Рішення

від 20.07.2016 по справі 912/2215/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 рокуСправа № 912/2215/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2215/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Мікс"

2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Вільшанський комбікормовий завод"

про стягнення 57 413,64 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05.01.2016;

від відповідача 1: не був присутнім;

від відповідача 2: не був присутнім,

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Протеїн-Продакшн" (надалі - ТОВ "ТД "Протеїн-Продакшн") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Мікс" (надалі - ТОВ "Євро-Мікс") та Приватного сільськогосподарського підприємства "Вільшанський комбікормовий завод" (надалі - ПСП "Вільшанський комбікормовий завод") про стягнення з них солідарно загальної суми заборгованості у розмірі 57 413,64 грн, з яких сума боргу за поставлений товар - 30 768,00 грн, пеня - 3235,27 грн, сума інфляційних - 21 417,60 грн, сума 3% річних - 1 992,75 грн.

Ухвалою від 08.06.2016 порушено провадження у даній справі, розгляд якої призначено на 11 год. 00 хв. 05.07.2016, витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.

Всі сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідно до яких отримано копії ухвали від 08.06.2016.

Позивач подав документи на підтвердження здійснення поставок товару та докази часткової оплати ТОВ "Євро-Мікс" за такі поставки.

Від ПСП "Вільшанський комбікормовий завод" 01.07.2016 надійшло клопотання, у якому відповідач 2 просить в задоволенні позовних вимог ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" в частині солідарного стягнення заборгованості у розмірі 57 413,64 грн з відповідача 2 відмовити у зв'язку із припиненням дії договору поруки та розглянути справу за відсутності представника ПСП "Вільшанський комбікормовий завод". Також відповідачем 2 подано відзив на позов, у якому викладені ті ж обставини.

Представник позивача у судовому засіданні надав докази сплати відповідачем 1 основного боргу у розмірі 30 768,00 грн. Водночас доказів сплати 3% річних, пені та інфляційних втрат господарському суду не подано.

Ухвалою від 05.07.2016 на підставі пунктів 1, 2, 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відклав розгляд справи до 9 год. 00 хв. 20.07.2016.

05.07.2016 після судового засідання від ТОВ "Євро-Мікс" надійшли заперечення, у яких відповідач 1 повідомляє про оплату суми основного боргу у розмірі 30 768 грн. У зв'язку із сплатою суми основного боргу, відповідач 1 вважає, що немає підстав для стягнення пені, інфляції та 3% річних, оскільки ним виконано основне зобов'язання. Крім того відповідач 1 зауважує, що відповідно до пункту 8.2. Договору № ЕМ-10\01 на поставку товару від 01.10.2012 всі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розглядаються в господарському суді за місцем знаходження відповідача в господарському суді Волинської області.

18.07.2016 до господарського суду позивачем подано пояснення по суті спору на вимогу ухвали від 05.07.2016. До таких пояснень позивач додав документи, витребувані господарським судом.

По сумі боргу, на який здійснюється нарахування пені, інфляції та трьох відсотків річних позивач посилається на те, що Договором поставки сторони не передбачили черговість погашення вимог, а тому позивач самостійно розподіляє суми, що надходили від відповідача 1, та в результаті всіх переплат та недоплат встановив загальну суму боргу станом на 29.03.2014 - 30 768,00 грн. Такі дії, за твердженням позивача, не суперечать статті 534 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 20.07.2016 представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги.

Відповідачі, в тому числі відповідач 1, належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчить відмітка загального відділу (канцелярії) Господарського суду Кіровоградської області на зворотній стороні ухвали від 05.07.2016.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у пункті 3.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у пункті 3.9.1 вищезазначеної Постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути, зокрема, засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області про відкладення розгляду справи № 912/2215/16 було направлено відповідачу 1 за адресою: 45650, Волинська обл., Луцький р-н, с. Ратнів, вул. Перемоги, буд. 10, вказаною позивачем у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача 1 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача 1 станом на 06.06.2016 та 20.07.2016.

