Постанова

від 18.07.2016 по справі 914/654/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2016 р. Справа №914/654/16

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Грабовський В.В.,

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача (скаржника) - ОСОБА_3

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галицьке житло», б/н від 31.05.2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2016 року (підписане 30.05.2016 року), суддя Петрашко М.М.

у справі №914/654/16

за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галицьке житло», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галжитлобуд», м. Львів

про стягнення 616283,80 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.05.2016 року по справі №914/654/16 позов керівника Львівської місцевої прокуратури №2, заявлений в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено повністю: присуджено до стягнення з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галицьке житло» на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради 616283,80 грн. заборгованості за договором про пайову участь №51 від 20.02.2014 року.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором про пайову участь №51 від 20.02.2014 року по сплаті частини пайового внеску підставна, обґрунтована та така, що підлягає стягненню з відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галицьке житло» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2016 року по справі №914/654/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду спору, чим позбавив останнього взяти участь в судовому засіданні та вирішив спір без участі представника відповідача. Поряд з тим, вказує, що ТзОВ «Галицьке житло» є неналежним відповідачем, зважаючи на укладений з ТзОВ «Галжитлобуд» договір комісії від 23.10.2013 року, відтак, вважає, що саме останнє є належним відповідачем, оскільки несе відповідальність за договором про пайову участь №51 від 20.02.2014 року. Крім того, зазначає про ненадання судом належної оцінки клопотанню третьої особи, в якому остання наголошувала на те, що триває процес погодження з міською радою питання щодо зарахування проведеного ТзОВ «Галжитлобуд» ремонту вулиці Уляни Кравченко у місті Львові в рахунок погашення заборгованості за договором про пайову участь, посилаючись при цьому на лист Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 10 липня 2014 року. З урахуванням наведеного, апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини справи та винесено невмотивоване рішення.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2016 року по справі №914/654/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (арк. справи 113).

Оскільки явка представника третьої особи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, в тому числі і скаржника, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2014 року між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галицьке житло» (в тексті договору - замовник) укладено договір про пайову участь №51, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 замовник зобов'язався здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором.

Адреса і вид об'єкта містобудування, будівництво якого здійснює замовник: м. Львів, вул. У.Кравченко, 8 (Франківський район). (п.1.2 Договору).

Згідно з п.2.2 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №104 від 09 квітня 2015 року) замовник зобов'язався сплатити до міського бюджету м. Львова кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1166283,80 грн. в наступному порядку: 50000 грн. - по 30 березня 2015 року; 500000 грн. - по 08 квітня 2015 року та 616283,80 грн. - по 31 грудня 2015 року.

Відповідно до розділу 3 Договору його сторони несуть відповідальність за виконання взятих на себе за цим договором зобов'язань у порядку та на умовах, встановлених чинних законодавством України.

Від імені замовника - ТзОВ «Галицьке житло» договір про пайову участь підписано повіреною особою замовника - ТзОВ «Галжитлобуд» (за довіреністю від 24.10.2013 року за реєстровим №4278).

На виконання договору про пайову участь №51 від 20.02.2014 року, ТзОВ «Галжитлобуд» (за зобов'язаннями ТзОВ «Галицьке житло») сплатило до міського бюджету м. Львова 550000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №61 від 31 березня 2015 року на суму 50000 грн. та №62 від 08 квітня 2015 року на суму 500000 грн., копії яких знаходяться у матеріалах справи. Зазначене сторонами не заперечується.

З огляду на наведене, у відповідача залишилась заборгованість щодо сплати до місцевого бюджету м. Львова третьої частини пайового внеску, в розмірі 616283,80 грн., яку замовник зобов'язувався сплатити по 31 грудня 2015 року, однак, передбаченого договором обов'язку так і не виконав.

У зв'язку з наведеним вище, керівник Львівської місцевої прокуратури №2 звернувся до господарського суду з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галицьке житло»; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галжитлобуд» про стягнення 616283,80 грн. - заборгованості за договором про пайову участь №51 від 20.02.2014 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч.3 ст.40 вказаного Закону).

