Постанова

від 07.07.2016 по справі 804/1327/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2016 рокусправа № 804/1327/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - ОСОБА_2 (дов.від 25.09.2015 року)

відповідача: - ОСОБА_3 (дов.від 11.01.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 р. у справі № 804/1327/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

"04" березня 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованою державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України форми «Р» від 19.02.2016 р. №0000154700, яким нараховано 42 140,00 грн. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованою державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України форми «В4» від 19.02.2016 р. №0000144700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 557 543,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій ґрунтується виключно на даних інформаційних баз податкового органу, в той час як реальний характер здійснюваної позивачем господарської діяльності підтверджується належним чином оформлено первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 р. у справі № 804/1327/16 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Судом встановлено, що спірні суми податкового кредиту та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування сформовані позивачем за результатами взаємовідносин з ТОВ «С-ТРАНС», ТОВ «АЛКІО», ТОВ «ГЛАСС_АЛЬЯНС», ТОВ «АРТСТРОЙ-Д», ТОВ «МАК» АВЕСТ», ТОВ «БЛАУКАТ», ТОВ «МІРАТРАНС», ТОВ «ФІТОПРО», ТОВ «СВАП» з приводу придбання товарів та послуг. На підставі дослідження наданих сторонами документів, а також враховуючи норми податкового законодавства та практику Вищого адміністративного суду України, суд дійшов висновку, про те, що надані документи, свідчать про товарний обрив, тобто безтоварність операцій, відображених згідно податкових накладних по ланцюгу постачання, з метою надання податкової вигоди кінцевому споживачеві, а також відсутність витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбаного товару. За таких обставин, судом визнано обґрунтованими та правомірними висновки податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та витрат позивачем, й відповідно вірним визнано винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з постановою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 р. у справі № 804/1327/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не надав належну оцінку первинної документації позивача, оскільки надані документи підтверджують в повному обсягу кожний етап здійснюваних господарських операцій.

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, у період з 13.01.2016 року по 02.02.2016 року фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС проведено документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з наступними підприємствами: ТОВ «С-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 23216122) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015; ТОВ «ГЛАСС-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 32309408) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015; ТОВ «АРТСТРОЙ-Д» (код ЄДРПОУ 37005931) за період 01.02.2015 по 28.02.2015; ТОВ «АЛКІО» (код ЄДРПОУ 37415580) за період з 01.01.2015 по 30.04.2015; ТОВ «БЛАУКАТ» (код ЄДРПОУ 36370717) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015; ТОВ «ДЕМІКС» (код ЄДРПОУ 24438416) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015; ТОВ «ВІВА-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 33585132) за період з 01.04.2015 по 30.04.2015; ТОВ «МІРАТРАНС» (код ЄДРПОУ 37452601) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015, 01.07.2015 по 31.07.2015; ТОВ «СВАП» (код ЄДРПОУ 38891240) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015; ТОВ «ФІТОПРО» (код ЄДРПОУ 38992597)за період з 01.05.2015 по 31.05.2015; ТОВ «МАК» АВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37720347) за період з 01.12.2014 по 31.12.2014; ТОВ «ІБТ» (код ЄДРПОУ 38679874) за період з 01.06.2015 по 30.06.2015.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 09.02.2016 року № 23/28-01-47-30809384, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення вимог податкового законодавства, зокрема:

1) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, з урахуванням п.44.1 ст.44. ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит всього у сумі 557543,00 грн., що призвело до:

- завищення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за грудень 2014 року у сумі 21991,00 грн., січень 2015 року у сумі 62187,00 грн., лютий 2015 року у сумі 278635,00 грн., квітень 2015 року у сумі 26883,00 грн., липень 2015 року у сумі 51967,00 грн.;

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення) за березень 2015 року у сумі 58716,00 грн., травень 2015 року у сумі 57164,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок - 22.1 + рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду) за березень 2015 року у сумі 58716,00 грн., травень 2015 року у сумі 57164,00 грн.;

2) завищено від'ємне значення сум податку на додану вартість у сумі 421399,00 грн., яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.4 статті 200-1 цього Кодексу.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що в ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено факту здійснення поставок по ланцюгу постачання позивача з контрагентами, а саме: ТОВ «С-ТРАНС», ТОВ «АЛКІО», ТОВ «ГЛАСС_АЛЬЯНС», ТОВ «АРТСТРОЙ-Д», ТОВ «МАК» АВЕСТ», ТОВ «БЛАУКАТ», ТОВ «МІРАТРАНС», ТОВ «ФІТОПРО», ТОВ «СВАП». Крім того, контролюючим органом зазначено, що фактичне місце переміщення товару не відповідає його задекларованому придбанню. Що надані підприємством на підтвердження господарських операцій первинні документи відповідають зовнішнім формальним ознакам, однак не відображають реальний рух активів та фактичних учасників операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19.02.2016 року,а саме:

- №0000154700, яким збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42 140 грн.;

- №0000144700, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 557 543 грн.