За наведених обставин вважається, що відповідач 1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи господарським судом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив такі обставини.

01.10.2012 між ТОВ "ТД "Протеїн-Продакшн" (надалі - Постачальник) та ТОВ "Євро-Мікс" (надалі - Покупець) укладено Договір № ЕМ-10\01 на поставку товару (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до умов даного Договору наступний Товар: Шрот соєвий кормовий тостований гранульований та/або негранульований.

Загальна сума Договору складається з суми специфікацій та/або додаткових угод укладених між Сторонами (пункт 1.2. Договору). Ціна на Товар згідно даного Договору може бути змінена в залежності від ринкової кон'юнктури та вказується у специфікаціях та/або додаткових угодах, укладених між сторонами до даного Договору (пункт 1.3. Договору).

Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом передоплати 100% вартості Товару (партії Товару) на поточний рахунок Постачальника згідно виставленого рахунку (пункт 3.1. Договору).

Якщо інше не зазначено у Специфікаціях, Постачальник поставляє Товар партіями на умовах EXW - ПрАТ з ІІ "Протеїн-Продакшн", м. Кіровоград, с. Нове, вул. Ливарна, 10 (згідно правил Інкотермс-2010) (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.3. Договору постачання Товару здійснюється Постачальником в строк не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання від Покупця 100% передоплати за Товар.

Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами зобов'язань по цьому Договору (пункт 9.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

18.10.2012 сторони підписали Специфікацію № 1 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 30 000 кг вартістю 177 000 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 1 - з дати підписання до 21.10.2012, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

03.12.2012 сторони підписали Специфікацію № 2 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 28 000 кг вартістю 158 200 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 2 - з дати підписання до 08.12.2012, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

12.12.2012 сторони підписали Специфікацію № 3 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 28 000 кг вартістю 158 200 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 3 - з дати підписання до 17.12.2012, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

За твердженням позивача поставки по Специфікаціям №№ 1, 2, 3 не відбулись у зв'язку із закінченням строку їх дії, будь-які господарські операції по ним не проводились.

12.02.2013 сторони підписали Специфікацію № 4 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 30 000 кг вартістю 169 500 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 4 - з 12.02.2013 до 18.02.2013, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунки № ЄМ-04Ш від 11.02.2013 на суму 160 008 грн та № ЄМ-05Ш від 14.02.2013 на суму 5 658 грн.

Покупець здійснював оплати: у розмірі 160 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-04Ш від 11.02.2013В» відповідно до платіжного доручення № 132 від 13.02.2013; у розмірі 5 658 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-05Ш від 14.02.2013В» відповідно до платіжного доручення № 139 від 15.02.2013. Всього сплачено 165 658 грн.

Згідно видаткової накладної № 49 від 13.02.2013 поставлено Товар на суму 165 658 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 44 від 13.02.2013.

Таким чином по Специфікації № 4 Товар поставлено на суму 165 658 грн, який повністю оплачений Покупцем.

21.02.2013 сторони підписали Специфікацію № 5 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 30 000 кг вартістю 169 500 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 5 - з 21.02.2013 до 28.02.2013, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

На виконання умов Договору Постачальник виставив два рахунки б/н від 21.02.2013, один на 20 000 грн, другий - на 140 000 грн та рахунок № ЄМ-07Ш від 25.02.2013 на суму 17 636 грн.

Покупець здійснював оплати: у розмірі 140 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. б/н від 21.02.2013В» відповідно до платіжного доручення № 161 від 22.02.2013; у розмірі 20 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. б/н від 21.02.2013В» відповідно до платіжного доручення № 162 від 22.02.2013; у розмірі 10 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-04Ш від 11.02.2013В» відповідно до платіжного доручення № 191 від 27.02.2013; у розмірі 7 636 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-07Ш від 25.02.2013В» відповідно до платіжного доручення № 199 від 01.03.2013. Всього сплачено 177 636 грн.