Відповідно до ч.5 ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п.2.2 укладеного між сторонами Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №104 від 09 квітня 2015 року) замовник зобов'язувався сплатити до міського бюджету м. Львова кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, зокрема, в сумі 616283,80 грн. - по 31 грудня 2015 року.

В силу положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Відтак, враховуючи невиконання відповідачем п.2.2 Договору (з урахуванням наступних змін), заборгованість останнього щодо сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури міста Львова складає 616283,80 грн.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази сплати вказаної заборгованості самим замовником - ТзОВ «Галицьке житло» чи третьою особою - ТзОВ «Галжитлобуд».

Поряд з тим, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на те, що він є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки договір про пайову участь №51 від 20 лютого 2014 року укладено ТзОВ «Галжитлобуд» в інтересах ТзОВ «Галицьке житло», а замовником будівництва, який відповідно до умов договору зобов'язувався сплатити пайовий внесок, є саме ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галицьке житло».

У відповідності до положень ч.ч.2, 3 ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язок щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту покладається саме на замовника будівництва, яким в даному випадку є ТзОВ «Галицьке житло».

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ТзОВ «Галицьке житло» є належним відповідачем у даній справі.

Слід зазначити, що зважаючи на укладений між відповідачем та третьою особою договір комісії від 23.10.2013 року, позивач вправі звернутись з позовом про стягнення коштів за договором про пайову участь і до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галжитлобуд» (комісіонер), однак, факт укладення такого договору (комісії) не звільняє від обов'язку самого комітента (замовника за договором про пайову участь - ТзОВ «Галицьке житло») щодо сплати до місцевого бюджету м. Львова пайового внеску.

Також безпідставними є посилання скаржника на зменшення розміру пайової участі шляхом зарахування проведеного ТзОВ «Галжитлобуд» ремонту вулиці Уляни Кравченко у місті Львові в рахунок погашення заборгованості за договором про пайову участь. З приводу наведеного, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.5 ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідно до ч.5 ст.30 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.

Поряд з тим, згідно з п.7 Прикінцевих положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (розділ V) будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

З огляду на наведене, безпідставними є посилання апелянта на лист Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (вих.№35-вих-1915 від 10 липня 2014 року), адресований директору ТзОВ «Галжитлобуд», яке не є замовником будівництва, щодо можливості проведення ним робіт з капітального ремонту вулиці У. Кравченко у м. Львові.

Додатково слід зазначити, що будь-які рішення Львівської міської ради щодо зменшення замовнику розміру пайової участі за договором №51 від 20.02.2014 року у матеріалах справи відсутні. Так само не містять матеріали справи і будь яких додаткових угод про внесення змін до вказаного договору в частині суми пайового внеску, відтак, вказаний договір підлягає виконанню замовником будівництва, який зобов'язаний сплатити пайовий внесок у розвиток інфраструктури міста Львова.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Скаржником протилежного не доведено.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає позовні вимоги підставними та обґрунтованими, а висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 616283,80 грн. - вірним.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Щодо доводів апелянта про прийняття рішення без участі його представника та відхилення судом клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору, колегія суддів зазначає, що розгляд даної справи судом неодноразово відкладався, при цьому, також на підставі ст.69 ГПК України, продовжувався строк розгляду спору, а представник відповідача (ОСОБА_3О.) двічі був присутній у судових засіданнях - 19 квітня 2016 року та 17 травня 2016 року, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань (арк. арк. справи 54, 64), відтак, у останнього була можливість надати суду свої заперечення на позов та подати відповідні докази на підтвердження обставин, на які він посилався.

Стосовно посилань скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з незадоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи в межах строків, передбачених ст. 69 ГПК України, та розглядом справи по суті, суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Разом з тим, судова колегія зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегією суддів встановлено, що поштова кореспонденція направлялась судом першої інстанції на юридичну адресу відповідача - м. Львів, вул. Городоцька, 174. Таку ж адресу зазначено апелянтом і у апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене вище, рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2016 року по справі №914/654/16 прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2016 року по справі №914/654/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Галицьке житло» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/654/16 повернути до Господарського суду Львівської області .

Повну постанову складено 19.07.2016 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_5