Не погодившись з позицією податкового органу вважаючи її протиправною та такою, що порушує права та інтереси платника податків, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Відповідно до пояснень представника позивача, що підтверджено матеріалами справи, спірні суми податкового кредиту позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ «С-ТРАНС», ТОВ «АЛКІО», ТОВ «ГЛАСС_АЛЬЯНС», ТОВ «АРТСТРОЙ-Д», ТОВ «МАК» АВЕСТ», ТОВ «БЛАУКАТ», ТОВ «МІРАТРАНС», ТОВ «ФІТОПРО», ТОВ «СВАП» з приводу придбання товарів.

Так, між ТОВ «Вільногірське скло» (Покупець) та ТОВ «С-Транс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 20.03.2014 року №5/2, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (склобій). відповідно до наданих видаткових накладних позивачем придбано склобою на загальну суму 119 713,20 грн. у т.ч. ПДВ 38 870 грн., суму сплаченого податку віднесено до складу податкового кредиту за січень 2015 року.

Між ТОВ «Вільногірське скло» (Покупець) та ТОВ «Гласс-Альянс» (Постачальник) укладено договір поставки товару від 27.01.2014 року №1/14, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (селен, клінмолд, оксид церію). Відповідно до наданих видаткових накладних позивачем придбано товару на загальну суму 843 720,48 грн. у т.ч. ПДВ 224 607 грн., суму сплаченого податку віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2015 року.

Між ТОВ «Вільногірське скло» (Покупець) та ТОВ «Артстрой-Д» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 28.01.2015 року №28/01-15, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується надати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (піддони дерев'яні). Відповідно до наданих видаткових накладних позивачем придбано товару на загальну суму 987 000 грн. у т.ч. ПДВ 164 500 грн., суму сплаченого податку в розмірі 30 371 грн. віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2015 року.

Між ТОВ «Вільногірське скло» (Покупець) та ТОВ «Блаукат» (Постачальник) укладено договір поставки товару від 01.01.2014 року №14/1, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (промислове обладнання та інструмент). Відповідно до наданих видаткових накладних позивачем придбано товару на загальну суму 117 196,80 грн. у т.ч. ПДВ 19 532,80 грн., суму сплаченого податку віднесено до складу податкового кредиту за березень 2015 року.

Між, ТОВ «Фітопро» (Виконавець) та ТОВ «Вільногірське скло» (Замовник) укладено договір про надання послуг від 03.11.2014 року №ФМ-8, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виконати, а замовник прийняти та оплатити визначені умовами угоди послуги (обробки та маркування пакувального матеріалу). Згідно до наданих актів приймання виконаних робіт підприємством придбано послуг на загальну суму 43 740 грн., у т.ч. ПДВ на суму 11 664 грн., суму сплаченого податку віднесено до складу податкового кредиту за травень 2015 року.

Між, ТОВ «Міратранс» (Перевізник) та ТОВ «Вільногірське скло» (Вантажовідправник) укладено договір перевезення від 29.04.2015 року №52-15, відповідно до умов якого Перевізник зобов'язується доставити ввірений вантаж в визначений пункт призначення, а Вантажовідправник оплатити визначені умовами угоди послуги (перевезення вантажу). Згідно до наданих актів приймання виконаних робіт підприємством придбано послуг на загальну суму 434 300 грн., у т.ч. ПДВ на суму 72 383,33 грн., суму сплаченого податку у розмірі 28500 грн. віднесено до складу податкового кредиту за травень 2015 року.

ТОВ «Вільногірське скло» (Покупець) та ТОВ «МАК «Авест» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 03.01.2014 року №30114, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (склобій). відповідно до наданих видаткових накладних позивачем придбано склобою на загальну суму 131 943,20 грн. у т.ч. ПДВ 21990,53 грн., суму сплаченого податку віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2014 року.

Між, ТОВ «Союз вантажних автомобільних перевезень» (Перевізник) та ТОВ «Вільногірське скло» (Вантажовідправник) укладено договір перевезення від 01.07.2014 року №15-14, відповідно до умов якого Перевізник зобов'язується доставити ввірений вантаж в визначений пункт призначення, а Вантажовідправник оплатити визначені умовами угоди послуги (перевезення вантажу). Згідно до наданих актів приймання виконаних робіт підприємством придбано послуг на загальну суму 33 500 грн., у т.ч. ПДВ на суму 17 000 грн., суму сплаченого податку віднесено до складу податкового кредиту за травень 2015 року.

Між, ТОВ «Аліко» (Експедитор) та ТОВ «Вільногірське скло» (Замовник) укладено договір про надання послуг від 01.10.2014 року №08/14-08, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виконати, а замовник прийняти та оплатити визначені умовами угоди послуги (організація доставки вантажу). Згідно до наданих актів приймання виконаних робіт підприємством придбано послуг на загальну суму 672240 грн., у т.ч. ПДВ на суму 113 040 грн., суму сплаченого податку віднесено до складу податкового кредиту за січень 2015 року - 23 317 грн., за лютий 2015 року - 23 657 грн., за березень 2015 року - 39183 грн., за квітень 2015 року - 26 883 грн.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджено наданими до перевірки документами: договорами про надання послуг, договорами підряду, договорами поставки та купівлі-продажу, довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконання робіт (наданих послуг), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями, копіями оборотно-сальдових відомостей тощо.