Згідно видаткової накладної № 98 від 22.02.2013 поставлено Товар на суму 177 636 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 127 від 22.02.2013.

Таким чином по Специфікації № 5 Товар поставлено на суму 177 636 грн, який повністю оплачений Покупцем.

11.04.2013 сторони підписали Специфікацію № 6 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 30 000 кг вартістю 169 500 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 6 - з 11.04.2013 до 17.04.2013, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок № ЄМ-08Ш від 09.04.2013 на суму 169 500 грн.

Покупець здійснював оплати: у розмірі 69000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-08Ш від 12.04.2013В» відповідно до платіжного доручення № 339 від 12.04.2013; у розмірі 15 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-08Ш від 09.04.2013В» відповідно до платіжного доручення № 340 від 12.04.2013; у розмірі 15 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-08Ш від 09.04.2013В» відповідно до платіжного доручення № 352 від 17.04.2013; у розмірі 20 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-08Ш від 09.04.2013В» відповідно до платіжного доручення № 360 від 19.04.2013; у розмірі 20 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-08Ш від 09.04.2013В» відповідно до платіжного доручення № 369 від 28.04.2013. Всього сплачено 139 000 грн.

Згідно видаткової накладної № ПТД0183 від 12.04.2013 поставлено Товар на суму 163 850 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 107 від 12.04.2013.

Таким чином по Специфікації № 6 Товар поставлено на суму 163 850 грн, який частково оплачений Покупцем на суму 139 000 грн. Залишок несплаченого боргу по Специфікації № 6 складає 24 850 грн.

30.04.2013 сторони підписали Специфікацію № 7 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 30 000 кг вартістю 169 500 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 7 - з 30.04.2013 до 05.05.2013, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок № ЄМ-09Ш від 30.04.2013 на суму 169 500 грн.

Покупець здійснював оплати: у розмірі 160 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-09Ш від 30.04.2013В» відповідно до платіжного доручення № 383 від 30.04.2013; у розмірі 10 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-09Ш від 30.04.2013В» відповідно до платіжного доручення № 406 від 08.05.2013; у розмірі 10 000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно накладної № ПТД0273 від 30.04.2013В» відповідно до платіжного доручення № 419 від 13.05.2013. Всього сплачено 180 000 грн.

Згідно видаткової накладної № ПТД0273 від 30.04.2013 поставлено Товар на суму 176 958 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 131 від 30.04.2013.

Таким чином по Специфікації № 7 Товар поставлено на суму 176 958 грн, який оплачений Покупцем на суму 180 000 грн. Сума переплати складає 3042 грн.

17.05.2013 сторони підписали Специфікацію № 8 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 30 000 кг вартістю 169 500 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 8 - з 14.05.2013 до 23.05.2013, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок № ЄМ-10Ш від 13.05.2013 на суму 169 500 грн.

Покупець здійснив оплату у розмірі 160000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-10Ш від 13.05.2013В» відповідно до платіжного доручення № 421 від 14.05.2013.

Згідно видаткової накладної № ПТД0342 від 17.05.2013 поставлено Товар на суму 167 692 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 146 від 17.05.2013.

Таким чином по Специфікації № 8 Товар поставлено на суму 167 692 грн, який частково оплачений Покупцем на суму 160 000 грн. Залишок несплаченого боргу по Специфікації № 8 складає 7 692 грн.

10.07.2013 сторони підписали Специфікацію № 9 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 30 000 кг вартістю 195 000 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 9 - з 10.07.2013 до 16.07.2013, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок № ЄМ-11Ш від 10.07.2013 на суму 195 000 грн.

Покупець здійснив оплату у розмірі 195000 грн, із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-11Ш від 10.07.2013В» відповідно до платіжного доручення № 608 від 12.07.2013.

Згідно видаткової накладної № ПТД0623 від 12.07.2013 поставлено Товар на суму 197 340 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 205 від 12.07.2013.

