Постанова

від 21.07.2016 по справі 908/130/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.07.2016 р. справа №908/130/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін від позивача: від відповідача - 1: від відповідача - 2: не з'явився; не з'явився; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кейсінг Максімус", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2016 р. у справі№ 908/130/16 (суддя Смірнов О.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кейсінг Максімус", м. Запоріжжя до відповідача - 1 відповідача - 2 Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями "Білла-Україна", м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едельвейс Україна", м. Запоріжжя про стягнення 140 569 грн. 20 коп. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кейсінг Максімус" (далі - ТОВ "ТК "Кейсінг Максімус", позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення на його користь з Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями "Білла-Україна" (далі - ПІІ "Білла-Україна", відповідач - 1) за договором поставки № 500296/14 від 01.04.2014 р. боргу в сумі 122 959 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 2 042 грн. 84 коп., пені в сумі 12 396 грн. 00 коп., інфляційних втрат в сумі 3 171 грн. 46 коп.; та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едельвейс Україна" (далі - ТОВ "ТД "Едельвейс Україна", відповідач - 2) за договором поруки б/н від 05.02.2015 р. 1 000 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.03.2016 р. у справі № 908/130/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване недоведеністю порушення договірних зобов'язань відповідачем - 1 щодо оплати поставленого товару, в тому числі, настання строку оплати за отриманий товар на підставі договору поставки № 500296/14 від 01.04.2014 р. та відсутністю договірних правовідносин між позивачем і відповідачем - 2 за вказаним договором.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 22.03.2016 р., ТОВ "ТК "Кейсінг Максімус" подало апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Скаржник стверджує, що відповідач - 1, приймаючи товар за цінами, які не відповідають узгодженим цінам у специфікації № 1 до зазначеного договору поставки, умисно сприяв настанню обставини, яка обумовила виникнення у нього права несплати отриманого від позивача товару.

Позивач вважає, що для відповідальності поручителя за договором поруки б/н від 05.02.2015 р. достатнім є порушення зобов'язання саме боржником, що і має місце у даному випадку, посилаючись при цьому на ст.ст. 553,554 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача - 1 у судові засідання не з'явився, але 06.06.2016 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив б/н від 02.06.2016 р. відповідача - 1, в якому останній проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у зазначеному відзиві, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін, а також, заявив клопотання про розгляд даної справи без участі його представника у зв'язку з представництвом інтересів підприємства в іншому судовому процесі.

Відповідач - 2 у відзиві на апеляційну скаргу б/н, б/д просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Крім того, відповідач - 2 у запереченнях проти апеляційної скарги б/н, б/д просив розглянути дану справу без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Судова колегія враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Частиною 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Ухвалою про порушення апеляційного провадження від 18.05.2016 р. та ухвалами про відкладення розгляду справи № 908/130/16 від 06.06.2016 р., від 04.07.2016 р. не визнавалась обов'язковою явка представників сторін у судове засідання та сторони були попереджені, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами в справі.

За таких обставин клопотання відповідача - 1 та клопотання відповідача - 2 про розгляд даної справи без участі їх представників судовою колегією задоволено.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 01 квітня 2014 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем - 1, як покупцем, був укладений договір поставки № 500296/14 (далі - договір поставки) з додатками, які є його невід'ємною частиною.

Умовами п. 1.2. договору поставки визначено, що постачальник зобов'язується відповідно до замовлень покупця передавати у власність (постачати) покупцю, а покупець - приймати та оплачувати товар на умовах, передбачених цим договором, у тому числі додатковими умовами поставки, котрі погоджуються сторонами в додатку № 1, додатку № 2 та додатку № 3, які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 1.3. договору поставки сторони визначили, що конкретний асортимент, номенклатура та ціна товару, який постачається за цим договором визначатиметься сторонами в специфікаціях до цього договору (надалі - специфікації) та замовленнях покупця, що становитимуть невід'ємну частину договору. Форма специфікації затверджена сторонами в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.4. договору поставки постачальник зобов'язується передати товар в асортименті і в кількості, що зазначена в отриманих та узгоджених з постачальником замовленнях, а також, належної якості у відповідності до вимог чинного законодавства України, за договірними цінами, що узгоджені та зафіксовані сторонами в специфікації до цього договору, і тими, що діють на дату поставки товару.

Умовами п. 2.1. договору поставки передбачено, що поставка товару здійснюється партіями на підставі замовлень покупця (надалі - замовлення). Зазначений в замовленні покупця товар є замовленою партією товару, який повинен бути поставлений покупцю постачальником.

Пунктом 2.5. договору поставки сторонами погоджено, що замовлення формується покупцем на підставі чинної специфікації до договору при цьому асортимент і кількість товару визначаються покупцем щоразу індивідуально для кожної торгової точки покупця (надалі - торгова точка) чи розподільчого центру покупця (надалі - РЦ) в міру потреби, та вказуються в замовленні.

Відповідно до п. 4.2. договору поставки постачальник зобов'язується виконувати діючі правила покупця щодо документообігу, а саме, постачальник зобов'язується надати покупцю документи відносно товару, що поставляється в наступному порядку: в момент поставки партії товару до торгової точки чи РЦ покупця, постачальник одночасно передає приймальнику покупця наступні первинні документи для бухгалтерського обліку:

- три екземпляри товарно-транспортної накладної або видаткової накладної у формі, що встановлена чинним законодавством України;

- три екземпляри рахунку-фактури, у формі, що встановлена чинним законодавством України;

- інші документи, що передбачені чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.3. договору поставки постачальник зобов'язується в супровідних документах до товару зазначати коректні ціни на товар, що відповідають цінам, зазначеним в замовленні та актуальній специфікації до цього договору. У випадку отримання від постачальника некоректно оформлених документів, працівник відділу РЕКО покупця фіксує дане порушення, після чого запитує (витребовує) у постачальника відповідні виправлені документи. Оплата вартості партії товару, на який надано некоректні документи, буде проведена виключно після отримання коректних, належним чином оформлених документів. Строк надання постачальником покупцю виправлених документів на товар, в тому числі, розрахунок корегування кількісних і вартісних показників до відповідної податкової накладної, в якій відображено дані щодо поставленого товару, становить 5 (п'ять) календарних днів з дати поставки товару до торгових точок чи РЦ покупця. У випадку розбіжностей в цінах або кількості, строк надання виправлених документів покупцю становить 5 (п'ять) календарних днів з дати повідомлення постачальника відділом РЕКО і категорійного менеджменту покупця.

Згідно з п. 5.1. договору поставки постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар у строк, що узгоджений сторонами у додатку № 3 до цього договору.

Пунктом 5.2. договору поставки сторонами визначено, що поставка товару здійснюється згідно з замовленнями покупця до торгових точок чи РЦ в межах території України, що вказані у відповідних замовленнях.

Відповідно до п. 5.6. договору поставки поставка товару вважається закінченою по завершенню процесу його приймання покупцем по якості та кількості, що оформлюється згідно зі ст. 6.1. цього договору.

Умовами п. 6.1. договору поставки встановлено, що приймання товару і його перевірка за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом, а також на відповідність умовам цього договору відбувається в присутності представника покупця в торговій точці чи РЦ (далі приймальник) та представника постачальника, який передає товар приймальнику, в результаті чого факт приймання товару оформлюється проставленням печаток і підписами представників сторін договору, із зазначенням їхніх прізвищ на товаротранспортних (товаросупровідних) документах. Разом з тим, сторони підтверджують, що вказані особи є їх уповноваженими представниками на вчинення правочинів щодо виконання договору, передбачених цією статтею.

Пунктом 6.2. договору поставки сторони узгодили, що товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарної (видаткової) накладної постачальника, що відповідає замовленню покупця. У випадку не відповідності кількості товару, що зазначена в накладній (та/або рахунку-фактурі), кількості товару, вказаного в замовленні покупця, або неналежним чином оформлених документів, в тому числі, відсутність товаротранспортних або інших супровідних документів, покупець має право відмовитися від приймання (отримання) такого товару або вимагати допоставки відповідного товару. Постачальник зобов'язується вивезти товар, від прийняття якого відмовився покупець, тим самим рейсом, який цей товар було поставлено.

Згідно з п. 6.4. договору поставки датою поставки вважається дата отримання товару покупцем в торговій точці чи РЦ, що підтверджується підписаною сторонами товарно-транспортною та/або товарною (видатковою) накладною. Якщо термін надання документів за п. 4.2.1., 4.3.1. договору виходить за межі строку платежу, згідно п. 7.10. договору, то датою поставки буде вважатися дата фактичного надання постачальником документів, згідно п. 6.5. договору. В разі невиконання чи прострочення виконання постачальником обов'язку щодо надання документів на товар (зокрема щодо передачі скорегованих видаткових накладних, податкової накладної, розрахунок корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у відповідних випадках), постачальник несе відповідальність згідно з умовами додатку № 2 до цього договору.

