Постанова

від 20.07.2016 по справі 904/2067/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016 року Справа № 904/2067/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №166/20-16 від 07.06.2016р., представник

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона №4" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. у справі №904/2067/16

за позовом Концерну "Міські теплові мережі", м.Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона №4", с.Борисівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про стягнення 128883,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. у справі №904/2067/16 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона №4" на користь Концерну "Міські теплові мережі" грошові кошти у розмірі 128883,93 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1933,26 грн.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги виходячи з того, що сплачена позивачем сума за вартість фактично виконаних відповідачем робіт є вищою ніж визначена сторонами, що підтверджено належними доказами.

Відповідач (ПрАТ "НПМК-4"), не погодившись з означеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції було винесено з порушенням норм матеріального права, не повністю досліджені докази, не створено необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи та не було правильно застосовано законодавство. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. у справі №904/2067/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом не взято до уваги, що незважаючи на подорожчання матеріалів, акти КБ-2в та довідка КБ-3 підписані позивачем тільки на суму 1275445,64 грн. Позивачем неправомірно при прийомці виконаних робіт не прийнято до оплати та не включено до актів виконаних робіт пусконалагоджувальні роботи на суму 334794,78 грн. (згідно п. 2.1. договору) та компенсація підряднику понесених ним витрат на оплату відряджень своїм працівникам (що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами та авансовими звітами працівників). Відповідач вважає, що його витрати по оплаті відряджень працівникам для виконання робіт за договором №38 від 15.10.2013р. у сумі 255090,00 грн. є збитками його підприємства і підлягають компенсації за рахунок позивача згідно ч. 2 ст. 22, ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Позивач (Концерн "МТМ") у відзиві на апеляційну скаргу заперечує на її задоволенні. Зазначає, що відповідач не довів у суді першої інстанції свої заперечення належними доказами, тому суд, застосувавши належні норми матеріального та процесуального права, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Відповідач (апелянт) був належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, але участі свого представника в судовому засіданні 20.07.2016р. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, а неявка представника відповідача не перешкоджає дослідженню та оцінці наявних матеріалів справи, повнота яких дозволяє визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні, в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи, між Концерном "Міські теплові мережі" (Замовник) і ПАТ "Нікопольська пересувна механізована колона №4" (Підрядник) був укладений договір підряду №38 від 15.08.2013р., за умовами якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався за плату в межах договірної ціни на свій ризик, власними та залученими силами, із застосуванням матеріалів та устаткування Підрядника, якісно та в зазначений термін виконати всі будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті "Котельня по вул. Істоміна, 12, м. Запоріжжя-реконструкція".

Відповідно до п. 2.1. договору договірна ціна за цим договором визначається згідно з ДБН Д.1.1.-1-2000 (із змінами та доповненнями) на підставі кошторису, що є невід'ємною частиною договору (Додатки 1,2), є динамічною і на момент укладання цього договору за відрахуванням вартості ресурсів, що повертаються, та з урахуванням витрат за підсумком складає 1638685,61 грн. Будівельно-монтажні роботи за відрахуванням вартості ресурсів, що повертаються та з урахуванням витрат за підсумком - 1303890,83 грн. Пусконалагоджувальні роботи - 334794,78 грн.

За пп. 2.2.-2.5. ціна договору враховує всі витрати Підрядника на виконання предмету договору. Після затвердження проектно-кошторисної документації, на підставі позитивного звіту філії ДП "Укрдержбудекспертиза" в Запорізькій області, договірна ціна робіт підлягає коригуванню. Вартість робіт під час і протягом усього строку виконання робіт може бути скоригована у випадку: зміни нормативної або законодавчої бази, що регламентує порядок визначення вартості робіт; зміни складу й обсягу робіт, які при узгодженні договірної ціни сторони не могли врахувати.

Уточнена договірна ціна підрядних робіт визначена сторонами в сумі 1297378,78 грн.

Вартість фактично виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається з урахуванням обсягів виконаних робіт і фактичних витрат Підрядника та підтверджується актами виконаних робіт (форма КБ-2в), довідкою КБ-3 та іншими первинними документами.

