Рішення

від 18.07.2016 по справі 908/1608/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/54/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016 Справа № 908/1608/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 22/860 від 07.12.2015 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1608/16,

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«ШиракВ» (69001, м. Запоріжжя, вул. Кронштадська, 7)

про стягнення суми,

Сутність спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«ШиракВ» 8167,31 грн. заборгованості з орендної плати за Договором № 56 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.09.2002 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1608/16, присвоєно номер провадження 34/54/16, відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області сплату судового збору до винесення рішення у справі, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.06.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений до 18.07.2016 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2002 р. Запорізьким державним інститутом удосконалення лікарів (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Ширак" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 56, що належить до державної власності (договір № 56). З боку орендаря за договором № 56 існує заборгованість з орендної плати до Державного бюджету України за жовтень 2011 - вересень 2012, яка складає 8 167,31 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, висловила пояснення в обґрунтування своєї позиції та відповіла на поставлені судом питання.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав.

Відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду від 15.06.16., направлена за адресою вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадьскийх формувань: 69001, м. Запоріжжя, вул. Кронштадська, 7, повернулась до суду з позначкою - «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

01.09.2002 р. Запорізьким державним інститутом удосконалення лікарів (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Ширак" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 56, що належить до державної власності (договір № 56).

Відповідно до п. 1.1 договору № 56, орендарю по акту прийому-передачі від 02.09.2002 р. було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 125,4 кв.м., розташоване у гуртожитку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Панфіловців, 27-а, що знаходиться на балансі орендодавця.

Згідно п. 10.1 договору № 56 він був укладений з 01.09.2002. до 31.08.2003. включно строком на 1 рік. Договір неодноразово пролонговувався. Договором про зміни № 1 від 01.09.2011. термін його дії було продовжено до 31.07.2014.

У відповідності до додаткової угоди № 10 від 14.09.2012. до договору № 56 сторони дійшли згоди розірвати договір оренди № 56 та повернути майно по акту прийому-передачі до 13.09.2012.

Пунктом 3.3 договору № 56 встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць і перераховується орендарем не пізніше 15 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті.

У відповідності до умов додаткової угоди № 1 від 10.02.2003. до договору № 56, орендна плата перераховується: 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до Державного бюджету; 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - орендодавцю на його розрахунковий рахунок.

За поясненнями позивача, збоку орендаря за договором існує заборгованість з орендної плати до Державного бюджету України за жовтень 2011 - вересень 2012, яка складає 8 167,31 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, правочин по даній справі є договором оренди.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оскільки орендоване майно є державним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» .

Згідно зі ст. 2 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною 3 ст. 18 вказаного Закону та п. 5.2 договору № 56 встановлено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Регіональне відділення здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений регіональним відділенням відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України „Про Фонд державного майна України" та п. 5.3 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, затвердженим Головою Фонду державного майна України від 19.07.2012.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати до Державного бюджету України за жовтень 2011 - вересень 2012, яка складає 8 167,31 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної оплати орендної плати виконує не належним чином.

За викладених обставин та вимог чинного законодавства, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 8 167,31 грн. згідно договору № 56 період: з жовтня 2011 - по 14 вересня 2012 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. п. 3.3.-3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7 якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення. У разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«ШиракВ» (69001, м. Запоріжжя, вул. Кронштадська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи: 23878604) в дохід Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в розмірі 8167 (вісім тисяч сто шістдесят сім) грн. 31 коп., перерахування кошти за наступними реквізитами: ОСОБА_2: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080200 Код ЄДРПОУ: 38025409 ОСОБА_2: ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015, р/р 31111093700007, стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, ідентифікаційний код юридичної особи: 20495280).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«ШиракВ» (69001, м. Запоріжжя, вул. Кронштадська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи: 23878604) в дохід Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080300, код ЄДРПОУ 34677145, банк одержувача: УДК у Запорізькій області, р/р 31110094700007, МФО 813015) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 20.07.2016 р.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.О. Науменко