Умовами п. 7.3. договору поставки сторони погодили, що ціна товару, що підлягає поставці за умовами цього договору визначається та узгоджується сторонами в специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 7.4. договору поставки ціни, зазначені в специфікації до цього договору, вважаються остаточними та не підлягають зміні за виключенням випадків, що прямо передбачені цим договором.

Згідно з п. 7.5. договору поставки сторони встановили, що зміна ціни товару допускається виключно за умови підписання специфікації до договору, що містить нові ціни. Сторони домовились, що ціна товару вважається зміненою виключно з моменту та за умови підписання сторонами специфікації з новими (зміненими) цінами на товар.

Відповідно до п. 7.6. договору поставки про зміну ціни товару по відношенню до цін, зазначених у діючій (актуальній) специфікації постачальник зобов'язується письмово повідомити покупця за тридцять календарних днів до запланованої дати зміни цін на товар. За умови настання обставин, зазначених сторонами в п. 7.6. цього договору, постачальник надсилає покупцю специфікацію з новими цінами на товар, що попередньо узгоджені з покупцем за допомогою використання електронної пошти. Оригінал специфікації з новими цінами на товар, з печаткою постачальника та підписом уповноваженої особи постачальника, в двох екземплярах, постачальник своєчасно надсилає покупцю за адресою, що зазначена додатку № 4 до цього договору. З метою формування прозорої цінової політики, а також запобігання необґрунтованих претензій контролюючих органів та скарг покупців, повідомлення про зміну ціни товару має містити економічне обґрунтування та документальне підтвердження необхідності зміни цін на товар. Сторони домовились, що в специфікації обов'язково зазначається дата, з якої вступають в силу нові ціни на товар.

Умовами п. 7.8. договору поставки сторони погодили, що якщо постачальником у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній на товар, що поставляється зазначено інші ціни, ні ті, що містяться у діючій (актуальній) специфікації (тобто є такими, що повинні бути застосовані до відповідної партії товару) це вважається порушенням постачальником умов цього договору та тягне за собою настання відповідальності, що передбачена договором. Прийняття приймальником покупця товару за невірно (помилково) зазначеною ціною не вважається погодженням такої ціни і не звільняє постачальника від обов'язку надіслати покупцю відкориговані документи відповідно до умов цього договору п. 4.3.1.

Умовами п. 7.10. договору поставки визначено, що оплата товару покупцем здійснюється виключно після факту поставки товару, у строки, що узгоджені сторонами в додатку № 2 до цього договору. Постачальник зобов'язується своєчасно сплачувати на користь покупця всі належні останньому оплати та компенсації, в тому числі, нараховані штрафні санкції, що передбачені цим договором, а саме, у строк 7 (сім) календарних днів з дати отримання від покупця відповідного повідомлення способом, що узгоджений умовами цього договору.

Відповідно до п. 7.11. договору поставки оплата товару покупцем здійснюється виключно після факту поставки товару, у строки, що узгоджені сторонами в додатку № 2 до цього договору. Оплата отриманого товару у строки, що узгоджені сторони в додатку № 2 до цього договору, здійснюється виключно за умови отримання покупцем від постачальника повного пакету належним чином оформлених документів на товар, відповідно до вимог цього договору, чинного законодавства, та звичаїв ділового обороту, які зазвичай застосовуються до аналогічних господарських правовідносин.

Згідно з п. 11.1. договору поставки сторони домовились, що цей договір вступає в дію після його підписання повноважними представниками сторін і укладений на невизначений строк.

Пунктом 1.1. додатку № 2 до договору поставки визначено, що строк оплати товару "60" календарних днів з дати отримання товару покупцем за умови надання покупцем належним чином оформлених документів.