Сторонами узгоджено порядок здійснення оплати, до якого були внесені зміни додатковими угодами №2 від 15.01.2014р. і №3 від 16.12.2014р.

Згідно останньої редакції п. 3.1. договору Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 1180603,14 грн., у т.ч. ПДВ - 196767,19 грн., на підставі виставленого Підрядником рахунку, протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку. За додатковим узгодженням сторін Замовник має право вносити плату на протязі дії цього договору, але у будь-якому випадку остаточний розрахунок проводиться у порядку, визначеному п. 3.2. даного договору.

Остаточний розрахунок за даним договором проводиться по завершенні виконання робіт шляхом безготівкового перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаних сторонами, за вирахуванням вартості матеріалів та устаткування поставки Підрядника (п. 3.2.).

Відповідно до п. 3.3. перерахування коштів здійснюється Замовником згідно виставленого Підрядником рахунку протягом 90-ти календарних днів з дня підписання сторонами документів, зазначених в п. 3.2., та отримання Замовником виконавчої документації, актів на закриття прихованих робіт, протоколів випробувань, паспортів та сертифікатів якості на використовувані матеріали й устаткування та інші необхідні документи компетенції Підрядника.

Відповідно до останньої редакції п. 10.1. зазначеного договору підряду, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань до закінчення остаточного терміну гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору здійснено передоплату у сумі 1180603,14 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1237 від 15.08.2013р. (а.с. 104). В подальшому на підставі виставленого відповідачем рахунку №1 від 15.01.2014р. (а.с. 172) позивач сплатив платіжним дорученням №272 від 15.01.2014р. суму 223726,43 грн. остаточну вартість виконаних робіт.

Відповідачем виконано роботи за Договором, сторонами підписано акти форми КБ-2в, довідку КБ-3 на суму 1 275 445,64 грн., з них:

- акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2015 на суму 1190953,08 грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за жовтень 2015 на суму 84492,56 грн.

Таким чином, загальна сплачена позивачем сума склала 1404329,57 грн., тоді як сума за актами приймання виконаних будівельних робіт №1 і №2 за жовтень 2015р. склала 1275445,64 грн. Відтак має місце переплата підрядних робіт зі сторони Замовника в сумі 128883,93 грн.

Відповідно до пункту 3.5. договору, у разі виникнення переплати коштів за виконані Підрядником роботи Підрядник зобов'язаний повернути надмірно сплачену суму Замовнику протягом п'яти днів з моменту встановлення Замовником відповідної вимоги.

Позивач (Замовник) на підставі п. 3.5. договору та діючого законодавства направив на адресу відповідача вимогу (вих. №1317/20 від 03.03.2016р.) про повернення грошових коштів в сумі 128883,93 грн. до 16.03.2016р. Однак ця вимога була залишена останнім без задоволення.

Не повернення відповідачем означеної вище суми 128883,93 грн. передплати стало причиною спору між сторонами у даній справі.

Задовольняючи повністю позовні вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив із того, що матеріалами справи підтверджена вартість фактично виконаних відповідачем підрядних робіт, а викладені відповідачем доводи у запереченнях на позовну заяву не підтверджені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги відповідача відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані з наступних підстав.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Згідно п. 2.1. означеного договору підряду ціна договору є динамічною.

Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. визначено, що приблизна (динамічна) договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонам. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Частина 5 ст. 882 Цивільного кодексу України визначає, що прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Пункт 96 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві також визначає, що підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, акти підписані обома сторонами без будь-яких зауважень до них.

Посилання відповідача на відсутність в актах виконаних робіт пусконалагоджувальних робіт на суму 334794,78 грн. та компенсації підряднику понесених ним витрат на оплату відряджень своїм працівникам правильно не прийняті до уваги судом першої інстанції та відхиляються судом апеляційної інстанції, як такі та не можуть бути підставою для скасування рішення суду з огляду на те, що ці обставини не знайшли свого підтвердження.

Так, відповідно до п. 99 та п. 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Тобто, можливість внесення вищенаведених сум до актів залежала від Підрядника.

Частиною 3 статті 321 Господарського суду України установлено, що у разі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат.

