Рішення

від 15.07.2016 по справі 910/11388/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2016Справа №910/11388/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ДИСК УКРАЇНА" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "ЧИТАЙ ОСОБА_1" Простягнення 270 542,48 грн.

Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - директор;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ДИСК УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИТАЙ ОСОБА_1" про стягнення 270 542,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 року порушено провадження у справі № 910/11388/16 та призначено розгляд справи на 15.07.2016 року.

11.07.2016 року представник позивача подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та в судовому засіданні 15.07.2016 року надав усні пояснення, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.07.2016 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " НОВИЙ ДИСК УКРАЇНА"(далі по тексту - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логос Транс" (далі по тексту - покупець,) був укладений договір поставки № 34 (далі по тексту договір-1) п. 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку, визначеним цим договором.

Відповідно до п.п. 1.2 та 1.3 договору-1, предметом поставки за цим договором є наступний товар: друкована продукція, аудіо-, відео продукція, інформаційні носії різних видів, у тому числі диски, канцелярські і супутні товари (далі- «товар»). Предметом даного договору також є рекламні, інформаційні, маркетингові послуги, послуги з організації збуту товару через кожну нову торговельну точку покупця й інші послуги, перелік й умови надання яких сторони узгоджують шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Згідно з п.1.4 договору-1, покупець складає замовлення постачальнику на підставі специфікацій, затверджених сторонами, в яких вказано асортимент (назва, автор, серія), кількість і ціна товарів, що поставляються за цим договором і які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 договору-1 визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до замовлень покупця силами постачальника та за його рахунок.

Відповідно до п.2.7 договору-1, постачальник зобов'язаний поставляти і передавати у власність товари з усією товаросупровідною документацією, яка вимагається відповідно за законодавством України для реалізації такого товару, а саме товарна накладна, податкова, тощо.

Згідно з п.2.9 договору-1, покупець має право повернути, а постачальник зобов'язаний прийняти від покупця товар у наступних випадках: якщо товар був повернутий кінцевим споживачем покупцю з приводу неналежної якості товару: якщо були порушені умови щодо прав власності на знаки для товарів і послуг, щодо авторських прав, патентів та ліцензій на здійснення певних видів діяльності; якщо буде виявлено, що товар не відповідає нормам санітарно-епідеміологічного законодавства України або законодавства про захист прав споживачів; якщо буде виявлено, що товар не відповідає вимогам щодо: асортименту, якості, упаковки і маркування товару; якщо виявиться, що товар не відповідає вимогам, викладеним у замовлені покупця; протягом двох місяців з моменту поставки, якщо товар не користується попитом у покупців.

Пунктом 3.1 договору-1 передбачено, що постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній. Ціна товару включає вартість упаковки та доставки.

Відповідно до п. 3.3 договору-1, розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше ніж через 40 (сорок) календарних днів з моменту продажу товару кінцевому споживачу (з правом повернення та обміну) за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків подовжується на відповідну кількість днів затримки.

Згідно з п.п. 9.1 та 9.3 договору-1, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2012 року. Якщо жодна зі сторін за місяць до дати припинення дії договору не виявила бажання його розірвати, то договір вважається продовженим ще на рік на попередніх умовах праці.

Пунктами 7.2 та 7.3 договору-1 передбачено, що зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

04.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " НОВИЙ ДИСК УКРАЇНА"(далі-кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Логос Транс"(далі-первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧИТАЙ ОСОБА_1"( далі - новий боржник) був укладений договір про переведення боргу № 04/04-2014(далі договір-2), пунктом 1 якого сторони узгодили, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із договору поставки № 34 від 04.01.2012 року(договір-1), укладеного між первісним боржником та кредитором, а саме новий боржник замінює первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище договору і приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором.

Відповідно до п. п. 2, 3 договору-2, первісний боржник переводить до нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 271 857 (двісті сімдесят одну тисячу вісімсот п'ятдесят сім) грн. 21 коп., що виник на підставі основного договору в наслідок постачання товару. Борг первісного боржника перед кредитором підтверджується актом звірки взаємних розрахунків на 10 березня 2014 року, складеного та посвідченого підписами уповноважених осіб та відбитками печаток кредитора та первісного боржника, а новий боржник погоджується та зобов'язується виконати грошове зобов'язання, визначене у цьому договорі.

Згідно до п. 7 договору-2, новий боржник зобов'язується сплатити кредитору боргу у розмірі 271 857(двісті сімдесят одну тисячу вісімсот п'ятдесят сім) грн. 21 коп., шляхом безготівково перерахування на розрахунковий рахунок кредитора зазначений в реквізитах цього договору у строк до 31 грудня 2015 року, але новий боржник має право на дострокове погашення боргу. Графік погашення боргу визначений у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2015 року (п.9 договору-2).

На виконання умов договору поставки позивач поставляв продукцію первісному боржнику, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться у матеріалах справи.

В свою чергу, первісний боржник за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 271 857,21 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом за період з 15.01.2014 р. по 10.03.2014 р., копія наявна у матеріалах справи.

У відповідності до договору про переведення боргу від 04.04.2014 року відповідач прийняв на себе зобов'язання первісного боржника, а саме зобов'язання перед позивачем щодо сплати боргу, який виник по договору поставки, у розмірі 271 857,21 грн., відповідно до графіку погашення боргу (додаток 1), копія якого наявна у матеріалах справи, в строк до 31.12.2015 року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання, щодо оплати боргу виконав частково, здійснивши оплати в загальній сумі 18 000,00 грн., у зв'язку із чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 253 857,21 грн.(копії банківських виписок із сумами оплат відповідача наявні у матеріалах справи).

Беручи вищезазначене до уваги, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 253 857,21 грн. - основного боргу, 3 588,78 грн. - 3% річних та 13 096, 49 грн. - інфляційних втрат.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 253 857,21 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 253 857,21 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних - 3 588,78 грн. та інфляційні втрати - 13 096,49 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періодів, зазначених позивачем, з урахуванням умов договорів, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИТАЙ ОСОБА_1" (місцезнаходження : 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23, оф. 109, код ЄДРПОУ 38870613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ДИСК УКРАЇНА" (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Артема, 103 А, код ЄДРПОУ 36353576) 253 857(двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 21 коп. - основного боргу, 3 588(три тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 78 коп. - 3 % річних, 13 096(тринадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 49 коп. - інфляційних втрат та 4 058(чотири тисячі п'ятдесят вісім) грн. 14 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

20.07.2016 року

Суддя Спичак О.М.