Відповідно до п. 4.1. додатка № 2 до договору поставки у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати товару за умовами цього договору, постачальник має право стягнути з покупця пеню, за умови надання останньому письмового обґрунтованого повідомлення щодо змісту неналежно виконаної покупцем умови цього договору, та із зазначенням дати з якої нараховується відповідна пеня, яка нараховується за кожен день прострочення оплати відповідного товару у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від загальної вартості не своєчасно оплаченого товару, але не більше 10 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За розрахунком позовних вимог позивач стверджує, що за договором поставки з боку відповідача - 1 існує заборгованість за отриманий товар на загальну суму 123 959 грн. 00 коп., зокрема, за видатковою накладною № 158 від 13.02.2015 р. в сумі 7 458 грн. 80 коп. ; - за видатковою накладною № 177 від 16.03.2015 р. в сумі 8 248 грн. 80 коп.; - за видатковою накладною № 176 від 16.03.2015 р. в сумі 22 852 грн. 20 коп.; - за видатковою накладною № 206 від 18.03.2015 р. в сумі 10 311 грн. 00 коп.; - за видатковою накладною № 325 від 25.03.2015 р. в сумі 14 740 грн. 20 коп.; - за видатковою накладною № 327 від 25.03.2015 р. в сумі 6 186 грн. 60 коп.; - за видатковою накладною № 338 від 25.03.2015 р. в сумі 2 062 грн. 20 коп.; - за видатковою накладною № 346 від 25.03.2015 р. в сумі 2 062 грн. 20 коп.; - за видатковою накладною № 328 від 25.03.2015 р. в сумі 2 062 грн. 20 коп.; - за видатковою накладною № 364 від 27.03.2015 р. в сумі 10 311 грн. 00 коп.; - за видатковою накладною № 371 від 30.03.2015 р. в сумі 10 311 грн. 00 коп.; - за видатковою накладною № Ап0000049 від 01.04.2015 р. в сумі 12 132 грн. 00 коп. ; - за видатковою накладною № Ап0000102 від 06.04.2015 р. в сумі 15 220 грн. 80 коп.

Дослідивши матеріали справи судовою колегією встановлено, що з вищеперелічених видаткових накладних позивачем переданий, а відповідачем - 1 отриманий товар за видатковими накладними: № 158 від 13.02.2015 р. на суму 6 763 грн. 50 коп. ; - № 177 від 16.03.2015 р. на суму 8 248 грн. 80 коп.; - № 176 від 16.03.2015 р. на суму 22 852 грн. 20 коп.; - № 206 від 18.03.2015 р. на суму 10 311 грн. 00 коп.; - № 325 від 25.03.2015 р. на суму 14 740 грн. 20 коп.; - № 327 від 25.03.2015 р. на суму 6 186 грн. 60 коп.; - № 338 від 25.03.2015 р. на суму 2 062 грн. 20 коп.; - № 346 від 25.03.2015 р. на суму 2 062 грн. 20 коп.; - № 328 від 25.03.2015 р. на суму 2 062 грн. 20 коп.; - № 364 від 27.03.2015 р. на суму 10 311 грн. 00 коп.; - № 371 від 30.03.2015 р. на суму 10 311 грн. 00 коп.; - № Ап0000049 від 01.04.2015 р. на суму 10 311 грн. 00 коп. , а всього на суму 106 221 грн. 90 коп.

Видаткова накладна № Ап0000102 від 06.04.2015 р. на товар в сумі 15 220 грн. 80 коп. позивачем до матеріалів справи не надана.

Також, на оплату поставленого товару позивачем були виписані рахунки-фактури: - № 176 від 16.03.2015 р.; - № 177 від 16.03.2015 р.; - № 206 від 18.03.2015 р.; - № 325 від 25.03.2015 р.; - № 327 від 25.03.2015 р.; - № 328 від 25.03.2015 р.; - № 338 від 25.03.2015 р.; - № 346 від 25.03.2015 р.; - № 364 від 27.03.2015 р.; - № 371 від 30.03.2015 р.; - № Ап0000049 від 01.04.2015 р.

Позивачем та відповідачем - 1 складено та підписано акт звіряння розрахунків б/н, б/д, з якого вбачається, що станом на 30.04.2015 р. заборгованість з боку відповідача - 1 перед позивачем складає 123 287 грн. 11 коп. (т. 1, а.с. 62).

Даний акт звіряння підписаний не першими керівниками сторін за договором поставки.

Додані до позову спірні видаткові накладні не співпадають у повному обсязі з переліченими в акті звіряння видатковими накладними.

Крім того, акт звіряння розрахунків не є первинним документом, який підтверджує факт здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи слідує, що при прийманні продукції відповідачем - 1 жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, зазначені видаткові накладні підписані останнім без будь-яких заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази відмови відповідачем від товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання.

Відповідач - 1 оплату за отриманий товар не здійснив, мотивуючи свою відмову тим, що позивачем не надано оформлених належним чином документів на спірний товар, у зв'язку з чим строк оплати є таким, що не настав.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо коригування сторонами за договором поставки вартості товару за спірними видатковими накладними.

Отже, судова колегія вважає, що позивачем доведений факт заборгованості за вищевказаними накладними лише в сумі 106 221 грн. 90 коп.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач розрахував 3% річних за період з 15.04.2015 р. по 08.12.2015 р., розмір яких склав 2 042 грн. 84 коп. та інфляційні втрати за період з 15.04.2015 р. по 08.12.2015 р. в сумі 3 171 грн. 46 коп.

Судова колегія дійшла висновку щодо необхідності стягнення з відповідача - 1 на користь позивача 3 % річних в сумі 1 767 грн. 96 коп. та інфляційних втрат в сумі 2 778 грн. 66 коп., а у стягненні 3 % річних в сумі 274 грн. 88 коп. та інфляційних втрат в сумі 392 грн. 80 коп. слід відмовити за необґрунтованістю нарахування.

Відповідно до п. 4.1. додатку № 2 до договору позивачем нарахована пеня за період з 15.04.2015 р. по 08.12.2015 р., розмір якої склав 12 396 грн. 00 коп.

Обґрунтовано заявленою до стягнення є пеня в розмірі 10 622 грн. 19 коп., тому, у стягненні пені в сумі 1 773 грн. 81 коп. слід відмовити за необґрунтованістю нарахування.

За приписами ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З матеріалів справи слідує, що позивач, як поручитель, та ТОВ "ТД "Едельвейс Україна", як кредитор, уклали договір поруки б/н від 05 лютого 2015 р., відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ПІІ "Білла-Україна" (далі боржник) перед кредитором, що витікають з зобов'язань по оплаті постачаємої продукції, в тому числі (але не обмежуючи даним договором) які виникли з договору № 500296 від 01.04.2014 (основний договір), який був укладений між кредитором та боржником.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено, що у відповідності до розділу 1 основного договору предметом основного договору є зобов'язання боржника передати, а кредитора прийняти і оплатити на умовах договору черев свинячих та баранячих, згідно заявкам кредитора.

Згідно з п. 2.2. договору поруки строк виконання зобов'язання боржника за основним договором складає 15 календарних днів з моменту здійснення оплати кредитором.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання, але в любому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п. 4 цього договору.

Умовами п. 3.2. договору поруки сторонами погоджено, що поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Пунктом 4.1. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань боржником, відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки згідно основного договору у сумі що дорівнює 100,00 грн.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність у відповідача - 2 зобов'язань за договором поставки, що зумовило відсутність у відповідача - 2 зобов'язань і за договором поруки до виконання основного зобов'язання, оскільки не зазначення сторонами договору поруки у його номері цифри "14" є технічною опискою, а тому, відповідач - 2 взяв на себе зобов'язання за договором поруки. Крім того, відповідач - 2 у відзиві на апеляційну скаргу підтвердив укладання відповідного договору. Також, матеріали справи не містять доказів укладання між сторонами договору поруки інших договорів, окрім наявного.

З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог щодо відповідача - 1 та задоволення позовних вимог повністю щодо відповідача - 2, зі стягненням з відповідача - 1 на користь позивача боргу в сумі 105 221 грн. 90 коп., 3 % річних в сумі 1 767 грн. 96 коп., пені в сумі 10 622 грн. 19 коп., інфляційних втрат в сумі 2 778 грн. 66 коп., та зі стягненням з відповідача - 2 на користь позивача 1 000 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають розподілу згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кейсінг Максімус" на рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2016 р. у справі № 908/130/16 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2016 р. у справі № 908/130/16 скасувати.

Відносно відповідача - 2 позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Едельвейс Україна" (69124, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36711842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кейсінг Максімус" (69006, вул. Рекордна, 2, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38783704) 1 000 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості.

Відносно відповідача - 1 позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями "Білла-Україна" (02140, вул. Гришка, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 25288083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кейсінг Максімус" (69006, вул. Рекордна, 2, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38783704) борг в сумі 105 221 грн. 90 коп., 3 % річних в сумі 1 767 грн. 96 коп., пеню в сумі 10 622 грн. 19 коп., інфляційні втрати в сумі 2 778 грн. 66 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 820 грн. 86 коп.

В решті позовних вимог щодо відповідача - 1 відмовити.

Стягнути з Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями "Білла-Україна" (02140, вул. Гришка, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 25288083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кейсінг Максімус" (69006, вул. Рекордна, 2, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38783704) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 002 грн. 95 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І. Бойченко

Судді О.В. Стойка

ОСОБА_3