Рішення

від 18.07.2016 по справі 914/1443/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016р. Справа№ 914/1443/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Блавацької-Калінської О.М. при секретарі Кияк І.В. розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Львівської обласної організації Української республіканської партії «Собор», м.Львів

про стягнення 7 515,74 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № 502-4621/2 від 28.12.2015 р.);

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до ст. 20 ГПК України розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обовязки сторін.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» заявлено позов до Львівської обласної організації Української республіканської партії «Собор» про стягнення 7515,74 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Ухвалою суду від 01.06.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.06.2016 р.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 13.06.2016 р., 04.07.2016 р. та 14.07.2016 року.

18.07.2016 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, поясненнях наданих у судовому засіданні, просив стягнути з відповідача 7515,74 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Відповідач участі повноважного представника в судові засідання не забезпечував, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву чи доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки не повідомив.

Поштові конверти, надіслані на юридичну адресу відповідача повернуті підприємством зв'язку без вручення адресату із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

19.09.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (яке згідно рішення загальних зборів акціонерів від 14.04.2011р. перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (постачальник) та Львівською обласною організацією Українською республіканською партією «Собор» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №61329 (надалі-договір), відповідно до п.1 якого, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість за здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.2.1.2. постачальник зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням розділу 6 цього договору (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Згідно з п.п.2.2.3 договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (Розділ 2 Договору).

За умовами пункту 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Відповідно до п. 7.5. Договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи: акт про використану (передану) електричну енергію.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається згідно з умовами договору за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (п.3 Додатку №2 до Договору «Порядок розрахунків».)

Зокрема, додатком №2 передбачено, що розрахунковим періодом вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії (п.2).

В пункті 1-5 «Порядку розрахунків» (Додатку №2 до Договору) сторони погодили, що розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Розрахунковим періодом вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця та прирівнюється до календарного. Плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, зараховується на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який зазначається у договорі. Розмір коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Актів про використану електроенергію відповідач не надавав з травня 2013 року, тому показники приладів обліку були зафіксовані актами контрольного огляду від 22.05.2013 р. № 472818 (з лічильника 3476764 знято показник 34621) та №472817 -з лічильника 3481687 знято показник 62736).

Як вбачається з матеріалів справи, в листопаді 2015 року відповідач був повідомлений про закінчення терміну дії договору та припинення постачання електричної енергії (повідомлення вих.№30-03004 від 11.11.2015 р.).

У зв'язку із закінченням терміну дії договору 04.01.2016 р. позивачем складено акт №53 та №54 про закриття точки обліку відповідача за адресою: м.Львів, вул.Стефаника, 10 та знято контрольні показники лічильників. Актом № 53 від 06.01.2016 р. знято показник за лічильником №3476764 (34621 початковий - 37632 кінцевий), актом № 54 від 06.01.2016 р. за лічильником №3481687 (62736 поч. - 63917 кінц.)

На момент закриття точок обліку заборгованість відповідача склала 7515,74 грн. Позивачем, листом від 20.04.2016 року надіслано на адресу відповідача рахунок за активну енергію за квітень на суму 7515,74 грн. із зобов'язанням його оплати до 28.04.2016 року, однак відповідач суми боргу не оплатив.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, нормативними документами Кабінету Міністрів України, Міністерства палива та енергетики, а також нормативно-правові акти Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями), розділ 5 «Укладення договорів», пункт 5.1. вказують, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватись електричною енергією для власних потреб виключно на підставі договору.

19.09.2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №61329 (надалі-договір), відповідно до п.1 якого, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість за здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Положеннями ч.ч. 1,2 ст.275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «;Про електроенергетику».

Приписами ч.ч. 6,7 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно п.п. 6.1., 6.11. Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. «Про затвердження Правил користування електричною енергією» розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку із закінченням терміну дії договору 04.01.2016 р. позивачем складено акт №53 та №54 про закриття точки обліку відповідача за адресою: м.Львів, вул.Стефаника, 10 та знято контрольні показники лічильників. Актом № 53 від 06.01.2016 р. знято показник за лічильником №3476764 (34621 початковий - 37632 кінцевий), актом № 54 від 06.01.2016 р. за лічильником №3481687 (62736 поч. - 63917 кінц.) На момент закриття точок обліку заборгованість відповідача склала 7 515,74 грн. Позивачем, листом від 20.04.2016 року надіслано на адресу відповідача рахунок за активну енергію з квітень на суму 7515,74 грн. із зобов'язанням його оплати до 28.04.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок на оплату в строки, визначені додатком №2 до договору «Порядок розрахунків» відповідачем оплачений не був.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 7515,74, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Львівської обласної організації Української республіканської партії «Собор» (79000, м.Львів, вул.Стефаника, 10, код ЄДРПОУ 20772762) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДРПОУ 00131587) 7515,74 грн. боргу та 1 378,00 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

У судовому засіданні 18.07.2016 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 21.07.2016 р.

Суддя Блавацька-Калінська О. М.