Таким чином по Специфікації № 9 Товар поставлено на суму 197 340 грн, який частково оплачений Покупцем на суму 195 000 грн. Залишок несплаченого боргу по Специфікації № 9 складає 2 340 грн.

06.09.2013 сторони підписали Специфікацію № 10 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 30 000 кг вартістю 174 000 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 10 - з 06.09.2013 до 11.09.2013, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок № ЄМ-12Ш від 04.09.2013 на суму 174 000 грн.

Покупець здійснював оплати: у розмірі 31840 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-11Ш від 10.07.2013В» відповідно до платіжного доручення № 765 від 04.09.2013; у розмірі 100 000 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-12Ш від 04.09.2013В» відповідно до платіжного доручення № 775 від 06.09.2013; у розмірі 60 000 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-12Ш від 04.09.2013В» відповідно до платіжного доручення № 780 від 06.09.2013. Враховуючи дату платіжного доручення № 765 господарський суд погоджується із твердженням позивача, що такий платіж здійснено на оплату рахунку № ЄМ-12Ш від 04.09.2013, а не № ЄМ-11Ш від 10.07.2013, як помилково зазначено у призначенні платежу такого платіжного доручення. Всього сплачено Покупцем 191 840 грн.

Згідно видаткової накладної № ПТД0947 від 06.09.2013 поставлено Товар на суму 168 200 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 260 від 06.09.2013.

Таким чином по Специфікації № 10 Товар поставлено на суму 168 200 грн, який оплачений Покупцем на суму 191 840 грн. Переплата по Специфікації № 10 складає 23 640 грн.

18.09.2013 сторони підписали Специфікацію № 11 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 30 000 кг вартістю 174 000 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 11 - з 18.09.2013 до 22.09.2013, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок № ЄМ-13Ш від 18.09.2013 на суму 174 000 грн.

Покупець здійснив оплату у розмірі 174 000 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-13Ш від 18.09.2013В» відповідно до платіжного доручення № 818 від 18.09.2013.

Згідно видаткової накладної № ПТД1055 від 19.09.2013 поставлено Товар на суму 168 664 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 270 від 19.09.2013.

Таким чином по Специфікації № 11 Товар поставлено на суму 168 664 грн, який оплачений Покупцем на суму 174 000 грн. Переплата по Специфікації № 11 складає 5 336 грн.

24.09.2013 сторони підписали Специфікацію № 12 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 32 000 кг вартістю 184 000 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 12 - з 24.09.2013 до 01.10.2013, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок № ЄМ-14Ш від 24.09.2013 на суму 174 000 грн.

Покупець здійснював оплати Товару: у розмірі 60 000 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-14Ш від 24.09.2013В» відповідно до платіжного доручення № 837 від 24.09.2013; у розмірі 50 000 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-14Ш від 24.09.2013В» відповідно до платіжного доручення № 838 від 25.09.2013; у розмірі 40 000 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-14Ш від 24.09.2013В» відповідно до платіжного доручення № 840 від 26.09.2013. Всього сплачено 150 000 грн.

Згідно видаткової накладної № ПТД1105 від 26.09.2013 поставлено Товар на суму 179 860 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 275 від 24.09.2013.

Таким чином по Специфікації № 12 Товар поставлено на суму 179 860 грн, який частково оплачений Покупцем на суму 150 000 грн. Залишок несплаченого боргу за Товар по Специфікації № 12 складає 29 860 грн.

Позивачем подано рахунок на оплату № ЄМ-15Ш від 07.10.2013 на суму 201 250 грн, проте за його поясненням, за таким рахунком господарської операції не проведено, а сам рахунок поданий в сукупності з іншими документами, у зв'язку з чим позивач просить не брати його до уваги.

20.02.2014 сторони підписали Специфікацію № 13 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 35 000 кг вартістю 192 500 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 13 - з 20.02.2014 до 27.02.2014, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

Враховуючи строк дії Специфікації № 13 та посилання в ній на Договір господарський суд погоджується, що операції по ній здійснювались на виконання Договору і таким чином термін його дії продовжено до 27.02.2014.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок № ЄМ-16Ш від 21.02.2014 на суму 198 000 грн.

