Рішення

від 29.06.2016 по справі 910/8743/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016Справа №910/8743/16

За позовом Приватного акціонерного товариства В«Нова лініяВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«СДС-УкраїнаВ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 27.04.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник.

В судовому засіданні 29 червня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства В«Нова лініяВ» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«СДС-УкраїнаВ» (відповідач) про стягнення 14 807,87 грн. основного боргу, 93,31 грн. 10% річних, 361,88 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 204590 про надання маркетингових послуг від 01.03.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №910/8743/16. Розгляд справи призначено на 01.06.2016 року.

У судове засідання, призначене на 01.06.2016 року, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, відповів на запитання суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 29.06.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2015 року між Приватним акціонерним товариством «Нова лінія» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СДС-Україна» (замовник) укладено Договір № 204590 про надання маркетингових послуг (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого за завданням замовника, виконавець зобов'язується надавати замовнику маркетингові послуги стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів та послуги по стимулюванню збуту товарів відділу (направлення) « 90-будівельні матеріали» (послуги), які постачались, постачаються або плануються в майбутньому до постачання замовником через торговельну мережу виконавця, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти такі послуги та оплатити їх відповідно до умов договору.

Згідно з п. 4.1. Договору оплата здійснюється замовником щомісячно на підставі рахунків, які готуються виконавцем. Замовник зобов'язаний здійснити оплату не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання рахунку. У випадку неотримання рахунку від виконавця до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, замовник зобов'язаний особисто звернутись до виконавця з метою отримання зазначеного документу та вжити всіх заходів для здійснення повної та своєчасної оплати.

Розрахунок вартості послуг згідно договору, здійснюється наступним чином: у випадку, якщо сума реалізованого та оплаченого виконавцем товару згідно договору поставки № 204490 від 01.03.2015 року (виключно за товаром відділу (направлення) « 90-будівлеьні матеріали») за звітний місяць перевищує суму 10 000,00 грн. (з ПДВ) - 3% від загальної вартості з урахуванням ПДВ такого оплаченого товару (у т.ч. відносно яких сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав) (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що при здачі результатів виконання послуг виконавець та замовник підписують акт здачі-приймання послуг.

Відповідно до п. 6.1. Договору за порушення терміну оплати, визначеного п. 4.1. договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня та яка розраховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань, а також додатково 10% річних (від суми заборгованості) за кожен день прострочення (згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Позивачем було надано відповідачу послуги за Договором на суму 14 031,14 грн., що підтверджується рахунком на оплату № БУ-00090068 від 30.11.2015 року, актом здачі-приймання послуги (за листопад) № БУ-00086277 та на суму 2 267,24 грн., що підтверджується рахунком на оплату № БУ-00100276 від 31.12.2015 року, актом здачі-приймання послуги (за грудень) № БУ-00095659.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору № 204590 про надання маркетингових послуг від 01.03.2015 року, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 14 807,87 грн. основного боргу, 93,31 грн. 10% річних, 361,88 грн. пені.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано відповідачу послуги на 14 031,14 грн. та 2 267,24 грн., що підтверджується рахунком на оплату № БУ-00090068 від 30.11.2015 року, актом здачі-приймання послуги (за листопад) № БУ-00086277 та рахунком на оплату № БУ-00100276 від 31.12.2015 року, актом здачі-приймання послуги (за грудень) № БУ-00095659 відповідно, які направлялись на адресу відповідача.

Доказів оплати наданих послуг відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що строк оплати послуг згідно умов Договору настав, доказів оплати таких послуг станом на день розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з останнього 14 807,87 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 10% річних позивача, суд, з урахуванням умов Договору, фактичних обставин справи, дійшов висновку про правильність такого розрахунку, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 93,31 грн. 10% річних.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, з урахуванням п. 6.1. Договору, ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про правильність останнього, що зумовлює стягнення з відповідача 361,88 грн. пені.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СДС-Україна» (02140, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38556897) на користь Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, Одеське шосе, 8, ідентифікаційний код 30728887), грошові кошти: 14 807,87 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сім гривень 87 копійок) основного боргу, 93,31 грн. (дев'яносто три гривні 31 копійка) 10% річних, 361,88 грн. (триста шістдесят одна гривня 88 копійок) пені та 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 04.07.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало