 16.07.2012 (далі - Положення), визначено, що РВ ФДМ є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до п.5.3 Положення визначено, що РВ ФДМ виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності.

Відповідно до інвентарної картки №2 обліку основних засобів в бюджетних установах, будівля розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 12 зазначена як учбовий корпус, обліковується в Державному навчальному закладі «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей» як основний засіб з інвентарним № 10310002, введений в експлуатацію в 1966 році.

Згідно з п. 1.1 Статуту Державного навчального закладу «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей» (далі - Статут), Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, який входить до системи освіти і забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей і стану здоров'я, з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках.

Відповідно до п. 6.9 Статуту об'єкти права власності: навчально-виробничі, культурно-освітні, оздоровчі, комунікації, обладнання, засоби навчання та інше майно ліцею - є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки України за ліцеєм і перебуває у користуванні ліцею.

Згідно ст. 29 Закону України "Про освіту" (далі - Закон України № 1060 - XII) визначено, що структура освіти включає дошкільну, загальну середню, позашкільну, професійно-технічну, вищу та післядипломні освіти.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закон України № 1060 - XII навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Таким чином, Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей є державним навчальним закладом та перебуває у державній власності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 759 ЦК України, ч. 3 ст. 760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Зокрема, такі особливості встановлені Законом України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , згідно з ч. 2 ст. 4 якого (в редакції на момент укладення Договору) не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України В«Про приватизацію державного майнаВ» . Згідно з положеннями вказаної норми приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства; загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Відповідно до ст. 61 Закону України В«Про освітуВ» у ч.ч. 1, 4 передбачає, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Згідно ч. 5 ст. 63 Закону України В«Про освітуВ» , об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням .

Крім того, постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 за №63 затверджені Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, які поширюються на загальноосвітні навчальні заклади I, I - II, I - III ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, що проектуються, будуються, реконструюються та ті, що існують, незалежно від типу, форми власності і підпорядкування.

Згідно пункту 3.19 вказаних ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом , не дозволяється .

Навчально-виховний процес визначений у пункті 1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 за №563, як система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового , професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика , робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Як вбачається з пункту 1.2. Договору, майно передається в оренду з метою здійснення комерційної діяльності: 19,41 кв.м. - під розміщення офісу, 19,14 кв. м. - розміщення складу та 126,7 кв.м. - під провадження виробничої діяльності.

Судом встановлено, що орендар, відповідач у справі, використовував орендоване приміщення суто в цілях своєї підприємницької діяльності, яка не пов'язана з навчально - виховним процесом та не з метою надання освітніх послуг.

Верховний Суд України у постанові від 27.05.2015 у справі № 925/1800/13 зазначив, що метою оренди приміщення в навчальному закладі є його використання за призначенням, пов'язаним з навчально - виховним процесом.

З огляду на викладені вище положення діючого законодавства, суд дійшов висновку, що відповідне приміщення Державного навчального закладу «Сєвєродонецькій професійний будівельний ліцей», що є об'єктом оренди за Договором, може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

У відповідності з ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, Договір оренди №002569/09 від 05.05.2006 підлягає визнанню судом недійсним, як такий, що вчинений з порушенням вимог закону.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому на підставі ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, господарський суд визнає недійсним з моменту укладання Договір оренди №002569/09 від 05.05.2006.

Відповідно до ч.3 ст. 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання визнано недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Пунктом 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» від 29.05.2013 №11 визначено, що частиною 3 статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє.

Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до статті 216 ЦК України та частини другої статті 208 ГК України. Разом з тим якщо за правочином, визнаним недійсним, права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, то наслідки у вигляді реституції застосовані бути не можуть, але згідно з частиною другою статті 236 ЦК України можливість настання таких прав та обов'язків у майбутньому припиняються.

З огляду на зазначене, вимогу про припинення зобов'язання за договором №002569/09 від 05.05.2006 про оренду нерухомого майна на майбутнє, слід задовольнити.

З огляду на задоволення вимог щодо визнання недійсним Договору, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог і в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 165,25 м 2 , вартістю 61 978,66 грн, розміщене на першому поверсі двоповерхової будівлі учбового корпусу ліцею (інв. № 10310002) за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 12 та повернути їх регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати прокуратури зі сплати судового збору в сумі 2756 грн 00 коп. слід покласти на позивача та відповідача в рівних частинах, оскільки вони не дотримались вищенаведених норм діючого законодавства при укладанні договору оренди державного майна №002569/09 від 05.05.2006.

Враховуючи те, що судовий збір сплачено прокуратурою Луганської області, судовий збір слід стягнути на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди № 002569/09 від 05.05.2006, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, угоду №1 від 23.03.2007, договір №2 від 01.02.2012, №3 від 23.03.2015 та №4 від 17.03.2016, якими внесені зміни до нього, припинити зобов'язання за ним на майбутнє.

3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 код НОМЕР_1,звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 165,25 м 2 , вартістю 61 978,66 грн, розміщене на першому поверсі двоповерхової будівлі учбового корпусу ліцею (інв. № 10310002) за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 12 та повернути їх регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області, 93404, м. Сєвєродонецьк Луганської області, бульвар Дружби Народів, буд. 32А, ідентифікаційний код 13398493, на користь прокуратури Луганської області, на розрахунковий рахунок № 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800, витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн 00 коп., видати наказ прокуратурі після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 код НОМЕР_1, на користь прокуратури Луганської області, на розрахунковий рахунок № 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800, витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн 00 коп., видати наказ прокуратурі після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 19.07.2016.

Суддя А.В. Секірський