Постанова

від 20.07.2016 по справі 826/3657/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2016 року № 826/3657/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2015 № 41126552207, № 41026552207

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2015 №41126552207, №41026552207.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки, оскільки службових осіб відповідача не було допущено до проведення перевірки.

Також позивач посилався на те, що у період з 01.01.2011 по 31.12.2014, мав фінансово - господарські відносини з ТОВ "Гєніус", які за твердженням позивача, мали реальний характер, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті № 213/26-55-22-07/34691924 від 22.07.2015. Також відповідач зазначив про те, що перевірку позивача було призначено та проведено у відповідності до вимог Податкового кодексу.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 41, частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось та суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

12.02.2015 слідчим з ОВС першого відділу КР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві капітаном податкової міліції Третяк В.Б., за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013110000000265 від 16.10.2013 прийнято постанову про призначення податкової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Гєніус" з 01.01.2011 по 31.12.2014.

08.07.2015 начальником Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві видано наказ № 1441 від 08.07.2015 "Про проведення документальної позапланової перевірки", яким на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку з надходженням постанови слідчого з ОВС першого відділу КР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві капітаном податкової міліції Третяк В.Б. від 12..02.2012 наказано забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" з питань правильності нарахування та сплати до бюджету України податків по взаємовідносинам з ТОВ "Гєніус" за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

09.07.2016 посадовими особами відповідача здійснено вихід за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" та вручено головному бухгалтеру підприємства копію наказу № 1441 від 08.07.2015 та запит "Про надання документів та завірених копій".

Головний бухгалтер позивача відмовила посадовим особам відповідача у допуску до перевірки та склала акт про відмову у допущенні до перевірки.

10.07.2015 цінним листом з повідомлення про вручення Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" направлено на адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повідомлення про те, що 09.07.2015 підприємством на підставі пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України відмовлено у допуску службових осіб до перевірки.

14.07.2015 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" запит № 10348/10/26-55-22-07 "Про надання документів та завірених копій".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" надано до Державної податкової інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві листом № 20/07 від 20.07.2015 відповідь на зазначений запит в якій вказано про відсутність підстав для надання документів з огляду на оскарження наказу № 1441 від 08.07.2015 та недопуск службових осіб податкового органу до проведення перевірки.

22.07.2015 відповідачем складено акт № 213/26-55-22-07/34691924 від 22.07.2015 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" (податковий номер 34691924) з питань правильності нарахування та сплати до бюджету України податків по взаємовідносинам з ТОВ "Гєніус" (ПН 38361793), за період з 01.01.2011 по 31.12.2014".

20.08.2015 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення № 41126552207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 921754,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 184351,00 грн., та № 41026552207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 875666,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 175133,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 41126552207 від 20.08.2015 та №41026552207 від 20.08.2015 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у випадку, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з пунктами 81.2 та 81.3 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 94.1 та підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, у випадку, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Отже, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за умови дотримання положень пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та у випадку допущення платником податків відповідних посадових осіб до її проведення. У разі відмови платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та за наявності законних підстав для проведення такої перевірки у податкового органу виникає право на накладення адміністративного арешту на майно платника податків, який відповідно до п.94.1 та пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України є способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Таким чином, імперативними положеннями Податкового кодексу України чітко визначено дії податкового органу, які останній має право вчинити при протиправному, на його думку, недопущенні на перевірку.

При цьому, положеннями чинного законодавства право платника податків на не допуск до проведення перевірки не обумовлено фактом отримання документів, передбачених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (копія наказу, направлення на перевірку), а отже платник податків може відмовити у допуску до перевірки, як до отримання відповідних документів, так і після їх отримання, однак до початку фактичного проведення перевірки. Нормами Податкового кодексу України факт отримання платником податків наказу на проведення перевірки не визначено обставиною, яка зумовлює у останнього обов'язок щодо допущення посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі № 826/10407/16.

Позивачем було відмовлено посадовим особам відповідача у допуску їх до проведення перевірки на підставі наказу № 1441 від 08.07.2015.04.2015, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями складено головним бухгалтером позивача акта про відмову у допуску до перевірки від 09.07.2015, повідомлення про недопущення до перевірки № 09/07 від 09.07.2015, листа № 20/07 від 20.07.2015.

Таким чином, відповідачем в порушення вимог статті 81 Податкового кодексу України за наявності факту відмови позивача у допуску його посадових осіб до проведення перевірки не було складено акт, який би засвідчував факт відповідної відмови та приступив до проведення перевірки за результатами якої складено акт № 213/26-55-22-07/34691924 від 22.07.2015.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи, у той час, як при проведенні перевірки позивача за результатами якої складено акт № 213/26-55-22-07/34691924 від 22.07.2015 відповідачем дослідження первинних документів позивача не здійснювалось.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкові повідомлення - рішення № 41126552207 від 20.08.2015, № 41026552207 від 20.08.2015 були винесені відповідачем на підставі акту № 213/26-55-22-07/34691924 від 22.07.2015, а отже, правовою підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання став факт виявлення за результатами зазначеної перевірки даних, що свідчать про заниження позивачем податкових зобов'язань.

З огляду на викладене враховуючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та сплати до бюджету України податків по взаємовідносинам з ТОВ "Гєніус" за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 за результатами якої було складено акт на підставі якого було винесено податкові повідомлення - рішення № 41126552207 від 20.08.2015, № 41026552207 від 20.08.2015, то були відсутні і правові підстави для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання та винесення відповідного податкового повідомлення - рішення.

При цьому суд звертає увагу на те, що оскільки податковим органом при проведенні перевірки за результатами якої складено акту № 213/26-55-22-07/34691924 від 22.07.2015 не було здійснено дослідження первинної документації позивача у зв'язку з відмовою у її наданні через недопущення посадових осіб відповідача до її проведення, у суду відсутні правові підстави для надання оцінки такій документації в рамках даної адміністративної справи, оскільки, у даному випадку, у разі надання правової оцінки первинній документації позивача, суд фактично перебере на себе функції відповідача.

З огляду на зазначене, враховуючи неправомірність проведення перевірки податковим органом, а також фактичної відсутності проведення перевірки доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань, задекларованих позивачем, не дослідження первинних документів та здійснення висновків за відсутності первинних документів, які є в наявності у позивача та долучені до матеріалів справи, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань за наслідками цієї перевірки та винесення відповідних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №41126552207 від 20.08.2015, №41026552207 від 20.08.2015.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 41126552207 від 20.08.2015, № 41026552207 від 20.08.2015.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 39669867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Лаб" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 10/10, кім. 61 код ЄДРПОУ 34691924) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 26961,30 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят одна грн. 30 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов