Ухвала

від 18.07.2016 по справі 818/536/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 р.Справа № 818/536/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 818/536/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просив визнати протиправними дії відповідача при розгляді скарги № 101 від 05.10.2015, а саме: невиконання законної вимоги - проведення перевірки без присутності ОСОБА_1 та несвоєчасне надання відповіді на скаргу № 101.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області про визнання дій протиправними - задоволено. Визнано протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, які полягали у неналежному розгляді скарги ОСОБА_1 №101 від 05.10.2015. Відшкодовано ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 59,68 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 68 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції сільського господарства в Сумській області (код ЄДРПОУ 37970263).

Позивач, не погодившись із судовим рішенням в частині відшкодування судових витрат, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року та прийняти нову постанову, якою стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 172,32 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 року №590, постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.1999 року №663, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно розрахунку судових витрат, наданого позивачем, останній вважає, що загальна сума судових витрат пов'язаних з переїздом до м. Суми складає 172 гривні 32 копійки.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року ОСОБА_1 відшкодовано судові витрати в сумі 59,68 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції сільського господарства в Сумській області.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з правомірності стягнення на користь позивача витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, з урахуванням дороги у зворотному напрямку та відсутності підстав для стягнення решти витрат, зазначених позивачем, оскільки останні не підтверджені належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із частиною першою та пунктом 2 частини третьої статті 87 КАС України, судові витрати складаються із витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Частина 3 статті 87 КАС України до судових витрат , пов'язаних з розглядом справи, включає зокрема витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Згідно із ст.91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов'язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду. При цьому, сторона, яка заявляє до відшкодування ці витрати, зобов'язана довести належними та допустимими доказами обґрунтованість цих витрат, зокрема їх розмір.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 від 27.04.2006 передбачено, що компенсація за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Встановлено, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 172 гривні 32 копійки витрат, що пов'язані із прибуттям до суду (відрив від звичайних занять, переїзд до іншого населеного пункту, добові витрати).

Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, розрахунок заявленої до відшкодування суми, наданий позивачем, досліджувався судом першої інстанції та прийнято обґрунтоване рішення щодо стягнення на користь позивача витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, з урахуванням дороги у зворотному напрямку в сумі 59,65 грн.

Разом з цим, позивач не надав належних доказів на обґрунтування витрат пов'язаних із відривом від звичайних занять за 8 годин та добових витрат.

Так, із журналу судового засідання (а.с.42) вбачається, що позивач брав участь у судовому засіданні Сумського окружного адміністративного суду 23 травня 2016 року з 11год. 00 хв. до 11 год. 53 хв..

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення на користь позивача компенсації за відрив від звичайних занять та добових витрат.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем належним чином не підтверджені понесені судові витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять, зокрема відсутня можливість встановлення загальної тривалості часу, який витрачений позивачем на здійснення переїзду з місця проживання до суду, на участь у судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не надано суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявленої вимоги в частині відшкодування витрат за відрив від звичних занять та добових витрат, стороні на користь якої постановлено рішення суду і яка не є суб'єктом владних повноважень, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 818/536/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений 20.07.2016 р.