Відповідач вказав, що неодноразово листами звертався до Замовника про включення до обсягів робіт та оплати додаткових витрат, натомість в матеріалах справи міститься лише один лист №289 від 16.10.2014р. (а.с. 208), який містить лише посилання на затверджений Положенням про відрядження ПАТ "Нікопольська пересувна механізована колона №4" розмір добових по Україні.

Згідно п. 1. Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998р., службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави (п. 14 Інструкції).

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Суми добових витрат для працівників підприємств затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98. Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту (п. 15 Інструкції). Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

Як вбачається з Кошторисного розрахунку №П-929 первісно при укладенні договору підряду до Договірної ціни на будівництво Котельня по вул. Істоміна, 12 м. Запоріжжя -реконструкція, що здійснюється у 2013 році, були включені витрати пов'язані з відрядженням робітників підрядних організацій на будівництво. Однак матеріали справи не містять необхідних документів для визначення і виплати розміру добових.

Акт №1 "Демонтажу обладнання" від 15.10.2015р., ОСОБА_2 №1 "Приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року" від 30.10.2015р., ОСОБА_2 №2 "Приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року" від 30.10.2015р. та ОСОБА_2 приймання змонтованого устаткування на об'єкті: "Котельня по вул. Істоміна, 12 м. Запоріжжя - реконструкція" від 30.10.2015р., які були підписані представниками обох сторін без зауважень, свідчать про остаточне завершення виконання підрядних робіт.

У Підсумковій відомості ресурсів Об'єкт: Налагоджувальні роботи (витрати - по факту) визначені витрати труда робітників-будівельників, робітників-монтажників, робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин, пусконалагоджувального персоналу, а також інших робітників, витрати труда робітників, заробітна плата яких враховується в складі загально виробничих робіт.

Місцевий господарський суд вірно встановив, що матеріали справи містять Експертний звіт №08-01253-14 від 11.12.2014р. щодо розгляду проектної документації за робочим проектом, складений ДП "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" ДП "Укрдержбудекспертиза", відповідно до якого робочий проект "Котельня по вул. Істоміна, 12 м. Запоріжжя - реконструкція" виконаний у відповідності з вимогами ДБН А.2.2.-302012.

В матеріалах справи є довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2015р. на загальну суму 1275445,64 грн., яка підписана з боку обох сторін та скріплена печатками підприємств без будь-яких претензій та зауважень.

Відповідно до Довідки позивача від 13.05.2016р., акти виконаних робіт підписані сторонами згідно уточненої договірної ціни, відповідно до розцінок, які пройшли експертизу, а різниця в сумі договірної ціни і актів виконаних робіт має місце в зв'язку з не підтвердженням підрядною організацією витрат по статтям: матеріали, експлуатація будівельних машин, ризиків.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що сторони визначили вартість виконаних за жовтень 2015 рік робіт саме на суму 1275445,64 грн. При цьому відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, що підтверджує ОСОБА_2 звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 13.05.2016р. відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 128883,93 грн. ОСОБА_2 підписаний відповідачем без будь-яких претензій та зауважень.

Щодо решти доводів відповідача про виникнення у позивача обов'язку компенсувати відповідачу понесені ним збитки в порядку ч. 2 ст. 22 та ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, то колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані з огляду на таке.

Частини 1 і 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначають, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є 1) втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 4 ст. 849 Цивільного кодексу України містить припис, згідно з яким Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Судом у даній справі встановлено, що виконання робіт відповідачем (підрядником) було звершено у відповідності до умов договору, а позивач (замовник) прийняв ці роботи без зауважень та повністю оплатив їх вартість відповідно до фактично виконаних обсягів робіт та підтверджених відповідачем витрат.

Таким чином, не має факту дострокового розірвання договору, а тому у відповідача відсутні підстави для пред'явлення до позивача вимог про відшкодування збитків, як це передбачено ст. 22 та 849 Цивільного кодексу України.

Отже, твердження відповідача щодо виникнення у позивача обов'язку здійснити компенсацію витрат, які не були підтверджені належними доказами та не пред'явлені до оплати замовнику - не ґрунтується на умовах укладеного між сторонами договору підряду та нормах закону.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржуване рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни цього судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона №4" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. у справі №904/2067/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 21.07.2016р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.В. Чус