Покупець здійснював оплати: у розмірі 185 000 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-16Ш від 21.02.2014В» відповідно до платіжного доручення № 97 від 21.02.2014; у розмірі 25 000 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-16Ш від 21.02.2014В» відповідно до платіжного доручення № 151 від 13.03.2014. Всього сплачено 210 000 грн.

Згідно видаткової накладної № ПТД00000367 від 21.02.2014 поставлено Товар на суму 199 870 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 30 від 21.02.2014.

Таким чином по Специфікації № 13 Товар поставлено на суму 199 870 грн, який оплачений Покупцем на суму 210 000 грн. Переплата по Специфікації № 13 складає 10 130 грн.

27.03.2014 сторони підписали Специфікацію № 14 до Договору, відповідно до якої Постачальник зобов'язався поставити „Шрот соєвий гранульованийВ» у кількості 35 000 кг вартістю 213 500 грн з ПДВ, строк дії Специфікації № 14 - з 27.03.2014 до 02.04.2014, можливі відхилення від зазначеної кількості Товару +/- 10%.

Враховуючи строк дії Специфікації № 14 та посилання в ній на Договір господарський суд погоджується, що операції по ній здійснювались на виконання Договору і таким чином термін його дії продовжено до 02.04.2014.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок № ЄМ-17Ш від 26.03.2014 на суму 219 600 грн.

Покупець здійснив оплату у розмірі 183 000 грн із призначенням платежу: „Оплата за шрот соєвий згідно рах. № ЄМ-17Ш від 26.03.2014В» відповідно до платіжного доручення № 188 від 28.03.2014.

Згідно видаткової накладної № ПТД0000603 від 28.03.2014 поставлено Товар на суму 191 174 грн, такий Товар отримано повноважним представником Покупця згідно довіреності № 47 від 28.03.2014.

Таким чином по Специфікації № 14 Товар поставлено на суму 191 174 грн, який оплачений Покупцем частково на суму 183 000 грн. Залишок боргу по Специфікації № 14 складає 8 174 грн.

З урахуванням переплат та недоплачених сум загальна сума боргу станом на 28.03.2014 склала 30 768 грн, яка залишилася незмінною і на момент подання позову у даній справі.

При розгляді даного спору господарський суд виходить з такого.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно визначення, наведеного у статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалось вище, Постачальник виконав свої зобов'язання поставивши Покупцю Товар на виконання умов Договору та укладених до нього Специфікацій, відповідач виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару частково, залишок несплаченої суми становить 30 768 грн.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 4 статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відтак у Покупця з моменту отримання Товару виникає обов'язок щодо його оплати у повному обсязі, незважаючи на неповне здійснення попередньої оплати.

Водночас сторони подали докази сплати відповідачем 1 суми боргу у розмірі 30768 грн, а саме: меморіальний ордер № 97 від 17.06.2016 на таку суму. Як свідчить дата меморіального ордеру така сплата відбулась після порушення провадження у даній справі, а тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальній сумі 1 992,75 грн за період з 29.03.2014 по 25.05.2016 та інфляційних втрат у розмірі 21 417,60 грн за період квітень 2014 року - квітень 2016 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Зі змісту частини 2 статті 625 ЦК України випливає, що виконання зобов'язання з порушенням строків такого виконання спричиняє наслідки, передбачені вказаною статтею, тому безпідставними є доводи відповідача 1 про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені у зв'язку із погашенням ним суми основного боргу 17.06.2016.

Так, позивачем здійснено розрахунок 3% річних із суми в розмірі 30 768 грн за період з 29.03.2014 по 25.05.2016, такий розрахунок перевірено господарським судом та визнано обґрунтованим.

Також позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат із суми в розмірі 30 768 грн за період з квітня 2014 року по квітень 2016 року, такий розрахунок перевірено господарським судом та теж визнано арифметично правильним і обґрунтованим.