Висновки щодо протиправного формування податкового кредиту зроблені податковим органом за наявності податкової інформації щодо контрагентів позивача, згідно змісту якої у контрагентів по ланцюгу постачання відсутня сплата податкового зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу проходження товару, оскільки у підприємств-постачальників позивача по ланцюгу постачання відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди підприємствам-вигодонабувачам при операціях через ланцюг підприємств «транзитерів», з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 ПК України).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Предмет доказування у справах, пов'язаних із формуванням сум податкового кредиту становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту підприємства.

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути доведеним факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та з ТОВ «С-ТРАНС», ТОВ «АЛКІО», ТОВ «ГЛАСС_АЛЬЯНС», ТОВ «АРТСТРОЙ-Д», ТОВ «МАК» АВЕСТ», ТОВ «БЛАУКАТ», ТОВ «МІРАТРАНС», ТОВ «ФІТОПРО», ТОВ «СВАП».

Проте, як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковим органом взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та зазначеними контрагентами, за наслідками яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ. Висновки про завищення позивачем податкового кредиту зроблені не з огляду на вищенаведені норми матеріального права, а з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагентів позивача, яка, на думку податкової служби, свідчить про нікчемність укладеного договору.

Між тим, зробивши висновки про нікчемність укладених правочинів податковий орган не врахував, що згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність у постачальника основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів, що на думку ДПІ, унеможливлює здійснення господарської діяльності, не є тими ознаками, які характеризують правочин нікчемним.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з ОСОБА_3 перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочинів, які укладено між позивачем та контрагентами, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та з ТОВ «С-ТРАНС», ТОВ «АЛКІО», ТОВ «ГЛАСС_АЛЬЯНС», ТОВ «АРТСТРОЙ-Д», ТОВ «МАК» АВЕСТ», ТОВ «БЛАУКАТ», ТОВ «МІРАТРАНС», ТОВ «ФІТОПРО», ТОВ «СВАП» укладено договори постачання, купвлі-продажу та договори про виконання робіт. При укладенні договорів їх сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договори укладені у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім цього, як вбачається з ОСОБА_3 перевірки, нікчемність укладених правочинів податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоди, які не спрямовані на настання реальних наслідків, що такими угодами обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в ОСОБА_3 перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст..234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказані договори визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що на момент проведення перевірки Товариство мало необхідні, належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій, а саме: вищевказані договори поставки та договори про надання послуг, додаткові угоди до зазначених угод, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, товарно-транспортні та залізничні накладні, які свідчать про транспортування товару, платіжні документи, що свідчать про оплату придбаного товару позивачем, прибуткові ордери, що свідчать про оприбуткування товару тощо.

Твердження відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, виробничих ресурсів, не підтвердженого наладженими доказами та не спростовує реальності операцій виконання робіт (надання послуг) позивачу.

В межах податкової перевірки позивача, а так само при здійсненні податкового контролю контрагентів позивача не досліджено можливість залучення трудових, технічних транспортних та інших ресурсів для здійснення операцій з надання послуг.

Відповідачем не спростовано фактичного здійснення позивачем господарських операцій, з яких сформовано спірний податковий кредит. Зауважень до податкових накладних, які в силу податкового закону є підставою для формування податкових показників, відповідачем не зазначено.

Отже, фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, та правомірне формування податкового кредиту, а тому донарахування позивачу податкових зобов'язань, штрафних санкцій є безпідставним.

Доводи суду першої інстанції щодо недоліків первинної документації, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відсутність сертифікату якості на склобій, відсутність даних щодо термообробки та фіто сертифікатів на оброблені піддони, відсутність в товарно-транспортних накладних зазначення часу розвантаження машини та інші недоліки оформлення первинної документації, не можуть беззаперечно свідчити про нереальність господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Так, відповідно до Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, повинен забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, які мають містити визначені Законом обов'язкові реквізити.

В силу п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

При цьому жодним нормативно - правовим актом не затверджено форми бланку акту надання послуг, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» - назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, незначні недоліки в заповненні актів, носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавленні юридичної сили і доказовості зазначеного первинного документа щодо наданих позивачу послуг.

В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, оскільки, як зазначалось вище, норми податкового законодавства пов'язують формування витрат та/або податкового кредиту із фактом придбання товарів чи послуг з метою використання у господарській діяльності. Таким чином, з врахуванням встановлення факту руху активів платника податків, а також зміни майнового стану позивача внаслідок здійснення спірних господарських операцій, колегія суддів вважає підтвердженим реальний характер здійснюваної господарської діяльності.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності винесення спірного рішення про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції надано невірну оцінку обставинам по справі та здійснено помилкові висновки щодо суті заявленого публічно-правового спору, що у відповідності до приписів ст.. 202 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та винесення нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 р. у справі № 804/1327/16 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 р. у справі № 804/1327/16 - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованою державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України форми «Р» від 19.02.2016 р. №0000154700, яким нараховано 42 140,00 грн. штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованою державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України форми «В4» від 19.02.2016 р. №0000144700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 557 543,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко