Постанова

від 16.12.2015 по справі 804/15249/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 р. Справа № 804/15249/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Ностальгия» до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Ностальгия» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, в якому просить суд скасувати рішення №45 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в розмірі 16811,36 грн. та рішення №46 Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в розмірі 12998,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що належно, своєчасно та в повному обсязі сплатив страхові внески в розмірі 16811,36 грн. на розрахунковий рахунок пенсійного фонду, що підтверджується виписками по рахунку №26009010065001 від 18.06.2009 р., 17.07.2009 р., 18.08.2009 р. Крім того, позивач звертає увагу, що відповідач застосував штрафні санкції на підставі норми закону, яка втратила чинність на момент прийняття оскаржуваних рішень, а тому просив суд задовольнити позовну заяву.

Відповідач надав до суду заперечення в яких не погоджується з доводами позовної заяви, зазначивши, що Управлінням було правомірно винесено оскаржувані рішення, оскільки відповідно до п.7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 р., стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні посилаючись на подані до суду заперечення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Ностальгия» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.08.2008 р. та перебувало на обліку в УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.

На підставі заяви ТОВ «Торговий дом «Ностальгия» вх..№03886/33 від 24.06.2015р., посадовими особами Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська 30.06.2015р. проведена позапланова перевірка, за результатами якої складено ОСОБА_2 №16 від 30.06.2015р. про результати позапланової перевірки ТОВ «Торговий дом «Ностальгия», код ЄДРПОУ 36093901, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 22.08.2008 р. до 30.06.2015р.

31 липня 2015р. відповідачем проведена позапланова перевірка позивача, за результатами якої складено ОСОБА_2 №25 від 31.07.2015р. про результати позапланової перевірки ТОВ «Торговий дом «Ностальгия», код ЄДРПОУ 36093901, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 22.08.2008 р. до 30.06.2015р.

Згідно висновків вказаного ОСОБА_2, перевіркою повноти відображення у звітності сум фактичних витрат на оплату праці, повноти відображення у звітності сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, (п.2.1, 2.2 перевірки) встановлено порушення ст. 17, ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: 15 найманим особам у травні-червні 2009 року та 1 особі - директору - у липні 2009 року нараховувалась заробітна плата щомісячно, але «Звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України» за період з травня 2009 року по липень 2009 року не надані, що призвело до заниження сум заробітної плати застрахованих осіб, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру, на загальну суму 12998,09 грн.

Перевіркою правильності нарахування та сплати страхових внесків (п.2.3 перевірки) встановлено порушення вимог ст. 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: у зв'язку із неподанням «Звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України» за період з травня 2009 року по липень 2009 року, відсутні за відповідний період нараховані страхові внески в розмірі 33,2% на суму 4315,37 грн. та утримані внески із зарплати в розмірі 2,0% на суму 259,96 грн.

ТОВ «Торговий дом «Ностальгия» було сплачено страхові внески в розмірі 16811,36 грн. на розрахунковий рахунок пенсійного фонду, що підтверджується виписками по рахунку №26009010065001 від 18.06.2009 р., 17.07.2009 р. та 18.08.2009 р.

Згідно рішення №45 від 31.07.2015 р., відповідачем на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, вирішено застосувати до ТОВ «Торговий дом «Ностальгия» фінансову санкцію в сумі 16811,36 грн.

Рішенням №46 від 31.07.2015 р., відповідачем на підставі п.3 ч.9 ст.106 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, застосовано фінансові санкції в розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати - 12998,09 грн.

Окрім цього, за результатами перевірки відповідачем приймались також рішення №43, №44 та №47 про застосування до позивача фінансових санкцій.

Не погодившись з даними рішеннями відповідача, ТОВ «Торговий дом «Ностальгия» скаргою №2 від 12.08.2015 р. оскаржило прийняті рішення до управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

31.08.2015 р. управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення №23410/07/30 про результати розгляду скарги, відповідно до якого, скарга позивача була задоволена частково, а саме: рішення управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська №43, №44 та №47 - скасовано, а рішення №45 та №46 - залишено без змін.

Не погодившись з даним рішенням №23410/07/30 від 31.08.2015 р. управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду скарги, позивач оскаржив його до управління Пенсійного фонду України, за результатами розгляду скарги, управління Пенсійного фонду України рішенням №44749/07-10 від 09.10.2015 р. скаргу залишило без задоволення, а рішення управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська від 31.07.2015 р. №45 та №46 - без змін.

Спірні правовідносини, які виникли у сторін за даним адміністративним позовом стосуються порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а також притягнення страхувальників до відповідальності у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України за N 21-1 від 19.12.2003р. (у відповідній редакції), а також розділом 8 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 2464-VI.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09.07.2003р. (у редакції до 01.01.2011р.) надано визначення поняття «страхові внески», згідно із яким - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV).

Питання відповідальності страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб врегульовано ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV (у редакції до 01.01.2011р.).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2 ст. 106 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» N 1058-IV).

Положення ч. 9 ст. 106 Закону України В« Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» N 1058-IV визначали підстави застосування Пенсійним фондом фінансових санкцій до страхувальників, зокрема у таких випадках:

3) за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу);

4) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

У відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також з метою визначення процедури реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах тощо була розроблена та затверджена постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003р. - Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 р. за № 64/8663; далі- Інструкція №21-1).

Страхові внески, які підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов'язання щодо взяття на облік як платника страхових внесків до дня його реєстрації в органах Пенсійного фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до вимог цієї Інструкції за весь зазначений період. (п. 5.8 Інструкції №21-1).

Відповідно до п. 8.1 Інструкції №21-1, стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

У відповідності до п. 9.1 Інструкції №21-1, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Згідно із приписами п.п. 9.3.2 п. 9.3 Інструкції №21-1, фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, зокрема - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Пунктом 9.6 Інструкції №21-1 передбачено, що суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

При цьому згідно із п. 9.7 Інструкції №21-1, оскарження рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення штрафу пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою. У разі винесення судом або вищим органом Пенсійного фонду рішення на користь Пенсійного фонду строки сплати штрафу поновлюються з моменту їх припинення.

Суми фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків, стягуються в тому самому порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Строки давності щодо стягнення штрафів не застосовуються (п. 9.10, п. 9.11 Інструкції №21-1).

Водночас, слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 7 Розділу 8 В«Прикінцеві та Перехідні положенняВ» Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» N 2464-VI від 08.07.2010р., стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем своєчасно та в повному обсязі було сплачено страхові внески в розмірі 16811,36 грн. на розрахунковий рахунок пенсійного фонду, що підтверджується виписками по рахунку №26009010065001 від 18.06.2009 р., 17.07.2009 р. та 18.08.2009 р.

Крім того, своєчасність сплати позивачем страхових внесків не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні, проте останній зазначив, що не були здані звіти.

Також, суд не приймає до уваги посилання органу Пенсійного фонду на норми ч.7 розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. виходячи з наступного.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що підставою для їх винесення є п.п.3,4 ч. 9 ст. 106 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .

Зазначена норма втратила чинність 01.01.2011р. у зв'язку з прийняттям Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» (у відповідності до п.п. В«йВ» п. 12 ч. 11 розділу VIII В«Прикінцеві та Перехідні положенняВ» Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» N 2464-VI від 08.07.2010р. частину першу - дев'яту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - виключено).

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI, що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, норми ч.7 розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не можуть бути застосовані до позивача у спірних правовідносинах, оскільки, заборгованості зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків у позивача не було, останнім своєчасно та в повному обсязі було сплачено страхові внески.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що управління ПФУ протиправно винесло рішення про застосування фінансових санкцій за неналежне подання звітності до органів ПФУ за три місяці 2009 на підставі пункту 3, 4 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом № 2464-VI і не діяла на дату прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, є протиправним прийняття відповідачем рішень про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 106 Закону №1058-IV, після набрання чинності Законом №2464-VI.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20.11.2012р. по справі №21-367а12.

При цьому ч.2 ст.161 КАС України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з викладеного, у відповідача не було підстав для застосування фінансових санкцій за необчислення, не сплачення та приховування (заниження) страхових внесків, а томі позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Ностальгия» до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати: рішення №45 від 31.07.2015р. Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в розмірі 16811,36 грн. та рішення №46 від 31.07.2015р. Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в розмірі 12998,09 грн.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1