Позивачем заявлено до стягнення 3 235,27 грн пені, яка розрахована із суми 30 768 грн за період з 29.03.2014 по 29.09.2014.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, якою відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України є пеня.

На підставі пункту 7.2. Договору у випадку невиконання або порушення виконання зобов'язань по оплаті Товару (партії Товару), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми несплаченого платежу.

Згідно частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд враховує правову позицію, викладену у пункті 2.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» , відповідно до якої щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи зазначене позивач при нарахуванні пені неправомірно змінив шестимісячний строк нарахування пені на суму по кожній поставці відповідно до Специфікацій.

Так на суму заборгованості по поставці, яка відбулась 12.04.2013, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 ЦК України (13.04.2013 - субота) шестимісячний період нарахування пені починається з 16.04.2013 і закінчується 15.10.2013. Такий період не може бути визначений за бажанням сторони, оскільки його визначення чітко дано у частині 6 статті 232 ГК України і не підлягає зміні.

На суму заборгованості по поставці, яка відбулась 17.05.2013, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 ЦК України (18.05.2013 - субота) шестимісячний період нарахування пені починається з 21.05.2013 і закінчується 20.11.2013.

На суму заборгованості по поставці, яка відбулась 12.07.2013, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 ЦК України (13.07.2013 - субота) шестимісячний період нарахування пені починається з 16.07.2013 і закінчується 15.01.2014.

На суму заборгованості по поставці, яка відбулась 26.09.2013 шестимісячний період нарахування пені починається з 28.09.2013 і закінчується 27.03.2014.

На суму заборгованості по поставці, яка відбулась 28.03.2014, враховуючи вимоги частини 5 статті 254 ЦК України (29.03.2014 - субота) шестимісячний період нарахування пені починається з 01.04.2014 і закінчується 30.09.2014.

Позивач наполягає, що період нарахування пені на суму 30 768 грн є 29.03.2014 - 29.09.2014. Враховуючи вищевикладене господарський суд не погоджується із таким твердженням позивача і враховуючи вищезазначені періоди, протягом яких було можливе нарахування пені на суми заборгованості, господарський суд задовольняє позов в частині стягнення пені, яка могла бути нарахована лише на ту суму, на яку можливе таке нарахування у періоді, зазначеному позивачем.

Такою сумою є лише заборгованість по поставці, яка відбулась 28.03.2014, залишок боргу становив 8 174 грн, пеня нараховується за період з 01.04.2014 (останній день оплати за отриманий товар - 31.03.2014, так як 29.03.2014 - субота і застосовується норма частини 5 статті 254 ЦК України) до 29.09.2014 - кінець періоду, що зазначений позивачем.

Сума пені із такої суми заборгованості за вказаний період складає 856,37 грн.

В іншій частині розмір пені є необґрунтованим, а тому господарський суд відмовляє у задоволенні позову про його стягнення.

27.03.2014 між ПСП В«Вільшанський комбікормовий заводВ» (надалі - Поручитель) та ТОВ В«ТД В«Протеїн-ПродакшнВ» (надалі - Кредитор) укладено Договір поруки № 2, відповідно до якого Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання ТОВ В«Євро-МіксВ» (надалі - Боржник) згідно зобов'язань за Договором № ЕМ-10/01 від 01.10.2012 поставки товару - шроту соєвого кормового тостованого гранульованого та/або негранульованого та всіх специфікацій до нього, укладеним між Кредитором і Боржником. Кредитор надає Поручителю завірені копії Договори поставки № ЕМ-10/01 від 01.10.2012. Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання перед Кредитором на протязі трьох днів з моменту повідомлення Кредитором про невиконання Договору поставки Боржником. Відповідно до пункту 3.1. Договору поруки № 2 від 27.03.2014 останній вступає в силу з моменту його підписання Сторонами. Договір поруки підписаний директорами Поручителя і Кредитора та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до частин 1, 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Стаття 554 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою. Так у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Господарський суд погоджується із відповідачем 1 що відповідно до статті 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Водночас позивач звернувся із позовом одразу і до поручителя і до боржника, а тому відсутня необхідність залучати боржника до участі у справі, а щодо листа-вимоги, що, за твердженням позивача, направлявся на адресу ПСП В«Вільшанський комбікормовий заводВ» , то у господарського суду відсутні докази такого направлення, а, в разі дійсного такого направлення, невиконання поручителем обов'язку повідомити боржника про пред'явлену йому вимогу не тягне за собою наслідків визнання договору поруки недійсною.

