Рішення

від 11.07.2016 по справі 922/1615/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2016 р.Справа № 922/1615/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків до Управління агропромислового розвитку Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Шевченкове про стягнення коштів в розмірі 14 764,99 грн. за участю :

Представник позивача - ОСОБА_1 довіреність №5498 від 30.12.2015 року;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Управління агропромислового розвитку Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення основної заборгованості у розмірі 9834,78 грн., інфляційних втрат у розмірі 4526,85 грн. та 3% річних у розмірі 403,36 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором №09П-БФ738-20104 на постачання природного газу за регульованим тарифом (установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) від 31 січня 2014 року.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/1615/16 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 червня 2016 року.

Ухвалою суду від 29.06.2016 року розгляд справи було відкладено на 11 липня 2016 року.

11 липня 2016 року до суду надійшли письмові пояснення пояснення ПАТ "Харківгаз" (вх. №22645), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача, який брав участь в призначеному судовому засіданні, підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, додаткових заяв, клопотань та документів в обгрунтування своєї правової позиції не надав.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

31 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (як постачальником) та Управлінням агропромислового розвитку Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (як покупцем) було укладено Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) № 09П-БФ738-2014 (далі - Договір; арк. с. 11-17).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник взяв на себе зобов'язання протягом 2014 року постачати споживачу природний газ в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобовязався оплатити постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 2.6. Договору, послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

Пунктом 2.7. Договору встановлено, що постачальник до 05 числа, наступного за звітним місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Разом з тим, пунктом 2.8. Договору передбачено, що споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Відповідно до положень пунктів 2.8.1., 2.8.2. Договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку.

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання- передачі газу або ненадання письмової обгрунтованої відмови від підписання протягом двох робочих днів з дати одержання, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника.

За змістом п. 2.9. Договору, підставою для остаточних розрахунків між Сторонами є ОСОБА_1 приймання-передачі газу.

Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу і на момент укладення Договору склала 8894,00 грн., в т.ч. ПДВ (п. 4.5.2. Договору).

Відповідно до п. 4.6. Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Додатком № 2 до Договору (а. с. 19) сторони узгодили обсяги постачання природного газу на 2014 рік.

Як зазначається позивачем, в 2014 році Управлінням агропромислового розвитку Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області було підписано та повернуто на адресу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" акти приймання-передачі лише за січень та лютий 2014 року. В свою чергу, акти приймання передачі природного газу за період березень-грудень 2014 року відповідачем не повертались.

Отже, враховуючи договірні зобовязання між Сторонами, обсяги та вартість послуг постачання газу встановлювались відповідно до даних ПАТ "Харківгаз" (відповідно до п. 2.8.2. Договру).

Станом на 17.02.2014 року відповідач мав переплату за послуги з постачання природного газу в сумі 2962,10 грн.

Разом з тим, за період з лютого 2014 року по 01 листопада 2014 року відповідачем було спожито природний газ на суму 14909,34 грн., а сплачено за цей період 24234,30 грн.

Таким чином, станом на 01 листопада 2014 року відповідач мав переплату за послуги з постачання природного газу в розмірі 9324,96 грн.

Крім того, в листопаді 2014 року обсяг спожитого природного газу склав 2035 м. куб. на загальну суму 13712,32 грн.

Підписаний акт приймання-передачі газу відповідач не повернув, однак, 23 грудня 2014 року Управлінням агропромислового розвитку Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області було здійснено оплату в сумі 14425,00 грн.

Станом на 01.12.2014 року відповідач мав переплату за послуги з постачання природного газу в сумі 10037,64 грн.

В грудні 2014 року обсяг спожитого природного газу склав 2575 м. куб. на загальну суму 5872,42 грн.

Отже, станом на 01.01.2015 року заборгованість Управління агропромислового розвитку Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області перед позивачем склала 9834,78 грн., яку відповідач повинен був сплатити не пізніше 10 січня 2015 року.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що станом на 01.01.2015 року його заборгованість перед ПАТ "Харківгаз" дійсно склала 9834,78 грн., однак, її несплата мала місце у звязку з відсутністю державного фінансування та заборгованості орендарів за Договорами про відшкодування витрат на оплату постачання та транспортування природного газу.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно ст. 32 Господарсього процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарсього процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 43 Господарсього процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 9834,78 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

При цьому, безпідставними є посилання відповідача в якості підстав для відмови в задоволенні позову на те, що несплата заборгованості мала місце в звязку з порушенням іншими особами своїх зобовязань з відшкодування витрат на оплату та транспортування природного газу перед відповідачем, оскільки, по-перше, зобовязання перед ПАТ "Харківгаз" за Договором №09П-БФ738-20104 на постачання природного газу за регульованим тарифом (установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) від 31 січня 2014 року має саме відповідач, а не інші особи (в т.ч. орендарі приміщень Управління агропромислового розвитку Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області), по-друге, за змістом ст. 218 ЦК України, не є підставами для звільнення від відповідальності за порушення зобовязань порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього інфляційні втрати в розмірі 4526,85 грн. та 3% річних у розмірі 403,36 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що в п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України" № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав позовні вимоги позивача в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарсього процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (адреса: 63601, Харківська обл., Шевченківський район, смт. Шевченкове, пров. Перемоги, 15; код ЄДРПОУ: 00733323) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1; код ЄДРПОУ: 03359500) 9834,78 грн. основного боргу за послуги з постачання природного газу, 403,36 грн. 3% річних, 4526,85 грн. інфляційних втрат, 1378 ,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

Справа №922/1615/16.