При з'ясуванні питання про підсудність даної справи Господарському суду Кіровоградської області враховуються положення частині 2, 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України. Так справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Таким чином позивач обрав господарський суд за місцезнаходженням поручителя, який солідарно відповідає із боржником за неналежне виконання Договору поставки.

Відповідач 1 посилається на те, що Договором поставки сторонами досягнуто згоди про розгляд спорів між ними Господарським судом Волинської області, проте це не відповідає дійсності. Так відповідно до пунктів 8.1., 8.2. Договору всі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути протягом виконання даного Договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів між Сторонами. Всі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються в господарському суді.

Враховуючи зазначені положення Договору в останньому не зазначено в якому конкретно господарському суді має вирішуватись спір, пов'язаний із виконанням Договору поставки.

Таким чином позивач мав всі правові підстави звертатися до Господарського суду Кіровоградської області з даним позовом, оскільки один із відповідачів знаходиться в Кіровоградській області - відповідач 2.

Щодо заявленого позову до відповідача 2, то господарський суд не знаходить підстав для його задоволення враховуючи таке.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У Договорі поруки не встановлено строку на який він укладено, проте за Договором поставки, як досліджено вище, строк виконання зобов'язання закінчується на наступний день з моменту здійснення кожної поставки. Остання поставка відбулась 28.03.2014, а тому строк, протягом якого позивач мав право звернутися з вимогою до Поручителя збіг 01.10.2014 (в силу приписів частини 5 статті 254 ЦК України строк виконання зобов'язання закінчився 01.04.2014, оскільки 29.03.2014 - субота). В матеріалах справи міститься лист - вимога від 01.04.2016, крім того доказів направлення її на адресу ПСП „Вільшанський комбікормовий заводВ» господарському суду не надано.

Враховуючи зазначене, порука, оформлена Договором поруки № 2 від 27.03.2014, припинена, оскільки Кредитор не звернувся до Поручителя із вимогою протягом шести місяців (до 01.10.2014) від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги до ТОВ В«Євро-МіксВ» підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 24 266,72 грн, з яких 21 417,60 грн інфляційні втрати, 1992,75 грн 3% річних, 856,37 грн пені. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 30 768 грн провадження у справі припиняється. У задоволенні позову до ПСП "Вільшанський комбікормовий завод" необхідно відмовити повністю.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача та відповідача 1 пропорційно розміру задоволених вимог, при цьому судовий збір за розгляд позову в частині стягнення 30 768 грн покладається на відповідача 1, оскільки погашення такого боргу відбулось після порушення провадження у справі і спір в цій частині виник з його вини.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Євро-МіксВ» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Євро-МіксВ» (45650, Волинська обл., Луцький р-н, с. Ратнів, вул. Перемоги, буд. 10, ідентифікаційний код 33092182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«Протеїн-ПродакшнВ» (25491, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Ливарна, 10, ідентифікаційний код 36390340) 21 417,60 грн інфляційних втрат, 1 992,75 грн 3% річних, 856,37 грн пені, 1320,90 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Мікс" основної заборгованості у розмірі 30 768 грн.

В решті позову до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Євро-МіксВ» відмовити.

У позові до Приватного сільськогосподарського підприємства «³льшанський комбікормовий заводВ» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 21.07.2016.

Суддя Є. М. Наливайко